22.10.2024

№ 539/372/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 539/372/21

провадження № 61-7462св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Лубенської об`єднаної територіальної громади в особі Лубенської міської ради Полтавської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія», ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 листопада 2022 року в складі судді Алтухової О. С. та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року в складі колегії суддів: Панченка О. О., Одринської Т. В., Пікуля В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Лубенської об`єднаної територіальної громади в особі Лубенської міської ради Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5322887400:06:004:0050 для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Тишківської сільської ради Лубенського району; та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку з одночасним припинення його права приватної власності на земельну ділянку.

На обґрунтування своїх вимог зазначав, що наказом Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області № 16722-СГ від 14 липня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» ОСОБА_2 передано із земель державної власності у приватну власність по 2 га землі для ведення особистого селянського господарства на території Тишківської сільської ради Лубенського району.

На підставі цього наказу 27 липня 2020 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5322887400:06:004:0050, яку 14 серпня 2020 року вона відчужила ОСОБА_1 .

За результатами службового розслідування прокуратурою встановлено, що ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області у встановленому законом порядку не зверталася, а наказ № 16722-СГ від 14 липня 2020 року управлінням не видавався.

Тобто, спірна земельна ділянка вибула з власності держави всупереч встановленого законом порядку, безоплатно та без відома уповноваженого органу розпоряджатися вказаним майном.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року, позов задоволено.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5322887400:06:004:0050, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Тишківської сільської ради Лубенського району. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку та одночасно припинено його право приватної власності на земельну ділянку.

Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірна земельна ділянка вибула з власності держави всупереч встановленого законом порядку, безоплатно та без відома уповноваженого органу, тому наявні правові підстави для витребування майна з незаконного володіння на користь держави.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2023 року ТОВ «Баришівська зернова компанія» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 листопада 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 15 травня 2019 року в справі № 522/7636/14-ц, від 02 вересня 2020 року в справі № 910/13536/19, від 20 вересня 2021 року в справі № 638/3792/20, від 25 жовтня 2022 року в справі № 607/14378/21.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи.

Не врахували, що Лубенська об`єднана територіальна громада в особі Лубенської міської ради Полтавської області є неналежним позивачем, оскільки жодне її право чи інтерес на момент подання позову не були порушені.

Водночас ГУ Держгеокадастру в Полтавській області втратило повноваження щодо розпорядженнями спірною земельною ділянкою, тобто предмет спору між управлінням та відповідачем перестав існувати під час розгляду справи, що є підставою для закриття провадження у справі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

14 липня 2023 року справа № 539/372/21 надійшла до Верховного Суду.

Керівник Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

27 липня 2020 року на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Полтавській області № 16722-СГ від 14 липня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 5322887400:06:004:0050, площею 2 га землі для ведення особистого селянського господарства на території Тишківської сільської ради Лубенського району Полтавської області.

14 серпня 2020 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу відчужила цю земельну ділянку ОСОБА_1

19 серпня 2020 року ОСОБА_1 передав земельну ділянку в оренду ТОВ «Баришівська зернова компанія».

На виконання наказу ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 21 серпня 2020 року № 122 «Про проведення службової перевірки» працівниками управління проведено службове розслідування, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області у встановленому законом порядку не зверталася і відповідний наказ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» не видавався, що підтверджується актом службової перевірки фактів викладених в службовій записці начальника юридичного управління ГУ Держгеокадастру в Полтавській області Шаповалової К. Г. від 20 серпня 2020 року № 3659/3-20-0.6.

Листом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області № 10-16-0.62-706/2-21 від 22 січня 2021 року повідомлено Лубенську місцеву прокуратуру Полтавської області про те, що реєстрація земельної ділянки із кадастровим номером 5322887400:06:004:0050 відбулась на підставі наказу, який управлінням не видавався.

За цим фактом 23 жовтня 2020 року Лубенським РВП ГУНП в Полтавській області розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42020171240000133 за частиною другою статті 190 КК України.

Згідно з висновком експерта Полтавського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/117-21/11943-ДД від 12 жовтня 2021 року, відбитки штампів та печаток, які були нанесені в наказі ГУ Держгеокадастру в Полтавській області № 16722-СГ від 14 липня 2020 року «По затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» являються не кліше штампів та печаток «ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ» та «ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ * ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ * ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД 39767930 * ДЛЯ ДОКУМЕНТІВ».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами другою та третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Однією з підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки є безоплатна передача із земель державної і комунальної власності (частина перша статті 81 ЗК України).

Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений статтею 118 ЗК України.

За змістом цієї громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним

Власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Установивши, що ГУ Держгеокадастру в Полтавській області не видавало наказ № 16722-СГ від 14 липня 2020 року, на підставі якого за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку, й відповідно ОСОБА_2 право власності на цю земельну ділянку в установленому законом порядку не набула, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, правильно вважав, що така земельна ділянка вибула з володіння держави поза її волею, тому позовні вимоги прокурора про її витребування в ОСОБА_1 як останнього її набувача є обґрунтованими й доводів на спростування цього висновку касаційна скарга не містить.

Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у наведених у касаційній скарзі постановах.

Водночас посилання ТОВ «Баришівська зернова компанія» в касаційній скарзі на неналежний склад позивачів колегія суддів відхиляє як безпідставні з огляду на таке.

Відповідно до матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 5322887400:06:004:0050розташована на території Тишківської сільської ради Лубенського району Полтавської області, що входить до складу Лубенської об`єднаної територіальної громади.

На час виникнення спірних правовідносин земельна ділянка перебувала у державній власності та у віданні ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Згідно з Указом Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», Держгеокадастр мав забезпечити передачу з 17 листопада 2020 року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність.

Таким чином, на час звернення з цим позовом до суду спірна земельна ділянка мала б перебувати у державній власності та повинна була б бути передана в комунальну власність об`єднаної територіальної громади, тому звернення прокурора з цим позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Лубенської об`єднаної територіальної громади в особі Лубенської міської ради Полтавської області є обґрунтованим.

Інші доводикасаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до власного тлумачення заявником норм законодавства та необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» залишити без задоволення.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 листопада 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко