ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 522/23331/16-а
адміністративне провадження № К/9901/8822/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука Володимира Миколайовича, суддів Єзерова Альберта Анатолійовича, Стародуба Олександра Павловича,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16.11.2018 (суддя Чернявська Л.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 (колегія у складі суддів Лук`янчук О.В., Бітова А.І., Ступакової І.Г.)
у справі №522/23331/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради
про визнання неправомірними дій посадових осіб, скасування постанови про адміністративне правопорушення від 08.11.2016 №037/16 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.10.2016.
І. РУХ СПРАВИ
1. 12.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просив визнати дії посадових осіб Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Ради протиправними, визнання протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення №037/16 від 08.11.2016 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.10.2016.
2. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019, у задоволенні позову відмовлено.
3. 28.03.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій ОСОБА_1 просив скасувати рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
4. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2019 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: ОСОБА_2 (головуючий суддя), судді: Бучик А.Ю., Гімон М.М.
5. Ухвалою від 14.05.2019 Верховний Суд відкрив провадження у справі.
6. Позивач двічі клопотав про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак ухвалами від 11.06.2019 та 11.07.2019 Верховний Суд відмовив в задоволенні таких клопотань.
7. У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 08.06.2023 №622/0/15-23, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
8. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.06.2023 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Кравчук В.М. (головуючий), судді Єзеров А.А., Стародуб О.П.
9. Позивач клопотав про розгляд справи за його участі, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.06.2016 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на підставі договору дарування отримано у власність 445/1000 часток квартири спільного заселення №4 по АДРЕСА_1 .
11. На підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 24ДАБК від 04.10.2016 та колективної скарги від 12.09.2016 №01-10/86-ЗГ проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та складено акт.
12. Відповідно до акту ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виконано будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу внутрішньої стінової перегородки та частини перекриття під дахом без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
13. За результатами перевірки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким поставлено вимогу усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 28.11.2016.
14. 28.10.2016 головний спеціаліст інспекційного відділу № 1 УДАБК ОМР Дацюк О.О. склав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який разом з ОСОБА_3 виконав будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу внутрішньої стінової перегородки та частини перекриття під дахом без отримання права на виконання таких робіт. Зазначені дії є порушенням ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за що передбачена ч.9 ст. 96 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 08.11.2016 о 10:00 у приміщенні УДАБК ОМР.
15. Відповідно до постанови № 037/15 у справі про адміністративне правопорушення від 08.11.2016, яка винесена заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 УДАБК ОМР Якименко Р.К., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 11900 грн.
16. Оспорювані припис та постанова містять підписи особи, яка їх вчинила.
17. Позивач не погодився з діями, постановою та приписом, тому звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
18. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що він не був присутнім при обстеженні квартири АДРЕСА_2 і його не повідомляли про перевірку. Обстеження квартири проведене головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 УДАБК ОМР Дацюком О.О. через дірку в горищному перекритті за допомогою селфі-палки та мобільного телефону.
Строк проведення позапланової перевірки перевищив встановлений п.7 Порядку №553 термін.
ОСОБА_1 не проживає в квартирі АДРЕСА_2 та не виконував у ній жодних ремонтно-будівельних робіт та не є власником горішнього приміщення, до якого належить «перекриття під дахом», сам власник горішнього приміщення до перевірки не долучався.
Крім ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , власниками квартири АДРЕСА_3 є ще 8 фізичних осіб, при цьому частка ОСОБА_1 в натурі не виділена.
Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та протокол про адміністративне правопорушення взагалі не підписані.
Будівельні роботи, що здійснювалися позивачем у частині квартири АДРЕСА_2 , не потребують видачі дозволів з боку державних органів, не є самочинним будівництвом та не є реконструкцією в розумінні чинного законодавства України.
19. Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що позивач у позові посилається на договір дарування від 17.06.2016, копію якого не надав. Згідно з п.3.1. договору дарування дарувальник ( ОСОБА_5 ) стверджує, що самовільних переобладнань предмету договору (445/1000 часток у праві приватної спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_2 ) немає. У листі № 01-10/189-ЗГ позивач зазначав про звернення до Міністерства регіонального розвитку, але письмову відповідь до матеріалів справи не надав. У зазначеному листі не вказано, яким чином позивач пропонував посадовій особі провести перевірку. Позивач посилається на експертний висновок від 12.09.2016, копію якого теж не надано. У висновку зазначається, що у квартирі здійснено демонтаж перегородок, які на час обстеження експертом відсутні.
Відповідно до направлення про проведення позапланової перевірки з 24.10.2016 до 28.10.2016 (строк проведення), головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління Дацюком О.О. під час проведення позапланової перевірки встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були виконані будівельні роботи з реконструкції квартири шляхом демонтажу внутрішньої стінової перегородки та частини перекриття під дахом без отримання права на виконання таких робіт. Таким чином строк проведення перевірки не порушено.
Під час перевірки вказаними громадянами пред`явлено паспорти громадянина України, копія договору дарування, технічний паспорт та інші. Тому суб`єкти містобудування були встановлені та присутні. Зазначеним особам було пред`явлено службове посвідчення головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління Дацюка О.О. За наслідками перевірки було складено відповідні акт, протокол та припис. Позивач не надав доказів, що демонтовані перегородки не є капітальними несучими стінами, та не підтвердив, що наявний отвір виник саме у результаті пожежі. Про розгляд адміністративної справи позивач був належним чином завчасно поінформований. Інші обставини викладені у постанові по справі про адміністративне правопорушення №037/16 від 08.11.2016. Відповідач вважає, що припис та постанова у справі про адміністративне правопорушення є законними та обґрунтованими.
Крім того, у Приморському районному суді м. Одеси розглядається аналогічна справа (№522/22292/16а), за позовом співвласника
ОСОБА_3 ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії власників частини квартири АДРЕСА_2 , зокрема ОСОБА_7 порушили вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» як відображено в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.10.2016, за що передбачено відповідальність. Тому дії головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Ради Дацюка О.О. при проведенні позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил є правомірними, а оскаржувані постанова №037/16 від 08.11.2016 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.10.2016 прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.
21. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли невірних висновків, адже позов відповідачем не спростовано.
22. Суд першої інстанції не розглянув заяву ОСОБА_8 від 19.10.2017 (т. 1 а.с. 127-147) про вступ у справу третьої особи без самостійних вимог, долучені до заяви докази не розглянуто, а тому суди попередніх інстанцій протиправно покликалися на висновки у справі №522/22292/16а, які не є доказом у справі, адже копія рішення у цій справі була надана саме ОСОБА_8 .
Суди неправомірно не взяли до уваги висновок експерта від 01.10.2018 №355/1, диск із звукозаписом засідання від 26.12.2018 у справі №522/22292/16а, на якому відображено оголошення висновку експерта від 04.12.2017 №17-1418.
Також суди попередніх інстанцій неправомірно не взяли до уваги як неналежний висновок від 05.12.2017 №05-12/17 будівельно-технічного дослідження за результатами обстеження квартири АДРЕСА_2 , оскільки він був замовлений ОСОБА_3 .
Судами попередніх інстанцій не було враховано, що виконані роботи не мали впливу на несучі конструкції та відносяться до перепланування згідно з визначенням, яке міститься у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2016 №76. У зв`язку з тим, що було здійснено перепланування відповідно до норм Порядку №553, клас наслідків в такому випадку не визначається. З огляду на це, перевірку проведено з перевищенням повноважень.
Також позивач покликається на відсутність складу правопорушення, оскільки не встановлено, що саме його дії спричинили наслідки.
23. Відзив від відповідача не надходив.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
25. Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
26. Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України № 439/2011 від 08.04.2011, визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
27. Приписами ч. 1 ст. 10 Закону № 3038 встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затверджено містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
28. Згідно ч. 2 ст.10 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
29. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (п.1 Порядку № 553).
30. Пунктом 2 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
31. Відповідно до п. 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
32. Згідно до п. 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
33. Згідно з п. 21 Порядку № 533 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Разом з цим, відмова суб`єкта містобудування від ознайомлення з актом перевірки, приписом та протоколом, складеними за результатами вжитого заходу архітектурно-будівельного контролю, а так само від отримання примірників цих документів, не є перешкодою для їх складання та реалізації у відповідності до наведених положень Порядку №553.
34. Суд відхиляє покликання позивача на протиправність дій щодо проведення перевірки, зокрема, з тих підстав, що позивач та ОСОБА_6 не були присутні при проведенні обстеження квартири, адже у справі є акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.10.2016, в заключній частині якого зазначено, що ОСОБА_1 від підпису та отримання акту відмовився. Також вказані посилання позивача спростовуються тим фактом, що в розпорядженні перевіряючих були договір дарування від 17.06.2016, паспорт та довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_9 та технічний паспорт.
35. Відповідно до ч.1 та 2 ст. 37 Закону № 3038 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
36. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об`єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту.
37. Відповідно до ч. 9 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об`єктів IV категорії складності, тягне за собою накладення штрафу від шестисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
38. Складаючи акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.10.2016, протокол про адміністративне правопорушення від 28.10.2016 відповідно до абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та спірну постанову про адміністративне правопорушення від 08.11.2016 №035/16 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.9 ст. 96 КУпАП, відповідач посилався на ту обставину, що під час перевірки встановлено здійснення позивачем будівельних робіт з реконструкції вказаної квартири АДРЕСА_3 шляхом демонтажу внутрішньої стінової перегородки та частини перекриття під дахом.
39. Відповідач наголошував, що ці обставини підтверджуються матеріалами фотофіксації. Органом архітектурно-будівельного контролю було зазначено про відсутність дозволу на виконання будівельних робіт ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , власниками 445/1000 часток квартири АДРЕСА_2 , вказані будівельні роботу з реконструкції квартири, шляхом демонтажу внутрішньої стінової перегородки та частини перекриття під дахом були виконані без отримання права на виконання таких робіт.
40. Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з рішенням Одеського облвиконкому №480 від 15.08.1985, наказу Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 № 728/0/16-08 будинок за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до пам`яток місцевого значення, має охоронний номер у Держреєстрі 708-Од.
41. Об`єкт за вищевказаною адресою, відповідно до порядку віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорії складності, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №557, відноситься до IV категорії складності.
42. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини».
43. Статтею 22 вказаного Закону визначено, що пам`ятки, їхні частини, пов`язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.
44. Відповідно до ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт": реконструкція - це перебудова з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, кількості житлових квартир, загальної та житлової площі тощо, у зв`язку із зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників.
«Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, визначено:
«Капітальний ремонт будинку - комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов`язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об`єкта та його техніко - економічних показників.»
«Перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.»
45. Відповідно до ст.26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.
46. Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що знесення внутрішніх стін в об`єкті, що є пам`ятником архітектури, з метою зміни загальної та житлової площі та порушення конструкції приміщення горища є реконструкцією, а не ремонтом. При цьому позивач не отримав дозволу на проведення ремонту квартири в будинку, який віднесено до пам`яток місцевого значення.
47. Висновок експерта № 355/1 від 01.10.2018 не спростовує правомірність дій посадових осіб Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Ради при проведенні позапланової перевірки та не стосується спірних адміністративних правовідносин.
48. Щодо висновку №05-12/17 будівельно-технічного дослідження за результатами натурного обстеження спірної квартири, що виконаний ПП «ПРОЕКТ» 05.12.2017 на замовлення ОСОБА_3 , то суди першої та апеляційної інстанції правомірно не прийняли його як доказ, оскільки він проведений на замовлення особи, яка не є стороною по справі, що відповідає приписам ч. 3 ст. 101 КАС України (висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи).
49. Крім того, Суд звертає увагу, що ухвалою суду першої інстанції від 24.11.2017 призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі. Листом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17.08.2018 матеріали повернуто з зазначенням, що ухвала залишена без виконання, рахунок вартості проведення експертизи позивачем не сплачено.
50. Також суд відхиляє покликання позивача, що судами неправомірно враховано постанову від 14.06.2017 у справі №522/22292/16а за позовом ОСОБА_6 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання дій неправомірними та скасування постанови, який заявлено з аналогічних підстав до позову ОСОБА_1 , відмовлено у задоволенні вимог позивача. Постанова залишена в силі судом апеляційної інстанції 17.01.2018 та постановою Верховного Суду від 19.08.2021.
51. Крім того, Суд зауважує, що вищезазначену постанову від 14.06.2017 у справі №522/22292/16а було долучено представником ОСОБА_1 Широкобродом С.М. як додаток до заяви про залишення клопотання про об`єднання позовів без розгляду (т.1 а.с. 123-126).
52. У вищезгаданій постанові від 19.08.2021 у справі №522/22292/16а Верховний Суд дійшов таких висновків:
«Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що у квартирі АДРЕСА_2 здійснено реконструкцію шляхом демонтажі внутрішньої стінової перегородки та частини перекриття під дахом без отримання дозвільної документації на виконання таких робіт.
Суд касаційної інстанції не приймає до уваги доводи скаржника з приводу розгляду судами у якості належного доказу висновку судово-будівельної експертизи № 17-1418 від 04 грудня 2017 року, який був наданий на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2017 року у справі № 522/4343/17 в рамках цивільного провадження за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Посилання суду апеляційної інстанції на висновок судового експерта, наданий у рамках іншого судового процесу, носить лише додатковий інформативний характер. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані не виключно висновком експерта, як на тому наполягає скаржник, а на обставинах встановлених контролюючим органом під час здійснення перевірки квартири на предмет дотримання позивачем законодавства у сфері містобудування під час здійснення у ній ремонту.
При цьому суд зауважує, що у інспектора, який здійснює перевірку, достатньо навичок та кваліфікації для встановлення відповідного порушення та надання йому належної оцінки в рамках законодавства, а отже судження позивача з приводу необхідності проведення судово-будівельної експертизи в рамках цієї справи не знаходять свого підтвердження, оскільки у судів була достатня доказова база для констатації вчинення позивачем порушення вимог законодавства під час здійснення ремонтних робіт у квартирі, які призвели до втручання у несучі конструкції цього приміщення.
В рамках цієї справи у судів попередніх інстанцій не було сумнівів щодо вчиненого позивачем правопорушення, в той час як призначення експертизи відбувається у разі необхідності з`ясувати обставини, що мають значення для справи та потребують спеціальних знань у сфері містобудування. Отже з огляду на очевидність правопорушення вчиненого позивачем, підстав для з`ясування природи отворів у стелі та причин демонтажу перегородок шляхом призначення судової експертизи у судів попередніх інстанцій не було.
У свою чергу, позивачем не було надано жодних належних доказів на спростування обставин, встановлених контролюючим органом за наслідками здійснення позапланової перевірки. Зазначене у своїй сукупності свідчить про не доведення позивачем власної позиції в рамках цього спору.
На підставі викладеного дійшли вірних висновків про те, що оскільки будівельні роботи з реконструкції квартири у житловому будинку передбачають втручання в несучі конструкції, позивачу необхідно було отримати дозвіл на виконання даних будівельних робіт. Саме тому винесені відповідачем припис та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є законними та обґрунтованими».
53. Суд відхиляє покликання позивача на неврахування судами даних з диску із звукозаписом засідання від 26.12.2018, на якому відображено оголошення висновку експерта від 04.12.2017 №17-1418, оскільки у постанові Апеляційного суду Одеської області від 26.12.2018 у справі №522/4343/17 (в якій і проводилася вищезазначена експертиза) вказано:
« 04 квітня 2017 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (с. Нікітіна С.Й.) по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено експертам Одеського Науково-Дослідницького Інституту Судових Експертиз з метою отримання відповідей на запитання щодо характеру утворення отворів в перекритті горища над квартирою АДРЕСА_2 (штучний чи природний); щодо наявності факту втручання в несучі конструкції будинку АДРЕСА_4 проведеними роботами в частині квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; щодо визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику приміщення горища ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок робіт, проведених в частині квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
За результатами експертизи судом отримано висновок експерта № 17-1418 судово-будівельної експертизи за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої ремонтними роботами в приміщенні, що складений 04.12.2017 року.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 04.12.2017 року, виходячи з встановленого технічного стану (фізичного зносу) елементів перекриття, наявних наслідків пожежі в приміщеннях квартири та в горищному приміщенні, встановленого факту виконання ремонтних робіт як в приміщенні квартири так і в горищному приміщенні, визначено штучний характер утворення отворів в перекритті горища над квартирою АДРЕСА_2 особами, що мали доступ до перекриття.
Суд першої інстанції правильно не приймав до уваги посилання відповідачів на те, що вони не мають відношення до виникнення отворів у перекритті, оскільки вказані доводи спростовуються вказаними висновками експертизи, щодо штучного характеру утворення таких отворів, а також фактами, що встановлені у Постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року по справі № 522/22292/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Ради про визнання дій неправомірними та скасування постанови, які не підлягають повторному доказуванню, у відповідності до ст. 82 ЦПК України».
54. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
55. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
56. Згідно зі ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
57. Враховуючи вищевикладене, аргументи позивача не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій посадових осіб, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.10.2016 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
58. Стосовно позовної вимоги про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 08.11.2016 №037/16 Суд виходить з того, що відповідно до постанови № 037/15 у справі про адміністративне правопорушення від 08.11.2016, яка винесена заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 УДАБК ОМР Якименко Р.К., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 11900 грн.
59. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується у випадках, визначених законом. Наведеним конституційним положенням кореспондують норми ст.13 КАС України.
60. За приписами п. 3 ч. 2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
61. За такого правового регулювання та обставин справи, рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16.11.2018 та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 в частині постанови № 037/15 у справі про адміністративне правопорушення від 08.11.2016 не підлягають касаційному перегляду за правилами адміністративного судочинства.
62. Частина 3 ст. 272 КАС України встановлює, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
63. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
64. Однак ухвалою від 14.05.2019 Верховний Суд відкрив провадження у справі, в тому числі і в частині постанови №037/16.
65. За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження в частині позовної вимоги про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 08.11.2016 №037/16 відкрито помилково, а тому підлягає закриттю, оскільки розгляд справи судом, який не має передбачених законом повноважень, не сумісний з обов`язками держави, визначеними у ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
66. Аналогічних висновків щодо процесуальної можливості закриття касаційного провадження у справах, касаційне провадження у яких відкрито помилково, дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 03.10.2018 (справа №826/16892/17).
Керуючись ст. 345 349 353 355 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Закрити касаційне провадження у справі №522/23331/16-а в частині позовної вимоги про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 08.11.2016 №037/16.
В іншій частині касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі №522/23331/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб