Постанова
Іменем України
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 509/4515/18
провадження № 61-4953св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Одесагаз» в особі Овідіопольського управління експлуатації газового господарства,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Одесагаз» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 березня 2019 року у складі судді Гандзій Д. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Сегеди С. М., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства «Одесагаз» в особі Овідіопольського управління експлуатації газового господарства (далі - ПАТ «Одесагаз»), яке перейменовано в акціонерне товариство «Одесагаз» (далі - АТ «Одесагаз») про визнання протиправним та скасування протоколу та акта-розрахунка.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 серпня 2018 року комісією ПАТ «Одесагаз» у присутності позивача проведено експертизу лічильника газу типу Elster BKT G-4, заводський № 10408495 у домогосподарстві позивача, якою встановлено порушення цілісності пломби та визнано лічильник непридатним до подальшої експлуатації. Складено акт експертизи засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) та пломб від 23 серпня 2018 року № 252. Однак відповідач не довів, що ці порушення призвели до викривлення даних обліку природного газу.
Експертним дослідженням від 23 серпня 2018 року № 252 не встановлено втручання в механізм та корпус ЗВТ. Одночасно посилається на те, що самим актом про порушення від 14 серпня 2018 року № 160, актом від 14 серпня 2018 року про демонтаж побутового лічильника, протоколом від 14 серпня 2018 року про направлення засобу вимірювання техніки на експертизу не встановлено порушення пломби.
12 вересня 2018 року на підставі акта про порушення від 14 серпня 2018 року № 160 та акта експертизи ЗВТ та пломб від 23 серпня 2018 року № 252, відповідачем складено акт-розрахунок № 103 необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу в розмірі 60 176,65 грн, а також додатково виставлено рахунок від 03 вересня 2018 року № 252 на суму 3 071,00 грн, у якості витрат на проведення експертизи.
Таким чином, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати протокол засідання комісії про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ від 12 вересня 2018 року та складений на його підставі акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу з лютого 2018 року по серпень 2018 року від 12 вересня 2018 року № 103, складений ПАТ «Одесагаз» по особовому рахунку № НОМЕР_1 ;
- стягнути з ПАТ «Одесагаз» судові витрати, які складаються з: витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 250,00 грн, витрат, пов`язаних з проведенням експертизи - 2 462,42 грн, судового збору - 704,80 грн, а всього - 14 381,22 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 березня 2019 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано протокол засідання комісії про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ від 12 вересня 2018 року та складений на його підставі акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу з лютого 2018 року по серпень 2018 року № 103 від 12 вересня 2018 року складений ПАТ «Одесагаз» по особовому рахунку споживача ОСОБА_1 ; стягнуто з ПАТ «Одесагаз» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 250,00 грн, витрат, пов`язаних з проведенням експертизи у розмірі - 2 462,42 грн, судовий збір у розмірі 704,80 грн, а всього - 14 381,22 грн.
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу ПАТ «Одесагаз» залишено без задоволення, а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 березня 2019 року - без змін.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що встановлене відповідачем втручання в роботу лічильника не спричинило викривлення облікованих даних газу, в той час, як викривлення даних обліку природного газу є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Відповідачем не доведено втручання в роботу ЗВТ самим позивачем, у той час, як для доведення правомірності здійснених відповідачем донарахувань позивачу об`ємів природного газу необхідно довести наявність факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (лічильника газу) з боку позивача.
31 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про стягнення судових витрат на правничу допомогу, в якій просив ухвалити додаткове рішення та стягнути з ПАТ «Одесагаз» на користь ОСОБА_1 - 5 000,00 грн.
Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат задоволено частково; стягнуто з ПАТ «Одесагаз» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.
Апеляційний суд, стягуючи з відповідача 1 000,00 грн, виходив з критерію розумності розміру таких витрат, конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів у суді під час розгляду справи в апеляційному суді та врахував, що ціна наданих адвокатом послуг не була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у березні 2020 року до Верховного Суду АТ «Одесагаз», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просило скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 березня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що відповідачем установлено втручання в конструкцію ЗВТ, зокрема, встановлено пошкодження пломби ЗВТ. Відповідач не погоджується з твердженнями судів попередніх інстанцій про необхідність встановлення наслідків у вигляді викривлення даних обліку, як складової порушення Кодексу газорозподільних систем. Відповідач також не погоджується з тим, що суди прийняли як належний доказ висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, водночас відхиливши докази щодо встановлення факту несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу.
Короткий зміст вимог заперечень (відзиву) на касаційну скаргу
У травні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подав відзив на касаційну скаргу АТ «Одесагаз», у якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Позивач зазначав, що відповідач не надав доказів самовільного підключення до системи газопостачання.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на житловий будинок, загальною площею 142 кв. м (від 11 червня 2018 року № 127058595) та є споживачем природного газу за вказаною адресою з устаткуванням газовою плитою та газовим котлом.
Позивач є споживачем природного газу з 30 листопада 2017 року згідно заяв про приєднання від 30 листопада 2017 року, якими останньому присвоєно особовий рахунок із встановленням лічильника газу типу Elster BKT G-4, заводський № 10408495.
14 серпня 2018 року представниками ПАТ «Одесагаз» здійснено контрольний огляд комерційного вузла обліку газу на базі лічильника газу типу Elster BKT G-4, заводський № 10408495 у домогосподарстві позивача, за наслідками якого виявлено порушення, а саме: пломба ЗВТ не відповідає заводській, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ та складено акт про порушення від 14 серпня 2018 року № 160.
14 серпня 2018 року представниками відповідача складено акт про демонтаж побутового лічильника газу, який направлено на експертизу згідно протоколу від 14 серпня 2018 року щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу.
Листом відповідача від 20 серпня 2018 року № 479, позивача проінформовано про проведення експертизи лічильника газу типу Elster BKT G-4, заводський № 10408495 - 23 серпня 2018 року.
23 серпня 2018 року ПАТ «Одесагаз» у складі комісії з п`яти членів працівників відповідача у присутності позивача, проведено експертизу лічильника газу Elster BKT G-4, заводський № 10408495, якою встановлено порушення цілісності пломби та заводського тавра ЗВТ на газовому лічильнику Elster BKT G-4, заводський № 10408495, що у підсумку кваліфіковано як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ та визнано лічильник непридатним для подальшої експлуатації. Лічильник позивачу не повернуто.
За наслідками експертизи складено акт експертизи ЗВТ та пломб від 23 серпня 2018 року № 252 який підписано трьома з п`яти присутніх членів комісії, зокрема, відсутні підписи юрисконсульта ОСОБА_3 та фахівця з економічної безпеки ОСОБА_4 .
Актом експертизи ЗВТ та пломб від 23 серпня 2018 року № 252 не встановлено самого факту втручання в механізм та корпус ЗВТ, конструктивні елементи вихідного патрубка ЗВТ; не встановлено наявності сторонніх предметів усередині ЗВТ, зазначений акт визначає: «цілісність лічильного механізму та корпусу лічильника газу: пошкоджень корпусу лічильника газу не виявлено; цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка, наявність сторонніх предметів усередині лічильника газу, механічні пошкодження та інше: сторонніх предметів всередині ЗВТ на виявлено; відсутні відомості про втручання у роботу лічильника газу наявним актам перевірки та/або відомостям про повірку і ремонт лічильника газу тощо: відомості про повірку та ремонт, а також планових втручань у роботу лічильника газу не надано», комісією ПАТ «Одесагаз» не встановлено несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.
12 вересня 2018 року на підставі акта про порушення від 14 серпня 2018 року № 160 та акта експертизи ЗВТ і пломб від 23 серпня 2018 року № 252, відповідачем складено акт-розрахунок № 103 необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу в розмірі 60 176,65 грн, а також додатково виставлено рахунок від 03 вересня 2018 року № 252 на суму 3 071,00 грн, у якості витрат на проведення експертизи.
Також, 12 вересня 2018 року за наслідками засідання комісії про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ складено протокол засідання комісії про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ відносно позивача, яким визначено що вартість необлікованого обсягу природного газу відповідно до акта-розрахунка № 103 від 12 вересня 2018 року складає 60 176,65 грн.
Позивач скористався правом, передбаченим статтею 106 ЦПК України та звернувся до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України із заявою про проведення судової експертизи лічильника газу типу Elster BKT G-4 (заводський № 10408495), на розгляд та вирішення експерта були поставлені наступні питання:
- чи порушувалось тавро, яке встановлено на лічильнику газу типу Elster BKT G-4 (заводський № 10408495)?
- чи наявні сліди розібрання корпусу лічильника газу типу Elster BKT G-4 (заводський № 10408495)?
- чи наявні сліди впливу на деталі рахункового механізму лічильника газу типу Elster BKT G-4 (заводський №10408495) з метою зміни показів зазначеного лічильника газу?
За результатом проведеної судової експертизи складено висновок судової трасологічної експертизи від 27 грудня 2018 року № 18-6221/04, у висновках якого зазначено: у наданому на експертизу лічильнику газу типу Elster BKT G-4 Т № 10408495-031-16-І слідів розібрання його корпусу - немає, явних ознак порушення тавр на поверхнях пломби - немає, цілісність встановленої пломби - не порушувалася та не знімалася, будь-яких слідів, у тому числі, характерних для впливу сторонніми предметами (інструментами) з метою зміни показань на поверхнях вузлів та деталей рахункового механізму - немає.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У справі, що переглядається, між сторонами склалися правовідносини, які регулюються статтею 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824 (далі - Кодекс ГРМ).
Згідно із частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до статей 11 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) дійшла висновку про те, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
З матеріалів справи, що переглядається убачається, що оскаржуваним протоколом засідання комісії від 12 вересня 2018 року комісією ПАТ «Одесагаз» фактично прийнято рішення про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ абоненту ПАТ «Одесагаз» ОСОБА_1 та зазначено, що вартість необлікованого об`єму природного газу відповідно до акта № 103 від 12 вересня 2018 року складає 60 176,65 грн.
Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування протоколу засідання комісії та акта-розрахунка фактично стосуються оскарження рішення комісії ПАТ «Одесагаз» (яке оформлене протоколом), з огляду на те, що зазначеними протоколом здійснено нарахування газопостачання у розмірі 60 176,65 грн, а актом-розрахунком визначено вартість необлікованого (донарахованого) об`єму.
Отже заявлений позов про визнання протиправним та скасування протоколу і акта-розрахунка є належним способом захисту прав та інтересів позивача, оскільки рішення комісії ПАТ «Одесагаз» (яке фактично оформлене протоколом) та акт-розрахунок (яким визначено об`єм і вартість необлікованого (донарахованого) об`єму газу) безпосередньо впливають на права і обов`язки позивача в контексті його відносин з газорозподільною компанією, встановлюють об`єм і вартість послуг з газопостачання для відповідного споживача.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що актом експертизи ЗВТ та пломб від 23 серпня 2018 року № 252 не встановлено, що саме невідповідність пломби ЗВТ заводській вплинуло на роботу або конструкцію чи складові конструкції ЗВТ, та саме внаслідок невідповідності пломби ЗВТ заводській - витрати (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковувалися (обліковувалися частково чи з порушенням законодавства) та призвело до викривлення даних обліку природного газу. Судами не встановлено порушення цілісності пломби, яка була встановлена представником відповідача у 2017 році на ЗВТ при його монтажі. Для підтвердження факту несанкціонованої заміни пломби обов`язково потрібен еталонний зразок для її порівняння із заводською пломбою. Також, суди надали оцінку ідентичним показникам використання природного газу позивачем в опалювальних сезонах за період з грудня 2017 року по березень 2018 рік та за період жовтень-грудень 2018 рік.
Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГРМ норми даного розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованої діяльності оператора ГРМ, застосовується за наявності акта про порушення, складеного оператором ГРМ відповідно до вимог цієї частини.
Згідно із пунктом 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або в роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного вузла обліку природного газу (далі - ВОГ) або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать: пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого втрата (споживання) природного газу комерційного ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Відповідно до пункту 8 глави 3 розділу XI Кодексу ГРМ у разі виявлення оператором ГРМ пошкодження лічильника газу та/або його позаштатного режиму роботи, внаслідок чого втрата (споживання) природного газу лічильником газу не обліковується або обліковується некоректно (не в повному обсязі), та за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу визначення об`єму спожитого природного газу здійснюється, виходячи із 70 відсотків граничних об`ємів споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням терміну на його усунення.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ акт про порушення після пред`явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Відповідно до пунктів 3, 5 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.
Відповідно до пунктів 8, 10 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.
Відповідно до підпункту 1 пункту 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.
Відповідно до пункту 1 розділу 3 глави XI Кодексу ГРМ, у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Відповідно до пункту 1 розділу 2 глави ХІ Кодексу ГРМ, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема, лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
За змістом розділу 5 глави ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.
У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів нарахування, передбачені цим Кодексом, не застосовуються.
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.
Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що під несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу розуміється втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Відповідно до пункту 5 глави 10 Кодексу ГРМ, після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються: 1) відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним у протоколі; 2) цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознаки порушень, зазначених у протоколі; 3) цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ; 4) цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ; 5) цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ; 6) наявність сторонніх предметів усередині ЗВТ; 7) відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації; 8) відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тип ЗВТ; 9) відповідність втручань у роботу ЗВТ наявним актам перевірок та/або відомостям про повірку та ремонт ЗВТ тощо.
Під час обстеження пломби та/або ЗВТ комісія перевіряє ознаки, зазначені в протоколі. Результати огляду заносять до акта експертизи ЗВТ.
Як убачається з акта експертизи від 23 серпня 2018 року № 252 року, під час експертизи лічильника встановлено наявність порушення щодо цілісності та місцезнаходження пломб і цілісності заводського та повірочного тавра на ЗВТ. Лічильник газу типу ElsterBKT G-4, заводський № 10408495 визнано непридатним до подальшої експлуатації.
Зазначений акт експертизи лічильника складений з порушенням норм, встановлених пункту 5 глави 10 Кодексу ГРМ, оскільки під час експертизи комісією не було отримано та досліджено зразок пломби заводу-виробника.
Так, пунктами 2, 3 указаного акта встановлено, порушення цілісності та місцезнаходження пломби і цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ.
Комісією не встановлено втручання в механізм та корпус ЗВТ, конструктивні елементи вихідного патрубка ЗВТ; не встановлено наявності сторонніх предметів всередині ЗВТ, зазначений акт визначає: «цілісність лічильного механізму та корпусу лічильника газу: пошкоджень корпусу лічильника газу не виявлено; цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка, наявність сторонніх предметів всередині лічильника газу, механічні пошкодження та інше: сторонніх предметів всередині ЗВТ на виявлено; відсутні відомості у втручання в роботу лічильника газу наявним актам перевірки та/або відомостям про повірку та ремонт лічильника газу тощо: відомості про повірку та ремонт, а також планових втручань в роботу лічильника газу не надано».
З указаним актом позивач не погодився.
За результатами проведеної судової експертизи складено висновок трасологічної експертизи від 27 грудня 2018 року № 18-6221/04 у якому зазначено: на наданому на експертизу лічильнику газу типу ElsterBKT G-4 № 10408495-031-16-І слідів розібрання його корпусу немає, явних ознак порушення тавр на поверхнях пломби немає, цілісність встановленої пломби не порушувалася та не знімалася, будь-яких слідів, у тому числі, характерних для впливу сторонніми предметами (інструментами) з метою зміни показань на поверхнях вузлів та деталей рахункового механізму немає.
Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ надано визначення такого поняття, як пошкодження ЗВТ/лічильника газу - механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових.
Кодекс ГРМ розмежовує такі види порушень, як «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу» та «пошкодження ЗВТ/лічильника газу».
Так, для кваліфікації виявленого порушення, саме як «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу» необхідна наявність цілого складу факторів.
Відповідно до глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу» відноситься до порушень, які кваліфікуються, як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та, внаслідок яких, здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу (пункт 1 вказаної глави розділу ХІ).
Натомість, «порушення цілісності та місцезнаходження пломб та цілісності заводського та повірочного тавра на ЗВТ, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно» належить до порушень за умови несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ.
При порушеннях, пов`язаних з пошкодженням ЗВТ та/або пломб на ЗВТ, за наявності по об`єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об`єму газу є достатніми для визначення об`єму природного газу по об`єкту споживача, процедура щодо визначення необлікованих об`ємів природного газу або зміни їх режиму нарахування не застосовується (пункт 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ).
Згідно із пунктом 1 глави 2 розділу ХІ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Таким чином, для здійснення нарахування необлікованого об`єму природного газу, зокрема, слід встановити несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
У касаційній скарзі АТ «Одесагаз» зазначає, що відповідачем доведено втручання в конструкцію ЗВТ, зокрема, встановлено пошкодження пломби ЗВТ. Відповідач не погоджується з твердженнями судів попередніх інстанцій про необхідність встановлення наслідків у вигляді викривлення даних обліку, як складової порушення Кодексу ГРМ.
Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, визначено, що під несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу розуміється, у тому числі, втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку обліковується з порушенням законодавства, та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 922/1573/18.
Тобто, наявні в матеріалах справи докази, а саме висновок трасологічної експертизи від 27 грудня 2018 року № 18-6221/04 свідчить про те, що на наданому на експертизу лічильнику газу типу ElsterBKT G-4 № 10408495-031-16-І слідів розібрання його корпусу немає, явних ознак порушення тавр на поверхнях пломби немає, цілісність встановленої пломби не порушувалася та не знімалася, будь-яких слідів, у тому числі характерних для впливу сторонніми предметами (інструментами) з метою зміни показань на поверхнях вузлів та деталей рахункового механізму немає, що свідчить про відсутність доказів викривлення даних обліку природного газу, яке є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу.
Отже для підтвердження правомірності здійснених відповідачем донарахувань позивачу об`ємів природного газу необхідно довести наявність факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (лічильника газу) споживача.
Згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРМ для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).
При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року по справі № 914/2384/17.
Однак, відповідачем не було доведено вчинення з боку позивача наявність усіх складових цього правопорушення, зокрема, наслідків (дії, що призвела до викривлення даних обліку природного газу та причинно-наслідкового зв`язку між втручанням в лічильник та діями позивача).
Доводи відповідача про недопустимість і неналежність висновку судово-трасологічної експертизи зводяться до його переоцінки як доказу, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, визначених статтею 400 ЦПК України. Судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень висновок експертизи не визнано необґрунтованим або таким, що суперечить матеріалам справи чи викликає сумніви в його правильності.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 та частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування.
Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Щодо судових витрат
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн, які він поніс у зв`язку з переглядом справи у касаційному порядку. Витрати пов`язані із опрацюванням касаційної скарги та підготовкою відзиву на неї.
До матеріалів відзиву представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 долучив докази його надіслання АТ «Одесагаз» (опис цінного листа та накладна Укрпошти № 6504801570852).
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12 46 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
Вирішуючи питання про стягнення понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку про те, що наявні у матеріалах справи договір про надання юридичних (адвокатських) послуг від 12 травня 2020 року № 1/05/20, ордер серії ОД № 430677 від 14 травня 2020 року про надання правової допомоги у Верховному Суді ОСОБА_1 адвокатом Кочурою Ю. О., копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 19 квітня 2017 року серії ОД № 002984 ОСОБА_2 , акт про приймання-передачу наданих послуг від 14 травня 2020 року, рахунок-фактура від 14 травня 2020 року № 1/05/20-РФ-1 у розмірі 5 000,00 грн, квитанція до прибуткового касового ордера від 14 травня 2020 року № 1/05/20-ПКО-1 на 5 000,00 грн є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу.
З акта про приймання-передачу наданих послуг від 14 травня 2020 року убачається, що адвокат Кочура Ю. О. надав ОСОБА_1 з 12 травня по 14 травня 2020 року правову допомогу відповідно до договору про надання юридичних (адвокатських) послуг від 12 травня 2020 року № 1/05/20, які складаються з: попереднього опрацювання матеріалів касаційної скарги, кількість затраченого часу становить 1 год та з підготовки відзиву на касаційну скаргу - 4 год. З указаного акта убачається вартість послуги адвоката за 1 годину становить 1 000,00. Таким чином вартість послуг адвоката становить 5 000,00 грн (5 год * 1 000,00 грн).
Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від відповідача не надходило.
Верховний Суд виходить з того, що витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, їх розмір визначено з урахуванням засад розумності та складності справи, тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_1 про стягнення з АТ «Одесагаз» витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із підготовкою відзиву на касаційну скаргу в розмірі 5 000,00 грн.
Керуючись статтями 141, 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Одесагаз» залишити без задоволення.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 березня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року залишити без змін.
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Стягнути з акціонерного товариства «Одесагаз» на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу у зв`язку з підготовкою відзиву на касаційну скаргу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
С. Ю. Мартєв
В. А. Стрільчук