Постанова
Іменем України
30 січня 2023 року
м. Київ
справа № 501/3311/21
провадження № 61-9509св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 23 грудня 2021 року у складі судді Пушкарського Д. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року у складі колегії суддів:Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст скарги
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. у виконавчому провадженні № 66085027 з оцінки: 1/4 частки земельної ділянки, кадастровий номер 5110800000:02:001:0129, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 3/4 часток земельної ділянки площею 0,079 га, кадастровий номер 5110800000:04:005:0070, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсними звіти про визначення вартості оцінки вказаного майна; стягнути судові витрати; на підставі частини п`ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» зупинити передачу майна на реалізацію.
На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначала, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 11 вересня 2017 року стягнуто з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») заборгованість за кредитним договором у сумі 877 965,62 грн, судові витрати в розмірі 3 654,00 грн.
Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняли дружина померлого - ОСОБА_1 , матір померлого - ОСОБА_3 ; свідоцтва про право на спадщину спадкоємці не отримували, вартість спадкового майна не визначалась.
09 вересня 2021 року ОСОБА_1 отримала три письмові повідомлення від приватного виконавця Колечка Д. М. у виконавчому провадженні з примусового виконання зазначеного рішення суду щодо ознайомлення зі звітами суб`єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Росла» (далі - ТОВ «Росла») про грошову оцінку майна від 02 вересня 2021 року.
Однак, дії приватного виконавця зі звернення стягнення на майно та його оцінки є неправомірними, адже це майно не зареєстроване в установленому порядку за ОСОБА_1 та на нього не може бути звернено стягнення без судового рішення про таке стягнення; оцінка майна здійснена з порушенням чинного законодавства, що унеможливлює використання цих звітів для звернення стягнення на нього.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила скаргу задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Іллічівський міський суд Одеської області ухвалою від 23 грудня 2021 року в задоволенні скарги відмовив.
Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю доказів протиправності дій
приватного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Одеський апеляційний суд постановою від 05 вересня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 залишив без задоволення, а ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 23 грудня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 26 вересня 2022 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 23 грудня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16, від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18 та постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 537/522/15; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 261 ЦПК України в контексті застосування частини четвертої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»; суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставини, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суди не звернули уваги на те, що на час проведення оцінки арештованого майна право власності на спірне майно в установленому законом порядку не було зареєстроване, а ухвала Іллічівського міського суду Одеської області від 28 липня 2021 року у справі № 501/2516/16 про надання приватному виконавцю дозволу звернути стягнення на незареєстроване в установленому порядку нерухоме майно боржника не набула чинності, адже оскаржена в апеляційному порядку.
Крім того, суди не мотивували відхилення доводів скарги та наданих на їх підтвердження доказів щодо очевидних порушень, допущених при оцінці майна та проведенні за ініціативою виконавця рецензії. Основним і вирішальним недоліком висновку про оцінку зазначалось те, що, визначаючи ціну житлового будинку, який знаходиться в престижному місці поблизу моря у м. Чорноморську, оцінювач прийняв за «подібні» об`єкти, що знаходяться в приміських садових товариствах та селах, мають інше цільове призначення (садові будинки) (тобто, не є «подібним» майном ні за місцем розташування, ні за цільовим призначенням) та дійсна вартість яких в рази менша від оцінюваного об`єкта. Такі обставини є загальновідомими. На підтвердження доводів скарги були надані електронні докази - роздруківки оголошень із того ж сайту, яким користувався оцінювач ТОВ «Росла». Однак суд указаним доказам оцінки не надав.
Встановлення порушень з оцінки майна, які є процесуальною дією виконавця, має своїм наслідком визнання саме дій виконавця неправомірними. Однак суди дійшли неправомірного висновку про те, що допущені при оцінці майна порушення, в тому числі методики проведення оцінки майна, не свідчать про неправомірність його дій.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
21 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Виконавче провадження № 66085027 відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Д. М. на виконання виконавчого листа № 501/2516/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором від 29 липня 2008 року № ML-505/074/2008 у розмірі 877 965,62 грн.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 06 листопада 2018 року у справі № 501/2516/16-ц замінено у виконавчому провадженні померлого боржника ОСОБА_2 на його правонаступників - ОСОБА_3 і ОСОБА_1
13 липня 2021 року приватний виконавець виніс постанови про арешт майна та коштів боржника в межах суми звернення стягнення за виконавчим документом, основної винагороди приватного виконавця, мінімальних витрат виконавчого провадження, штрафів та в межах вартості спадкового майна.
17 липня 2021 року приватний виконавець виніс постанову, якою замінено боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 66085027 на його правонаступників - ОСОБА_3 і ОСОБА_1
Іллічівський міський суд Одеської області ухвалою від 28 липня 2021 року у справі № 501/2516/16-ц задовольнив подання приватного виконавця про звернення стягнення на спадкове майно боржників ОСОБА_1 ОСОБА_3 , яке не зареєстроване в установленому порядку.
Наступного дня приватний виконавець виніс постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, якими описав на наклав арешт:
- на 3/4 частини, що становить 3/4 частки спадщини померлого ОСОБА_2 , земельної ділянки, кадастровий номер 5110800000:04:005:0070, що є спадковим нерухомим майном ОСОБА_1 ;
- на 1/4 чистину, що становить 3/4 частки спадщини померлого ОСОБА_2 , житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 як спадкоємиці її чоловіка;
- на 1/4 частину, що становить 3/4 частки спадщини померлого ОСОБА_2 , земельної ділянки, кадастровий номер 5110800000:02:001:0120, на АДРЕСА_1 , що є спадковим нерухомим майном боржника ОСОБА_1 .
Постановою від 11 серпня 2021 року приватний виконавець призначив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою визначення ринкової вартості арештованого нерухомого майна боржника. Копії постанов направив суб`єкту оціночної діяльності на виконання та сторонам виконавчого провадження до відома. Попередив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Росла» про відповідальність відповідно до статей 384 385 КК України. Суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання ТОВ «Росла» ознайомився з постановами 11 серпня 2021 року, про що свідчить його особистий підпис.
Згідно із звітом ТОВ «Росла» про експертну оцінку майна від 02 вересня 2021 року ринкова вартість об`єкта оцінки:
- 1/4 частини, що становить 3/4 частки спадщини померлого ОСОБА_2 , земельної ділянки, кадастровий номер 5110800000:02:001:0120, - 302 951,00 грн;
- 1/4 частини, що становить 3/4 частки спадщини померлого ОСОБА_2 , житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , - 397 344,00 грн;
- 3/4 частини, що становить 3/4 частки спадщини померлого ОСОБА_2 , земельної ділянки, кадастровий номер 5110800000:04:005:0070, - 143 428,00 грн.
Звіти складені після ознайомлення оцінювача з об`єктами оцінки.
03 вересня 2021 року сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення направлено відповідні листи з повідомленням про оцінку арештованого майна, в яких зазначена вартість оціненого майна, визначена суб`єктом оціночної діяльності, яке ОСОБА_1 отримала 09 вересня 2021 року.
13 вересня 2021 року ОСОБА_1 ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження № 66085027 та звітами про оцінку майна. З клопотанням про призначення експерта для рецензування звіту про оцінку від 02 вересня 2021 року боржник до приватного виконавця не зверталася.
30 вересня 2021 року приватний виконавець з власної ініціативи виніс постанови про призначення рецензування звітів суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна боржника. Суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Айстра» попередив про відповідальність, передбачену статтями 384 385 КК України. З постановами суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання ТОВ «Айстра» ознайомився 01 жовтня 2021 року, про що свідчить особистий підпис рецензента.
Згідно з рецензіями ТОВ «Айстра» від 09 жовтня 2021 року звіти про визначення вартості майна 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/4 частини земельної ділянки, кадастровий номер 5110800000:02:001:0120, кваліфіковано як такі, що не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і мають незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки, та могли бути використані за своїм призначенням.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених
частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404-VIII).
У частині першій статті 20 Закону № 1404-VIII встановлено, що для з`ясування та
роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.
Згідно з частинами першою - третьою статті 57 Закону № 1404-VIII (в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Частиною п`ятою статті 57 Закону № 1404-VIII передбачено, що оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18) та від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено правовий висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
У цій справі боржник оскаржила оцінку майна в порядку оскарження рішень та дій виконавця.
Суди встановили, що ОСОБА_1 як дружина померлого боржника прийняла спадщину, що відкрилася після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , тому як спадкоємець, яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину, стала її власником з часу відкриття спадщини (день смерті спадкодавця).
Ухвалою суду від 28 липня 2021 року у справі № 501/2516/16-ц задоволено подання приватного виконавця про звернення стягнення на спадкове майно боржників ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , яке не зареєстроване в установленому порядку.
29 липня 2021 року приватний виконавець виніс постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, які заявник не оскаржує. Після цього постановою від 11 серпня 2021 року приватний виконавець призначив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Росла» для участі у виконавчому провадженні з метою визначення ринкової вартості арештованого нерухомого майна боржника.
Звітами ТОВ «Росла» про експертну оцінку майна від 02 вересня 2021 року визначено ринкову вартість арештованого нерухомого майна боржника. Звіти складені після ознайомлення оцінювача з об`єктами оцінки.
За змістом статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
Звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17).
Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів про дотримання приватним виконавцем вимог законів при проведенні у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна боржника. Вимоги про визнання незаконною та скасування постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності заявник не заявляла.
Крім того, рецензування звіту про оцінку майна є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який в межах виконавчого провадження дозволяє швидко та ефективно захистити права боржника.
Закон України «Про виконавче провадження» не містить обов`язку державного виконавця або відповідного відділу Державної виконавчої служби здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.
Суди встановили, що ОСОБА_1 не скористалася правом на рецензування звіту про незалежну оцінку вартості майна від 02 вересня 2021 року для спростування його результатів.
Разом із цим приватний виконавець з власної ініціативи прийняв постанову, якою призначив рецензування звітів, згідно з якими звіти про визначення вартості майна не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і мають незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки, та могли бути використані за своїм призначенням.
Отже, встановивши, що приватний виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості майна боржника діяв у межах наданих йому повноважень, у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, висновки судів про відмову в задоволенні скарги є обґрунтованими.
Самі по собі доводи касаційної скарги про те, що на час вчинення приватним виконавцем оскаржуваних заявником у цій справі дій в апеляційному суді знаходилася справа № 501/2516/16-ц, висновки судів не спростовують, адже тлумачення статті 261 ЦПК України, з урахуванням принципу розумності та «методу чесного читання», свідчить, що у частині першій статті 261 ЦПК України передбачено загальне правило для всіх судових рішень, які поставляються у формі ухвали. Ухвала суду набирає законної сили за правилами, передбаченим для рішення суду (стаття 273 ЦПК України), тільки в тому випадку, коли для конкретного виду ухвал це прямо передбачено процесуальним законом (статті 460 479 480 487 ЦПК України). Можливість апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції при цьому значення не має і на момент набрання нею законної сили не впливає.
Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 761/13085/14-ц.
Інші доводи касаційної скарги за своїм змістом спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і обставин в тому контексті, який, на думку заявника, свідчить про неправомірність дій державного виконавця щодо визначення вартості оцінки майна боржника. Проте такі доводи були перевірені судами попередніх інстанцій і з урахуванням встановлених обставин спростовані під час розгляду справи.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні
підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 23 грудня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов