ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 520/9830/21
провадження № К/990/5063/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року (головуючий суддя Рєзнікова С.С., судді Бегунц А.О., Курило Л.В.)
у справі №520/9830/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Харківській області щодо не скасування державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Харківській області в особі державного кадастрового реєстратора скасувати державну реєстрацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 та закрити поземельну книгу на вказану земельну ділянку.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року позовні вимоги задоволено повністю.
3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №520/9830/21 скасовано. Прийнято постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
4. Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
5. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі продажу від 31 липня 2013 року за № 1142 позивач є власником нежитлової будівлі літ. "А-1" площею 127,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .
7. Відповідно до вказаного договору купівлі продажу передбачалось, що нерухоме майно, яке було придбано позивачем, розташоване на земельній ділянці із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 загальною площею 0,0220 га.
8. Право власності або право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 29 квітня 2021 року за № 255001846.
9. 17 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із запитом про доступ до публічної інформації, відповідно до якого просила вказати чи було скасовано державну реєстрацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050, а також просила повідомити про те чи працює на теперішній час в Головному управлінні Держгеокадатсру у Харківській області державний кадастровий реєстратор, що здійснив державну реєстрацію спірної земельної ділянки.
10. За результатами розгляду запиту, листом від 20 травня 2021 року Головне управління Держтеокадастру у Харківській області повідомило позивача, що державна реєстрація земельної ділянки по АДРЕСА_1 із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 не була скасована, а державний кадастровий реєстратор, що здійснив цю реєстрацію на теперішній час в Головному управлінні Держгеокадастру у Харківській області не працює.
11. Не погодившись з протиправною бездіяльністю Головного управління Держтеокадастру у Харківській області, яка полягала у не скасуванні державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 звернулася до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що всупереч приписам статті 79-1 Земельного кодексу України, статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, що був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок №1051) відповідач не вчинив дії відносно скасування державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050.
13. З метою відновлення порушеного права, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Харківській області в особі державного кадастрового реєстратора скасувати державну реєстрацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050.
14. Щодо зобов`язання відповідача закрити Поземельну книгу, яка була відкрита на вказану земельну ділянку по АДРЕСА_1 із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050, суд першої інстанції вважав таку вимогу обґрунтованою, мотивуючи це тим, що скасування державної реєстрації земельної ділянки прямо впливає на стан Поземельної книги і кадастрового номеру земельної ділянки.
15. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, відмовляючи у позові, керувався тим, що за результатами розгляду запиту позивача відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", листом від 20 травня 2021 року Головне управління Держтеокадастру у Харківській області повідомило ОСОБА_1 , що державна реєстрація земельної ділянки по АДРЕСА_1 із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 не була скасована. Тобто, надаючи відповідь на запит про доступ до публічної інформації, відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, своєчасно, тобто не допустив протиправної бездіяльності стосовно заявлених позовних вимог.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
16. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 24 квітня 2019 року у справі №826/4542/18, від 06 жовтня 2022 року у справі №260/2081/21.
17. Стосовно посилання суду в оскаржуваному рішенні, що звернення із запитом відповідно до Закону України «Про Доступ до публічної інформації» не є зверненням до Державного кадастрового реєстратора із заявою про скасування державної реєстрації земельної ділянки, позивач вважає, що апеляційний адміністративний суд дійшов помилкового виводу з цього питання, оскільки ані Законом України «Про Державний земельний кадастр», ані Порядком №1051 не передбачено такого виду звернень до Державного кадастрового реєстратора.
18. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, а також зазначає про те, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується і визнається протиправним, приймаючи замість нього інше рішення.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
20. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
21. Частинами першою, другою статті 6 Закону № 3613-VI передбачено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
22. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
23. Згідно з частинам першою та четвертою статті 9 Закону № 3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
24. Статтею 16 вказаного Закону встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
25. За приписами частини 1 статті 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними.
26. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру, який визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру (Порядок №1051).
27. Відповідно до пункту 109 Порядку №1051 до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належать: 1) внесення або надання відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про землі та земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення; 2) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; 3) формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання поземельних книг; 4) присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам; 5) здійснення реєстрації: заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру; повідомлень про виявлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру; заяв про виправлення технічних помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру; заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру; 6) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства; 7) узагальнення відомостей про землі в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; 8) надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об`єктів, зазначених у =підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону; 9) виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об`єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту; 10) оприлюднення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держземагентства: відомостей щодо об`єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту; дати та номера реєстрації заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, їх стислого змісту та інформації про результати розгляду.
28. Положеннями частини 10 статті 24 Закону №3613-VI визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
29. Відповідно до пункту 114 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання; коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру.
30. Додатком 23 до Порядку №1051 передбачено форму повідомлення про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
31. У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2020 року у справі № 826/1772/18 сформовано висновок щодо застосування норм матеріального права, згідно з яким наведені у частині десятій статті 24 Закону №3613-VI та пункті 114 Порядку №1051 випадки скасування державної реєстрації земельної ділянки розраховані на відсутність спірних правовідносин та не можуть обмежувати право особи на захист своїх земельних прав та інтересів у разі неправомірної реєстрації земельної ділянки за іншою особою.
Скасування державної реєстрації земельної ділянки з цієї підстави має на меті припинення існування земельної ділянки як об`єкту, речові права на який відсутні, і щодо якої не існує речових прав.
32. У постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 809/1493/17 зроблено правовий висновок про те, що обов`язок скасування державної реєстрації земельної ділянки виникає у Державного кадастрового реєстратора, який здійснює таку реєстрацію, за наявності сукупності таких умов:
- з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки минуло не менше одного року;
- у цей період часу речове право на таку земельну ділянку не зареєстровано;
- відсутність реєстрації речових прав на земельну ділянку обумовлена наявністю вини з боку саме заявника, тобто особи, яка звернулась за здійсненням державної реєстрації земельної ділянки і якій за рішенням, зокрема, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.
33. Закон №3613-VI та Порядок №1051 не розкривають значення терміну «вина», вжитого у цих актах законодавства, однак загальнотеоретичне значення вини, як правової категорії, юридичною наукою охарактеризовано як психічне ставлення особи до своїх протиправних дій або до бездіяльності та їхніх наслідків у формі умислу чи необережності.
34. У справі, що розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору купівлі продажу від 31 липня 2013 року за № 1142 позивач є власником нежитлової будівлі літ. "А-1" площею 127,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .
35. Відповідач у суді першої інстанції наголошував, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 загальною площею 0,0220 га у Державному земельному кадастрі проведена 10 липня 2013 року, тобто до набуття позивачем права власності на нежитлову споруду за адресою
АДРЕСА_1 . З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20 травня 2021 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 має загальну площу 0,0220 га, форма власності - комунальна власність, інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки - проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 23 травня 2013 року, ПП фірма «Лік», ОСОБА_2 .
37. Між тим суди попередніх інстанцій не звернули увагу на вказану інформацію та не дослідили хто був замовником проекту землеустрою від 23 травня 2013 року (позивач або інша особа), оскільки проект землеустрою на формування земельної ділянки та державна реєстрація земельної ділянки відбулися до придбання ОСОБА_1 майна на вказаній ділянці.
38. У позовній заяві зазначено, що реалізуючи право на оформлення земельної ділянки, на якій розташоване належне позивачу нерухоме майно, ОСОБА_1 звернулася до Харківської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
39. Також у позовній заяві зазначено, що розуміючи той факт, що площа зареєстрованої земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на якій розташовано нерухоме майно належне на праві власності позивачу, недостатня для обслуговування будівлі магазину, позивач не вчиняв дій з подальшого оформлення прав на цю земельну ділянку.
40. Вказані тези суперечать одна одній. У матеріалах справи немає відомостей про те, коли і на яку земельну ділянку просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 , чи було надано їй такий дозвіл, чи є позивач заявником державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:09:001:0050, з чиєї вини не було здійснено реєстрацію речових прав на земельну ділянку.
41. Суд першої інстанції вказаних обставин не встановив, що призвело до передчасного задоволення позову. Суд апеляційної інстанції помилково надав оцінку тільки відповіді відповідача на звернення позивача та не досліджував позовні вимоги по суті спору в частині наявності або відсутності у відповідача обов`язку для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:09:001:0050.
42. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
43. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктах 1, 2, 3 частини 2 статті 328 цього Кодексу.
44. З урахуванням викладеного, касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
45. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 2 3 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі №520/9830/21 скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб