Постанова
Іменем України
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 520/15161/17
провадження № 61-12395св19
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Власник-2004»,
третя особа - Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2018 року у складі судді Гниличенко М. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Власник-2004» (далі - ОСББ «Власник-2004»), третя особа - Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про ліквідацію юридичної особи.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . У 2004 році без відома та згоди співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 було створено об`єднання «Власник-2004», яке не проводило загальних зборів, не здійснювало господарської діяльності, керівництвом ОСББ «Власник-2004» було сфальсифіковано документи, які надавалися для прийняття рішення про передачу будинку на баланс ОСББ «Власник-2004», вона та її син не були повідомлені про проведення будь-яких загальних зборів.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд юридичну особу ОСББ «Власник-2004» ліквідувати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції постановив, що докази того, що ОСОБА_1 вживала заходи щодо вступу в члени ОСББ «Власник-2004» суду не подавались. Однак, з урахуванням отримання квитанцій на сплату комунальних послуг позивачу було відомо, що створене ОСББ «Власник-2004». Оскільки на час звернення позивачем до суду сплив строк позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), наявні підстави для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
ПостановоюОдеського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2018 року змінено, виключено з мотивувальної частини рішення суду посилання на пропуск строку позовної давності.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції постановив, що судом першої інстанцій було правильно встановлено відсутність підстав для ліквідації ОСББ «Власник-2004».
Однак суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відмова у задоволенні позову у зв`язку зі спливом строку позовної давності є можливою лише за наявності порушеного права особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просила скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували те, що створенням ОСББ «Власник-2004» порушені її права як власника квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року і витребувано із Київського районного суду м. Одеси цивільну справу № 520/15161/17.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 26 лютого 1998 року та договору дарування від 27 листопада 2012 року.
Відповідно до протоколу від 23 жовтня 2004 року № 1 відбулися загальні збори ОСББ «Власник-2004», на підставі яких власниками житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_2 прийнято рішення про створення ОСББ «Власник-2004», затвердження статуту і державну реєстрацію. Присутні на зборах запрошені власники (мешканці) були включені у список та які виявили бажання проголосувати за створення ОСББ та проставили підписи у графі «Результати голосування».
Статут ОСББ «Власник-2004» затверджений установчими зборами членів ОСББ «Власник-2004» та 09 грудня 2004 року зареєстрований виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 1393.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III).
Статтею 1 Закону № 2866-III встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).
Отже, Закон № 2866-III визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їхнього власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .
Спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку із рішеннями установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень будинку на АДРЕСА_2 , що оформлені протоколом установчих зборів від 23 жовтня 2004 року № 1, щодо створення ОСББ.
Відповідно до статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Ураховуючи те, що спір стосується захисту прав позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи. Отже, цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.
Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), від 26 лютого 2020 року у справі № 473/2005/19 (провадження № 14-634цс19).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідно до статті 414 ЦПК України судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у cправі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі № 750/3192/14 (провадження № 14-439цс19) вказано, що «зміни до ЦПК України, внесені Законом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Закон № 460-IX вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі». Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 8 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства».
Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України, у редакції Закону № 460-IX, роз`яснює позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови вона може звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Керуючись статтями 255 256 400 409 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Власник-2004», третя особа - Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про ліквідацію юридичної особи закрити.
Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції Господарського суду Одеської області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк