№ 520/12212/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 520/12212/19

провадження № К/9901/27788/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування рішення і наказу, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скарго Міністерства юстиції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року (у складі головуючого судді - Костенко Г.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року (у складі колегії: Шоловуючого судді - Чалого І.С., суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С.) у справі №520/12212/19,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

визнати неправомірними дії Головного управління юстиції у Харківській області щодо проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 в період з 15 лютого по 20 лютого 2019 року та складення Довідки № 7 від 20 лютого 2019 року та Акту № 8 від 01 березня 2019 року;

визнати незаконним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.04.2019, яке оформлено протоколом від 16 квітня 2019 року №81/04/19, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16 квітня 2019 року №935;

визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1714/5 від 07 червня 2019 року про анулювання свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ;

зобов`язати Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію про відновлення дії свідоцтва, виданого ОСОБА_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за №410 від 01.03.2013.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскільки Міністерством юстиції України не приймалося рішення щодо накладання дисциплінарного стягнення на позивача, що відповідно до п.16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) мало бути підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого, тому згідно з п.5 ч.1 ст.112 Закону №2343-XII підстави для анулювання свідоцтва були відсутні; крім того, оскаржуваний наказ прийнято поза межами двомісячного строку з дня виявлення проступку встановленого частиною четвертою статті 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 роз`єднано у самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування рішення і наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

3.2. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.04.2019, яке оформлено протоколом від 16.04.2019 №81/04/19, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16 квітня 2019 року №935; про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України №1714/5 від 07 червня 2019 року про анулювання свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ; про зобов`язання Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію про відновлення дії свідоцтва, виданого ОСОБА_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за №410 від 01.03.2013 року - виділено в окреме (самостійне) провадження (справа №520/12212/19).

3.3. Справу №520/12212/19 за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування рішення і наказу, зобов`язання вчинити певні дії передано до Полтавського окружного адміністративного суду.

4. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16 квітня 2019 року, яке оформлено протоколом від 16 квітня 2019 року №81/04/19, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №1714/5 від 07 червня 2019 року про анулювання свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 .

Зобов`язано Міністерства юстиції поновити дію свідоцтва №410 від 01 березня 2013 року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 , та забезпечити виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого №410 від 01 березня 2013 року, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 .

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2305,20 (дві тисячі триста п`ять гривень двадцять копійок).

5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказував, що рішення Дисциплінарної комісії носить рекомендаційний характер для органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення особи права на заняття такою діяльністю, і як наслідок такого рішення - анулювання свідоцтва.

6. Суди попередніх інстанцій зазначали, що притягнення до дисциплінарної відповідальності і пропозиція застосувати до арбітражного керуючого відповідну санкцію - являють собою різні юридичні поняття; відтак, рішення Дисциплінарної комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідно до норм законодавства, не може бути доказом притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

7. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що саме дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) державним органом з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії цим наказом на позивача не накладено; проте підставою для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є саме притягнення арбітражного керуючого до зазначеного дисциплінарного стягнення; таким чином, оскільки Міністерством юстиції України не приймалося рішення щодо накладання дисциплінарного стягнення на позивача, що відповідно до п.16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) мало бути підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого, тому згідно з п.5 ч.1 ст.112 Закону №2343-XII підстави для анулювання свідоцтва відсутні.

8. Окрім того, суди попередніх інстанції зазначали про пропуск Мін`юстом строку для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки проступок позивача виявлений перевіркою, за результатами якої складений акт № 8 від 01.03.2019, тобто стягнення повинно бути накладено на позивача протягом двох місяців з 01.03.2019; проте, рішення, що є предметом спору, відповідачем винесене 07.06.2019, тобто з порушенням встановленого законодавством строку.

9. Щодо посилань відповідача на неврахування встановлених рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі № 520/10587/19 преюдиційних фактів, суд апеляційної інстанції зазначав, що у вказаному судовому рішенні досліджувалося питання проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 в період з 15 лютого по 20 лютого 2019 року та складення Довідки № 7 від 20 лютого 2019 року та Акту № 8 від 01 березня 2019 року і не надавалася правова оцінка законності самої процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності; в свою чергу висновок суду в рішенні від 21.01.2020 у справі №520/10587/19 про дотримання Головним управлінням юстиції у Харківській області процедури проведення перевірки та складення за результатами перевірки відповідних актів жодним чином не впливає на встановлені в межах розгляду цієї справи системні порушення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого та не можуть вважатися преюдиційними обставинами з огляду на різний предмет судового дослідження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї та додаткових пояснень

10. Не погодившись із прийнятими судовими рішеннями у цій справі, Міністерство юстиції України звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №520/12212/19 і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог - відмовити.

11. Підставою касаційного оскарження у даній справі скаржник зазначає пункт 1 частини 4 статті 328, а саме застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі №814/483/16, від 04 квітня 2018 року у справі №808/1500/16, від 30 вересня 2020 року у справі №813/3692/17, від 16 вересня 2020 року у справі №806/2669/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №806/2421/16.

12. Відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій помилково ототожнюються поняття «застосування» та «накладення» дисциплінарного стягнення на арбітражних керуючих, які використовуються в окремому порядку та є взаємопов`язаними етапами притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності і неправильно застосовані норми матеріального права, згідно з якими Мінюстом приймається рішення саме про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого шляхом анулювання відповідного свідоцтва, а повноваженнями щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого наділена Дисциплінарна комісія.

13. Окрім того, скаржник вказує на: помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо правового статусу Дисциплінарної комісії, яка утворюється при Мінюсті, як органу з питань банкрутства і пропуску Мін`юстом строку для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності; недослідження змісту Протоколу засідання Дисциплінарної комісії від 16.04.2019 № 81/04/19; неврахування преюдиційних обставин, а саме обставин, встановлених рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі № 520/10587/19 тощо.

14. До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Міністерства юстиції України.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

15. Касаційна скарга Міністерства юстиції України до Верховного Суду надійшла 26 жовтня 2020 року.

16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2020 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

17. Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №520/12212/19.

18. Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про зупинення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 у справі №520/12212/19

19. Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що кредиторами Кредитної спілки "Слобода-Кредит" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області подано скарги від 17.12.2018 б/н, доповнення та уточнення до скарги від 26.12.2018 б/н на дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 , які були скеровані листами Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 22.12.2018 №КО-3092/05-19 та від 28.12.2018 №35633/05-19 до Міністерства юстиції України.

21. Листом від 21.01.2019 № 63/62-32-19/9.3.1 Департамент з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарг кредиторів Кредитної спілки "Слобода-Кредит" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 17.12.2018 б/н;, доповнень та уточнень до скарги від 26.12.2018 б/н погодив Головному територіальному управлінню юстиції у Харківській області, керуючись п.2.6 Порядку №1284/5 від 27.06.2013, провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі №5023/277/11 про банкрутство Кредитної спілки "Слобода-Кредит" з питань, викладених у вищезазначених матеріалах.

22. Предметом перевірки визначено додержання вимог Конституції України Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та іншого законодавства з питань банкрутства, зокрема: щодо виплати грошових коштів ОСОБА_4 за надання правової допомоги та юридичних послуг; виплати кредиторам грошових коштів; проведення інвентаризації майна Кредитної спілки "Слобода-Кредит"; скликання та проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; звітування перед комітетом кредиторів (в тому числі щодо фінансового становища і майна боржника, використання коштів боржника, а також іншої інформації на вимогу комітету кредиторів); продажу майна банкрута та з інших питань, викладених у скарзі кредиторів Кредитної спілки "Слобода-Кредит" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 17.12.2018 б/н і доповненнях та уточненнях від 26.12.2018 б/н до скарги від 17.12.2018 б/н.

23. Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області на підставі скарг кредиторів Кредитної спілки "Слобода-Кредит" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 17.12.2018 б/н, з доповненнями та уточненнями до скарги від 26.12.2018 б/н та доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 21.01.2019 №63/62-32-19/9.3.1. проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 . Термін проведення перевірки - з 18.02.2019 до 20.02.2019.

24. За результатами проведеної перевірки виявлені порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 абз.3, 6, 13 ч. 1 ст. 25, ч. 11 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013, про що складено Довідку про результати позапланової виїзної перевірки від 20.02.2019 № 7 та зазначено, що пояснення, зауваження, заперечення до Довідки або інформація про усунення порушень, зазначених у довідці, приймаються комісією до 27.02.2019.

25. За результатами оцінки інформації про усунення порушень, зазначених у Довідці від 20.02.2019 № 7, наданих 26.02.2019 № 58 арбітражним керуючим ОСОБА_1 , складено Акт позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 01.03.2019 № 8, яким зафіксовані порушення абз. 3, 6, 13 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013, що виявилось у перерахуванні Адвокатському Бюро "Антона Новакова" коштів у сумі 1246776,01 грн. без рішення комітету кредиторів, 25000 грн. та 13000 грн. без рішення комітету кредиторів та ухвали суду, а також невжитті заходів з повернення зазначених коштів на рахунок банкрута, що призвело до недоотримання кредиторами належних їм виплат та грубого порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів банкрута.

26. Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області листом від 06.03.2019 №2480/05-01 до Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України направлено пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

27. Департаментом з питань судової роботи та банкрутства Мiнiстерства юстицiї України складено Висновок щодо вiдповiдностi висновкiв акта позапланової невиїзної перевiрки дiяльностi арбiтражного керуючого Шершня Ю.С., який разом з поданням №1244 вiд 14.03.2019 про накладення на арбiтражного керуючого ОСОБА_1 дисциплiнарного стягнення направлено до Дисциплiнарної кoмiciї арбiтражних керуючих (розпорядникiв майна, керуючих санацiєю, лiквiдаторiв) для розгляду на засiданнi матерiалiв позапланової невиїзної перевiрки дiяльностi арбiтражного керуючого Шершня Ю.С.

28. Копiя подання № 1244 вiд 14.03.2019 про накладення дисциплiнарного стягнення направлена арбiтражному керуючому ОСОБА_1 листом вiд 14.03.2019 № 284/2697-32-19/9.3.1.

29. Запрошення на засiдання Дисциплiнарної комiсiї направлено арбiтражному керуючому ОСОБА_1 листом вiд 02.04.2019 № l 051/9.3.1/33-19.

30. Згiдно з Витягом з протоколу № 81/04/19 вiд 16.04.2019 засiдання Дисциплiнарної кoмiciї арбiтражних керуючих (розпорядникiв майна, керуючих санацiєю, лiквiдаторiв) за результатами вивчення матерiалiв перевiрки вирiшено застосувати до арбiтражного керуючого ОСОБА_1 дисциплiнарне стягнення у виглядi позбавлення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацiєю, лiквiдатора) на пiдставi подання вiд 14.03.2019 № 1244, про що листом вiд 23.04.2019 №1218/9.3.1/33-19 повiдомлено ОСОБА_1 та Головне територiальне управлiння юстицiї у Харкiвськiй областi.

31. Заступником голови Дисциплінарної кoмiciї арбiтражних керуючих (розпорядникiв майна, керуючих санацiєю, лiквiдаторiв) до Мiнiстерства юстицiї України внесено подання від 16.04.2019 №935 про застосування до арбiтражного керуючого ОСОБА_1 дисциплiнарне стягнення у виглядi позбавлення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацiєю, лiквiдатора).

32. Відповідно до Витягу з протоколу від 16.04.2019 №81/04/19 засідання Дисциплінарної кoмiciї арбiтражних керуючих (розпорядникiв майна, керуючих санацiєю, лiквiдаторiв) комісією прийнято рішення застосувати до арбiтражного керуючого ОСОБА_1 дисциплiнарне стягнення у виглядi позбавлення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацiєю, лiквiдатора) на підставі подання від 14.03.2019 № 1244 Департаменту з питань судової роботи та банкрутства.

33. 07.06.2019 Міністерством юстиції України видано наказ №1714/5 від 07.06.2019, яким анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацiєю, лiквiдатора) №410 від 01.03.2013, що видане ОСОБА_1

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

36. Згідно з частиною 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

37. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

38. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

39. Організаційно-правові засади діяльності арбітражних керуючих врегульована Законом України від 14.05.1992 №2344-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що був чинний до 21.10.2019 (надалі - Закон № 2344-XII).

40. Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2343-XII арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

41. Відповідно до частини другої статті 107 Закону №2343-XII арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

42. Відповідно до частин 3-5 статті 107 Закону №2343-XII державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

43. Статтею 108 Закону України №4212-VI визначено, що дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики. Дисциплінарна комісія складається з семи осіб, три з яких призначаються наказом керівника державного органу з питань банкрутства, а чотири обираються саморегулівними організаціями арбітражних керуючих. Очолює дисциплінарну комісію керівник державного органу з питань банкрутства або визначена ним відповідальна особа зазначеного органу. Дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень. Рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п`яти членів комісії. Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.

44. Положеннями частин 1,2 статті 109 Закону №2344-XII визначено, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

45. Відповідно до частин 3,4 статті 109 №2344-XII рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

46. Стаття 113 Закону Стаття 113 визначає порядок припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

47. Відповідно до частин 1-3 вказаної статті у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання. Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Державний орган з питань банкрутства зобов`язаний не пізніше ніж на третій день повідомити арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) про припинення його повноважень.

48. З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого щодо позбавлення права на здійснення діяльності приймає саме державний орган з питань банкрутства, а не Дисциплінарна комісія. Адже притягнення до дисциплінарної відповідальності і пропозиція застосувати до арбітражного керуючого відповідну санкцію - являють собою різні юридичні поняття.

49. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №0240/3397/18-а.

50. Саме Міністерство юстиції України є державним органом з питань банкрутства, до повноважень якого відноситься прийняття рішення про накладення на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень за поданням Дисциплінарної комісії.

51. До таких висновків дійшов Верховний Суд також у постановах від 16 липня 2019 року у справі №808/4426/15, від 05 лютого 2021 року у справі №620/1932/19.

52. Однією з підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), відповідно до пункту п`ятого статті 112 Закону №2343-XII, є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

53. Водночас, згідно з пунктом 27 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 січня 2013 року №81/5 (далі також - Положення №81/5) у разі прийняття комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.

54. Пунктом 28 Положення №81/5 передбачено, що структурний підрозділ шляхом надіслання листа за підписом керівника структурного підрозділу або особи, яка виконує його обов`язки, у п`ятиденний строк з дня надходження відповідного протоколу засідання Комісії повідомляє заявника про прийняте Комісією рішення за результатом розгляду заяви або скарги щодо діяльності арбітражного керуючого, організації його роботи, дотримання ним вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики арбітражного керуючого.

55. З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що пункти 27, 28 Положення №81/5 щодо процедури позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого суперечать частині другій статті 113 Закону №2343-XII.

56. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 січня 2019 року у справі №820/6626/16.

57. Так, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні органу, уповноваженого приймати зазначене рішення про позбавлення арбітражного керуючого права на здійснення такої діяльності підлягають застосуванню норми Закону № 2343-XII, а не Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих № 81/5.

58. Окрім того, відповідно до частини другої статті 112 Закону №2343-XII у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.

59. Анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) здійснюється відповідно до пункту 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції від 14 січня 2013 року №93/5 (далі - Порядок №93/5), зокрема, у разі припинення діяльності арбітражного керуючого на підставі його письмової заяви про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та з інших підстав, передбачених статтею 112 Закону №2343-XII (в тому числі накладення дисциплінарного стягнення), структурний підрозділ готує висновок про наявність підстави для анулювання свідоцтва та проект наказу Міністерства юстиції України про анулювання такого свідоцтва.

60. Отже, саме дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) державним органом з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії цим наказом на позивача не накладено. Проте підставою для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є саме притягнення арбітражного керуючого до зазначеного дисциплінарного стягнення.

61. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що оскільки Міністерством юстиції України не приймалося рішення щодо накладання дисциплінарного стягнення на позивача, що відповідно до п.16 Порядку №93/5 мало бути підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого, тому згідно з пункту 5 частини 1 статті 112 Закону №2343-XII підстави для анулювання свідоцтва були відсутні.

62. Крім того, суди попередніх інстанцій правильно вказали, що притягнення до відповідальності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) обмежено певними строками. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Встановлення вказаних строків є забезпеченням, в першу чергу, принципу правової визначеності, який в свою чергу є одним із елементів верховенства права.

63. Судами попередніх інстанцій встановлено, що проступок позивача виявлений перевіркою, за результатами якої складений акт №8 від 01.03.2019, тобто стягнення повинно бути накладено на позивача протягом двох місяців з 01.03.2019. Проте рішення, що є предметом спору, відповідачем винесене 07.06.2019, тобто з порушенням встановленого законодавством строку.

64. Вказані висновки узгоджуються із позицією, яка висловлена Верховним Судом у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №0240/3397/18-а.

65. Доводи касаційної скарги щодо наявності фактів порушення позивачем вимог законодавства та неврахування судами попередніх інстанцій преюдиційних обставин, встановлених у судовому рішенні, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки оскаржуваний наказ визнано неправомірним у зв`язку з недотриманням відповідачем процедури його прийняття та порядку анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

66. Щодо посилань скаржника на неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі №814/483/16, від 04 квітня 2018 року у справі №808/1500/16, від 30 вересня 2020 року у справі №813/3692/17, від 16 вересня 2020 року у справі №806/2669/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №806/2421/16, колегія суддів зазначає наступне.

67. У справі №814/483/16 було встановлено, що на підставі подання дисциплінарної комісії Міністерство юстиції України наказом анулювало свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), видане особі, оскільки винесення дисциплінарною комісією двох або більше попереджень арбітражному керуючому має наслідком застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення його права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та, як наслідок, анулювання його свідоцтва.

68. У справі №808/1500/16 (постанова від 04.04.2018) Верховним Судом не здійснювалась оцінка застосування норм права, які були підставою позову у даній справі, зокрема щодо пунктів 27, 28 Положення №81/5 і статей 112, 113 Закону №2343-XII

69. У справі №813/3692/17 було встановлено, що наказом Міністерства юстиції на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

70. У постанові від 30 вересня 2020 року у наведеній справі, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими позовні вимоги були частково задоволені, Верховний Суд виснував, що рішення Комісії про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень реалізується шляхом винесення наказу про накладення дисциплінарного стягнення за відповідним поданням Комісії єдиним уповноваженим на це державним органом з питань банкрутства - Міністерством юстиції України. Верховний Суд зазначав, що Дисциплінарна комісія встановлює наявність в діях арбітражного керуючого дисциплінарного проступку та приймає рішення про можливість та доцільність застосування певного виду дисциплінарного стягнення, тоді як, в силу приписів статті 107 Закону № 2343-XII, безпосереднього дисциплінарні стягнення накладаються Державним органом з питань банкрутства - Міністерством юстиції України за поданням Дисциплінарної комісії.

Аналогічна позиція була також висловлена Верховним Судом в постановах від 07 квітня 2020 року в справі № 826/6746/18 (№ К/9901/7600/19), від 23 липня 2020 року в справі № 806/928/17 (№К/9901/15364/18) та ін.

71. У справі №806/2669/16 було встановлено, що на підставі висновків, викладених у акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого, а також подання Дисциплінарної комісії, та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії, Міністерством юстиції України видано наказ, відповідно до якого анульовано свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

72. Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у наведеній справі виснував, що повноваження приймати рішення про застосування дисциплінарних стягнень до арбітражних керуючих за наявності підстав належить Дисциплінарній комісії; при цьому, Дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання; однак, органом уповноваженим накладати дисциплінарні стягнення на арбітражних керуючих є виключно державний орган з питань банкрутства, яким, згідно чинного законодавства України, є Міністерство юстиції України.

73. У справі №806/2421/16 (постанова від 20 травня 2020 року) Велика Палата Верховного Суду, перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального й процесуального права при вирішенні справи по суті спору, підтвердила правильність висновків суду апеляційної інстанції, що арбітражний керуючий, виконуючи повноваження ліквідатора ДП ДАК Хліб України Черняхівський КХП при формуванні ліквідаційної маси цього дочірнього підприємства, до якої було включено майнові активи, належні останньому на праві власності (майновий комплекс будівель та споруд, що складаються з будівель лабораторії, вагової з прохідною, пожежного депо та чотирьох складів), та при здійсненні їх продажу ТОВ Очеретянський піщаний кар`єр діяла добросовісно, розсудливо, з дотриманням інших вимог, встановлених частиною третьою статті 98 Закону № 2343-ХІІ.

74. Окрім іншого, Велика Палата Верховного Суду у наведеній справі дійшла висновків, що акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України, а дії службової особи щодо включення до акта певних висновків, не можуть бути предметом розгляду у суді.

75. Водночас, щодо визначення юрисдикції, у межах частини позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії про застосування до особи дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Велика Палата Верховного Суду виходила з міркувань того, що у вказаній справі позивачка оскаржувала саме рішення органу суб`єкта владних повноважень.

76. Таким чином, посилання скаржника на неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі №814/483/16, від 04 квітня 2018 року у справі №808/1500/16, від 30 вересня 2020 року у справі №813/3692/17, від 16 вересня 2020 року у справі №806/2669/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №806/2421/16, - не є обґрунтованими, оскільки висновки, якими керувалися суди попередніх інстанцій, не суперечать висновкам Верховного Суду у наведених скаржником справах.

77. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновків, що суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

78. Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

79. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

80. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

81. Враховуючи зазначене, оцінивши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновків, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

82. Суд вважає, що ним надано відповідь на всі доводи касаційної скарги, які можуть вплинути на правильність розгляду цієї справи.

83. Доводи касаційної скарги висновків рішень судів попередніх інстанцій та Верховного Суду не спростовують.

84. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №520/12212/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду