ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 520/2905/21
адміністративне провадження № К/9901/46780/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,
суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буменерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року (головуючий суддя Тітов О. М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року (головуючий суддя Мінаєва О. М., судді: Кононенко З. О., Калиновський В. А.)
І. Суть спору
У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Буменерго» (далі - позивач, ТОВ «Буменерго») звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), у якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просило:
- визнати протиправним, застосованим з порушенням вимог чинного законодавства України та таким, що порушує права та законні інтереси позивача застосування у постанові НКРЕКП від 13 жовтня 2020 року № 1878 коефіцієнта - 2.16 (замість належного - 3,24) «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену на об`єктах енергетики, що використовують альтернативні джерела енергії ТОВ «Буменерго» для Шумської ГЕС;
- зобов`язати відповідача встановити з 13 жовтня 2020 року для ТОВ «Буменерго» (ГЕС Шуми, Вінницька область, Крижопільський район, с. Шуми, вул. Шумилівська 38 а) «зелений» тариф на електричну енергію, з коефіцієнтом 3,24, як для об`єкта, введеного в експлуатацію 16 травня 2016 року, шляхом внесення змін у п. 7 постанови НКРЕКП від 13 жовтня 2020 року № 1878.
- зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом тридцяти днів з моменту набрання рішенням законної сили.
На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Буменерго» зазначило, що відповідач при встановленні «зеленого» тарифу на відпуск електроенергії для позивача (ГЕС Шуми) неправомірно застосував розмір коефіцієнту «зеленого» тарифу, що діяв для мікрогідроелектростанції, яка нібито була введена в експлуатацію 05 лютого 2010 року, замість коефіцієнту, який мав бути застосований на день введення в експлуатацію Шумської ГЕС (16 травня 2016 року).
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
На підставі договорів оренди нерухомого майна від 20 липня 2020 року № 200720/Ш1 та оренди обладнання від 20 липня 2020 року № 200720/Ш2, 200720/ШЗ, ТОВ «Буменерго» набуло право користування Шумської ГЕС (яка розташована за адресою: Вінницька обл., Крижопільський р-н, с. Шуми, вул. Шумилівська, 38а), яка раніше перебувала у власності ПП «Новітня енергія України» та здійснювала відпуск електричної енергії за «зеленим» тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 18 травня 2017 року № 669 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 30 березня 2017 року № 427».
14 серпня 2020 року ТОВ «Буменерго» звернулось до НКРЕКП з заявою про встановлення/перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання ТОВ «Буменерго», Шумська ГЕС, надавши документи на підставі пункту 2.2 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 серпня 2019 року № 1817.
Постановою НКРЕКП від 13 жовтня 2020 року № 1878 ТОВ «Буменерго» для Шумської ГЕС було встановлено «зелений тариф» на електричну енергію, вироблену на об`єкті електроенергетики, що використовує альтернативні джерела енергії, а саме встановлено коефіцієнт «зеленого» тарифу 2,16. Підставою визначення такого коефіцієнту слугувало те, що оскільки датою закінчення будівництва ГЕС відповідно до декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, зазначено 05 лютого 2010 року, при розрахунку «зеленого» тарифу буде застосовуватись коефіцієнт «зеленого» тарифу 2,16, як для мікрогідроелектростанції, яка була введена в експлуатацію по 31 березня 2013 року включно, згідно із Законом України «Про альтернативні джерела енергії».
Уважаючи таке рішення відповідача протиправним у частині визначення коефіцієнту, ТОВ «Буменерго» звернулося до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року, позов задоволено частково. Зобов`язано НКРЕКП встановити для ТОВ «Буменерго» коефіцієнт «зеленого» тарифу, як для об`єкта, введеного в експлуатацію 16 травня 2016 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що датою введення в експлуатацію Шумської ГЕС, слід вважати дату реєстрації декларації, а саме 16 травня 2016 року, що узгоджується з вимогами статті ст. 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», у зв`язку з чим суди дійшли висновку про відсутність підстав для відмови ТОВ «Буменерго» у встановленні коефіцієнту «зеленого» тарифу 3,24.
Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, що з аналізу наведених вище норм чинного законодавства, НКРЕКП має здійснювати регулювання порядку (методики) формування цін, тарифів, таким чином, щоб вони забезпечували, зокрема покриття економічно обґрунтованих витрат постачальника. Тобто, суб`єкт, який застосовує альтернативні джерела електроенергії, вправі очікувати від держави таке стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел застосування, яке буде найбільш сприятливе для нього, тобто з застосуванням вищого коефіцієнту «зеленого» тарифу.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
15 грудня 2021 року НКРЕКП звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі НКРЕКП просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
На обґрунтування позиції скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 2.2. Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 серпня 2019 року № 1817.
Відповідач стверджує, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доказам у справі, зокрема, не досліджено можливість (достатність чи відсутність необхідних документів та матеріалів, що були надані ТОВ «Буменерго») для застосування під час розгляду Регулятором заяви позивача, інших аніж пункт 2.2. згаданого Порядку № 1817.
Відповідач зазначає, що законом не передбачено повторне встановлення коефіцієнту «зеленого» тарифу для одного й того ж об`єкта електроенергетики (у разі незмінності якісних та кількісних характеристик такого об`єкту), якому вже було визначено коефіцієнт «зеленого» тарифу при первісному поданні документів, відповідно до пункту 2.1 Порядку № 1817. Позивач, в свою чергу, звернувся з заявою про встановлення «зеленого» тарифу за спрощеною процедурою, надавши лише документи, які підтверджують його право користування Шумською ГЕС, що унеможливлює питання про установлення «зеленого» тарифу іншим чином, ніж як передбачено положеннями чинного законодавства.
На думку НКРЕКП, питання встановлення певного рівня коефіцієнта «зеленого» тарифу для Шумської ГЕС, який встановлюється одноразово для одного об`єкта електроенергетики, могло бути розглянуто виключно під час звернення ПП «Новітня енергія України», оскільки саме під час первинного звернення цього підприємства Регулятором і було встановлено коефіцієнт «зеленого» тарифу для Шумської ГЕС на рівні 2,16, що залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій.
ТОВ «Буменерго» подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Позивач зауважує, що «зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу) з урахуванням положень статей 9-1, 9-3 та 9-4 Закону «Про альтернативні джерела енергії». Позивач стверджує, що на момент звернення позивача з заявою та прийняття відповідачем постанови від 13 жовтня 2020 року № 1878, ніякого «зеленого» тарифу для Шумської ГЕС не існувало, оскільки дію «зеленого» тарифу для ПП «Новітня енергія України» було припинено 19 серпня 2020 року постановою НКРЕКП № 1576, пунктом 2 якої також скасовано постанову НКРЕКП від 18 травня 2017 року № 668 «Про встановлення «зеленого» тарифу ПП «Новітня енергія України».
Також ТОВ «Буменерго» зазначає, що коефіцієнт «зеленого» тарифу для об`єктів електроенергетики або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію, встановлюються згідно таблиці, наведеній у частині двадцять шостій статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», і визначається залежно від дати введення в експлуатацію об`єкта. Декларація про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта (Шумська ГЕС) зареєстрована у Департаменті ДАБІ Вінницької області 16 травня 2016 року, тому коефіцієнт «зеленого» тарифу має застосовуватися той, який діяв на момент реєстрації цієї декларації.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 1 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII) визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом; колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з статтею першою Закону України від 20 лютого 2003 року № 555-IV «Про альтернативні джерела енергії» (далі - Закон № 555-IV) «зелений» тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
За приписами частини першої статті 9-1 Закону № 555-IV визначено, що «зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Встановлення «зеленого» тарифу, передбаченого цією статтею, здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з урахуванням особливостей, визначених статтею 9-4 цього Закону.
Частиною третьою статті 9-1 Закону № 555-IV передбачено, що «зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу), з урахуванням положень цієї статті, статті 9-2 та статті 9-4 цього Закону.
Відповідно до частини двадцятої статті 9-1 Закону № 555-IV «зелений» тариф для суб`єктів господарювання, які експлуатують мікро-, міні- або малі гідроелектростанції, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої відповідно мікро-, міні- або малими гідроелектростанціями.
Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), генеруючої установки споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність якої не перевищує 150 кВт, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації (частина двадцять п`ята статті 9-1 Закону № 555-IV).
Відповідно до п. 1.6 глави І Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затверджений постановою НКРЕКН 30 серпня 2019 року № 1817 (далі - Порядок № 1817) рішення щодо встановлення «зелених» тарифів для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, приватних домогосподарств приймаються на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, відповідно до вимог статей 14 та 16 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Згідно з пунктом 2.1 глави ІІ Порядку № 1817 для встановлення «зеленого» тарифу суб`єкт господарювання подає до НКРЕКП заяву щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання (додаток) і такі документи:
пояснювальну записку з детальною інформацією про суб`єкта господарювання (форма власності, установлена потужність, корисний відпуск електричної енергії та інші характеристики об`єкта електроенергетики);
зведений кошторис фактичних витрат будівництва об`єкта електроенергетики (вартість генеруючого обладнання, вартість будівельних та пусконалагоджувальних робіт, вартість приєднання електроустановок до електричних мереж, вартість іншого енергетичного обладнання та споруд, розташованих на об`єкті електроенергетики, що є невід`ємною частиною об`єкта електроенергетики);
копію пояснювальної записки проєкту будівництва об`єкта електроенергетики (черги його будівництва (пускового комплексу));
копію технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановки, яка виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії;
копію зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт, виданих відповідно до вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466;
копію зареєстрованої декларації про готовність об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) до експлуатації або сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації з відповідним актом готовності до експлуатації, виданих відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.
У разі зміни права власності, інших речових прав на об`єкт електроенергетики (черги його будівництва (пускового комплексу)) суб`єкт господарювання, який набув право власності або інше речове право на такий об`єкт електроенергетики, подає до НКРЕКП заяву щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу та копії документів, що підтверджують право власності, інше речове право на об`єкт електроенергетики (пункт 2.2 глави ІІ Порядку № 1817).
У відповідності до пункту 2.4 глави ІІ Порядку № 1817 якщо заява щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу та додані до неї документи не відповідають вимогам цього Порядку, законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про ринок електричної енергії», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Кодексу систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, або містять недостовірну інформацію, заява залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата протягом 15 календарних днів.
Водночас згідно з частиною п`ятою статті 39 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Пунктом 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, визначено, що датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
VІІ. Висновки Верховного Суду
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
Як убачається з матеріалів справи, звертаючись з цим позовом позивач не згодний з застосуванням у постанові НКРЕКП від 13 жовтня 2020 року № 1878 коефіцієнта - 2,16 (замість належного - 3,24) «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену на об`єктах енергетики, що використовують альтернативні джерела енергії ТОВ «Буменерго» для Шумської ГЕС.
Водночас, на обґрунтування позиції, НКРЕКП стверджує, що ТОВ «Буменерго» було подано документи у відповідності до пункту 2.2 Порядку № 1817, за спрощеною процедурою, у зв`язку із зміною права власності, а не на підставі пункту 2.1 згаданого Порядку, що, на думку відповідача, унеможливлює питання про установлення «зеленого» тарифу з коефіцієнтом 3,24. При цьому, скаржник наголошує, що вперше для Шумської ГЕС «зелений» тариф з коефіцієнтом 2,16 вже установлено ПП «Новітня енергія України», яким було подано документи відповідно до пункту 2.1 Порядку № 1817 (постанови НКРЕКП від 18 травня 2017 року № 668 «Про встановлення «зеленого» тарифу ПП «Новітня енергія України» та № 669 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 30 березня 2017 року № 427»).
З цього приводу Верховний Суд уважає за необхідне зазначити таке.
Аналізуючи вказані вище норми законодавства вбачається, що «зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу) з урахуванням положень статей 9-1, 9-2 та 9-4 Закону № 555-IV.
Тобто, з положень цієї статті висновується, що суб`єкт господарювання взаємопов`язаний з об`єктом енергетики та видом альтернативної енергії. У разі зміни хоча б одного з цих складових є підставою для встановлення/перегляду «зеленого» тарифу, оскільки за кожним суб`єктом господарювання закріплено вид альтернативної енергії та певний об`єкт електроенергетики. При цьому, в залежності від того, коли введений в експлуатацію об`єкт електроенергетики безпосередньо залежить розмір «зеленого» тарифу (коефіцієнт) на електричну енергію, яка вироблена конкретним суб`єктом господарювання на певному об`єкті електроенергетики, що розраховується за формулою та встановлюється НКРЕКП.
Посилання відповідача на те, що законом не передбачено повторне встановлення коефіцієнту «зеленого» тарифу для одного й того ж самого об`єкта електроенергетики, а саме Шумської ГЕС (у разі незмінності якісних та кількісних характеристик такого об`єкту), якщо вже було визначено коефіцієнт «зеленого» тарифу при первісному поданні документів (ПП «Новітня енергія України»), відповідно до пункту 2.1 Порядку № 1817, колегія суддів уважає необґрунтованим, оскільки з моменту зміни суб`єкта господарювання (як однієї з основних складових для встановлення такого тарифу) виникає право такого суб`єкта на встановлення/перегляд «зеленого» тарифу.
Більш того, як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, постановою НКРЕКП від 19 серпня 2020 року № 1576 було припинено дію «зеленого» тарифу ПП «Новітня енергія України». Пунктом 2 цієї ж постанови визнано такою, що втратила чинність постанова НКРЕКП від 18 травня 2017 року № 668 «Про встановлення «зеленого» тарифу ПП «Новітня енергія України».
Отже, фактично на момент звернення ТОВ «Буменерго» до відповідача з заявою про встановлення «зеленого» тарифу у зв`язку зі зміною орендаря об`єкта електроенергетики, ніякого встановленого «зеленого» тарифу, зокрема і для Шумської ГЕС, не існувало.
Посилання скаржника на той факт, що позивачем було подано документи на підставі пункту 2.2, а не 2.1 Порядку № 1817 (по спрощеній процедурі) є безпідставними, оскільки це впливає виключно на перелік документів, які суб`єкт господарювання має подати до Регулятора для встановлення «зеленого» тарифу, а не на визначення його коефіцієнта.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що розмір коефіцієнту «зеленого» тарифу залежить від моменту введення в експлуатацію об`єкту електроенергетики. При цьому, з огляду на викладені вище норми, датою введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики є: 1) або дата видачі уповноваженим органом сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, 2) або дата реєстрації відповідно до законодавства декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Як убачається з матеріалів справи, постановою НКРЕКП від 13 жовтня 2020 року № 1878 ТОВ «Буменерго» для Шумської ГЕС було встановлено зелений тариф на електричну енергію, вироблену на об`єкті електроенергетики, що використовує альтернативні джерела енергії, а саме встановлено коефіцієнт зеленого тарифу 2,16. Даний тариф розрахований та встановлений НКРЕКП як для мікрогідроелектростанції, яка була введена в експлуатацію по 31 березня 2013 року включно. Підставою для прийняття вказаного рішення, як зазначає відповідач, стала дата закінчення будівництва ГЕС відповідно до декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду 05 лютого 2010 року.
Проте, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, датою введення в експлуатацію об`єкту Шумскої ГЕС, як електростанції є 16 травня 2016 року, про що свідчить Декларація про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, зареєстрована Департаментом ДАБІ у Вінницькій області 16 травня 2016 року за № ВН 143161370706.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що датою введення в експлуатацію Шумської ГЕС, слід вважати дату реєстрації декларації, а саме 16 травня 2016 року, що узгоджується з вимогами статті 9-1 Закону № 555-IV. Як наслідок, відсутні підстави для відмови у встановленні коефіцієнту «зеленого» тарифу 3,24, який діяв на момент реєстрації декларації.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд уважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статті 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді О. Р. Радишевська
Н. В. Шевцова