ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 531/1882/22
провадження № 61-7533св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світоч»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» - адвоката Приліпко Ірини Леонідівни на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2023 року, ухвалене у складі судді Попова М. С., та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дряниці Ю. В., Чумак О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» (далі - СТОВ «Світоч») про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення орендної плати.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона є власницею земельної ділянки площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Максимівської сільської ради (за межами населеного пункту) Полтавського (колишнього Карлівського) району Полтавської області.
Земельна ділянка набута нею у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20 травня 2022 року № 459, після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя ОСОБА_2 уклала із СТОВ «Світоч» договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2009 року, який є розірваним за взаємною згодою сторін згідно із угоди від 05 березня 2018 року про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076.
Однак СТОВ «Світоч» продовжує використовувати спірну земельну ділянку на умовах оренди на підставі договору оренди від 31 березня 2018 року, зобов`язання за яким орендар належним чином не виконує та систематично не сплачує чи сплачує не у повному обсязі орендну плату, що відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) є підставою припинення права користування земельною ділянкою.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- розірвати договір оренди земельної ділянки площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076, укладений 31 березня 2018 року між СТОВ «Світоч» та ОСОБА_2 , скасувавши державну реєстрацію права оренди від 31 грудня 2021 року за № 46090862;
- зобов`язати СТОВ «Світоч» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076;
- стягнути з СТОВ «Світоч» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:008:0076 за період із 2018 року до 2022 року включно.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076, укладений 31 березня 2018 року між СТОВ «Світоч» та ОСОБА_2 , та скасовано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди від 30 грудня 2021 року за № 46090862.
Зобов`язано СТОВ «Світоч» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,7538 га, кадастровий номер: 5321683400:00:008:0076.
Стягнуто з СТОВ «Світоч» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076, у загальному розмірі 7 779,24 грн.
Стягнуто з СТОВ «Світоч» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 984,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, а всього стягнуто 16 984,80 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із підстав доведеності неналежного виконання орендарем зобов`язання в частині сплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції, наслідком чого стала систематична сплата орендної плати не у повному розмірі, у зв`язку з чим наявні достатні підстави для розірвання договору оренди із зобов`язанням відповідача повернути позивачу належну їй земельну ділянку та сплатити заборгованість з орендної плати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У травні 2024 року представник СТОВ «Світоч» - адвокат Приліпко І. Л. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просила суд скасувати рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга представника СТОВ «Світоч» - адвоката Приліпко І. Л. мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що СТОВ «Світоч» здійснило виплату орендної плати орендодавцю наперед у більшому розмірі за згодою орендодавця, що підтверджують касові ордери від 21 грудня 2018 року № 397, від 26 грудня 2018 року № 372, від 18 березня 2020 року № 166, які містяться в матеріалах справи та відповідно до яких СТОВ «Світоч» сплатило кошти за оренду земельної ділянки, оскільки вони містять підпис ОСОБА_2 , що також свідчить про її згоду в прийнятті відповідної грошової суми. Матеріали справи не містять доказів, що за життя первісний орендодавець ОСОБА_2 заперечувала чи не була згодна з отриманням орендної плати наперед за майбутній період.
Також суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 не обґрунтовувала свої позовні вимоги тим, що отримана ОСОБА_2 протягом 2018-2020 років сума орендної плати за землю в розмірі 60 000,00 грн не покриває сукупний розмір орендної плати за 2018-2022 роки, визначений з урахуванням індексу інфляції та інших умов договору, а позовна заява не містить відповідних розрахунків та доводів, що суперечить принципу диспозитивності, згідно з яким суди мають розглядати справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що 07 листопада 2022 року СТОВ «Світоч» сплатило ОСОБА_1 орендну плату за землю за 2021 рік у розмірі 4 953,00 грн (за рік, коли первісний орендодавець померла) та за 2022 рік у розмірі 4 953,00 грн (попри те, що строк сплати орендної плати настає лише з 01 вересня 2022 року до 31 грудня 2022 року), що підтверджується платіжними дорученнями від 07 листопада 2022 року № 7 та № 8. Отже, жодного факту систематичного порушення СТОВ «Світоч» умов договору оренди земельної ділянки щодо несплати оренди немає. Навіть припускаючи, якщо виплата орендної плати відбулась з порушенням умов індексації, дана обставина не є істотним порушенням умов договору оренди земельної ділянки, тому не є підставою для його розірвання.
Підставою касаційного оскарження рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального й матеріального права, зокрема суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) та у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 321/329/17 (провадження № 61-16545св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 704/236/17 (провадження № 61-32303св18), від 22 січня 2020 року у справі № 387/193/19 (провадження № 61-15879св19), від 25 травня 2020 року у справі № 475/793/17 (провадження № 61-19975св18), від 22 червня 2021 року у справі № 364/546/19 (провадження № 61-9270св20), від 06 жовтня 2021 року у справі № 484/1399/19 (провадження № 61-16153св19), від 06 жовтня 2021 року у справі № 183/5051/16 (провадження № 61-12790св20), від 23 червня 2022 року у справі № 193/805/20 (провадження № 61-647св22), від 24 травня 2023 року у справі № 542/51/22 (провадження № 61-2169св23), від 07 лютого 2024 року у справі № 579/1133/22 (провадження № 61-9725св23).
Відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У червні 2024 року заявник у встановлений судом строк усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У червні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 січня 2009 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та СТОВ «Світоч» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 4,75 га, у тому числі рілля, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076, для сільськогосподарського призначення, яка знаходиться у с. Максимівка Максимівської сільської ради, державний акт серії ПЛ № 184657.
Відповідно до пункту 2.5 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 55 854,17 грн.
05 березня 2018 року між ОСОБА_2 та СТОВ «Світоч» укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2009 року.
31 серпня 2018 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та СТОВ «Світоч» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 4,75 га, у тому числі рілля, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076, для сільськогосподарського призначення, яка знаходиться у с. Максимівка Максимівської сільської ради, державний акт серії ПЛ № 184657. Договір укладено строком на 10 років до 31 березня 2028 року.
Згідно з пунктом 4 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 155 660,84 грн.
Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За бажанням орендна плата видається сільськогосподарською продукцією або виплачується у грошовій формі (пункт 10 договору оренди земельної ділянки).
Відповідно до пункту 11 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Орендна плата вноситься у такі строки: від 01 вересня до 31 грудня місяця кожного року (пункт 12 договору).
Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (пункт 13 договору).
Згідно з пунктом 36 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (пункт 38 договору).
Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, але не є підставою розірвання цього договору, та надалі використовують цю земельну ділянку разом з орендарем (пункт 39 договору).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 20 травня 2022 року приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Шуба А. Ф., ОСОБА_1 успадкувала від ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський (колишня назва - Карлівський) район, Максимівська сільська рада (за межами населених пунктів).
Право приватної власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер - 63681433 від 20 травня 2022 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 лютого 2022 року № 301422645.
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого 24 серпня 2022 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076, складає 205 154,95 грн.
Згідно з інформацією про нарахування і виплату орендної плати ОСОБА_2 за користування земельною ділянкою площею 4,7538 га, кадастровий номер 5321683400:00:008:0076, за 2012-2021 роки складає:
- за 2012 рік нараховано орендної плати 5 896,00 грн; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 31,7 %; розмір утриманих податків - 884,40 грн; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 18 612,40 грн; виплачено у грошовому виразі - 1 550,00 грн; натуральна оплата - 3 000,00 грн; підстави: комірник згідно з відомостями на видачу цукру, касир на підставі видаткового касового ордеру;
- за 2013 рік нараховано орендної плати 8 240,00 грн; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 44,3 %; розмір утриманих податків - 1 236,00 грн; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки -
18 612,40 грн; виплачено у грошовому виразі - 2 200,00 грн; натуральна оплата - 4 800,00 грн; підстави: комірник згідно з відомостями на видачу зерна, касир на підставі видаткового касового ордеру від 06 грудня 2013 року;
- за 2014 рік нараховано орендної плати 8 240,00 грн; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 44,3 %; розмір утриманих податків - 1 236,00 грн; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки -
18 612,40 грн; виплачено у грошовому виразі - 3 300,00 грн; натуральна оплата - 3 700,00 грн; підстави: комірник згідно з відомостями на видачу зерна, касир на підставі видаткового касового ордеру;
- за 2015 рік нараховано орендної плати 9 581,00 грн; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 7,3 %; розмір утриманих податків - 1 580,87 грн; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 130 635,45 грн; виплачено у грошовому виразі - 4 400,00 грн; натуральна оплата - 3 600,00 грн; підстави: комірник згідно з відомостями на видачу зерна, касир на підставі видаткового касового ордеру від 18 грудня 2015 року;
- за 2016 рік нараховано орендної плати 18 634,00 грн; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 14,3 %; розмір утриманих податків - 3 633,63 грн; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 130 480,70 грн; виплачено у грошовому виразі - 11 700,00 грн; натуральна оплата - 3 000,00 грн; відробіткова оплата - 312,50 грн; підстави: комірник згідно з відомостями на видачу зерна, касир на підставі видаткового касового ордеру від 13 жовтня 2016 року;
- за 2017 рік нараховано орендної плати 24 844,72 грн; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 16,9 %; розмір утриманих податків - 4 844,72 грн; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 146 621,15 грн.; виплачено у грошовому виразі - 17 000,00 грн; натуральна оплата - 3 000,00 грн; підстави: комірник згідно з відомостями на видачу зерна, касир на підставі видаткового касового ордеру від 14 грудня 2017 року;
- за 2018 рік нараховано орендної плати 24 844,72 грн; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 16,9 %; розмір утриманих податків - 4 844,72 грн; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 146 621,15 грн; виплачено у грошовому виразі - 17 400,00 грн; натуральна оплата - 2 600,00 грн; підстави: комірник згідно з відомостями на видачу зерна, касир на підставі видаткового касового ордеру від 21 грудня 2018 року;
- за 2019 рік нараховано орендної плати 24 844,72 грн; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 12,1 %; розмір утриманих податків - 4 844,72 грн; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 205 057,74 грн; виплачено у грошовому виразі - 20 000,00 грн; підстави: касир на підставі видаткового касового ордеру від 26 грудня 2019 року;
- за 2020 рік нараховано орендної плати 24 844,72 грн; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 12,1 %; розмір утриманих податків - 4 844,72 грн; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 205 057,74 грн; виплачено у грошовому виразі - 20 000,00 грн; підстави: видатковий касовий ордер від 18 березня 2020 року;
- за 2021 рік нараховано орендної плати 6 151,73 грн; розмір орендної плати у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки - 3 %; розмір утриманих податків - 1 199,59 грн; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 205 057,74 грн;
- за 2021 рік СТОВ «Світоч» сплачено ОСОБА_1 орендну плату в розмірі 4 953,00 грн, а за 2022 рік - 4 953,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 07 листопада 2022 року № 7 та № 8.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника СТОВ «Світоч» - адвоката Приліпко І. Л. не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань.
У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачає, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати.
Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2023 року у справі № 499/793/21 (провадження № 61-8740св23), від 15 листопада 2024 року у справі № 933/602/23 (провадження № 61-9317св24).
Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно з підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Положеннями пункту 2 частини першої статті 13, частини першої статті 15 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.
Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Отже, орендар зобов`язаний самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі перераховувати розмір орендної плати.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 732/1705/16-ц (провадження № 61-29685св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 618/1078/19-ц (провадження № 61-12935св20), від 12 квітня 2023 року у справі № 175/642/19 (провадження № 61-3451св22).
У справі, яка переглядається в касаційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, не спростовано матеріалами справи й сторонами те, що умовами укладеного 31 серпня 2018 року між ОСОБА_2 та СТОВ «Світоч» договору оренди земельної ділянки у пункті 10 перебачено, що сторони погодили, зокрема, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 155 660,84 грн (пункт 4 договору). За бажанням орендна плата видається сільськогосподарською продукцією або виплачується у грошовій формі. Пунктом 11 указаного договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що СТОВ «Світоч» (орендар) неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором оренди земельної ділянки, зокрема в частині сплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції, наслідком чого стала систематична сплата орендної плати не у повному розмірі, у зв`язку з чим наявні достатні підстави для розірвання договору оренди із зобов`язанням СТОВ «Світоч» повернути ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку та сплатити заборгованість з орендної плати.
Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із доводами касаційної скарги СТОВ «Світоч» про те, що якщо виплата орендної плати відбулась з порушенням умов індексації, дана обставина не є істотним порушенням умов договору оренди земельної ділянки, тому не є підставою для його розірвання, оскільки оскаржуваним договором передбачено здійснення обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції, а несплата орендної плати, або сплата не в повному обсязі є підставою для розірвання договору оренди.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дослідили всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надали їм належну оцінку, правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання в касаційній скарзі.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» - адвоката Приліпко Ірини Леонідівни залишити без задоволення.
Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник