№ 520/14650/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року

м. Київ

справа № 520/14650/24

адміністративне провадження № К/990/38586/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дяченка Олексія Володимировича

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року (головуючий суддя - Волошин Д.А.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року (головуючий суддя - Катунов В.В., судді: Подобайло З.Г., Чалий І.С.)

у справі № 520/14650/24

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 12 вересня 2019 року включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на її користь індексацію-різницю грошового забезпечення 4 064 грн 97 коп у місяць у загальній сумі 58 535 грн 57 коп за період з 01 березня 2018 року по 12 вересня 2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року, закрито провадження у справі № 520/14650/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями адвокат Дяченко О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся із касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4. Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у спірних правовідносинах є рішення суду (постанова Другого апеляційного адміністративного суду 24 січня 2023 року в справі № 520/4196/22), яке набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому є підстави для закриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що закриття провадження у справі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Проте судом першої та апеляційної інстанцій не враховано, що зазначена норма закону не підлягає застосуванню, якщо хоча б одна із зазначених умов є відмінною.

7. На підтвердження порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права скаржник зазначає, що предмети, які розглядались судами та були предметом оцінки у справах № 520/4196/22 та № 520/14650/24 є різними. У справі № 520/4196/22 предметом оцінки та розгляду було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 13 червня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця січень 2008 року та поточна індексація за періоди з 01 березня 2018 року до 30 вересня 2018 року та з 01 лютого 2019 року до 12 вересня 2019 року. У справі № 520/14650/24 предметом спору є правильність встановлення відповідачем розміру індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині у грошовому еквіваленті за період з 01 березня 2018 року по 12 вересня 2019 року із визначенням чіткої суми.

8. Скаржник звертає увагу, що на момент розгляду справи № 520/4196/22 відповідачем взагалі не було виплачено індексацію позивачу за період з 13 червня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно та не було проведено розрахунок індексації-різниці грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 12 вересня 2019 року включно, вказані питання віднесено судом до дискреційних повноважень відповідача, тому позивач позбавлений можливості звернутись до суду у порядку статті 383 КАС України.

9. Скаржник зауважив, що після виплати відповідачем індексації на виконання рішення суду у справі № 520/4196/22 позивач звернувся до суду у порядку передбаченому КАС України в окремому провадженні щодо виплати індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01 березня 2018 року

10. З огляду на викладене уважає, що підстави для закриття провадження у справі, передбачені пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, були відсутні.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

12. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

13. Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права необхідно вказати таке.

14. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

15. За змістом пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

16. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

17. Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

18. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

19. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

20. У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

21. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили.

22. Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вищевказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.

23. Проаналізувавши підстави, предмет позову та суб`єктний склад сторін у цій справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для закриття провадження, оскільки має місце спір, що виник між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і заявлений з тих самих підстав, що й у справі № 520/4196/22, за наслідком розгляду якого прийнято постанову Другим апеляційним адміністративним судом від 24 січня 2023 року, яка набрала законної сили.

24. Надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

25. Так, у провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа № 520/4196/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивачка, зокрема, просила:

- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 вересня 2018 року включно та за період з 01 лютого 2019 року по 12 вересня 2019 року включно з застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 064,97 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

- стягнути з відповідача на її користь щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4 064,97 грн за період з 01 березня 2018 року по 30 вересня 2018 року включно та за період з 01 лютого 2019 року по 12 вересня 2019 року включно в сумі 58411,54 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 з у рахуванням раніше виплачених сум.

26. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. В задоволенні вказаних вище вимог відмовлено.

27. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі № 520/4196/22 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року до 30 вересня 2018 року включно та за період з 01 лютого 2019 року до 12 вересня 2019 року без застосування абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року до 30 вересня 2018 року включно та за період з 01 лютого 2019 року до 12 вересня 2019 року з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року у справі № 520/4196/22 залишено без змін.

28. Вказана постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 24 січня 2023 року.

29. Як слідує зі змісту постанови від 24 січня 2023 року у справі № 520/4196/22, Другий апеляційний адміністративний суд, з-поміж іншого, констатував, що фактично спірним питанням у вказаній справі є право позивачки на виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 30 вересня 2018 року та з 01 лютого 2019 року по 12 вересня 2019 року з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

30. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що питання визначення конкретної суми індексації грошового забезпечення є похідним і повинно вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на нарахування та виплату такої індексації.

31. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції вказав на передчасне задоволення таких вимог, що суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.

32. Суд апеляційної інстанції зазначив, що у разі незгоди позивачки з подальшими діями відповідача, остання не позбавлена права звернутися за захистом порушених прав з відповідним позовом до суду.

33. Вказана постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 24 січня 2023 року.

34. Отже, у справі № 520/4196/22 вирішено питання, зокрема, про право ОСОБА_1 на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у спірному періоді з 01 березня 2018 року до 30 вересня 2018 року та з 01 лютого 2019 року по 12 вересня 2019 року. Натомість, суди не досліджували питання наявності права, розміру, механізму розрахунку щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення позивача відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078.

35. У справі, що розглядається, необхідно зазначити, що предметом позову у ній якраз і є питання розрахунку (перерахунку) індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року до 30 вересня 2018 року та з 01 лютого 2019 року по 12 вересня 2019 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

36. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі здійснено неправильний порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається, та у справі № 520/4196/22.

37. Ураховуючи, що відповідно до пункту 13 Порядку № 1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.

38. Такий правовий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 15 грудня 2022 року у справі № 460/3473/21, від 23 січня 2023 року у справі № 340/3391/22, від 31 січня 2023 року у справі № 340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі № 560/11003/22 та багатьох інших, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

39. За таких обставин висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимоги, заявлені позивачем у цій справі, вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі № 520/4196/22 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими, що виключає наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 328 КАС України.

40. Отже, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, залишеної в силі судом апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

41. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

42. Таким чином касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

43. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 353 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дяченка Олексія Володимировича задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року у справі № 520/14650/24 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду