Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 530/287/18
провадження №61-22515св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Приватне підприємство «Агроекологія»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Агроекологія» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року у складі судді Кузнєцової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Агроекологія» (далі - ПП «Агроекологія»), третя особа - відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавській області, про розірвання договору оренди землі.
03 листопада 2017 року, 23 січня 2018 року, 24 січня 2018 року, 06 березня 2018 року, 08 травня 2018 року, 21 грудня 2018 року до Зіньківського районного суду Полтавської області надійшли зустрічні позовні заяви ПП «Агроекологія» до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 травня 2019 року у складі судді Дем`янченко С. М. у прийнятті зустрічних позовних заяв ПП «Агроекологія» від 03 листопада 2017 року, 23 січня 2018 року, 06 березня 2018 року, 08 травня 2018 року, 21 грудня 2018 року відмовлено та повернуто позивачу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12 липня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» залишено без руху.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 травня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Стягнуто з Приватного підприємства «Агроекологія» в дохід державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 763 грн.
Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ПП «Агроекологія» не усунуло недоліки, зазначені в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 12 липня 2019 року.
Стягуючи з ПП «Агроекологія» в дохід державного бюджету штраф, апеляційний суд дійшов висновку про наявність у діях заявника ознак зловживання процесуальними правами, так як ПП «Агроекологія» систематично вчиняє дії спрямовані на затягування розгляду справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПП «Агроекологія», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану судову ухвалу та справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 04 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у діях заявника відсутні ознаки зловживання процесуальними правами. Апеляційним судом не наведено жодного мотиву затягування підприємством судового розгляду, вигадано неіснуючі обставини і безпідставно покарано заявника. Не отримавши жодних процесуальних документів про залишення апеляційної скарги без руху, заявник об`єктивно не міг знати і не знав про те, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам закону, тому не міг усунути недоліки.
Також апеляційним судом не наведено мотивів застосування штрафу, не досліджено пом`якшуючих та обтяжуючих обставин при обранні заходів процесуального впливу на заявника.
Відзив на касаційну скаргу відповідач не подала.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «Агроекологія», третя особа - відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавській області, про розірвання договору оренди землі.
03 листопада 2017 року, 23 січня 2018 року, 24 січня 2018 року, 06 березня 2018 року, 08 травня 2018 року, 21 грудня 2018 року до Зіньківського районного суду Полтавської області надійшли зустрічні позовні заяви ПП «Агроекологія» до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі.
Не погоджуючись із ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 травня 2019 року, ПП «Агроекологія» звернулося до суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12 липня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» залишено без руху.
Вказана ухвала двічі направлялася на адресу ПП «Агроекологія», зазначену в апеляційній скарзі, проте поверталася з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПП «Агроекологія» підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12 липня 2019 року ПП «Агроекологія» надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно із частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Здійснивши достатні заходи для вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, передбачені нормами ЦПК України, а саме двічі надіславши її засобом поштового зв`язку на адресу заявника, а також надіславши її на вказану заявником електронну адресу, встановивши, що ПП «Агроекологія» не усунуло недоліки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції обґрунтованого визнав її неподаною та повернув скаржнику.
Посилання заявника на те, що підприємство не отримувало ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, не відповідає обставинам справи.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункт 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Апеляційний суд двічі надсилав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на адресу, яку ПП «Агроекологія» вказало в апеляційній скарзі, проте листи поверталися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», тобто отримувач, достовірно знаючи, що ним направлена апеляційна скарга до суду, не здійснював дій для отримання поштових відправлень із суду, що зобов`язаний був робити.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (рішення ЄСПЛ «Чірікоста і Віола проти Італії»).
Крім того, апеляційним судом копія ухвали направлялася заявнику на його електронну адресу, яку підприємство вказало в апеляційній скарзі. Доказів не доставлення цього листа адресату немає.
При цьому колегія суддів Верховного Суду не бере до уваги доводи заявника про необхідність врахування при розгляді його касаційної скарги висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 530/725/18 (провадження № 61-15361св19), оскільки у справі, яка переглядається, встановлено інші фактичні обставини, зокрема, з-поміж іншого, судом апеляційної інстанції копію ухвали про залишення апеляційної скарги ПП «Агроекологія» було направлено заявнику і на його електронну адресу, яку підприємство вказало в апеляційній скарзі, чого не було встановлено Верховним Судом у справі, на яку посилався заявник.
Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав скасування оскаржуваної судової ухвали в частині визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ПП «Агроекологія», вважаючи, що апеляційний суд здійснив достатні дії, передбачені ЦПК України, для вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Крім того, визнання неподаною та повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення, за умови подання належно обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Разом з тим, Верховний Суд не може погодитися з висновком апеляційного суду про наявність у діях заявника ознак зловживання процесуальними правами та наявності підстав для стягнення з ПП «Агроекологія» в дохід державного бюджету, штрафу у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 763 грн.
Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Отже на зазначені дії послався апеляційний суд, а саме, що заявник вчиняє аналогічні дії, спрямовані на затягування розгляду справи.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Однак, застосовуючи відповідно до пункту другого частини першої статті 148 ЦПК України до ПП «Агроекологія» заходи у вигляді штрафу у зв`язку із зловживанням заявником процесуальними правами, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12 липня 2019 року ПП «Агроекологія» надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме сплати судового збору. Виконання зазначеної ухвали суду є правом ПП «Агроекологія», а не обов`язком.
Таким чином, висновки апеляційного суду щодо стягнення з ПП «Агроекологія» в дохід державного бюджету штрафу у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 763 грн, є помилковими.
Інших правових підстав передбачених частиною другою статті 44 ЦПК України щодо зловживання процесуальними права заявниками суд не зазначив.
Перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржувану ухвалу в частині стягнення з ПП «Агроекологія» в дохід державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штрафу у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 763 грн, скасувати.
Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року в частині визнання неподаною та повернення апеляційної скарги Приватного підприємства «Агроекологія» залишити без змін.
Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частинами першою та третьою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Керуючись статтями 400 402 409 410 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Агроекологія» задовольнити частково.
Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року в частині стягнення з Приватного підприємства «Агроекологія» в дохід державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штрафу у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 763 грн, скасувати.
В іншій частині ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк