ПОСТАНОВА
Іменем України
06 серпня 2020 року
Київ
справа №520/11648/19
адміністративне провадження №К/9901/12848/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 520/11648/19 за позовом Приватного підприємства «Фортуна Лімітед» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року (головуючий суддя - Григоров А.М., судді: Бартош Н.С., Подобайло З.Г.),-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року позов Приватного підприємства "Фортуна Лімітед" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення копія рішення суду першої інстанції була отримана уповноваженою особою відповідача 22 січня 2020 року (том 1 а.с.218).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС) 19 лютого 2020 року подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2020 року апеляційну скаргу ГУ ДПС залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання у десятиденний строк з моменту отримання ухвали заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з долученням доказів в обґрунтування зазначених у ній підстав.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що повний текст рішення суду першої інстанції було складено 15 січня 2020 року, а відповідно до положень статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється саме з дня складення повного судового рішення. Відповідач вказує, що копію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року отримав 22 січня 2020 року, проте всупереч вимог статті 295 КАС України не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Копія ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2020 року була отримана ГУ ДПС 16 березня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2 а.с.12).
25 березня 2020 року засобами електронного зв`язку (на електронну пошту суду) від ГУ ДПС надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги (том 2 а.с.13-17).
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ГУ ДПС повідомив суд, що копію рішення суду першої інстанції було отримано 22 січня 2020 року. При цьому у Єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року було оприлюднено лише 20 січня 2020 року. Враховуючи викладене, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з поважних та незалежних від відповідача причин.
Аналогічні за змістом клопотання були подані ГУ ДПС безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду 30 березня 2020 року (том 2 а.с.18-24).
У матеріалах справи міститься довідка від 31 березня 2020 року, складена заступником начальника відділу ІТЗ Другого апеляційного адміністративного суду Шушпановим М.Є., у якій зазначено, що в електронному листі, що надійшов 25 березня 2020 року у справі №520/11648/19 на офіційну електронну адресу апеляційного суду від відправника gu.kh@tax.gov.ua, додатки не підписані кваліфікованим електронним підписом (том 2 а.с.25).
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 березня 2020 року відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції вказав, що з огляду на дату отримання апелянтом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (16 березня 2020 року) останнім днем на усунення недоліків було 26 березня 2020 року. Клопотання, яке надійшло на електронну адресу суду (не через систему «Електронний суд») 25 березня 2020 року, не підписано електронним цифровим підписом, тому не є документом у розумінні приписів статті 44 КАС України та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а, відтак, і не підлягає розгляду судом. Обґрунтувань ненакладення електронного цифрового підпису, зокрема з огляду на специфіку роботи державних органів під час запроваджених карантинних заходів з метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції (COVID-19), клопотання не містить.
Щодо клопотання, поданого ГУ ДПС 30 березня 2020 року безпосередньо до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду, суд апеляційної інстанції вказав, що останнє подане поза межами десятиденного строку, встановленого ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху, тому також судом не розглядається. При цьому вказане клопотання не містить посилань на неможливість його своєчасної подачі, зокрема з огляду на запроваджений карантин. Апеляційний суд окремо також зазначив про необґрунтованість поданого відповідачем клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в якому ГУ ДПС посилається на неможливість сплати судового збору через відсутність коштів на рахунках, оскільки Другим апеляційним адміністративним судом апеляційна скарга через несплату судового збору без руху не залишалась.
Оскільки у встановлений законом строк вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконані, апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-ІХ (далі - Закон №540-ІХ) до КАС України було внесено зміни, відповідно до яких процесуальні строки були продовжені на строк дії такого карантину. Оскільки копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 16 березня (під час дії карантину), то на цей період поширювалась дія Закону №540-ІХ, про існування якого було відомо суду апеляційної інстанції станом на час винесення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження (31 березня 2020 року). Скаржник вважає, що вказане свідчить про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, але апеляційний суд безпідставно не застосував положення частини третьої статті 295 КАС України.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 15 липня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 295 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
За правилами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, законодавством визначені процесуальні строки апеляційного оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов`язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У цій справі копію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року, повний текст якого було складено 15 січня 2020 року, відповідач отримав 22 січня 2020 року і 19 лютого 2020 року оскаржив рішення суду першої інстанції, проте заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження до апеляційної скарги не долучив.
Скаржник вважає, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була отримана ним в період дії карантинних заходів, запроваджених на території України з 12 березня 2020 року, а саме 16 березня 2020 року, тому строки на подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження були продовжені і після 26 березня 2020 року відповідно до Закону №540-IX.
Колегія суддів вважає такі посилання скаржника безпідставними з огляду на наступне.
11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - постанова № 211), на підставі якої з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року запровадив на території України карантин, заборонивши:
відвідування закладів освіти її здобувачами;
проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).
Відповідно до постанови №215 від 16 березня 2020 року у постанову № 211 Кабінет Міністрів України вніс зміни, заборонивши, серед іншого, проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 10 осіб; перевезення пасажирів автомобільним транспортом; регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні; роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту; тощо.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства доповнено пунктом 3 такого змісту:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Закон №540-IX набрав чинності 2 квітня 2020 року.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Враховуючи наведені положення нормативно-правових актів, у суду апеляційної інстанції при прийнятті 31 березня 2020 року ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження були відсутні правові підстави для врахування положень Закону №540-IX, який набув чинності лише 2 квітня 2020 року. Посилання скаржника на те, що суду апеляційної інстанції було відомо про прийняття Закону №540-IX 31 березня 2020 року, тобто у день постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в силу приписів частини третьої статті 3 КАС України суд на час вчинення окремої процесуальної дії застосовує лише чинний закон.
Водночас, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржника про наявність поважних причин, за яких строк на апеляційне оскарження слід було поновити.
Так, ГУ ДПС на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було направлено до суду апеляційної інстанції два клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження: 1) 25 березня 2020 року - засобами електронного зв`язку; 2) 30 березня 2020 року - безпосередньо до канцелярії суду.
Відповідно до частини першої статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
У главі 1 розділу II КАС України, яка має загальну назву "Письмові заяви учасників справи", встановлено вимоги до оформлення, змісту, порядку подання таких заяв та виокремлено два види заяв учасників справи: заяви по суті справи (параграф 1), заяви з процесуальних питань (параграф 2). Одночасно, частина друга статті 159 КАС України містить вичерпний перелік заяв по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відтак, заява (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження відноситься до заяв з процесуальних питань.
Відповідно до частин першої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Частиною другою статті 167 КАС України передбачено, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
В поданому на електронну пошту суду 25 березня 2020 року відповідачем клопотанні містились усі передбачені частиною першою статті 167 КАС України відомості, в тому числі й ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, за допомогою якого суд може встановити наявність відповідних повноважень у особи, підпис якої у клопотанні був засвідчений печаткою установи.
Вказане клопотання було направлене на адресу суду з офіційної електронної адреси Головного управління ДПС у Харківській області - gu.kh@tax.gov.ua, яка зазначалась скаржником протягом розгляду справи.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи надходження до канцелярії суду 30 березня 2020 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке є ідентичним клопотанню від 25 березня 2020 року, але з оригіналом підпису уповноваженої особи ГУ ДПС та печатки, у суду апеляційної інстанції була об`єктивна можливість розглянути подані відповідачем клопотання по суті наведених у них обставин, проте судом було проявлено надмірний формалізм.
Більше того, вважаючи, що подане 25 березня 2020 року клопотання містило недоліки, які унеможливлюють його розгляд, суд апеляційної інстанції проігнорував приписи частини другої статті 167 КАС України та не повернув останнє заявнику без розгляду.
Станом на час прийняття ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження апеляційний суд був обізнаний про посилення обмежувальних заходів під час карантину, що були запроваджені постановою КМУ від 16 березня 2020 року №215. Слід також зазначити, що відповідно до листа від 16 березня 2020 року №9рс-186/20 Рада суддів України рекомендувала громадянам та іншим особам, зокрема всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку.
Колегія суддів вважає, що сукупність наведених вище обставин, які об`єктивно могли ускладнити вчасне звернення відповідача до суду внаслідок запроваджених на території України карантинних заходів, безпідставно не були враховані судом апеляційної інстанції, враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності.
Крім того, з матеріалів справи слідує, що відповідач звернувся до суду у межах тридцятиденного строку з дня вручення йому повного рішення суду, що є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду. В апеляційній скарзі ГУ ДПС вказало на ці обставини, у зв`язку з чим вважало, що апеляційна скарга подана у строки, визначені КАС України.
У рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з направленням справи до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 345 349 353 355 356 359 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 520/11648/19 скасувати.
Справу № 520/11648/19 направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко