Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 523/195/14-ц
провадження № 61-3556св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: закрите акціонерне товариство «Одеська цукрова компанія», державне підприємство «Інтерраф»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року у складі судді Бабакова В. П. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Журавльова О. Г.,
Комлевої О. С., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заявника
У січні 2014 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовними вимогами, в яких просили скасувати рішення спільного засідання профкому та адміністрації закритого акціонерного товариства «Одеська цукрова компанія» (далі - ЗАТ «ОЦК») від 02 березня 2006 року в частині питання виділення та закріплення за ОСОБА_3 кімнати АДРЕСА_1 . Також просили скасувати рішення від 12 вересня 2007 року, протокол № 66, спільного засідання профкому та адміністрації ЗАТ «ОЦК» в частині питання підтвердження рішення профкому від 02 березня 2006 року, протокол № 1, про закріплення за ОСОБА_3 зазначеної кімнати, зобов`язати державне підприємство «Інтерраф» (далі - ДП «Інтерраф») видати їм ордер на вказану вище кімнату та не перешкоджати у користуванні кімнатою. Просили також зобов`язати зареєструвати їх місце проживання в спірній кімнаті.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.
17 травня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року.
Заява обґрунтована тим, що підставою для відмови у задоволенні їх позову була наявність заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси
від 03 грудня 2009 року у справі № 2-4429/09 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яким ОСОБА_1 була визнана такою, що втратила право користування кімнатою
АДРЕСА_1 . Проте, ухвалою цього ж суду від 02 березня 2010 року заочне рішення було скасоване, справу було призначено до судового розгляду.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2010 року позовна заява ОСОБА_4 ОСОБА_3 до ОСОБА_1 залишена без розгляду. Заявники вважають ці обставини істотними для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Суворовського районного суду
м. Одеси від 11 лютого 2014 року на підставі пункту 3 частини другої
статті 361 ЦПК України 2004 року.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Одеської області
від 12 грудня 2018 року, у відкритті провадження у справі за заявою
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження, суди попередніх інстанцій виходили із того, що заявники пропустили строк, встановлений частиною першою статті 362 ЦПК України 2004 року, для звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року. При цьому суди вважали, що заява про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду, і цей строк є пресічним і поновленню не підлягає.
Суди зазначили, що заочне рішення, яке стало підставою для відмови позивачам у задоволенні позовних вимог, скасовано ухвалою суду
від 02 березня 2010 року, а тому саме з цього часу почав перебіг трирічний строк на звернення до суду із відповідною заявою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись порушення судами норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року набрало законної сили 03 червня 2014 року, із заявою про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами заявники звернулися 10 травня 2017 року, тобто в межах трирічного строку, передбаченого статтею 362 ЦПК України 2004 року. Вказують, що про наявність нововиявлених обставин їм стало відомо
21 квітня 2017 року, з листа Суворовського районного суду м. Одеси.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
14 грудня 2020 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У січні 2014 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися із вищезазначеним позовом про скасування рішень спільного засідань профкому та адміністрації ЗАТ «ОЦК» щодо виділення кімнати АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , зобов`язання видати ордер на вказане житло, де зареєструвати їх місце проживання.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року, яке набрало законної сили 03 червня 2014 року, у задоволенні позову
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.
Як зазначено у вказаному судовому рішенні, підставою для відмови у задоволенні позовник вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стала наявність заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 грудня
2009 року у справі № 2-4429/09 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яким остання була визнана такою, що втратила право користування кімнатою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 грудня
2009 року, ухвалене у справі № 2-4429/09, було скасовано ухвалою цього ж суду від 02 березня 2010 року за заявою ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення, яка була подана нею до суду 05 лютого 2010 року.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2010 року позовна заява ОСОБА_4 ОСОБА_3 до ОСОБА_1 залишена без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 207 ЦПК України
2004 року. Ухвала набрала законної сили.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилалися на те, що про скасування заочного рішення вони дізналися лише 21квітня 2017 року,
з листа Суворовського районного суду м. Одеси, а тому заява подана у межах трирічного строку, передбаченого статтею 362 ЦПК України 2004 року. При цьому заявники просили поновити строк звернення до суду із цією заявою
(а. с. 85-88).
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У частині першій статті 361 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення із заявою про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами (далі - ЦПК України 2004 року), визначено, що рішення суду, що набрало законної сили, може бути переглянуте у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду(пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК 2004 року).
Згідно з абзацом першим частини першої, пунктом 3 частини другої
статті 362 ЦПК України 2004 року заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду. Строк для подання заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами обчислюється у випадках, встановлених пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду.
Тлумачення статті 362 ЦПК України 2004 року свідчить, що місячний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, є процесуальним і може бути поновлений за загальними правилами, встановленими статтею 73 ЦПК України 2004 року.
Якщо заяву подано після закінчення процесуального строку і відсутнє клопотання про його поновлення або в поновленні пропущеного строку для подання заяви буде відмовлено, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Із заявою про перегляд рішення Суворовського районного суду м. Одеси
від 11 лютого 2014 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, яке набрало законної сили 03 червня 2014 року, на підставі пункту 3 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року (скасування 02 березня 2010 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси заочного рішення цього ж суду, яке стало підставою для ухвалення рішення від 11 лютого 2014 року) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися 10 травня 2017 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого частиною першою
Разом з тим, у доданому до заяви клопотанні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили поновити зазначений строк для звернення із відповідною заявою, посилаючись на те, що про скасування заочного рішення від 03 грудня
2009 року, що стало підставою для ухвалення Суворовським районним судом м. Одеси рішення від 11 лютого 2014 року, про перегляд у зв`язку із нововиявленими обставинами якого просять заявники, вони дізналися лише 21 квітня 2017 року, з листа Суворовського районного суду м. Одеси.
Відмовляючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, суди керувалися абзацом другим частини першої статті 362 ЦПК України 2004 року, яким передбачено, що заява про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.
При цьому суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року було подано на підставі пункту 3, а не пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року.
Строк звернення із заявою про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами на підставі пункту 3частини другої статті 361 ЦПК України
2004 року не є присічним та може бути поновленим за загальним правилом у випадках, передбачених статтею 73 ЦПК України 2004 року. Аналогічні положення містяться й у чинному ЦПК України (стаття 127 цього Кодексу).
Отже суди помилково застосували присічний строк, встановлений абзацом другим частини першої статті 362 ЦПК України 2004 року, до заяви, поданої на підставі пункту 3 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року, оскільки наслідки спливу такого строку застосовуються лише до заяв, поданих на підставі пункту 1 частини другої статті 361 цього Кодексу.
При цьому пропуск строку, встановленого абзацом першим частини першої статті 362 ЦПК України 2004 року, за відсутності поважних причин для його поновлення або відповідного клопотання, є підставою для залишення заяви про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами без розгляду, а не для відмови у відкритті провадження.
Відмова у відкритті провадження за нововиявленими обставинамита залишення заяви без розгляду тягнуть за собою різні правові наслідки.
Суди першої та апеляційної інстанцій наведеного не врахували, клопотання заявників про поновлення строку на подання заяви не вирішили, належним чином не перевірили поважності причин пропуску заявниками строку на її подання, тому оскаржувані судові рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим вони підлягають скасуванню з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для поновлення строку для звернення до суду із відповідною заявою, колегія суддів до уваги не бере, оскільки цим доводам не надавали оцінку суди попередніх інстанцій.
При новому розгляді судам слід дати правову оцінку доводам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що про скасування заочного рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення, про перегляд за нововиявленими обставинами якого ставиться питання, вони дізналися 21 квітня 2017 року, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для поновлення процесуального строку.
Пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.
Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм процесуального права (стаття 411 ЦПК України).
Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню частково,
а оскаржувані судові рішення - скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта