ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2023 року
м. Київ
справа № 520/926/21
адміністративне провадження № К/990/36472/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Мороз Л.Л. та Рибачука А.І., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року (постановлену у складі судді Мороко А.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Жигилія С.П., суддів Перцової Т.С., Русанової В.Б.),
В С Т А Н О В И В :
1. 30 листопада 2021 року представник заявників - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив суд замінити сторону/стягувача у справі № 520/926/21 зі стягувача - ОСОБА_1 на його правонаступників - дружину ОСОБА_3 та сина ОСОБА_2 .
2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року, відмовлено у задоволенні заяви представника заявників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про заміну сторони/стягувача.
3. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 за життя не набув права на перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки № 2691 від 10 серпня 2020 року про розмір грошового забезпечення, оскільки рішення суду у справі № 520/926/21 набрало законної сили вже після його смерті, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
При цьому суди врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 576/1388/17, від 20 січня 2021 року у справі №240/5485/18, від 15 липня 2021 року у справі №2-а-2691/2009 та від 5 травня 2022 року у справі № 520/10496/2020.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про заміну сторони у справі/стягувача у виконавчому листі.
5. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували статті 1216 1218 1219 1227 Цивільного кодексу України, у зв`язку із цим дійшли хибних висновків про відсутність підстав для заміни сторони/стягувача у справі, вказавши, що сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоотриманою сумою пенсії, не підлягає виплаті та не входить до складу спадщини.
6. Скаржник вказує, що для правильного вирішення спору у цій справі необхідно врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19, про те, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій Фонду соціального страхування від нещасних випадків спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
7. Касаційна скарга надійшла до Суду 22 грудня 2022 року.
8. Ухвалою Верховного Суду від 5 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №520/926/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано відповідачу надати відзив на касаційну скаргу.
9. Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 1 травня 2023 року.
10. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
11. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 5 січня 2023 року про відкриття касаційного провадження відповідачем отримано 6 січня 2023 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій та доводів касаційної скарги
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
13. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
14. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
15. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
17. З доводів та вимог касаційної скарги вбачається, що скаржник оскаржую рішення судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, щодо відмови у задоволенні його заяви про заміну позивача/стягувача у справі №520/926/21.
18. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
19. Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в судочинстві участь останнього.
Крім того, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним правонаступництвом і передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. Незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах.
20. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 223/793/17-ц.
21. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
22. Згідно з частинами першою, другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
23. Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
24. Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 379 КАС України, згідно якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
25. Таким чином, обов`язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та правонаступництво сторони, що вибула, іншим суб`єктом з переходом прав та обов`язків.
26. Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
27. Статтями 1218 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
28. Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
29. Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю, у тому числі кошти відповідно до судового рішення, яке набрало законної сили за життя позивача.
30. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 520/926/21 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки управління СБУ в Харківській області № 2691 від 10 серпня 2020 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та додаткових видів грошового забезпечення (доплата та премія) з 1 квітня 2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки управління СБУ в Харківській області № 2691 від 10 серпня 2020 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та додаткових видів грошового забезпечення (доплата та премія) із врахуванням раніше виплачених сум з 1 квітня 2019 року. Вказане судове рішення набрало законної сили 5 липня 2021 року.
31. Водночас, судами попередніх інстанцій з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14 квітня 2021 року було установлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
32. Таким чином, на момент смерті ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у справі №520/926/21 не було ухвалено рішення, яке набрало законної сили, а позивач за свого життя не набув права на перерахунок пенсії на підставі довідки № 2691 від 10 серпня 2020 року, оскільки рішення суду у вказаній справі набрало законної сили уже після його смерті.
33. При цьому колегія суддів зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 520/926/21 є зобов`язальним, а відповідно неможливе правонаступництво, оскільки зобов`язання нерозривно пов`язане із особою позивача.
34. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередніх інстанцій, що спірні правовідносини не допускають правонаступництво, тому відсутні правові підстави для задоволення заяви представник заявників - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про заміну стягувача у виконавчому провадженні правонаступниками.
35. Зазначені у цій справі висновки суду узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, а саме статей 1218 1219 1227 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладеною, зокрема в ухвалах від 23 жовтня 2018 року у справі № 805/529/17-а, від 27 червня 2019 року у справі № 825/335/16, від 25 серпня 2020 року у справі № 820/2763/17, від 13 березня 2023 року у справі № 240/6719/21 та постановах від 30 жовтня 2018 року у справі № 522/19647/17, від 13 березня 2019 року у справі № 484/3648/16-а, від 20 грудня 2019 року у справі № 496/5894/15-а, від 29 квітня 2020 року у справі № 576/1388/17, від 20 січня 2021 року у справі №240/5485/18 від 29 квітня 2021 року у справі №826/17923/18, від 15 липня 2021 року у справі №2-а-2691/2009, від 15 листопада 2021 року у справі №340/5543/20 у праві №340/5543/20 та від 5 травня 2022 року у справі № 520/10496/2020, і колегія суддів не знайшла підстав для відступу від неї.
36. Колегія суддів вважає помилковим посилання скаржника на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19, оскільки у вказаній цивільній справі спір стосувався виникнення права на спадщину, зокрема на страхові виплати, які спадкодавцю були нараховані за життя, однак неотримані ним вчасно у зв`язку із закінченням дії довідки про реєстрацію особи як внутрішньо переміщеної особи, у той же час спірним питанням у справі №520/926/21 є процесуальне правонаступництво, а саме заміна сторони виконавчого провадження.
37. Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також незастосування висновку Верховного Суду, висловленого в постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
38. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
39. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
40. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди ухвалили судові рішення при дотриманні норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
41. Оскільки суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук