Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 531/422/19
провадження № 61-10587св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світоч»,
відповідачі: ОСОБА_1 , державний реєстратор Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховод Костянтин Вікторович,
треті особи: Фермерське господарство «ОСОБА_1», державний реєстратор Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Голуб Марина Сергіївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Обідіної О. І., Бутенко С. Б., Прядкіної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У березні 2019 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світоч» (далі - СТОВ «Світоч») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода К. В., треті особи: Фермерське господарство «ОСОБА_1» (далі - ФГ «ОСОБА_1»), державний реєстратор Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Голуб М. С., про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації.
СТОВ «Світоч» також подало заяву про забезпечення позову.
У порядку забезпечення позову товариство просило заборонити ФГ «ОСОБА_1», ОСОБА_1 та їх довіреним особам вчиняти всі значимі юридичні дії із земельною ділянкою, кадастровий номер 5321683400:00:001:0162, а саме: заборонити виконання планових сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці; передавати її в оренду чи суборенду; вносити до статутного капіталу, відчужувати право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфізевсис); заборонити державному реєстратору проведення реєстраційних дій із вказаною земельною ділянкою до набрання рішенням суду законної сили.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може надалі істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 04 березня 2019 року заяву СТОВ «Світоч» про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено ФГ «ОСОБА_1», ОСОБА_1 та їх довіреним особам вчиняти всі значимі юридичні дії із земельною ділянкою, кадастровий номер 5321683400:00:001:0162, а саме: 1) передавати в оренду чи суборенду земельну ділянку; 2) вносити до статутного капіталу, відчужувати право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфізевсис). Заборонено державному реєстратору проведення реєстраційних дій із земельною ділянкою площею 6,4951 га, власником якої є ОСОБА_1 , до набрання рішенням суду законної сили. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки ФГ «ОСОБА_1» здійснює господарську діяльність на земельній ділянці, кадастровий номер 5321683400:00:001:0162, на підставі договору оренди землі, то невжиття зазначених заходів забезпечення позову може надалі істотно ускладнити чи унеможливити в подальшому виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 04 березня 2019 року змінено.
Виключено з ухвали суду висновки про задоволення заяви про забезпечення позову в частині: заборони передавати в оренду чи суборенду земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:001:0162; заборони вносити до статутного капіталу, відчужувати право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вимоги представника позивача про забезпечення позову шляхом заборони передавати в оренду чи суборенду спірну земельну ділянку, а також вносити у статутний капітал, відчужувати право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виходять за межі позовних вимог СТОВ «Світоч», у зв`язку з чим не відповідають принципу співмірності.
Водночас апеляційний суд зазначив, що заборона проведення реєстраційних дій із спірною земельною ділянкою, власником якої є ОСОБА_1 , до набрання рішенням законної сили є співмірним заходом забезпечення позову із заявленими СТОВ «Світоч» позовними вимогами, таким, що відповідає справедливості та може забезпечити ефективне поновлення прав позивача у разі ухвалення рішення про задоволення позову.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшлакасаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції щодо заборони державному реєстратору проведення реєстраційних дій із земельною ділянкою, кадастровий номер 5321683400:00:001:0162, площею 6,4951 га, власником якої є ОСОБА_1 .
На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що заяву про забезпечення позову подала особа, яка не має повноважень щодо права підпису від імені юридичної особи. Суд апеляційної інстанції, залишаючи в силі ухвалу суду першої інстанції в частині заборони державному реєстратору проведення реєстраційних дій із зазначеною земельною ділянкою, не зробив визначення, якому саме державному реєстратору заборонено вчиняти реєстраційні дії, та не окреслив коло заборонених реєстраційних дій, чим порушив її право щодо володіння, розпорядження та користування належним їй на праві власності майном.
У серпні 2019 року надійшов відзив СТОВ «Світоч» на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у травні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач діятиме недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягнути за собою неможливість виконання судового рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідальність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Застосовані заходи забезпечення позову не повинні перевищувати обсягу пред`явлених позивачем позовних вимог, тобто мають бути співмірними.
Суд апеляційної інстанції, змінюючи ухвалу суду першої інстанції, виходив з того, що спір між сторонами виник з приводу укладеного договору оренди земельної ділянки між власником ОСОБА_1 та орендарем ФГ «ОСОБА_1» 02 січня 2019 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5321683400:00:001:0162.
З урахуванням змісту позовних вимог апеляційний суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про забезпечення позову шляхом заборони передавати в оренду чи суборенду спірну земельну ділянку, а також вносити у статутний капітал, відчужувати право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) у значній мірі виходять за межі позовних вимог СТОВ «Світоч», у зв`язку з чим не відповідають принципу співмірності.
Крім того, забезпечення позову шляхом заборони передавати в оренду чи суборенду спірну земельну ділянку та заборони вносити у статутний капітал, відчужувати право користування земельною ділянкою є втручанням у господарську діяльність ФГ «ОСОБА_1», яке у цьому спорі не є відповідачем, а лише третьою особою на стороні відповідача.
У зв`язку з цим апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову у вигляді заборони державному реєстратору проводити реєстраційні дії із земельною ділянкою, кадастровий номер 5321683400:00:001:0162, площею 6,4951 га, власником якої є ОСОБА_1 , до набрання рішенням законної сили, оскільки такі заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими СТОВ «Світоч» позовними вимогами та такими, що можуть забезпечити ефективне поновлення прав позивача, у разі ухвалення рішення про задоволення позову.
З таким висновком Верховний Суд погодитись не може, оскільки заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії також обмежує відповідача, як власника земельної ділянки, у праві розпоряджатись належною йому земельною ділянкою на свій розсуд (наприклад відчужити її), оскільки спір виник лише щодо права оренди земельної ділянки. Тому такі заходи забезпечення позову не відповідають принципу співмірності.
Недотримання справедливого балансу (співмірності) при втручанні в право власності є порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах закону порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Отже, суд у разі ухвалення рішення, яке обмежує процесуальні права учасника справи (вирішуючи питання про забезпечення позову), має врахувати, що таке обмеження повинно бути дійсно необхідним та ефективним для забезпечення виконання рішення в майбутньому, з одного боку, але не повинно тягнути за собою невиправданих обтяжень для осіб, процесуальні права яких обмежуються, з іншого боку.
З урахування викладеного Верховний Суд дійшов висновку про помилковість рішень судів першої та апеляційної інстанцій про забезпечення позову у вигляді заборони державному реєстратору проводити реєстраційні дії із земельною ділянкою, кадастровий номер 5321683400:00:001:0162, площею 6,4951 га, власником якої є ОСОБА_1 , до набрання рішенням законної сили без жодних обмежень.
Тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення заяви про забезпечення позову підлягають зміні.
Зокрема, оскільки спір виник лише стосовно права на оренду земельної ділянки, то заборону державному реєстраторові у проведенні реєстраційних дій із земельною ділянкою необхідно обмежити лише забороною реєстрації права оренди на неї.
Водночас не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що заява про забезпечення позову подана особою, яка не має повноважень на це від імені позивача, - ОСОБА_2 .
Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Між ОСОБА_2 та СТОВ «Світоч» укладена угода про надання адвокатських послуг від 23 жовтня 2018 року № 58.
Про те, що ОСОБА_2 є адвокатом, свідчать відомості у Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Ордер на надання правової допомоги, виданий 23 жовтня 2018 року ОСОБА_2 , не передбачає обмежень його повноважень, у тому числі на подання заяви про забезпечення позову (а. с. 15).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
У зв`язку з наведеним Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наслідками розгляду касаційної скарги оскаржуване судове рішення апеляційного суду, а також ухвала суду першої інстанції у незміненій частині підлягають зміні шляхом зменшення обсягу заборони державному реєстратору щодо проведення реєстраційних дій із спірною земельною ділянкою. Оскільки спір виник лише стосовно права на оренду земельної ділянки, то заборону проведення реєстраційних дій із земельною ділянкою необхідно обмежити лише реєстрацією права оренди на спірну земельну ділянку.
У решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін із зазначених вище підстав.
Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 04 березня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року в частині вирішення заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» про забезпечення позову шляхом заборони державному реєстраторові проведення реєстраційних дій із земельною ділянкою, кадастровий номер 5321683400:00:001:0162, площею 6,4951 га, власником якої є ОСОБА_1 , змінити.
Заборону державному реєстраторові у проведенні реєстраційних дій обмежити забороною реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5321683400:00:001:0162, площею 6,4951 га, власником якої є ОСОБА_1 , до набрання рішенням суду законної сили.
У решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко