ПОСТАНОВА
Іменем України
08 квітня 2020 року
Київ
справа №540/1355/19
адміністративне провадження №К/9901/31621/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року (головуючий суддя - Хом`якова В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (головуючий суддя Крусян А.В., судді - Градовський Ю.М., Яковлєв О.В.) у справі за позовом Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаркет Таврії" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2019 року Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) звернулося до суду із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаркет Таврії" (далі - ТОВ "Електромаркет Таврії").
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року заяву ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишено без руху з підстав недодержання позивачем вимог статей 160 161 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент звернення податкового органу до суду із заявою; далі - КАС України), а саме позивачем не додано до заяви документ про сплату судового збору та надано строк для усунення недоліків заяви до 10:00 год. 11 липня 2019 року.
На виконання вимог вказаної ухвали про усунення недоліків представником заявника 10 липня 2019 року о 13:16 подано заяву, в якій податковий орган зазначив про відсутність підстав для сплати судового збору за подання заяви про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, оскільки статтею 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) визначено вичерпний перелік документів, за подання яких необхідно сплачувати судовий збір, вказана заява до нього не входить.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення без руху, заяву ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повернуто.
ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі оскаржило ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року в апеляційному порядку.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року - без змін.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, скаржник вказує, що у частині другій статті 283 КАС України визначено перелік документів, якій подається заявником разом із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, документ про сплату судового збору у ньому відсутній. Також зазначає, що статтею 4 Закону №3674-VI визначено вичерпний перелік документів, за подання яких необхідно сплачувати судовий збір, вказана заява до нього не входить, а тому на думку податкового органу, у нього відсутній обов`язок сплачувати судовий збір за подання заяви в порядку передбаченому статтею 283 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Спір у цій справі відноситься до категорії термінових адміністративних справ, розгляд яких здійснюється у порядку, передбаченому §2 "Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ" КАС України.
Частиною першою статті 269 КАС України передбачено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.
Подана до суду органом доходів і зборів заява про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків є особливою формою позовної заяви.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом частини першої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином, сплата судового збору здійснюється за подання до суду як позовної заяви, так і іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Серед визначених у частині другій статті 3 Закону № 3674-VI заяв (в тому числі і позовних) та скарг, за подання яких судовий збір не справляється, відсутня заява про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.
Крім того, органи доходів і зборів не належать до суб`єктів, визначених у статті 5 Закону № 3674-VI, звільнених від сплати судового збору.
Системний аналіз вищенаведених положень у сукупності дає підстави для висновку про те, що умовою реалізації права органу доходів і зборів на подання до суду заяви про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків у порядку, встановленому статтею 283 КАС України, є долучення до такої заяви, поданої у цій категорії справ, документа про сплату судового збору.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з частиною третьою статті 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Таким чином, несплата судового збору при поданні заяви, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 283 КАС України, є підставою для постановлення судом ухвали про залишення заяви без руху.
Водночас при невиконані вимог ухвали про залишення заяви без руху така заява, в силу положень процесуального законодавства, підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції щодо необхідності повернення заяви про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, у зв`язку з неусуненням недоліків у встановлений ухвалою про залишення її без руху строк, є таким, що відповідає правильному застосуванню положень КАС України.
Посилання податкового органу на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій щодо необхідності сплати судового збору за подання органом доходів і зборів заяви у категорії термінових адміністративних справ правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №826/4553/17 (К/9901/38123/18) колегія суддів касаційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини у справі, за наслідками розгляду якої ухвалене зазначене судове рішення, виникли за іншого нормативно-правового регулювання.
Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді цієї справи досліджував питання щодо сплати судового збору за зверненням органу ДФС щодо подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, тобто за правового регулювання що було чинним до 14 грудня 2017 року. Разом з тим, з 15 грудня 2017 року КАС України діє в іншій редакції, згідно статті 283 якої визначено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі саме заяви.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судами не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх