№ 520/13378/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року

м. Київ

справа №520/13378/19

адміністративне провадження № К/9901/35933/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Харківобленерго» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Мінаєвої О.М., суддів Донець Л.О., Макаренко Я.М.)

УСТАНОВИВ;

І. Суть спору

1. У Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі - позивач, товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.09.2019 №0002955008..

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що падатковим органом штрафні санкції фактично застосовано за несвоєчасне на думку контролюючого органу виконання рішення суду щодо сплати розстрочених сум податкового боргу. Крім того, відповідач узагалі не має повноважень застосовувати штрафні санкції за невиконання чи несвоєчасне виконання рішення суду, яким платнику податків розстрочене сплату стягнутого податкового боргу.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року задоволено адміністративний позов Акціонерного товариства "Харківобленерго".

3.1. Скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 13.09.2019 №0002955008 та стягнуто на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" сплачену суму судового збору в розмірі 19210,00 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності у контролюючого органу повноважень нараховувати штраф у випадку перерозподілу ним коштів, вчасно сплачених платником податків за поточними податковими зобов`язаннями в рахунок податкового боргу, який виник раніше. Крім того, відповідачем були направлені кошти у погашення податкового боргу всупереч черговості його виникнення, зарахування боргу було здійснено із порушенням хронології його виникнення, що суперечить вимогам п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року у справі № 520/13378/19 та прийнято нову постанову, якою в позові акціонерного товариства "Харківобленерго" до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 13.09.2019 р. №00029550008 відмовлено.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов`язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, податковий орган нараховує штраф у розмірах, установлених статтею 126 ПК України в залежності від терміну затримки.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. 28 грудня 2020 року Товариство не погодившись з постановою апеляційної інстанції подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо відмови у задоволенні позовних вимог, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі №520/13378/19 та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року.

7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №520/13378/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

7.2. Так, позивач зазначає, що про застосування норми права, а саме п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах висновок Верховного Суду відсутній, що є підставою для касаційного оскарження у відповідності до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

7.3. Позивач указує, що контролюючим органом штрафні санкції фактично застосовано за несвоєчасне на думку контролюючого органу виконання рішення суду щодо сплати розстрочених сум податкового боргу. Крім того, контролюючий орган взагалі не має повноважень застосовувати штрафні санкції за невиконання чи несвоєчасне виконання рішення суду, яким платнику податків розстрочене сплату стягнутого податкового боргу.

7.4. Позивач наголошує, що зарахування сплачених платником податків згідно до рішення суду сум розстроченого податкового боргу повинно здійснюватись контролюючим органом відповідно до графіка погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішень суду сум та цільового призначення платежу, вказаного у платіжних дорученнях.

7.5. Також позивач звертає увагу на те, що законом не визначено повноважень контролюючого органу здійснювати перерозподіл платежів, спрямованих платником податків на погашення податкового боргу відповідно до рішення суду про розстрочення чи відстрочення його виконання.

8. На адресу Верховного Суду надійшов відзив податкового органу на касаційну скаргу позивача, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

9. 27 січня 2021 року справа №520/13378/19 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

10. Суди попередніх інстанцій установили, що 14.08.2019 фахівцями Офісу ВПП ДФС проведено камеральну перевірку АТ "Харківобленерго" з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за період з 03.06.2019 по 31.07.2019.

11. За результатами проведеної перевірки складено акт №573/28-10-50-08-12/00131954 від 13.06.2019, яким зафіксовано порушення позивачем п.п.57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: встановлено затримку сплати АТ "Харківобленерго" узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 03.06.2019 по 31.07.2019 (зведені дані в додатку №1 до акту).

12. Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав заперечення на нього.

13. Проте, листом Офісу ВПП ДФС від 10.09.2019 №987/10/28-10-50-08 висновки акту перевірки залишені без змін.

14. На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.09.2019 №0002955008, яким, за затримку на 423 календарних дні сплати грошового зобов`язання у сумі 67871607,69 грн., зобов`язано АТ "Харківобленерго" сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 13574321,41 грн. за платежем «Податок на додану вартість, 14060100».

15. Позивачем було оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, але рішенням Державної податкової служби України від 18.11.2019 №9832/6/99-00-08-05-05 скаргу підприємства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

16. Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 13.09.2019 №0002955008, АТ "Харківобленерго" звернулося до суду з даним позовом.

V. Оцінка Верховного Суду

17. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо прийняття податковим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки про порушення АТ "Харківобленерго" п.57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

18. Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

19. Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірі, встановлених цим Кодексом.

20. Згідно з п. 36.1-36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

21. Абзацом 1 п.57.1, п.57.3 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

22. Так, відповідно до змісту зведених даних, який є додатком №1 до акту перевірки №573/28-10-50-08-12/00131954 від 13.06.2019, свідчить, що АТ "Харківобленерго" в порушення п.п.57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України протягом граничних строків несвоєчасно сплатило суму самостійно визначеного та (або) узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість:

- по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.04.2018 № 9073426816 - граничний термін сплати 30.04.2018,

- по податковій декларації з податку на додану вартість від 21.05.2018 №9097541836 - граничний термін сплати 30.05.2018,

- по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.06.2018 №9123799079 - граничний термін сплати 30.06.2018,

- по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.07.2018 №9149832607 - граничний термін сплати 30.07.2018,

- по податковому повідомленню-рішенню (форма 'Н') від 06.07.2018 № 0001305008 - граничний термін сплати 19.07.2018,

- по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 №820/1291/16 - із граничними термінами сплати: 28.08.2019, 28.09.2018, 29.10.2018.

23. У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

24. Оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

25. Тобто з аналізу викладеного слідує, що грошове зобов`язання платника податків складається із податкових зобов`язань платника податків та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), які ним самостійно задекларовані та/або визначені йому контролюючим органом.

26. Необхідно враховувати, що положеннями п.п.14.1.152, 14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

27. Погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

28. Відповідно до п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

29. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

30. Тобто, вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов`язок податкового органу зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

31. Отже, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

32. Відповідно до п. 131.2 статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

33. Виходячи з аналізу вказаних правових норм ПК України, законом імперативно встановлено обов`язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.

34. указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №826/12529/18.

35. Так, відповідно до п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.

36. За змістом статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

37. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

38. Відповідно до п.110.1 статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

39. Згідно з п.111.1 статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.

40. За приписами п.126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

41. Отже, податкове законодавство пов`язує право податкового органу нарахувати штраф за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання лише із фактом такого порушення, і не залежить від способу, в який здійснювалось погашення податкового боргу.

42. Так, за АТ "Харківобленерго" обліковується податковий борг, який складається як із сум за рішенням суду по справі №820/1291/16 з урахуванням ухвали про розстрочення сплати податкового боргу від 28.10.2016, так і за самостійно поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість та за узгодженим податковим повідомленням-рішенням.

43. Зокрема, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 по справі №820/1291/16 адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС до Акціонерної компанії "Харківобленерго" про стягнення податкового боргу - задоволено в повному обсязі:

- стягнуто з Акціонерної компанії "Харківобленерго" з рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів, податковий борг у розмірі 46372711,37 грн., який складається з податку на додану вартість в розмірі 34560842,16 грн. та податку на прибуток у розмірі 11811869,21 грн.;

- встановлено порядок виконання рішення шляхом:

-стягнення податку на додану вартість з усіх рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів, а також з р/р 375190000230028 , відкритого у Казначействі України (ел.адм. подат.), МФО 899998, у розмірі 34560842,16 грн. на користь Держаного бюджету України;

стягнення податку на прибуток з усіх рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів у розмірі 11811869,21 грн. на користь Держаного бюджету України.

44. У подальшому, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 заяву Акціонерної компанії "Харківобленерго" задоволено:

- розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/1291/16 щодо стягнення податкового боргу у сумі 46372711,37 грн. (34560842,16 грн. з податку на додану вартість та 11811869,21 грн. з податку на прибуток підприємств) строком на 27 місяців, починаючи з 01.10.2016, зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами у розмірі 1717507,83 грн. (1280031,19 грн. з податку на додану вартість та 437476,64 грн. з податку на прибуток підприємств), останній платіж у розмірі 1717507,79 грн. (1280031,22 грн. з податку на додану вартість та 437476,57 грн. з податку на прибуток підприємств), у період з 01.10.2016 по 31.12.2018.

45. Відповідно до частини першої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

46. Згідно з частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

47. При цьому слід ураховувати, що саме положеннями ст.ст.87-102 ПК України передбачено порядок, умови та інші особливості погашення податкового боргу платників податків.

48. Так, пунктом 100.1 статті 100 ПК України встановлено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

49. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

50. Зі змісту статті 100 ПК України та ст.ст. 372 378 КАС України слідує, що розстрочення сплати податкового боргу, тобто перенесення строків сплати платником податків його узгоджених грошових зобов`язань, може відбуватися як за рішенням контролюючого органу, так і за судовим рішенням.

51. У свою чергу, відповідно до п.31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

52. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

53. Згідно з п. 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

54. Відповідно до п. 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

55. Разом з тим, відповідно до статті 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

56. Таким чином, відстрочення/розстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу. Розстрочення може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу.

57. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.

58. Проте, постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості.

59. Прийняття судових рішень, якими визначено згідно процесуального закону порядок виконання судових рішень щодо стягнення податкового боргу, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, нарахування яких передбачено статтями 126 та 129 ПК України, за несвоєчасну сплату сум грошових зобов`язань.

60. Указаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №819/441/16.

61. Отже, при розстроченні сплати податкового боргу фактично відбувається перенесення строку виконання платником податків податкового обов`язку.

62. Положеннями розділу VІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 № 751/28881, (далі - Порядок №422) передбачено порядок, умови та особливості відображення в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов`язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

63. Так, відповідно до п.п.1 п.3 Порядку №422 надання розстрочок (відстрочок) грошових зобов`язань (податкового боргу) відображається в ІКП як зменшення суми грошових зобов`язань (податкового боргу) за датою укладання договору про розстрочення (відстрочення).

64. Відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) (спеціальним законом або рішенням суду).

65. Погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.

66. Таким чином, при розстроченні сплати податкових зобов`язань відбувається зміна граничних термінів сплати відповідних сум і, як наслідок, установленим строком сплати таких сум зобов`язань є саме строк, визначений рішенням про розстрочення.

67. Необхідно зазначити, що матеріали справи свідчать про надходження протягом червня-липня 2019 року в рахунок погашення податкового боргу АТ "Харківобленерго" з податку на додану вартість коштів, на підстав платіжних доручень, датованих червнем-липнем 2019 року. Зазначені кошти були спрямовані податковим органом на погашення зобов`язань згідно із черговістю настання строків сплати узгоджених грошових зобов`язань платника податків.

68. При цьому, позивачем не надано до суду доказів стосовно здійснення своєчасної повної сплати інших сум узгоджених грошових зобов`язань, несвоєчасна сплата яких вказана в акті перевірки, а саме сум, визначених у податкових деклараціях та за податковим повідомленням-рішенням.

69. Таким чином, ураховуючи наявність зазначеного боргу та відсутність доказів своєчасної сплати суб`єктом господарювання такого боргу, є правомірним направлення відповідачем усіх платежів, які надходили від позивача, на погашення боргу за минулі періоди відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України незалежно від призначення, визначеного у платіжних дорученнях.

70. Крім того, у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов`язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, податковий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 ПК України у залежності від терміну затримки.

71. Указана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі №808/2290/17, від 11вересня 2018 року у справі №809/165/17, від 4 квітня 2018 року у справі №815/5491/16, від 2 жовтня 2018 року у справі №820/1824/17, від 05 березня 2020 року у справі №826/12529/18.

72. Ураховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем допущено несвоєчасне погашення узгоджених сум грошових зобов`язань.

73. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

74. Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

VII. Судові витрати

75. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

76. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго» залишити без задоволення.

2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у цій справі залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко