ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2024 року
м. Київ
справа № 520/1998/23
адміністративне провадження № К/990/29597/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу № 520/1998/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коломойцев Микола Миколайович,
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, ухвалене у складі головуючого судді Єгупенка В.В.
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Спаскіна О.А., суддів Присяжнюк О.В., Любчич Л.В.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діяв адвокат Коломойцев Микола Миколайович, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС України в Харківській області), у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДСНС України в Харківській області від 16.08.2022 № 401 о/с про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДСНС України в Харківській області від 16.08.2022 № 404 о/с в частині звільнення позивача на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу;
1.3. поновити позивача на займаній на час звільнення посаді з дня звільнення 17.08.2022;
1.4. стягнути з ГУ ДСНС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з дати звільнення по день поновлення на роботі, з урахуванням раніше виплачених сум;
1.5. допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді та стягнення на користь позивача заробітної плати - у межах одного місяця.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указував, що проходив службу із званням прапорщика служби цивільного захисту на посаді водія 33 ДПРП 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Харківській області. З 24.02.2022 с Липці, де розташований підрозділ 33 ДПРП 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Харківській області знаходилося на тимчасово окупованій території військами рф. До 05.05.2022 указаний підрозділ продовжував функціонувати в умовах ведення бойових дій на території с. Липці Харківського району Харківської області та виконував завдання за призначенням. Особовий склад, в тому числі позивач, продовжував нести службу, чергові караули заступали на чергування та за можливості виїжджали на ліквідацію пожеж та надзвичайних ситуацій. 05.05.2022 під примусом озброєних осіб у військовій формі (попередньо військовий контингент рф) особовий склад підрозділу покинув приміщення частини у повному обсязі.
2.1. Позивач вважає незаконним притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, оскільки:
- звільнення за систематичне невиконання умов контракту можливе після вчинення повторного дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили (позивач не допускав систематичних невиконань, не притягувався раніше до дисциплінарної відповідальності) (постанова Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 560/3025/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 9901/743/18);
- мав поважні причини невиходу на службу (продовжував нести службу скільки це було можливо, однак, у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю був вимушений евакуюватися в безпечне місце) (критерії віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних наведені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 235/2284/17 та від 26.06.2019 у справі № 572/2944/16-ц).
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. ОСОБА_1 за контрактом проходив службу цивільного захисту у званні прапорщика на посаді водія 33 ДПРП 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області.
4. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (повномасштабним вторгненням), Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022.
5. Цього ж дня у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави Законом України № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію». Згідно Указу Збройні Сили України, інші військові формування, серед яких і Оперативна-рятувальна служба цивільного захисту, переведені на організацію і штати воєнного часу.
6. За твердженням позивача 05.05.2022 приблизно о 22 год до 33 ДПРП 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харкiвськiй областi прибули особи у вiйськовiй формi, якi були озброєнi та наказали покинути пожежно-рятувальний пiдроздiл у зв`язку iз погiршенням оперативної обстановки та евакуацiєю населеного пункту с.Липцi. У разi невиконання вищевказаного наказу погрожували використанням силового примусу до осiб рядового та начальницького складу, якi будуть в подальшому знаходитись у пожежно-рятувальнiй частинi. За поясненням позивача, задля недопущения загострення конфлiктної ситуацiї з озброєними вiйськовими, яка б загрожувала життю i здоров`ю особового складу, було прийнято рiшення покинути пiдроздiл в повному складi. Примiщення частини були зачиненi та опечатанi 05.05.2022 у присутностi начальник 5 ДПРП 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харкiвськiй областi. Особовий склад 33 ДПРП 4 ДПРЗ та прикомандированi особи залишили примiщення у повному складi. З 05.05.2022 особовий склад та прикомандированi спiвробiтники вимушено покинули пiдроздiл, переховувалися в пiдвалах власних житлових будинкiв с.Стрiлеча та за можливості з метою збереження життя покинули окуповану територію.
7. 13.06.2022 відповідно до наказу 4 ДПРЗ було призначено службове розслідування за фактом невиходу позивача на службу без поважних причин.
8. Комісією було опрацьовано інформацію, наявну на момент початку службового розслідування, щодо можливості виїзду позивача за межі тимчасово окупованої території у бік території підконтрольної України.
9. У період з 09.07.2022 по 25.07.2022п на зв`язок із керівництвом 4 ДПРЗ не вийшов, на службу ЦЗ не прибув, інформація щодо його місцезнаходження була відсутня.
10. Комісією опрацьована інформація щодо можливого прибуття позивача до інших підрозділів на території України з метою подальшого проходження служби в умовах введеного воєнного стану, але жодної інформації щодо його прибуття на момент проведення службового розслідування не надходило. За останнім відомим мобільним номером телефону позивача зв`язок був відсутній. Станом на звершення службового розслідування та складанням висновку позивач на зв`язок не виходив, про своє місцеперебування не повідомляв, рапорту із проханням прикомандируватися до будь якого підрозділу не надав, рапорт про необхідність евакуювати з тимчасово окупованої території членів його сім`ї не надав.
11. Впродовж 01.08.2022, 04.08.2022, 08.08.2022 позивач на зв`язок із керівництвом 4 ДПРЗ не виходив. Комісією враховані вищезазначені обставини при прийнятті рішення у зв`язку із відсутністю іншої достовірної інформації щодо перебування особи на момент проведення службового розслідування.
12. Наказом ГУ ДСНС України в Харківській області від 16.08.2022 № 401 о/с позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.
13. Наказом ГУ ДСНС України в Харківській області від 16.08.2022 № 404 о/с позивача звільнено зі служби з 17.08.2022 за підпунктом 6 пункту 176 указаного Положення (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
14. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
14.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ухилення від проходження служби, невихід на службу, неприбуття до підрозділу в умовах введення воєнного стану в Україні, ненадання керівництву підрозділу термінової достовірної інформації щодо свого місцезнаходження та переміщення, є прямим порушенням службової дисципліни, в розумінні статті 8 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 №1068-VІ. Тому до позивача обґрунтовано застосовано крайній захід дисциплінарного випливу, так як вчинене дисциплінарне правопорушення, є грубим дисциплінарним правопорушенням, яке не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту, та є порушенням вимог Присяги служби цивільного захисту.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
15. Не погодившись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коломойцев М.М., звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду (далі - Суд), у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
15.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме застосування судами приписів підпункту 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.06.2021 у справі № 560/3025/20 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 9901/743/18.
15.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження за вказаним пунктом скаржник наголошує, що мотивувальна частина оскаржуваних судових рішень містить в собі лише цитування норм, які було застосовано судом, однак, не містить в собі, всупереч пункту 5 частини четвертої статті 246 КАС України, мотивів їх застосування, тобто в рішеннях судів не вказано чому судом визнано правомірним застосування відповідачем до позивача приписів підпункту 6 пункту 176 указаного Положення, за змістом якого контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку із систематичним невиконанням такою особою умов контракту у ситуації відсутності жодних доказів такої систематичності з боку позивача, а також чому не враховано не враховані висновки Верховного Суду щодо застосування вищевказаної норми права у наведених позивачем постановах, як і не надано жодної оцінки цим доводам позивача.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.09.2023 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою №К/990/29597/23.
17. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 09.05.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
18. Із доводами касаційної скарги не погодилося ГУ ДСНС України в Харківській області та подало письмовий відзив, за змістом якого просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.
18.1. На думку ГУ ДСНС України в Харківській області, касатор намагається підмінити поняття та формулювання, які наведені в нормативно-правових актах, так для звільнення особи рядового і начальницького складу є обов`язково наявність дисциплінарного стягнення незалежно від пунктів про звільнення.
18.2. ГУ ДСНС України в Харківській області уважає посилання касатора на наведену ним практику Верховного Суду безпідставним, так як касатор не був звільнений через систематичне невиконання умов контракту. Відповідач наполягає, що касатор порушив контракт про проходження служби цивільного захисту, Присягу служби цивільного захисту, у зв`язку з тим, що він відмовився від виконання обов`язків шляхом тривалого невиходу на службу, не повідомив роботодавця при першій можливості про своє місцеперебування, з огляду на факт окупації. У цьому зв`язку відповідач зауважує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Оцінка Верховним Судом висновків суду, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
19. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
20. Спір у цій справі виник у зв`язку із притягненням особи молодшого начальницького складу служби цивільного захисту до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.
21. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
22. Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - КЦЗУ) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
23. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 101 КЦЗУ).
24. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом (частина третя статті 101 КЦЗУ).
25. Пунктом 6 частини другої статті 106 КЦЗУ передбачено, що контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу.
26. Згідно із статтями 1, 3, 6 розділу І «Загальні положення» Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 №1068-VІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - це бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.
27. Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби, з-поміж іншого, виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів.
28. Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.
29. Порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту (стаття 8 розділу І Дисциплінарного статуту).
30. Дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни (стаття 57 розділу ІІІ «Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни» Дисциплінарного статуту).
31. Невихід на службу без поважних причин за приписами статті 58 Дисциплінарного статуту вважається фактом грубого порушення службової дисципліни та грубим дисциплінарним проступком.
32. Статтями 68, 75 цього ж розділу ІІІ Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
33. На осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи.
34. Відповідно до статей 80, 83 цього ж розділу Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.
35. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту осіб рядового і начальницького складу та умов проходження служби цивільного захисту» від 08.07.2022 № 2379-ІХ (набрав чинності 27.07.2022) пункт 5 статті 68, статті 71 і 80 після слів «зі служби» доповнений новим видом дисциплінарної відповідальності - «у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту».
36. Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.
37. Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу» від 11.07.2013 № 593 (далі - Положення № 593).
38. Згідно з пунктом 29 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
39. Відповідно до підпункту 6 пункту 176 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.
40. Пунктом 182 Положення № 593 передбачено, що контракт про проходження служби цивільного захисту може бути розірвано достроково з ініціативи ДСНС, яку представляє керівництво органу чи підрозділу цивільного захисту, і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби цивільного захисту у випадках, передбачених підпунктами 6 пункту 176 цього Положення.
41. У касаційній скарзі позивач як підставу оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій зазначив, зокрема, пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, мотивувавши свої доводи тим, що суд апеляційної інстанції застосував підпункт 6 пункту 176 Положення № 593 без урахування висновку щодо застосування цієї правової норми у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду в справах № 560/3025/20 та № 9901/743/18.
42. Верховний Суд у постанові від 04.04.2024 у справі № 520/2001/23 зазначив, що у спорах, які стосувалися законності звільнення зі служби цивільного захисту у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо юридичного змісту цього поняття.
43. Зокрема, у постанові від 23.11.2020 у справі № 814/1722/16 Верховний Суд зазначив, що систематичним невиконанням умов контракту є невиконання однією зі сторін одного із зобов`язань та інших умов, визначених контрактом, які допускались два чи більше разів протягом останнього року служби.
44. При цьому систематичним невиконанням умов контракту вважається саме таке, що вчинене особою рядового і начальницького складу, яка вже раніше допускала порушення покладених на неї умовами контракту обов`язків і притягувалася за це до дисциплінарної відповідальності, у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів і така особа знову вчинила дисциплінарний проступок.
45. Згодом, у постанові від 10.06.2021 у справі № 560/3025/20, касаційне провадження у якій відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування, зокрема, підпункту 6 пункту 176 Положення № 593 у подібних правовідносинах, Верховний Суд виснував, що під терміном «систематичне невиконання умов контракту» слід розуміти вчинення дисциплінарного проступку особою рядового і начальницького складу після застосування дисциплінарного стягнення до такої особи, яке не втратило юридичної сили.
46. Верховний Суд у постанові від 09.08.2021 у справі № 340/448/19 конкретизував, що для кваліфікації поведінки особи рядового чи начальницького складу як «систематичне невиконання умов контракту» достатньо вчинення нею двох дисциплінарних проступків протягом року служби за тієї умови, що попереднє стягнення має юридичну силу (постанова Верховного Суду).
47. За обставинами цієї справи позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності та звільнений зі служби за підпунктом 6 пункту 176 Положення № 593 (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту).
48. З матеріалів справи слідує, що позивач, обґрунтовуючи свої доводи щодо незаконності оспорюваних наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вказаною підставою, стверджував, що не притягувався раніше до дисциплінарної відповідальності та не допускав систематичних невиконань умов контракту, а його невихід на службу пов`язаний із поважними причинами (окупація с. Липці військами рф), у зв`язку з чим під час застосування до спірних правовідносин підпункту 6 пункту 176 Положення № 593 просив урахувати висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 10.06.2021 № 560/3025/20.
49. Відмовляючи позивачу у позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що вчинене ним дисциплінарне правопорушення з огляду на те, що його вчинено в умовах воєнного стану, є грубим дисциплінарним правопорушенням, яке не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту, та є порушенням вимог Присяги служби цивільного захисту, а тому до позивача обґрунтовано застосовано такий крайній захід дисциплінарного впливу, як звільнення.
50. Однак суди обох попередніх інстанцій не з`ясовували тієї обставини, чи мав позивач на час його звільнення за підпунктом 6 пункту 176 Положення № 593 непогашене дисциплінарне стягнення, що має визначальне значення при кваліфікації поведінки особи рядового чи начальницького складу як «систематичне невиконання умов контракту» та оцінці законності звільнення за цією підставою.
51. У постанові від 04.04.2024 у справі № 520/2001/23 з подібними правовідносинами Верховний Суд зауважив, що юридичний зміст підпункту 6 пункту 176 Положення №593 та правила застосування цієї правової норми, зокрема, щодо розуміння «систематичності», не може ставитися у залежність від зміни об`єктивних умов її застосування, у цьому випадку - факту оголошення в Україні воєнного стану, якщо самою нормою цього не передбачено або до неї не було внесено відповідних змін.
52. В ході касаційного перегляду цієї справи знайшли своє підтвердження доводи сторони позивача про ненадання судами обох попередніх інстанцій оцінки його доводам щодо відсутності в його діях систематичності та застосування підпункту 6 пункту 176 Положення № 593 без урахування висновку щодо застосування цієї правової норми у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 560/3025/20.
53. Разом із цим, Верховний Суд критично оцінює наведені позивачем у касаційній скарзі доводи про неврахування апеляційним судом позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у справі № 9901/743/18, оскільки висновки у ній стосувалися застосування пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, водночас спірні правовідносини не були пов`язані зі звільненням зі служби цивільного захисту на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення № 593.
54. Одне із призначень обґрунтованого судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя.
55. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду. Тож залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.
56. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів попередніх інстанцій, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність його висновків в цілому по суті спору та надати оцінку доводам касаційної скарги57. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак оскаржувані судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.
58. за правилами частини другої статті 353 КАС України, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
59. Під час нового розгляду цієї справи необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові, та на основі закріплених у КАС України принципів, забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного і повного дослідження та вивчення всіх обставин цієї справи, необхідних для прийняття законного й обґрунтованого судового рішення.
60. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 КАС України, Верховний
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коломойцев Микола Миколайович, задовольнити частково.
2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року скасувати, справу № 520/1998/23 направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько О.А. Губська В.М. Соколов