ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2025 року
м. Київ
справа №520/34110/23
адміністративне провадження № К/990/20807/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Уханенка С. А.,
суддів - Радишевської О.Р., Кашпур О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито,
за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року (головуючий суддя - Ральченко І.С., судді: Чалий І.С., Катунов В.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У листопаді 2023 року керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - ГУ ДСНС України у Харківській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон» (далі - ТОВ «ЦКБ «Протон»), в якому просив визнати протиправною відповідача та зобов`язати ТОВ «ЦКБ «Протон» привести у належний технічний стан та готовність до укриття населення захисну споруду цивільного захисту (сховище) № 78896, що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, будинок 7/8, з метою використання її за призначенням, а саме:
- виконати табличку позначення захисної споруди та покажчиків маршруту до неї відповідно до зразку, наведеному у додатку 1 до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року № 579 (далі - Вимоги № 579).
- забезпечити захисну споруд засобами пожежегасіння, відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 (далі - Правила пожежної безпеки), позначити місця розташування первинних засобів пожежогасіння, позначити і освітити план евакуації із захисної споруди;
- утримувати захисну споруду, її комунікацію, інженерні мережи, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення у належному технічному стані, утримання та експлуатацію обладнання здійснити згідно з вимогами та рекомендаціями, визначеними технічною документацію на них, а також відповідними нормами і правилами;
- захистити захисну споруду від підтоплення і затоплення грунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами;
- здійснити експлуатацію та утримання електрообладнання захисної споруди відповідно до вимог чинного законодавства у сфері влаштування електроустановок. Усі розетки, установлені у спорудах фонду захисних споруд обладнати трафаретними позначеннями: «Радіо», «Телефон», « 220В» (на стіні або у вигляді табличок). Не допускати використання люмінесцентних ламп, не допусками улаштування розеток та вимикачів на горючій основі. Не допускати з`єднання, відгалуження та окінцування жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- утримувати системи водопостачання і каналізації захисної споруди у справному стані, захистити від корозії;
- зберігати другий комплект ключів від захисної споруди (з накладенням печатки) у посадової особи або у структурному підрозділі балансоутримувача, що працює в цілодобовому режимі (місце знаходження і телефон цієї посадової особи зазначити на вхідній табличці);
- забезпечити належний стан оголовків повітря захисних каналів, очистити їх від сміття та сторонніх предметів, перевірити справність противибухових пристроїв, надійність їхнього кріплення, змастити металеві частини інгібованим мастилом;
- відкрити та не допускати закриття захисно-герметичних і герметичних дверей у період невикористання захисної споруди за призначенням;
- здійснювати обслуговування і ремонт захисних пристроїв відповідно до порядку та рекомендації технічної документації заводу виробника або згідно з додатками 2-3 до Вимог № 579;
- забезпечити під час утримування та експлуатації сховища його температурно-вологісний режим, який запобігає утворенню у захісний споруді конденсату;
- утримувати гідроізоляцію, дренаж і вимощення по периметру захисної споруди у справному стані (допускаються незначні підтікання), вжити заходів щодо відновлення гідроізоляційних властивостей захисної споруди;
- здійснити поточний ремонт зовнішнього гідроізоляційного шару;
- забезпечити герметичність з`єднань гідропроводів;
- провести контрольну перевірку фільтрів-поглиначів (далі - ФП), вирішити питання щодо заміни або продовження терміну придатності ФП;
- провести обслуговування противибухових пристроїв (УЗС 8), установлених на системах вентиляції; пружини та осі лопатей, інші металеві рухомі частини таких пристроїв двічі на рік змащувати інгібованим мастилом;
- провести маркування та нумерацію клапанів надмірного тиску і герметичних клапанів;
- баки (ємності) для питної води виконати проточними, обладнати покажчиками води, провести їх обстеження та ремонт, забезпечити нормативні якість води згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієничні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом Міністерства охорони здоровя України, від 12 травня 2010 року № 400;
- провести та надати результати лабораторних досліджень якості питної води, що здійснюються в терміни і порядку, визначені Санітарними нормами та ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості»;
- відремонтувати водонапірну і каналізаційну мережу, установити фекальні баки;
- провести перевірку на герметичність справність та працездатність обладнання, захисно-герметичних пристроїв сховища;
- провести перевірку герметичності сховища з оформленням довідки про перевірку герметичності сховища згідно з додатком 6 до Вимог № 579;
- провести перевірку справності систем вентиляції, перевірку стану справності вентиляторів припливних і витяжних систем, ФП, РУ ГК, герметичних з`єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, противибухових пристроїв;
- провести огляди і контрольні перевірки ФП. Результати оглядів і контрольних перевірок якості стану ФП внести у формуляри фільтровентиляційних агрегатів, а також у таблицю контролю якості ФП;
- скласти план приведення захисної споруди в готовність до використання;
- створити формування (ланки або групи), призначити відповідальних осіб, які призначаються для обслуговування захисних споруд у період використання їх за призначенням, а також для здійснення експлуатації і перевірок інженерно-технічного обладнання;
- для ремонту будівельних конструкцій і спеціального обладнання захисної споруди передбачити проведення поточних і капітальних ремонтів;
- провести терміновий ремонт приміщень, які підпали під дію вологи або агресивного середовища;
- періодичність проведення технічного обслуговування спеціального обладнання захисної споруди здійснити згідно з вимогами додатку 17 Вимог № 579;
- забезпечити ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо;
- укомплектувати захисну споруду необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 до Вимог № 579. Захисну споруду укомплектувати лікарськими засобами згідно з Переліком лікарських засобів та медичних виробів, для укомплектування запасів медичного майна у захисних спорудах, наведених у додатку 21 до Вимог № 579.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог законодавства у сфері обороноздатності держави, згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища, протирадіаційного укриття № 78896 від 27 липня 2021 року, указане приміщення оцінюється як неготове до використання, а отже, перебуває у неналежному стані, що є порушенням установлених державою гарантій забезпечення захисту мирного населення. Ураховуючи те, що у 2021 році органом ДСНС проводилися планові заходи щодо ТОВ «ЦКБ «Протон» і попередньо вже вживалися відповідні адміністративні заходи впливу щодо керівництва відповідача, однак укриття продовжує перебувати у неналежному стані, що свідчить про невиконання балансоутримувачем захисної споруди обов`язку щодо належного її утримання, керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова вважає, що наразі є підстави для звернення органу прокуратури з цим позовом в інтересах держави в особі органу ДСНС в силу положень статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ТОВ «ЦКБ «Протон» щодо невиконання у повному обсязі приписів ГУ ДСНС у Харківській області від 27 липня 2021 року. Зобов`язано ТОВ «ЦКБ «Протон» привести у належний технічний стан та готовність до укриття населення захисну споруду цивільного захисту (сховище) № 78896, що знаходиться за адресою місто Харків, майдан Захисників України, будинок 7/8, з метою використання її за призначенням, а саме: виконати табличку позначення захисної споруди та покажчиків маршруту до неї відповідно зразку, наведеному у додатку 1 до Вимог № 579; забезпечити захисну споруд засобами пожежегасіння, відповідно до вимог Правил пожежної безпеки; позначити місця розташування первинних засобів пожежогасіння, позначити і освітити план евакуації із захисної споруди; утримувати захисну споруду, її комунікацію, інженерні мережи, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення у належному технічному стані, утримання та експлуатацію обладнання здійснити згідно з вимогами та рекомендаціями, визначеними технічною документацію на них, а також відповідними нормами і правилами; захистити захисну споруду від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами; здійснити експлуатацію та утримання електрообладнання захисної споруди відповідно до вимог чинного законодавства у сфері влаштування електроустановок. Усі розетки, установлені у спорудах фонду захисних споруд обладнати трафаретними позначеннями: «Радіо», «Телефон», « 220В» (на стіні або у вигляді табличок). Не допускати використання люмінесцентних ламп, не допусками улаштування розеток та вимикачів на горючій основі. Не допускати з`єднання, відгалуження та окінцування жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; утримувати системи водопостачання і каналізації захисної споруди у справному стані, захистити від корозії; зберігати другий комплект ключів від захисної споруди(в опечатаному вигляді) у посадової особи, або у структурному підрозділі балансоутримувача, що працює в цілодобовому режимі (місце знаходження і телефон цієї посадової особи зазначити на вхідній табличці); забезпечити належний стан оголовків повітря захисних каналів, очистити їх від сміття і сторонніх предметів, перевірити справність противибухових пристроїв, надійність їхнього кріплення, змастити металеві частини інгібованим мастилом; відкрити та не допускати закриття захисно-герметичних і герметичних дверей в період невикористання захисної споруди за призначенням; здійснювати обслуговування і ремонт захисних пристроїв відповідно до порядку та рекомендації технічної документації заводу виробника або згідно з додатками 2-3 до Вимог № 579; забезпечити під час утримування та експлуатації сховища його температурно-вологісний режим, який запобігає утворенню у захисний споруді конденсату; утримувати гідроізоляцію, дренаж і вимощення по периметру захисної споруди у справному стані (допускаються незначні підтікання), вжити заходів щодо відновлення гідроізоляційних властивостей захисної споруди; здійснити поточний ремонт зовнішнього гідроізоляційного шару; забезпечити герметичність з`єднань гідропроводів; провести контрольну перевірку ФП, вирішити питання щодо заміни або продовження терміну придатності ФП; провести обслуговування противибухових пристроїв (УЗС 8) , установлених на системах вентиляції; пружини та осі лопатей, інші металеві рухомі частини таких пристроїв двічі на рік змащувати інгібованим мастилом; провести маркування та нумерування клапанів надмірного тиску і герметичних клапанів; баки (ємності) для питної води виконати проточними, обладнати покажчиками води, провести їх обстеження та ремонт, забезпечити нормативні якість води згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієничні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»; провести та надати результати лабораторних досліджень якості питної води, що здійснюються в терміни і порядку, визначені Санітарними нормами та ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості»; відремонтувати водонапірну і каналізаційну мережу, встановити фекальні баки; провести перевірку на герметичність справність та працездатність обладнання, захисно-герметичних пристроїв сховища; провести перевірку герметичності сховища з оформленням довідки про перевірку герметичності сховища згідно з додатком 6 до Вимог № 579; провести перевірку справності систем вентиляції, перевірку стану справності вентиляторів припливних і витяжних систем, ФП, РУ ГК, герметичних з`єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, проти вибухових пристроїв; провести огляди і контрольні перевірки ФП. Результати оглядів і контрольних перевірок якості стану ФП унести у формуляри фільтровентиляційних агрегатів, а також у таблицю контролю якості ФП; скласти план приведення захисної споруди у готовність до використання; створити формування (ланки або групи), призначити відповідальних осіб, які призначаються для обслуговування захисних споруд у період використання їх за призначенням, а також для здійснення експлуатації і перевірок інженерно-технічного обладнання; для ремонту будівельних конструкцій і спеціального обладнання захисної споруди передбачити проведення поточних і капітальних ремонтів; провести терміновий ремонт приміщень, які підпали під дію вологи або агресивного середовища; періодичність проведення технічного обслуговування спеціального обладнання захисної споруди здійснити згідно з вимогами додатку 17 Вимог № 579; забезпечити ведення документації захисної споруди,у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів, тощо; укомплектувати захисну споруду необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 до Вимог № 579. Захисну споруду укомплектувати лікарськими засобами згідно з Переліком лікарських засобів та медичних виробів , для укомплектування запасів медичного майна у захисних спорудах, наведених у додатку 21 до Вимог № 579.
3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ЦКБ «Протон» подало апеляційну скаргу, в якій, з-поміж іншого, зазначило про часткове виконання припису ГУ ДСНС України у Харківській області у межах фінансових можливостей Товариства на час розгляду справи судом першої інстанції, про що позивач повідомляв суду, проте такі аргументи залишилися без уваги.
4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року скасовано рішення суду першої інстанції, а позовну заяву керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Харківській області до ТОВ «ЦКБ «Протон» про протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду, у зв`язку з відсутністю підстав для здійснення представництва інтересів держави.
5. Предметом оскарження є постанова суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду, з підстав відсутності у прокурора повноважень здійснювати представництво інтересів держави в особі органу ДСНС у цій справі.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. 14 травня 2025 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив відступити від висновків Верховного Суду у такій категорії справ, переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
7. Скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача про те, що більшість позовних заяв прокурора ґрунтуються на актах перевірок і приписах, складених у 2018 - 2021 роках, що так і не виконані, у зв`язку з чим 24 лютого 2022 року цивільне населення було фактично позбавлене можливості отримувати належний захист під час вторгнення рф на територію України. Так, на момент повномасштабного вторгнення переважна більшість укриттів у Харківській області були визначені як «Обмежено готові» (661) та «Не готові для укриття населення» (358), що складає 58,6% та 31,8% від їх загальної кількості (1127), тобто понад 90 % захисних споруд області були непридатні або обмежено придатні до експлуатації. Аналогічна ситуація склалася і у інших областях України. Саме це спонукало органи прокуратури на вжиття активних та невідкладних заходів реагування, оскільки орган ДСНС не вживав заходів щодо балансоутримувача захисної споруди.
7.1. За твердженням прокуратури, суд апеляційної інстанції помилково послався на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі № 260/4120/22, від 11 серпня 2023 року у справі № 560/10015/22, від 29 серпня 2023 року у справі № 160/9125/22 та від 05 вересня 2023 року у справі № 260/4044/22, позаяк у цих справах правова позиція викладена Верховним Судом, де позовні вимоги пред`явлені до 29 жовтня 2022 року. Отже, суд апеляційної інстанції помилково застосував положення Кодексу цивільного захисту України у редакції, чинній до 29 жовтня 2022 року.
7.2. У касаційній скарзі заявник указує, що Законом України від 06 жовтня 2022 року № 2655-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» (набрав чинності 29 жовтня 2022 року; далі - Закон № 2655-ІХ) до пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України унесено зміни та передбачено право центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту та його територіальних органів, у тому числі, на думку прокуратури, ГУ ДСНС України у Харківській області, звертатися до адміністративного суду з будь-якими позовами в межах їхньої компетенції. Таке право на звернення до суду центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, зокрема, передбачено статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
7.3. Харківська обласна прокуратура також зазначає, що обраний прокурором спосіб захисту права був спрямований на захист інтересів держави, зокрема на захист країни в умовах збройної агресії, підвищення обороноздатності держави, а також на захист життя та здоров`я людей та на спонукання відповідача належно виконувати покладені на нього законодавством зобов`язання щодо утримання захисних споруд цивільного захисту в належному стані. Отже, виключно з метою не залишення незахищеними інтересів держави, прокурор із дотриманням належної процедури, реалізуючи представницькі повноваження, виконав субсидіарну роль та замінив в судовому провадженні суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснив захисту. Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у справах № № 924/1256/17, 904/2820/18 та 912/2385/18.
7.4. На думку заявника касаційної скарги, звертаючись до суду із позовною заявою, прокурором належним чином обґрунтовано підстави його звернення, оскільки після внесення змін до законодавства повноваження органів ДСНС розширено в частині проведення перевірок щодо стану утримання захисних споруд, оскільки невиконання таких обов`язків має негативний вплив на життя та здоров`я людей, а також звернення до суду з відповідним позовом. Проте ГУ ДСНС у Харківській області як спеціально уповноважений державою орган на здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту не вжило відповідних заходів з метою зобов`язання балансоутримувача привести у належний стан указане протирадіаційне укриття.
7.5. Харківська обласна прокуратура указує, що зміни, унесені до нормативно-правових актів, що регулюють питання пов`язані із цивільним захистом, свідчать про те, що саме до компетенції ДСНС як суб`єкта владних повноважень віднесено відповідні завдання із захисту державних інтересів у вказаній сфері правовідносин, оскільки саме з прийняттям Закону № 2655-ІХ розширено їхні повноваження на звернення до суду з позовами, чим фактично усунуто спірність питання у подібних правовідносинах. Отже, обґрунтовуючи правові підстави для застосування пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, судом помилково застосовано прив`язку правової підстави звернення до суду із нормою виключно профільного закону, що звузило повноваження органу ДСНС як центрального органу виконавчої влади.
7.6. На обґрунтування підстави для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, Харківська обласна прокуратура, зокрема, указала пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки містить виключну правову проблему, що необхідно вирішити шляхом відступлення від раніше викладених висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 03 серпня 2023 року у справі № 260/4120/22, від 11 серпня 2023 року у справі № 560/10015/22, від 29 серпня 2023 року у справі № 160/9125/22 та від 05 вересня 2023 року у справі № 260/4044/22.
8. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 29 травня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі за пунктом 2 частини четвертої та на підставі підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
9. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки наявності підстав для відступлення від висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 03 серпня 2023 року у справі № 260/4120/22, від 11 серпня 2023 року у справі № 560/10015/22, від 29 серпня 2023 року у справі № 160/9125/22 та від 05 вересня 2023 року у справі № 260/4044/22.
10. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ЦКБ «Протон» просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, оскільки захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, який не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду. Водночас чинним законодавством передбачено право органу ДСНС як суб`єкта владних повноважень, у межах своєї компетенції, звертатися до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування, а отже, прокурор не наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави від його імені у цій справі.
11. У червні 202025 року до Верховного Суду надійшло клопотання Харківської окружної прокуратури про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи № 420/22303/23, що перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду, результати розгляду якої матимуть вплив на вирішення цього спору.
11.1. Ураховуючи те, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2025 року справу № 420/22303/23 повернуто Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду для розгляду у зв`язку з відсутністю підстав для передачі її на розгляд Великій Палаті Верховного Суду, підстави для зупинення провадження у цій справі до розгляду справи № 420/22303/23 відсутні, а отже, клопотання Харківської обласної прокуратури задоволенню не підлягає.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
12. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
13. Ключовими аргументами звернення до суду прокурор, зокрема, визначив, що спеціально уповноважений державний орган (ДСНС), на якого покладено обов`язок здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту, наразі має повноваження звернутися до суду з вимогами щодо впорядкування захисної споруди, проте таких заходів не здійснював, у зв`язку з чим прокурор набув права на представництво держави у таких правовідносинах.
14. Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той, всупереч закону, не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналізуючи норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновки Верховного Суду у справах №№260/4120/22, 560/10015/22, 160/9125/22 та 260/4044/22, указав, що надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей з боку уповноваженого органу. В інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу. Також суд апеляційної інстанції указав, що керівник прокуратури, зазначивши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ГУ ДСНС у Харківській області), не зазначив причини, які перешкоджають зазначеному уповноваженому органу держави виконувати покладені на нього функції державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України і Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій. З-поміж іншого, суд апеляційної інстанції указав, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що у спірних правовідносинах органи ДСНС не мали об`єктивної можливості у законодавчо встановленому порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування для усунення виявлених порушень, а прокурор в межах своєї компетенції реагував щодо вказаного суб`єкта. Ураховуючи те, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Харківській області звернутися до суду із такими позовними вимогами як позивач, суд дійшов висновку, що прокурором у цій позовній заяві визначено орган, що не має права на звернення до суду з таким позовом.
15. Перевіряючи аргументи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.
16. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. У постанові від 04 вересня 2018 року (справа 823/2042/16) Велика Палата Верховного Суду визначила критерії відступу від попередніх висновків Верховного Суду.
17.1. Зокрема, у пункті 43 постанови від 04 вересня 2018 року (справа № 823/2042/16) Велика Палата Верховного Суду указала, що причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
17.2. Так, у пунктах 44 - 45 указаної постанови Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій повинні бути ґрунтовні підстави, а саме : попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Отже, відступаючи від висновку щодо застосування юридичної норми, Велика Палата Верховного Суду може або повністю відмовитися від свого висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм.
17.3. Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду у справі № 823/2042/16, з посиланням на пункт 49 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів про якість судових рішень, констатувала, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.
18. Як убачається з матеріалів справи, що розглядається, у липні 2021 року 11 державним пожежно-рятувальним загоном ГУ ДСНС в Харківській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища, протирадіаційного укриття № 78896, за результатами якого складено Акт №5, яким зафіксовано порушення законодавства, про що надалі складено припис про їхнє усунення вжиттям відповідних заходів, перелік яких наведено як в Акті № 5 та і у приписі від 27 липня 2021 року.
18.1. Указані порушення прокурор визначив, як підставу звернення до суду із зазначеним позовом, у прохальній частині якого дослівно перерахував усі виявлені перевіркою недоліки та просив суд зобов`язати ТОВ «ЦКБ «Протон» виконати у повному обсязі, указані в Акті від 27 липня 2021 року № 5 приписи ГУ ДСНС у Харківській області. Також прокурор зазначив, що звертався до органу ДСНС з листом щодо необхідності вжиття заходів для усунення виявлених перевіркою порушень, проте листом від 21 серпня 2023 року № 65020-5307/65103 ГУ ДСНС України у Харківській області повідомило, що листи від відповідача на виконання припису не надходили.
19. Статтею 3 Конституції України установлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
20. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
21. Умови та особливості звернення до адміністративного суду прокурора визначені статтею 53 КАС України.
21.1. Так, частиною третьою статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
21.2. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 КАС України).
22. Правові засади організації і діяльності прокуратури України визначені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон України «Про прокуратуру»), статтею 1 якого установлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
23. Абзацами 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
23.1. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абзаци 1, 2 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзац 3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
24. Отже, за наведеного правового регулювання, процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах і, визначаючи правовий статус прокурора у судовому процесі для представництва інтересів держави, законодавець зобов`язав останнього навести належне обґрунтування щодо наявності/відсутності таких підстав. Водночас суд повинен надати оцінку таким аргументам.
25. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд зауважує, що у цій справі підставою звернення до суду в інтересах держави в особі органу ДСНС прокурор, зокрема, визначив частину третю статті 23 Закону України «Про прокуратуру», статтю 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», з посиланням на зміни унесені Законом № 2655-ІХ до пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, що, на думку позивача, урегульовує спірне питання у подібних правовідносинах, оскільки з 29 жовтня 2022 року органи ДСНС набули права звернутися до суду з позовами до балансоутримувача захисної споруди, на якого покладено обов`язок щодо належного їхнього утримання.
26.1. Суд першої інстанції визнав обґрунтованими такі доводи Слобідської окружної прокуратури міста Харкова та розглянув справу по суті вимог.
26.2. Однак, як убачається з листа від 21 серпня 2023 року № 65020-5307/65103 ГУ ДСНС України (про який прокуратура згадувала у позові), підставою незвернення до суду орган ДСНС обґрунтував саме відсутністю таких повноважень відповідно до вимог чинного законодавства.
27. Водночас, переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції послався на практику Верховного Суду у справах №№260/4120/22, 560/10015/22, 160/9125/22 та 260/4044/22, висновки у яких сформовано до набрання чинності Законом № 2655-ІХ. Наведений у цих постановах підхід щодо повноважень прокурора подати позов зобов`язального характеру в інтересах органу ДСНС був побудований до набрання чинності норм Закону України № 2655-IX. Проте зміни у законодавстві не є підставою для відступлення від висновків Верховного Суду, сформованого за іншого нормативно-правового регулювання, тому Суд не вбачає підстав для відступлення від цих висновків.
28. Верховний Суд зауважує, що подібне питання щодо повноважень прокурора звернутися до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі органу ДСНС (уже після змін унесених Законом № 2655-ІХ ) неодноразово досліджувалося Верховним Судом, зокрема, у межах розгляду справи № 520/16197/23, у якій в постанові від 23 січня 2025 року, з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99, Суд, насамперед, акцентував увагу на тому, що захищати інтереси держави повинні відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
29. Отже, ключовим питанням як у справі № 520/16197/23, так і у справі, що розглядається, є наявність або відсутність у прокурора права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі органу ДСНС з вимогами зобов`язального характеру щодо суб`єкта, на якого покладено обов`язок належного утримання захисної споруди.
30. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту урегульовані Кодексом цивільного захисту України, яким, зокрема, також визначено і повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
31. Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
31.1. Частиною п`ятнадцятою статті 32 Кодексу цивільного захисту України установлено, що контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
32. Законом № 2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».
32.1. Цим же Законом № 2228-IX Кодекс цивільного захисту України було доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:
- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;
- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;
- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.
33. Надалі, з 29 жовтня 2022 року набрали чинності норми Закону України від 06 жовтня 2022 року № 2655-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності», яким пункт 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України після слів «адміністративного суду щодо» доповнено словами «допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо», а після слів «здоров`ю людей» - словами «з інших підстав, визначених законом».
34. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 ( далі - Положення № 1052 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
35. Підпунктом 48 пункту 4 Положення № 1052 ( у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) передбачено, що ДСНС, відповідно до покладених на неї завдань, складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов`язкові для виконання розпорядчі документи, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; розробляє та подає в установленому порядку на розгляд Міністра внутрішніх справ для внесення до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо підвищення ефективності захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, удосконалення системи цивільного захисту на відповідних територіях, в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності (підпункт 49); застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки (підпункт 52).
35.1. Отже, не зважаючи на зміни у Кодексі цивільного захисту України (у редакції Закону України від 06 жовтня 2022 року № 2655-IX), указані норми Положення № 1052 в частині застосування виду заходів впливу не змінилися.
36. На час виникнення спірних правовідносин у цій справі, Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затверженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 (далі - Порядок № 138), був визначений механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку.
36.1. За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку № 138, балансоутримувачі захисних споруд - це власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації); а утримання захисних споруд - це комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.
36.2. Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства. Координація та контроль за приведенням об`єктів фонду захисних споруд як таких, що мають стратегічне значення для забезпечення захисту населення, у належний стан здійснюються Мінстратегпромом (пункти 12, 12-1 Порядку № 138, у редакції, чинній на час звернення до суду).
37. Крім того, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) установлені Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
37.1. Саме в цьому Законі наведені види та форми заходів державного нагляду (контролю), зокрема у вигляді планових та позапланових заходів, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (стаття 1 Закону № 877-V).
38. Отже, за наведеного нормативно-правового регулювання та аналізуючи приписи пункту 17-1 Кодексу цивільного захисту України (у редакції Закону України від 06 жовтня 2022 року № 2655-IX), у взаємозв`язку з Положенням № 1052, Верховний Суд констатує, що органам ДСНС надано право звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання, що свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, тоді як в інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу, що за своєю суттю є заходом реалізації застосування санкції, передбаченої приписами статті 68 Кодексу цивільного захисту України.
38.1. Можливість самостійного звернення до суду органу ДСНС з позовними вимогами зобов`язального характеру до відповідальних суб`єктів, як захід контролю не встановлена, оскільки за наведеного нормативно-правового регулювання питання повноважень органу ДСНС звертатися до суду, як позивач, вирішено законодавцем через наділення указаного суб`єкта владних повноважень контролюючими функціями у вигляді здійснення державного нагляду (контролю), які реалізуються шляхом застосування відповідних заходів реагування до суб`єктів господарювання або оскарження дій щодо недопуску до перевірки посадових осіб ДСНС.
39. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатує, що за наведеного нормативно-правового регулювання (після набрання чинності Законом № 2655-IX) коло повноважень органів ДСНС щодо права звернення до адміністративного суду не змінилося і є обмеженим, а отже, ГУ ДСНС у Харківській області не може бути позивачем у цій справі, у зв`язку з чим прокурор у позовній заяві визначив орган, в особі якого він звернувся до суду та захищає інтереси держави, який не має самостійного права на звернення із цим позовом, тобто не може набути статусу позивача.
40. Аналогічний висновок Верховним Судом сформовано і у справі № 520/16197/23, в якій Суд, аналізуючи попередню практику Верховного Суду у подібній категорії справ, указав, що на відміну від попередньої редакції указаної норми щодо відсутності у територіального органу ДСНС права на звернення до суду з позовами у цій категорії, законодавець у чинній редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, передбачив право на звернення до суду цього органу також і з інших підстав, визначених законом.
40.1. Також у справі № 520/16197/23 Верховний Суд, з-поміж іншого, зазначив, що у контексті порушеного питання варто також зауважити, що частина четверта статті 4 Закону № 877-V визначає, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
40.2. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
40.3. За висновком Верховного Суду № 520/16197/23 указані норми також визначають пряму кореляцію між законодавчим положенням та повноваженням контролюючого органу здійснювати той чи інший вид державного нагляду за діяльністю суб`єктів господарювання. Тому, не зважаючи на те, що пункт 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, у редакції Закону № 2655-ІХ, передбачає, що коло правовідносин, у яких територіальний орган ДСНС може бути позивачем, хоча і розширилось, тобто перестало бути виключним, проте потребує чіткої кореляції із положенням закону, який би передбачив відповідний випадок, за якого ДСНС може подати до суду позовну заяву. Іншими словами, у чинній редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України окреслена прив`язка правової підстави звернення до суду із нормою закону, і лише за її наявності ДСНС може набути статусу позивача.
40.4. За таких обставин, Верховний Суд у справі № 520/16197/23 дійшов висновку, що законодавець у відповідних профільних нормативно-правових актах не наділив ДСНС правом на звернення до суду із позовом щодо приведення у стан готовності захисних споруд та, відповідно, правом на оскарження бездіяльності балансоутримувачів щодо допущеного неналежного стану таких захисних споруд, а отже, і прокурор не може від його імені заявити такий позов.
Таку правову позицію підтримано Верховним Судом надалі і в інших справах, зокрема № № 400/10777/23, 160/26224/23, 560/16769/23, та інших подібних спорах і такі висновки узгоджуються з попередньою практикою Верховного Суду, зокрема у справах №№260/4120/22, 560/10015/22, 160/9125/22 та 260/4044/22, висновки у яких було сформовано ще до набрання чинності Законом № 2655-ІХ. Тому застосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду за попередньої редакції закону не суперечить практиці суду касаційної інстанції, яка є послідовною і усталеною.
41. Відповідаючи на аргументи касаційної скарги, Верховний Суд не може не врахувати і розвиток законодавства у сфері цивільного захисту, з огляду на набуття особливої соціальної значимості об`єктів укриття у період воєнного стану та здійснення ракетних і дронових атак на території України.
41.1. Змінами до Кодексу цивільного захисту України, запровадженими Законом України від 08 листопада 2023 року № 3441-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень суб`єктів забезпечення цивільного захисту, вдосконалення законодавства з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, організації та проведення евакуації населення, забезпечення охорони життя та здоров`я громадян» частина 15 статті 32 Кодексу викладена в такій редакції: «Контроль за станом готовності об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або його територіальними органами (у разі їх утворення) спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування шляхом проведення комплексних, контрольних та позапланових обстежень».
41.2. Отже, норма спеціального нормативно-правового акта визначила чіткий перелік повноважень в сфері контролю за станом готовності об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням, визначивши їх як заходи адміністративного впливу. Тому зміни у законодавстві, запроваджені з 29 жовтня 2022 року, не змінюють правового регулювання спірних правовідносин, а отже, суд апеляційної інстанції правильно застосував приписи пункту 48 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України у цій справі.
42. Питання правильності застосування норм процесуального права заявником касаційної скарги не порушувалося, тому Верховний Суд, з огляду на приписи частини першої статті 341 КАС України, не перевіряє правильність їхнього застосування судом апеляційної інстанції.
43. Відповідно до частин першої, другої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
44. За таких обставин, Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
45. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.
2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.А. Уханенко
Судді: О.Р. Радишевська
О.В. Кашпур