08.03.2024

№ 500/5342/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року

м. Київ

справа № 500/5342/21

провадження № К/990/15894/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року (суддя Мартиць О.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року (головуючий суддя Довга О.І., судді Глушко О.В., Запотічний І.І.)

у справі №500/5342/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об`єднання «Текстерно»

про зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об`єднання «Текстерно», у якому просила зобов`язати відповідача призначити їй пенсію відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) з 23 червня 2021 року.

2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. ОСОБА_1 із вказаними судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін судові рішення.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 13 липня 1985 року закінчила навчання у Тернопільському професійно-технічному училищі №2, а 17 липня 1985 року прийнята ткалею в ткацький цех на Тернопільський бавовняний комбінат, який перейменований у Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об`єднання «Текстерно».

6. 23 червня 2021 року ОСОБА_1 , при досягненні 53-річного віку, звернулася з відповідною заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058-IV до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

7. За результатами розгляду поданої заяви рішенням відповідача від 30 червня 2021 року №2492402189 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому враховано, що пенсійний вік визначений пунктом 6 частини другої статті 114 Закону №1058-IV робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, що встановлюється Кабінет Міністрів України, - після досягнення 55 років і при наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої статті 114, зокрема жінки, які народилися у період з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 15 року після досягнення ними 53 роки.

8. Так, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 17 липня 1985 року працює на посаді ткалі 5 розряду у ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно» по час звернення із заявою.

9. Загальний страховий стаж позивачки становить 30 роки 04 місяців 26 днів, спеціальний стаж роботи - 13 років 10 місяці 26 дні відповідно до довідки від 25 травня 2021 року №04/316, виданої ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно».

10. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 01 липня 2021 року №1900-0214-8/19540 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058-IV за відсутності необхідного спеціального стажу - 20 років.

11. Незгода ОСОБА_1 з відмовою у призначенні пенсії стала підставою для звернення до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що пенсійним органом правильно позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність у ОСОБА_1 пільгового (спеціального) стажу - 20 років. Суди врахували, що позивачка не весь час, вказаний у трудовій книжці працювала ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", оскільки товариство не здійснює виробничої діяльності, що відображено також у довідці форми ОК-5. При цьому судами зараховано ОСОБА_1 час навчання до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивача.

13. Суди відхилили доводи позивача про те, що відповідач не зарахував в стаж роботи по спеціальності час перебування на лікарняних, декретних та у чергових відпустках, з посиланням на те, що в ході розгляду справи по суті відповідних доказів цього не надано.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

14. ОСОБА_1 , обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 22 травня 2018 року у справі №607/6447/17-а, від 16 травня 2019 року у справі №607/15077/16-а, від 07 листопада 2019 року у справі №686/1015/16-а з приводу того, що до стажу роботи, що дає право на спеціальну пенсію зараховується час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

15. З посиланням на висновок Верховного Суду, зроблений у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №607/19152/15-а, ОСОБА_1 вважає, що обов`язок довести відсутність у неї відповідного страхового стажу покладено на відповідача як суб`єкта владних повноважень.

16. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також зазначає, що ОСОБА_1 не має пільгового (спеціального) стажу - 20 років для призначення їй пенсії на підставі статті 114 Закону №1058-IV.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.

18. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

19. Закон № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

20. Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування..

21. Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-ІV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

22. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

23. Згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років.

24. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.

25. Тобто підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: досягнення певного віку, наявність загального і пільгового (спеціального) стажу роботи.

26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за відсутності пільгового (спеціального) стажу - 20 років.

27. Згідно із положенням статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

28. Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

29. Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

30. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з наданої довідки ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" від 25 травня 2021 року №04/316 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 з 17 липня 1085 року по день видання довідки перебуває у трудових відносинах і за цей період виконувала роботи по обслуговуванню ткацьких верстатів в бавовняному виробництві 13 років 10 місяців 26 днів.

31. Суди першої та апеляційної інстанції погодилися з доводами позивача про те, що ОСОБА_1 протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача навчання у період з 01 вересня 1983 року по 13 липня 1985 року в Тернопільському професійно-технічному училищі №2 за професією ткалі.

32. При цьому суди зробили передчасний висновок про те, що у ОСОБА_1 недостатньо пільгового (спеціального) стажу у кількості 20 років.

33. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначала, що відповідач не зарахував їй до стажу роботи по спеціальності час перебування на лікарняних, декретних та у чергових відпустках.

34. Частиною третьою статті 56 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що до стажу роботи зараховується тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи (пункт «е») та час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку (пункт «ж»).

35. Водночас за змістом статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу за спеціальністю.

36. Таким чином, до спеціального стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

37. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №686/1015/16-а, від 20 січня 2021 року у справі №311/2865/13-а (2а/311/45/2013).

38. Матеріалами справи, що розглядається, підтверджено, що ОСОБА_1 є матір`ю чотирьох дітей, які народилися під час роботи позивачки на ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно".

39. Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій помилково поклали тягар доказування термінів перебування на лікарняних декретних та у чергових відпустках на позивача, отже, у цій частині підтвердилися доводи касаційної скарги.

40. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

41. Суд першої інстанції у цій справі, мав процесуальну можливість самостійно встановити вказані обставини, витребувати у третьої особи - ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно» відповідну інформацію щодо переодів перебування ОСОБА_1 у відпустках, зокрема, декретних.

42. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 328 цього Кодексу.

43. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 2 3 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі №500/5342/21 скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб