ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2022 року
м. Київ
справа №500/3174/21
адміністративне провадження № К/990/12495/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №500/3174/21
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.07.2021, ухвалене судом у складі головуючого судді Баранюка А.З.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2022, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Носа С. П., суддів: Обрізка І. М., Шевчук С. М.,
УСТАНОВИВ:
I. РУХ СПРАВИ
1. 03.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просив суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо здійснення перерахунку пенсії за вислугу років з підстав викладених у листі від 21.05.2021 №2471-2389/С-02/8-1900/21; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження пенсії максимальним розміром.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправно проведено перерахунок його пенсії з розрахунку 60% від заробітку з обмеженням виплати максимальним розміром замість 90% від заробітку без обмеження розміру.
2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.07.2021, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2022, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині зменшення її розміру з 90% до 60% від місячної заробітної плати.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Тернопільської області №21-150-20 від 29.10.2020, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. 10.05.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Крім того, скаржник заявив клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
4. Верховний Суд ухвалою від 01.06.2022 залишив касаційну скаргу без руху у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору та надав скаржнику десятиденний строк для усунення зазначеного недоліку шляхом надання документа про сплату судового збору в сумі 1816,00 грн.
5. У строк визначений ухвалою Верховного Суду від 01.06.2022 скаржник усунув зазначений недолік і Верховний Суд ухвалою від 22.06.2022 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а іншою ухвалою від 22.06.2022 - задовольнив частково клопотання відповідача і зупинив виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХII) у розмірі 90% суми місячної заробітної плати.
29.10.2020 прокуратурою Тернопільської області видано позивачеві довідку № 21-150-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, згідно з якою розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу у складі управління прокуратури області становить 82103,75 грн.
30.04.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Тернопільської області від 29.10.2020 №21-150-20, без обмеження її максимального розміру.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 21.05.2020 №2471-2389/С-02/8-1900/20 позивачеві повідомлено, що на виконання рішення суду від 29.03.2021 у справі №500/1514/20 з 13.12.2019 проведено перерахунок його пенсії. Вказаний перерахунок здійснено відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) із суми середньомісячного заробітку 41666,42 грн. в розмірі 60% від суми заробітку та з обмеженням її виплати максимальним розміром.
Вважаючи рішення відповідача про перерахунок пенсії із зменшенням відсотку з 90 до 60 та обмеженням максимального розміру перерахованої пенсії протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII щодо розміру пенсії застосовуються при призначенні пенсій працівникам прокуратури у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. При перерахунку пенсії позивача має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. При цьому, суди дійшли висновку, що визначені Законом №1697-VII обмеження пенсії максимальним розміром на позивача розповсюджуються.
8. Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій щодо спірних правовідносин неправильно застосували положення статті 86 Закону №1697-VII, статті 50-1 Закону №1789-XII, у зв`язку із чим дійшли помилкових висновків щодо наявності підстав для перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.
10. Відповідно до діючої на момент виникнення спірних правовідносин редакції статті 86 Закону №1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
11. Відповідно до абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
12. Позивач наполягав, що набуте ним право на отримання пенсії у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати згідно зі статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ не може бути звужене, а обмеження пенсії максимальним розміром на нього не розповсюджуються, оскільки перерахунок пенсії пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії, а тому при визначенні розміру перерахованої пенсії не можна застосовувати законодавство, яке прийняте після призначення пенсії, крім випадків покращення становища особи, якій здійснюють такий перерахунок.
13. Колегія суддів звертає увагу, що в цій справі право позивача на перерахунок пенсії сторонами не заперечується. Ключовими правовими питання є те, в якому відсотковому розмірі та відповідно до вимог якого закону слід було перерахувати пенсію позивача, та чи розповсюджуються на позивача встановлені Законом України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI) та Законом №1697-VII обмеження розміру пенсії.
14. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
15. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.09.2021 у справі №580/5238/20 сформував правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Крім того, в зазначеній постанові Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.
16. Колегія суддів звертає увагу, що правовідносини у цій справі цілком тотожні справі №580/5962/20 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначених правових висновків.
17. На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697-VII в частині перерахунку пенсії втратила чинність.
18. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII, в силу вимог якої пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, що і зроблено відповідачем у цій справі.
19. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
20. Таким чином, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права при ухваленні судових рішень в частині задоволених позовних вимог.
21. Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
22. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі в частині задоволених позовних вимог підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.
23. Враховуючи, що рішення суду ухвалюється на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
24. За правилами частини третьої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
25. Враховуючи, що рішення суду, виконання якого було зупинено ухвалою Верховного Суду до закінчення його перегляду в касаційному порядку, підлягає скасуванню, то підстави для поновлення його виконання відсутні.
Керуючись статтями 341 345 351 356 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2022 у справі №500/3174/21 скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти у зазначеній частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2022 у справі №500/3174/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачуксудді Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик