ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2024 року
м. Київ
справа № 520/19803/23
адміністративне провадження № К/990/32754/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року (Котеньов О.Г.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року (головуючий суддя Присяжнюк О.В., судді: Спаскін О.А., Любчич Л.В.) у справі №520/19803/23 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної податкової служби в Харківській області 25 липня 2023 року звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з заявою до Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, в якій просило суд:
- підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків щодо Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс", застосованого на підставі рішення ГУ ДПС.
На обґрунтування вимог заяви ГУ ДПС посилалося на те, що у зв`язку з відмовою платника податків в реалізації контролюючим органом права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, ГУ ДПС прийняло рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, підтвердження обґрунтованості якого здійснюється в судовому порядку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за заявою Головного управління ДПС у Харківській області до Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, застосованого рішенням контролюючого органу.
Судові рішення вмотивовані тим, що між сторонами існує спір про право, предметом якого є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для внесення відповідної заяви по даній справі та застосування умовного адміністративного арешту, передбаченого статтею 283 КАС України.
Із поданої суду платником податку заяви судами встановлено, що ним оскаржено до суду рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна, що беззаперечно вказує на наявність спору про право у спірних правовідносинах в контексті п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України та виключає можливість розглянути заяву позивача про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку ст.283 КАС України.
Таким чином, оскільки КП "Міськелектротранссервіс" в іншому судовому порядку оскаржується законність рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Головне управління ДПС у Харківській області оскаржило їх у касаційному порядку.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми підпункту 94.2.3 п.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, ст. 283 КАС України без врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 23 лютого 2023 року у справі №640/17091/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 380/6993/22.
Ухвалою від 26 жовтня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою ГУ ДПС скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів скаржника про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу ГУ ДПС залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року - залишити без змін.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами установлено, що податковий орган звернувся до суду в порядку ст. 283 КАС України з поданням про підтвердження обґрунтованості рішення керівника ГУ ДПС від 20.07.2023 № 4/20-40-07-31 про адміністративний арешт майна Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс", що розміщене за адресою: вул. Актюбінська, 24 м. Харків.
Прийняттю зазначеного рішення передував недопуск платником податків до проведення документальної позапланової виїзної перевірки контролюючим органом на підставі наказу від 19.07.2023 р. № 3056-п.
Не погоджуючись з рішенням про адміністративний арешт майна, платник податків звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Харківській області щодо застосування адміністративного арешту майна платника податків - КП "Міськелектротранссервіс" та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 20.07.2023 №4/20-40-07-31 про застосування адміністративного арешту майна платника податків з посиланням на приписи ст.ст.7 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Як вже зазначалось, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, дійшли висновку про наявність спору про право, яке полягає у не згоді платника податків з рішенням керівника Головного управління ДПС у Харківській області від 20.07.2023 №4/20-40-07-31 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Колегія суддів вважає такі висновки судів помилковими, які здійснені з порушенням норм процесуального права та без врахування усталеної судової практики Верховного Суду з таких підстав.
Згідно з приписами частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 ПК України, за змістом пункту 94.1 якої адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України).
Пунктом 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: 94.6.1 платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 94.6.2 іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (пункт 94.10 статті 94 ПК України).
Тобто, саме під час розгляду судом подання (заяви) контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, застосованого рішенням керівника податкового органу, суди в цьому судовому провадженні насамперед зобов`язані перевірити обгрунтованість цього рішення. Не погодження з цим рішенням і оскарження його в порядку п.п.94.11 ст. 94 ПК України не свідчить про наявність спору про право.
Абзацом другим п.п.94.11 ст. 94 ПК України встановлено, що у всіх випадках, коли контролюючий орган вищого рівня або суд скасовує рішення про арешт майна, контролюючий орган вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про арешт майна та приймає рішення про притягнення винних до відповідальності відповідно до закону.
Тобто, право на оскарження рішення про арешт майна встановлено ПК України, що може свідчити про наявність публічно-правового спору, а не спору про право.
Щодо процесуального порядку розгляду даної категорії справ, то КАС України встановлено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави).
Статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів.
Пунктом 2 частини 1 статті 283 КАС України визначено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно з частинами четвертою-п`ятою статті 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 640/17091/21 вирішуючи питання про те, чи можна вважати, що подання платником податків позову про скасування наказу про проведення перевірки є спором про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України при перевірці заяви контролюючого органу, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, акцентував увагу, що оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою статті 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб`єктом, який здійснює перевірку об`єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно правового висновку судової палати, наявність спору про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України має вбачатися саме на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі за заявою контролюючого органу, передбаченою частиною першою статті 283 КАС України. При цьому у справах за заявою контролюючого органу, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають у оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій контролюючого органу при її проведенні, не можуть розглядатися як «спір про право».
Також, судовою палатою зазначено, що з огляду на частину першу статті 4 КАС України, звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про визнання протиправним рішення податкового органу про проведення податкової перевірки чи про застосування адміністративного арешту майна або дій такого органу при проведенні перевірки підпадає під поняття публічно-правового спору (пункт 2). Визначення цього терміну не дає підстав для висновку, що «публічно-правовий спір» є тотожним до терміну «спір про право». Отже, подання до суду адміністративного позову про протиправність рішення/дій щодо проведення перевірки або накладення адміністративного арешту не може розглядатись як підстава для відмови у відкритті провадження у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що, незважаючи на те, що правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові безпосередньо стосується питання закриття провадження у разі встановлення судом першої інстанції такого факту вже після відкриття провадження, однак цей висновок фактично підлягає застосуванню і в цій справі, незважаючи на те, що перевірці у даній справі підлягають висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України з тих самих підстав.
Насамкінець, колегія суддів повторно зауважує, що оскарження платником податків наказу контролюючого органу про проведення перевірки, дій контролюючого органу при її проведенні, чи рішення про застосування адміністративного арешту майна, не є спором про право у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Перевірка причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків, обґрунтованості рішення про застосування адміністративного арешту майна входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України.
Отже, висновок судів попередніх інстанцій, що між сторонами існує спір про право, предметом якого є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування умовного адміністративного арешту, тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі, є помилковим.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Ураховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судами обох інстанцій, справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у справі №520/19803/23 скасувати.
Cправу №520/19803/23 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.П. Юрченко М.М. Гімон І.А. Васильєва