ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 520/11739/24
адміністративне провадження № К/990/36225/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 520/11739/24,
за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павленко Вадим Олександрович, до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павленко Вадим Олександрович, на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року, постановлену в складі: головуючого судді Сагайдак В.В., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Бегунца А.О., суддів Мельнікової Л.В., Курило Л.В.,
УСТАНОВИВ:
Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС) з вимогою:
1.1. визнати протиправними дії ГУ ДСНС щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби з 29.01.2020 по 19.10.2021 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням;
1.2. зобов`язати ГУ ДСНС здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (премій згідно із наказами: від 11.02.2020 № 57 - 131% посадового окладу, від 10.03.2020 № 92 - 131% посадового окладу, від 09.04.2020 № 124 - 90% посадового окладу, від 08.05.2020 № 148 - 131% посадового окладу, від 09.06.2020 № 180 - 131% посадового окладу, від 09.07.2020 № 214 - 131% посадового окладу, від 11.08.2020 № 249 - 131% посадового окладу, від 11.09.2020 № 276 - 131% посадового окладу, від 12.10.2020 № 302 - 131% посадового окладу, від 10.11.2020 № 329 - 131% посадового окладу, від 10.12.2020 № 361 - 131% посадового окладу, від 11.01.2021 № 14 - 131% посадового окладу, від 10.02.2021 № 47 - 150% посадового окладу, від 10.03.2021 № 94 - 150% посадового окладу, від 09.04.2021 № 136 - 150% посадового окладу, від 11.05.2021 № 175 - 150% посадового окладу, від 10.06.2021 № 220 - 150% посадового окладу, від 06.07.2021 № 267 - 150% посадового окладу, від 10.08.2021 № 328 - 150% посадового окладу, від 10.09.2021 № 358 - 150% посадового окладу, від 08.10.2021 № 392 - 150% посадового окладу, надбавок з особливості проходження служби згідно наказів: від 11.01.2020 № 16 - 50%, від 14.01.2021 № 17-50 %), грошової допомоги на оздоровлення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, з 01.01.2021 по 19.10.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, з урахуванням раніше виплачених сум;
1.3. визнати протиправними дії ГУ ДСНС щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018;
1.4. зобов`язати ГУ ДСНС здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, при визначенні розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням місячного грошового забезпечення при звільненні, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
3. Харківський окружний адміністративний суд 09.07.2024 постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду. Установив позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, вказавши підстави для поновлення строку.
4. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павленко В.О., подав заяву про усунення недоліків, у якій просив суд вважати процесуальні строки на звернення з позовом до ГУ ДСНС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії такими, що не пропущені, а позов таким, що поданий в межах процесуального строку, яку обґрунтовував тим, що на час виникнення спірних правовідносин між сторонами чинною була норма частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати не обмежувався будь-яким строком.
5. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2024, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024, позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДСНС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду, на підставі частини третьої статті 123 КАС України (далі - КАС України), у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
6. Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що до позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 при поданні адміністративного позову, необхідно застосовувати частину другу статті 233 КЗпП України, у редакції на час звернення позивача до суду з цим позовом, тобто після набрання чинності Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), за нормами якого строк звернення працівника до суду про стягнення належної працівнику заробітної плати обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
7. Надаючи правову оцінку часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суди попередніх інстанцій врахували, що позивач наказом ГУ ДСНС від 19.10.2021 № 399 о/с звільнений зі служби у відставку за підпунктом 3 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (за станом здоров`я) та виключений зі кадрів ДСНС України та всіх видів забезпечення.
8. До суду з позовом про здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.10.2021 ОСОБА_1 звернувся лише 30.04.2024 та не довів, що на час звільнення зі служби він оспорював порядок нарахування та виплати грошового забезпечення.
Провадження в суді касаційної інстанції
9. Уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павленко В.О., подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
10. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що Верховний Суд у постановах від 21.09.2023 у справі № 260/3564/2, від 02.08.2023 року у справі № 380/17776/22 від 06.04.2023 року у справі № 260/3564/22, від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23, від 28.09.2023 у справі № 140/2168/23, від 12.09.2024 у справі № 380/6701/24 та інших, сформував чітку позицію про те, що до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
11. Скаржник наполягає на тому, що право позивача на звернення до суду із цим позовом, відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022), не обмежене будь-яким строком.
12. Указана касаційна скарга надійшла на адресу Суду 24.09.2024.
13. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Єресько Л.О., суддям Губській О.А., Радишевській О.Р.
14. Ухвалою Суду від 07.10.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024.
15. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14.04.2024 № 342/0/78-25, здійснено за допомогою автоматизованої системи документообігу суду заміну судді Губської О.А. на суддю Соколова В.М.
16. Ухвалою Суду від 22.04.2025 закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Позиція інших учасників справи
17. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в яких він наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.
Джерела права й акти їхнього застосування
18. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
19. Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
20. Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
21. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України.
22. Частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України передбачено, що, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
23. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
24. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
25. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
26. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
27. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
28. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
29. Відповідно до абзацу 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
30. Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
31. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно з Законом № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
32. Законом № 2352-IX внесено зміни до норм КЗпП України, зокрема, частини першу та другу статті 233 КЗпП України викладено в новій редакції, згідно з якою працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
33. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
34. Закон № 2352-ІХ та, відповідно, і нова редакція статті 233 КЗпП України набрали чинності з 19.07.2022.
35. Згідно з новою редакцією статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Позиція Верховного Суду
36. У цій справі позивач просить перерахувати та виплатити йому щомісячне грошове забезпечення (надбавки та премії), грошову допомогу на оздоровлення за період з 29.01.2020 по 19.10.2021 та одноразову грошову допомогу при звільненні за обставин, вказаних у позові. До суду з такими вимогами позивач звернувся 30.04.2024.
37. Суди попередніх інстанцій вказали на пропуск тримісячного строку, передбаченого частиною другою статті 233 КЗпП України, у редакції, яка набула чинності з 19.07.2022.
38. Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, у частині застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду з позовом, Суд зазначає таке.
39. У Рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України, у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці», необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
40. У постанові від 28.07.2022 у справі № 300/6805/21 Верховний Суд констатував, що до «усіх виплат» належить заробітна плата, компенсація за невикористані відпустки, одноразова грошова допомога при звільненні, а також інші виплати.
41. На підставі порівняльного аналізу положень статті 233 КЗпП України можна зробити висновок, що до 19.07.2022 вказана стаття не обмежувала будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
42. З метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у правовідносинах щодо застосування приписів статті 233 КЗпП України, судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду здійснила перегляд судового рішення у справі № 460/21394/23 (постанова від 21.03.2025).
43. У зазначеній постанові судова палата дійшла висновку, що, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону № 2352-ІХ, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-ІХ).
44. Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022) необхідно обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
45. Виходячи з наведено, Суд констатує, що судова палата сформувала єдиний підхід до нових змін в законодавстві, які обмежують термін звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, а саме: такі зміни не поширюються на події, які мали місце до 19.07.2022. Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належала працівнику за період до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону.
46. Суд уважає цей висновок застосовним й до спірних правовідносин. У інших постановах Верховного Суду, на які посилається позивач у касаційній скарзі, міститься аналогічна правова позиція щодо поширення статті 233 КЗпП України, у редакції Закону № 2352-IX, лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
47. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Суд зазначає, що 19.10.2021 позивача виключено з кадрів ДСНС України та з усіх видів забезпечення у зв`язку із звільненням зі служби у відставку із Збройних Сил України (з виключенням з військового обліку), за підпунктом 3 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (за станом здоров`я).
48. Спір у цій справі стосується перерахунку та виплати щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні, які пов`язані із фактом звільнення позивача зі служби в ДСНС України.
49. Отож оскільки спірні правовідносини стосуються періоду до 19.07.2022, то вони не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про їхній перерахунок та виплату. Водночас судами попередніх інстанцій помилково застосовано редакцію статті 233 КЗпП України (після 19.07.2022), чинну на момент звернення позивача до суду з цим позовом.
50. За таких обставин Суд погоджується з аргументами позивача про дотримання ним строків звернення до суду та відсутність правових підстав для залишення його позовної заяви без розгляду.
51. Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про пропуск позивачем строку та наявність підстав для застосування статті 123 КАС України є помилковими та свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
52. Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
53. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
54. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
55. Зважаючи на викладене, Суд уважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій з направлянням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павленко Вадим Олександрович, задовольнити.
2. Скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року, а справу № 520/11739/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов О.Р. Радишевська