ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2020 року
Київ
справа №522/4411/19
адміністративне провадження №К/9901/3723/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Жмуда Олега Володимировича, що діє в інтересах громадянина Коморських Островів ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 січня 2020 року (судді: Кравець О. О., Коваль М. П., Домусчі С. Д.) за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Коморських Островів ОСОБА_1 про примусове видворення,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до громадянина Коморських Островів ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України.
В обґрунтування позову зазначено, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що громадянин Коморських Островів ОСОБА_1 порушив правила перебування іноземців в Україні - проживання без документів на право проживання в Україні.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2019 року позов задоволено повністю.
Зазначене рішення ухвалено у відкритому судовому засіданні, сторони в судове засідання не з`явились. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник рішення суду першої інстанції від 18 березня 2019 року надіслано судом 18 березня 2019 року, зареєстровано 19 березня 2019 року й оприлюднено в цьому реєстрі 20 березня 2019 року.
27 листопада 2019 року представник відповідача подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
13 грудня 2019 року на зазначене рішення суду адвокат Жмуд О. В. представник громадянина Коморських Островів ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 грудня 2019 року залишив без руху апеляційну скаргу Жмуда Олега Володимировича, що діє в інтересах громадянина Коморських Островів ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2019 року з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження; апелянтові надано строк для усунення недоліків - три дня з моменту отримання зазначеної ухвали.
Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху представник відповідача отримав 20 грудня 2019 року.
На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху представник відповідача 26 грудня 2019 року подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого процесуальним законом десятиденного строку оскарження рішень у цій категорії справ, апелянт послався на те, що відповідно до розписки громадянина Коморських Островів ОСОБА_1 не зазначено дати отримання копії оскаржуваного рішення , тому неможливо казати , що воно отримане саме 18 березня 2019 року, а перебування апелянта у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні до 10 вересня 2019 року (дати набуття законної сили рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2019 року по справі №522/13593/19) підтверджується вимогами частинами 11-18 статті 289 КАС України та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі 522/13593/19, та зазначається, що після звільнення з пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства ОСОБА_1 перебував у важкому матеріальному положенні, та не будучи ознайомлений з матеріалами справи та з оскаржуваним рішенням, не мав змоги усвідомити юридичні наслідки ухваленого рішення, одразу звернутися за правничою допомогою та уклав 25 листопада 2019 року договір про надання правничої допомоги з адвокатом Жмудом О. В., звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та отримав копію оскаржуваного рішення 03 грудня 2019 року, тобто в день ознайомлення з матеріалами справи.
Окремо зазначив, що розписка ОСОБА_1 про отримання копії оскаржуваного рішення взагалі не може прийматись судом до уваги, як доказ вручення йому цього рішення, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не володіє українською мовою, а розписка про отримання копії рішення складена від імені Хаджи Омара українською мовою, заява перекладача з цього приводу відсутня, за своїм змістом розписка Хаджи Омара дублює розписку представника ДМС, в тому числі і граматичні помилки і використання російських слів, що вказує на те, що вона була переписана з розписки представника ДМС без усвідомлення змісту написаного.
П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 грудня 2019 року у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Жмуда О. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовив. Продовжив громадянину Коморських Островів ОСОБА_1 строк усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року, до 02 січня 2020 року.
Копію ухвали суду про усунення недоліків апеляційної скарги представник відповідача отримав 28 грудня 2019 року.
На виконання ухвали про усунення недоліків апеляційної скарги представник відповідача подав клопотання. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого процесуальним законом десятиденного строку оскарження рішень у цій категорії справ, апелянт послався на аналогічні підстави, які були викладені у клопотанні від 26 грудня 2019 року.
Ухвалою від 03 січня 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою громадянина Коморських Островів ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2019 року.
Провадження в суді касаційної інстанції.
Відповідач, уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Оцінка Верховного Суду.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС.
Пункт 8 частини другої статті 29 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС України визначено таке:
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Особливості у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України визначені статтею 288 КАС України. Згідно з частинами першою-третьою цієї статті:
Позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов`язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.
Апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк з дня їх проголошення.
При цьому за правилами статті 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Зважаючи на викладене, позовна вимога про примусове видворення за межі території України є терміновою в розумінні КАС України.
Як уже зазначено, апеляційний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт пропустив установлений статтею 288 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження, а зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Так, стаття 288 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України, та частина третя якої встановлює спеціальні по відношенню до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення). При цьому зазначеною статтею не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України.
Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.
Як убачається з матеріалів справи, 18 березня 2019 року Приморський районний суд міста Одеси прийняв рішення, повний його текст виготовлено 18 березня 2019 року, а його копію представник відповідачів отримав 03 грудня 2019 року.
В рішенні зазначено, що справа розглянута за відсутності сторін, а тому відповідно строк на апеляційне оскарження починається саме з часу отримання оскаржуваного рішення.
Колегія суддів Верховного Суду, не приймає до уваги розписку такого змісту «Копіло решения получил Хаджи Омар абдаллах підпис», яка міститься у матеріалах справи. Оскільки із указаної розписки неможливо встановити коли та яке рішення отримано відповідачем.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення копії рішення суду першої інстанції представникам позивача та відповідача до моменту звернення із заявою про ознайомлення із матеріалами справи представника відповідача Жмуда О. В.
Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Оскільки представник відповідача 03 грудня 2019 року ознайомився з матеріалами справи, а 13 грудня 2019 року звернувся в суд з апеляційною скаргою. За таких обставин апелянт не допустив тривалого необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.
Отже, вказаним відповідачем у цій частині позовних вимог дотримано встановлений частиною першою статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження.
Висновок за результатом розгляду касаційної скарги.
За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що висновок апеляційного суду про пропущення апелянтом строку на апеляційне оскарження без поважних причин та, відповідно, про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, є помилковим.
Таким чином, з огляду на приписи частини першої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі.
Судові витрати
Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Жмуда Олега Володимировича, що діє в інтересах громадянина Коморських Островів ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 січня 2020 року у справі № 522/4411/19 скасувати, а справу направити до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов