№ 520/3204/14-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 520/3204/14-ц

провадження № 61-10404св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі -- Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, прокурор Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

треті особи:приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Марченко Аеліта Мехманівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Наталія Юріївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна, державний нотаріус Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчев Костянтин Леонтійович, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ярош Олена Миколаївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Носенко Олександр Володимирович, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката Драгун Ангеліни Святославівни, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2018 року у складі судді Пучкової І. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 30 травня 2023 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Громіка Р. Д., Дришлюка А. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2014 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - ГУ ДСНС України в Одеській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Марченко А. М., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н. Ю., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Н. А., державний нотаріус Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчев К. Л., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ярош О. М., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Носенко О. В., Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання недійними свідоцтв про право власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та договорів дарування, усунення перешкод, шляхом знесення самочинних збудов, в якому, з урахуванням уточнень, просило суд: визнати недійсними: свідоцтво від 26 вересня 2013 року серії НОМЕР_4, індексний номер НОМЕР_11, про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, свідоцтво від 26 вересня 2013 року серії НОМЕР_1 , індексний номер НОМЕР_12, про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, свідоцтво від 26 вересня 2013 року серії НОМЕР_2 , індексний номер НОМЕР_13, про право власності на квартиру АДРЕСА_3 , виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, свідоцтво від 24 вересня 2013 року серії НОМЕР_3, індексний номер НОМЕР_14, про право власності на квартиру АДРЕСА_4 , виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, свідоцтво від 26 вересня 2013 року серії НОМЕР_5, індексний номер НОМЕР_15, про право власності на квартиру АДРЕСА_5 , виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, свідоцтво від 26 вересня 2013 року серії НОМЕР_6, індексний номер НОМЕР_16, про право власності на квартиру АДРЕСА_6 , виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, свідоцтво від 25 вересня 2013 року серії НОМЕР_7, індексний номер НОМЕР_17, про право власності на квартиру АДРЕСА_7 , виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, свідоцтво від 25 вересня 2013 року серії НОМЕР_9, індексний номер НОМЕР_18, про право власності на квартиру АДРЕСА_8 , виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, : свідоцтво від 25 вересня 2013 року серії НОМЕР_8, індексний номер НОМЕР_19 про право власності на квартиру АДРЕСА_9 , виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, свідоцтво від 26 вересня 2013 року, серії НОМЕР_10, індексний номер НОМЕР_20, про право власності на квартиру АДРЕСА_10 , виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, договір купівлі-продажу від 03 березня 2014 р., серії ВТР №757633, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_13 , договір купівлі-продажу від 30 жовтня 2013 року, серії ВТМ №512291, укладений ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , договір купівлі-продажу від 12 березня 2014 року, серії ВТТ №140358, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , договір купівлі-продажу від 26 вересня 2013 року, серії ВТМ №512537, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , договір купівлі-продажу від 15 травня 2014 року, серії НАА № 026188, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , договір купівлі-продажу від 17 червня 2014 року, № 3150, укладений ОСОБА_14 , який діяв від імені ОСОБА_2 , та ОСОБА_8 , договір купівлі-продажу від 10 червня 2014 року, № 4-706, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , договір дарування від 04 серпня 2014 року, № 4077, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , договір купівлі-продажу від 18 липня 2014 року, №1724, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_11 , договір іпотеки від 18 липня 2014 року, № 1726, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_10 ; визнати незаконними та скасувати: рішення державного нотаріуса Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчева К. Л. від 03 березня 2014 року № 11345766 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_13 , рішення державного нотаріуса Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчева К. Л. від 10 жовтня 2013 року № 7417248 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ярош О. М. від 12 березня 2014 року №11547291 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 , за ОСОБА_5 , рішення державного нотаріуса Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчева К. Л. від 26 вересня 2013 року № 6261781 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 , за ОСОБА_3 , рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Носенка О. В. від 15 травня 2014 року № 13076080 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_5 , за ОСОБА_6 , рішення від 26 вересня 2013 року № 6256949 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_6 , за ОСОБА_2 , рішення приватного нотаріуса Іллічової Н. А. від 17 червня 2014 року № 13821017 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_6 , за ОСОБА_8 , рішення від 25 вересня 2013 року № 6224443 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_7 , за ОСОБА_2 , рішення державного нотаріуса Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчева К. Л. від 10 червня 2014 року № 13661584 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_7 , за ОСОБА_9 , рішення від 25 вересня 2013 року, № 6221903 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_8 , за ОСОБА_2 , рішення приватного нотаріуса Чужовської Н. Ю. від 04 серпня 2014 року № 14910331 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_8 , за ОСОБА_10 , рішення від 25 вересня 2013 року № 6220002 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_9 , за ОСОБА_2 , рішення приватного нотаріуса Марченко А. М. від 18 липня 2014 року №14541114 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_9 , за ОСОБА_15 , рішення приватного нотаріуса Марченко А. М. від 18 липня 2014 року № 14542732 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру АДРЕСА_9 , за ОСОБА_12 , рішення від 25 вересня 2013 року № 6217468 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_10 , за ОСОБА_2 ; усунути перешкоди у здійсненні ГУ ДСНС України в Одеській області права користування земельною ділянкою загальною площею 4 677 кв. м на АДРЕСА_11 , шляхом знесення самочинно збудованого житлового будинку та паркану на земельній ділянці, яка, відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 25 вересня 1953 року № 1057 закріплена за Пожежним відділенням пожежної охорони м. Одеси, правонаступником якого є ГУ ДСНС України в Одеській області (справа № 520/3204/14-ц).

У 2014 році прокурор Київського району м. Одеси в інтересах Держави в особі Одеської міської ради, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернувся до суду з аналогічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Марченко А. М., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н. Ю., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Н. А., державний нотаріус Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчев К. Л., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ярош О. М., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Носенко О. В., Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Юридичний департамент Одеської міської ради про визнання недійними свідоцтв про право власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та договорів дарування, зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомості (справа №520/10218/14-ц).

Позовні заяви мотивовані тим, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 25 вересня 1953 року № 1057 за Пожежним відділенням пожежної охорони м. Одеси, правонаступником якого є ГУ ДСНС України в Одеській області, закріплено земельну ділянку, загальною площею 4 677 кв. м, на АДРЕСА_11 , для розташування на ній державної пожежної частини № 3.

У 2008 році при здійсненні заходів щодо подальшого використання вказаної земельної ділянки було виявлено, що на ній знаходиться житлова будівля, яка належить ОСОБА_1 .

У подальшому на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2011 року у справі № 1512/2- 2326/11 правовстановлюючі документи ОСОБА_1 були скасовані. Однак на земельній ділянці було побудовано житловий будинок, площею 375,5 кв. м. Згодом, ця земельна ділянка та будинок перейшли у власність ОСОБА_2 , який здійснив реконструкцію вказаного будинку та відчужив його іншим особам - відповідачам у справі.

Зазначали, що вказаний самочинно побудований житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , чинить перешкоди у використанні земельної ділянки ГУ ДСНС України в Одеській області.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 21 січня 2015 року цивільну справу № 520/3204/14-ц за позовом ГУ ДСНС України в Одеській області та цивільну справу № 520/10218/14-ц за позовом прокурора в інтересах держави об`єднано в одне провадження та присвоєно об`єднаній справі № 520/3204/14-ц.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2018 року, яке було залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, частково задоволено позов ГУ ДСНС України в Одеській області.

Усунуто перешкоди у здійсненні ГУ ДСНС України в Одеській області права користування земельною ділянкою, загальною площею 4 677, 00 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_11 , шляхом знесення самочинно збудованого житлового будинку та паркану на земельній ділянці, загальною площею 4 677, 00 кв. м, за тією ж адресою, яка відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 25 вересня 1953 року № 1057 закріплена за Пожежним відділенням пожежної охорони м. Одеси, правонаступником якого є ГУ ДСНС України в Одеській області.

В іншій частині вимог позову ГУ ДСНС України в Одеській області відмовлено.

У задоволенні позову прокурора Київського району м. Одеси в інтересах Держави в особі Одеської міської ради, ГУ ДСНС України в Одеській області відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що спірна земельна ділянка була закріплена за ГУ ДСНС України в Одеській області ще з 25 вересня 1953 року, а збудований на ній будинок є самовільною забудовою.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не набули в установленому законом порядку права власності на цей будинок, що підтверджується судовими рішеннями в інших цивільних справах.

Суди вважали, що позивач не пропустив строк позовної давності щодо вимог про усунення перешкод шляхом знесення самочинних забудов, оскільки такі вимоги є негаторними, порушення прав позивача є продовжуваним, тому на ці правовідносини строк позовної давності не розповсюджується.

Відмовляючи у задоволенні інших позовних вимог суди вважали, вимоги про визнання недійними свідоцтв про право власності, визнання недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності, а також визнання недійсними договорів купівлі-продажу неналежним способом захисту, оскільки позивачі мають право на звернення до суду з віндикаційним позовом, так як право на витребування майна із чужого незаконного володіння не потребує визнання недійсними правочинів, за якими таке майно вибуло з володіння власника, а такі вимоги є похідними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_5 - адвокат Драгун А. С., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині позовних вимог про знесення самочинно збудованого житлового будинку та паркану на земельній ділянці, загальною площею 4 677, 00 кв. м, за тією ж адресою, яка відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 25 вересня 1953 року № 1057 закріплена за Пожежним відділенням пожежної охорони м. Одеси, правонаступником якого є ГУ ДСНС України в Одеській області, та ухвалити нове рішення у цій частині про відмову у задоволенні цих позовних вимог, а в решті судові рішення залишити без змін.

Отже, судові рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються тільки в частині позовних вимог ГУ ДСНС України в Одеській області про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого житлового будинку та паркану, тому в решті судові рішення відповідно до вимог статті 400 ЦПК України Верховним Судом не перевіряються.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно задовольнили позовні вимоги ГУ ДСНС України в Одеській області в оскаржуваній частині, оскільки воно є неналежним позивачем у справі, так як не довело свого права власності чи права постійного користування спірною земельною ділянкою.

Суди безпідставно не застосували наслідки спливу строку позовної давності, оскільки саме ГУ ДСНС України в Одеській області стверджувало, що про нібито порушення свого права дізналося у 2008 році, у той час як з позовом у цій справі звернулося тільки у 2014 році, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

Задовольняючи позовні вимоги ГУ ДСНС України в Одеській області про знесення будинку, суди попередніх інстанцій не врахували, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка застосовується виключно у тих випадках, коли неможливо відновити порушене право іншим шляхом, але суди не досліджували цього питання. Крім того, судами не перевірялося та не надавалася правова оцінка пропорційності та законності втручання у права володіння власників квартир у спірному будинку. Суди не звернули належної уваги на те, що знесенням спірного будинку будуть порушуватися права громадян, які придбали квартири у ньому та проживають там, є добросовісними набувачами майна.

Відзиви на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

28 листопада 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2024 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А., у зв`язку з обрання судді Погрібного С. О. до Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 25 вересня 1953 року № 1057 за Пожежним відділенням пожежної охорони м. Одеси, правонаступником якого є ГУ ДСНС України в Одеській області, було закріплено земельну ділянку загальною площею 4 677 кв. м на АДРЕСА_11 для розташування на ній державної пожежної частини № 3 (том 1, а. с.10-12).

30 серпня 2006 року на підставі розпорядження органу приватизації від 30 серпня 2006 року № 198104 управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності на будинок на АДРЕСА_11 на ім`я ОСОБА_17

31 серпня 2006 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_18 укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_18 купила у ОСОБА_17 домоволодіння на АДРЕСА_11 .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 травня 2007 року за ОСОБА_18 у порядку частини другої статті 377 ЦК України визнано право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_11 , площею 571,38 кв. м.

На підставі цього рішення суду, ОСОБА_18 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку від 05 вересня 2007 року серії ЯЕ 662437.

У подальшому, ОСОБА_18 за договором купівлі-продажу від 03 грудня 2007 року продала, а ОСОБА_1 купила нерухоме майно - одноповерховий кам`яний житловий будинок, загальною площею 63,7 кв. м, та земельну ділянку, площею 0.0571 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_11 .

На підставі цього договору, ОСОБА_1 отримала державний акт на земельну ділянку від 23 квітня 2008 року серії ЯД 913088.

У подальшому, ОСОБА_1 було знесено придбаний об`єкт нерухомості та замість нього побудовано новий триповерховий багатокімнатний житловий будинок, загальною площею 375,5 кв. м, що підтверджується відміткою про самочинно збудований об`єкт в технічному паспорті від 30 січня 2008 року, виданому ОСОБА_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2008 року у справі № 2-5064/2008 за ОСОБА_1 визнано право власності на самовільно побудований житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_11 та на підставі цього рішення суду 06 жовтня 2008 року зареєстровано право власності в органах реєстрації об`єктів нерухомого майна (том 2, а. с. 27-28).

ГУ ДСНС України в Одеській області оскаржило наведені судові рішення, посилаючись на їхню незаконність з підстав незалучення його до участі у справі, як зацікавленої особи, внаслідок чого ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25 вересня 2008 року скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 травня 2007 року про визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_18 .

При новому розгляді ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2009 року позовна заява ОСОБА_18 залишена без розгляду.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08 жовтня 2009 року скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2008 року, яким за ОСОБА_1 визнано право власності на спірну будівлю, справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30 березня 2010 року позов ОСОБА_1 також було залишено без розгляду.

25 березня 2011 року Київський районний суд м. Одеси постановив заочне рішення у справі № 1512/2-2326/11, яким частково задовольнив позовну заяву ГУ МЧС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Одеській області до КП «Міське агентство з приватизації житла», виконавчого комітету Одеської міської ради, управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради та визнано недійсними розпорядження органу приватизації від 30 серпня 2006 року № 198104, свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу від 31 серпня 2006 року, договір купівлі-продажу від 03 грудня 2007 року, державний акт на право власності на земельну ділянку від 05 вересня 2007 року серії ЯЕ 662437, державний акт на земельну ділянку від 23 квітня 2008 року серії ЯД 913088.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2014 року у справі № 520/3204/14-ц задоволено позов ГУ ДСНС України в Одеській області до ОСОБА_1 про зобов`язання знесення самовільно побудованої будівлі та паркану.

12 грудня 2014 року Київським районним судом м. Одеси на підставі заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у справі № 520/3204/14-ц від 11 листопада 2014 року це рішення скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2012 року у справі № 2/1519/3518/2011 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу було затверджено мирову угоду, у рахунок погашення боргу за розпискою від 01 вересня 2007 року. Згідно цієї ухвали ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 у власність житловий будинок АДРЕСА_11 .

Проте, право власності на цей житловий будинок за ОСОБА_2 в органах реєстрації прав на нерухоме майно зареєстроване не було.

20 грудня 2012 року до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю (далі -ДАБК) в Одеській області ОСОБА_2 подано декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції житлового будинку з розподілом на десять квартир за адресою: АДРЕСА_11 , реєстровий номер ОД 08212511594.

21 березня 2013 року інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстровано декларації №ОД 142130800178, №ОД 142130800176, №ОД142130800173, №ОД142130800182, №ОД 142130800184, №ОД142130800186, №ОД142130800201, №ОД142130800198, №ОД142130800196, №ОД142130800190 про готовність до експлуатації десяти квартир за адресою: АДРЕСА_11 .

За результатами проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, був складений акт від 13 червня 2014 року (том 2, а. с. 57-58), у зв`язку із чим наказом інспекції ДАБК в Одеській області від 17 червня 2014 року № 71 було скасовано реєстрацію вищевказаної декларації про початок виконання будівельних робіт від 20 грудня 2012 року № ОД 08212511594 та вищевказаних декларацій про готовність об`єктів до експлуатації від 21 березня 2013 року: №ОД142130800178, №ОД142130800176, №ОД142130800173, №ОД142130800182, №ОД142130800184, №ОД142130800186, №ОД142130800201, №ОД142130800198, №ОД142130800196, №ОД142130800190 (том 2, а. с. 61-62).

Інформацію про скасування реєстрації декларацій направлено інспекцією ДАБК в Одеській області на адресу ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Проте, на підставі вищевказаних декларацій про готовність об`єктів до експлуатації, а також ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2012 року у справі № 2/1519/3518/11, реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 видані свідоцтва про право власності на квартири АДРЕСА_12 :

-свідоцтво від 26 вересня 2013 року № НОМЕР_11 про право власності на квартиру № 1 ;

-свідоцтво від 26 вересня 2013 року № НОМЕР_12 про право власності на квартиру № 2 ;

-свідоцтво від 26 вересня 2013 року № НОМЕР_13 про право власності на квартиру № 3 ;

-свідоцтво від 22 вересня 2013 року № НОМЕР_14 про право власності на квартиру № 4 ;

-свідоцтво від 26 вересня 2013 року № НОМЕР_15 про право власності на квартиру № 5 ;

-свідоцтво від 26 вересня 2013 року № НОМЕР_16 про право власності на квартиру № 6 ;

-свідоцтво від 26 вересня 2013 року № НОМЕР_17 про право власності на квартиру № 7 ;

-свідоцтво від 26 вересня 2013 року № НОМЕР_18 про право власності на квартиру № 8 ;

-свідоцтво від 26 вересня 2013 року № НОМЕР_19 про право власності на квартиру № 9 ;

-свідоцтво від 26 вересня 2013 року № НОМЕР_20 про право власності на квартиру № 10 .

ОСОБА_2 надалі було укладено договори купівлі-продажу квартир №№ 1-5 , 7-9 за адресою: АДРЕСА_12 :

-договір купівлі-продажу № 4-254 квартири № 1 від 03 березня 2014 року, укладений з ОСОБА_13 ;

-договір купівлі-продажу № 4-2900 квартири № 2 від 30 жовтня 2013 року, укладений з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;

-договір купівлі-продажу № 664 квартири № 3 від 12 березня 2014 року, укладений з ОСОБА_5 ;

-договір купівлі-продажу № 4-2555 квартири № 4 від 26 вересня 2013 року, укладений з ОСОБА_3 ;

-договір купівлі-продажу № 1022 квартири № 5 від 15 травня 2014 року, укладений з ОСОБА_6 ;

-договір купівлі-продажу № 4-706 квартири № 7 від 10 червня 2014 року, укладений з ОСОБА_9 ;

-договір дарування № 4077 квартири № 8 від 14 серпня 2014 року, укладений з ОСОБА_10 ;

-договір купівлі-продажу № 1724 квартири № 9 від 18 липня 2014 року укладений з ОСОБА_11 , яка, у свою чергу, згідно з договором іпотеки від 18 липня 2014 року № 1726, передала майно у вигляді квартири АДРЕСА_9 ОСОБА_12

ОСОБА_14 , який діяв від імені ОСОБА_2 , 17 червня 2014 року було укладено договір купівлі-продажу № 3150 квартири АДРЕСА_6 , із ОСОБА_8 , зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Серед підстав касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначив ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга представника ОСОБА_5 - адвоката Драгун А. С., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

За змістом статті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 376 ЦК Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, з підстав, передбачених статтями 391 396 ЦК, статтею 103 ЗК України.

Відповідно до положень статей 16 386 391 ЦК Українивласник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом знесення будівлі у разі порушення прав власника і неможливості усунення цих порушень іншим способом.

У частині першій пункту 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України(про правовий режим самочинного будівництва)» судам роз`яснено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Питання знесення самочинного будівництва регламентовано частиною сьомою статті 376 ЦК Українизгідно з якою, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Задовольняючи позов ГУ ДСНС України в Одеській області в оскаржуваній частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_11 була закріплена за ним ще з 25 вересня 1953 року, а збудований на ній будинок є самовільною забудовою. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не набули в установленому законом порядку права власності на цей будинок.

Разом з тим, судами було встановлено, що відповідачі, зокрема й заявник, є власниками квартир у вказаному будинку.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у ряді рішень зауважує, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою. Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Тлумачення та застосування національного законодавства - прерогатива національних судів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ.

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу», враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_5 без задоволення, а рішення районного суду без змін в частині задоволення позовних вимог ГУ ДСНС України в Одеській області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого будинку та паркану, суд апеляційної інстанції не забезпечив повний та всебічний перегляд справи, належно не врахував і не надав жодної правої оцінки доводам заявника щодо пропорційності заявленого способу захисту інтересів позивача та прав відповідачів - власників квартир у цьому будинку, на предмет справедливого балансу та співвідношення порушеного права позивача з наслідками, які буде мати задоволення його позовних вимог.

Не було судом перевірено й надано оцінку можливості усунення порушень прав ГУ ДСНС України в Одеській області іншим шляхом, враховуючи, що знесення будівництва є крайньою мірою, яка застосовується виключно коли неможливо усунути порушення прав заявника іншим шляхом.

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання заявника на те, що ГУ ДСНС України в Одеській області є неналежним позивачем у справі, враховуючи, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 25 вересня 1953 року № 1057 за Пожежним відділенням пожежної охорони м. Одеси, правонаступником якого є ГУ ДСНС України в Одеській області, було закріплено земельну ділянку загальною площею 4 677 кв. м на АДРЕСА_11 для розташування на ній державної пожежної частини № 3 та у законному порядку позивача не було позбавлено права користування цією земельною ділянкою.

Не заслуговують на увагу й доводи касаційної скарги про пропуск ГУ ДСНС України в Одеській області строку позовної давності, враховуючи, що в оскаржуваній частині було заявлено негаторний позов, тобто порушення прав заявника є триваючим і до таких вимог строк позовної давності не застосовується

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, суд апеляційної інстанції не забезпечив повного та всебічного розгляду справи в оскаржуваній частині, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому справу в цій частині необхідно передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400 402 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката Драгун Ангеліни Святославівни, задовольнити частково

Постанову Одеського апеляційного суду від 30 травня 2023 року в частині позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, шляхом знесення самочинно збудованого житлового будинку та паркану скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець