ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року
м. Київ
справа №540/2147/18
адміністративне провадження № К/9901/12051/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 (суддя - Ковбій О.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 (судді - Ступкова І.Г., Бітов А.І., Лук`янчук О.В.)
у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про скасування рішень,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Держпраці у Херсонській області від 23.05.2018 №471, на підставі якого було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання законодавства про працю;
- визнати протиправним та скасувати направлення від 24.05.2018 №657 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області від 14.06.2018 №ХС1806/507/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 148 920 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 14.06.2018 №ХС1806/507/АВ/П/МГ-ФС про накладення штрафу у розмірі 335 070 грн.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИН СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач зареєстрований як суб`єкт господарської діяльності 12.10.2006, про що вчинено запис №24940000000001087. Позивач здійснює такі види діяльності: за КВЕД - 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
На підставі пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ №295 від 26.04.2017, звернення ОСОБА_2 , ГУ Держпраці у Херсонській області винесено наказ «Про проведення інспекційного відвідування» №471 від 23.05.2018.
Вказаним наказом головним державним інспекторам відділу експертизи умов праці управління з питань праці Фисині І.В., Нарченко А.О. та головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Тімановському М.В. доручено проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оплати праці у ФОП ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
24.05.2018 на посадових осіб, визначених в наказі №471 від 23.05.2018, виписано направлення на проведення інспекційного відвідування №657 з терміном дії один день - 24.05.2018.
В період з 09 год. 50 хв. по 15 год. 35 хв. 24.05.2018 посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування позивача за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №ХС1806/507/АВ від 24.05.2018.
Вказаним актом інспекційного відвідування зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 приписів:
- ч. 6 ст. 95 КЗпПУ та ст. 33 Закону України «Про оплату праці» - індексація заробітної плати працівникам не проводиться: працівнику ОСОБА_3 не проведено в період з червня по грудень 2017 року; працівнику ОСОБА_4 не проведена індексація в період з липня по грудень 2017 року;
- ст. 106 КЗпПУ - оплата праці за роботу в надурочний час не здійснюється, так відповідно до табелю обліку робочого часу за жовтень 2017 року тривалість робочого часу для ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 складала 168 годин на місяць при встановленій законодавством нормі робочого часу 167 годин; оплата праці за надурочний час в подвійному розмірі не проводилась;
- ч. 3 ст. 24 КЗпПУ та постанови КМУ «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» №413 від 17.06.2015, шляхом допущення до роботи трьох працівників без укладання трудового договору. Працівники відмовились надати письмові пояснення відносно себе, а виконання працівниками робіт зафіксовано засобами фото та відеотехніки.
На підставі акту інспекційного відвідування відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень №ХС1806/507/А/П від 28.05.2018, яким ФОП ОСОБА_1 зобов`язано у строк до 02.07.2018 усунути виявлені порушення законодавства про працю.
14.06.2018 за результатами розгляду матеріалів інспекційного відвідування першим заступником начальника ГУ Держпраці у Херсонській області прийнято постанови:
- №ХС 1806/507/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 335 070 грн. за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови КМУ «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» №413 від 17.06.2015, що виразилося у допущенні до роботи трьох працівників (бармена та двох механіків) без укладання трудових договорів;
- №ХС 1806/507/АВ/П/МГ-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 148 920 грн. за порушення ч. 6 ст. 95, ст. 106 КЗпП України та ст. 33 Закону України «Про оплату праці», що виразилося у не проведенні індексації заробітної плати працівникам та не виплаті заробітної плати в подвійному розмірі за роботу в надурочний час.
Позивач частково усунув порушення, викладені в приписі, в частині проведення індексації заробітної плати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Стосовно використання найманої праці без укладення трудових договорів, позивач надавав інспекторам трудові угоди з працівниками автомайстерні від 07.07.2017 ( ОСОБА_6 ), від 02.01.2017 ( ОСОБА_3 ), від 01.02.2017 ( ОСОБА_4 ).
Не погодившись з правовими підставами для призначення інспекційного відвідування, наказом та направленням на проведення перевірки, а також з постановами про накладення штрафу, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду.
В обгрунтування позовних вимог покликався на те, що:
- інспекційне відвідування проведено відповідачем за відсутності передбачених п. 5 Порядку №295 підстав для його здійснення;
- при винесенні постанови про накладення штрафу від 14.06.2018 №ХС1806/507/АВ/П/ТД-ФС Головним управлінням Держпраці у Херсонській області не враховано вимоги ч. 11 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою передбачено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються;
- щодо постанови про накладення штрафу від 14.06.2018 №ХС1806/507/АВ/П/МГ-ФС, то інспекторами належними та допустимими доказами не доведено факт допуску ФОП ОСОБА_1 до роботи працівників без належно укладеного трудового договору, а долучені до акту інспекційного відвідування матеріали фотозйомки будь-яких порушень суб`єктом господарювання законодавства про працю не доводять.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.12.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019, позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Державної служби України з питань праці у Херсонській області від 14.06.2018 №ХС1806/507/АВ/П/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 335070 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наявна в матеріалах справи скарга громадянки ОСОБА_2 від 21.05.2018 є анонімним зверненням, оскільки на ній відсутній підпис скаржника. Крім того, зазначена у зверненні адреса скаржника не відповідала фактичній адресі, оскільки, згідно листа Новотроїцької селищної ради від 05.12.2018 №02/16-1422, по АДРЕСА_3 , в якому нібито проживає скаржниця.
Враховуючи, що чинним законодавством заборонено розгляд анонімних звернень, суд визнав обґрунтованими доводи позивача, щодо недоведеності Головним управлінням Держпраці у Херсонській області наявності належних підстав для проведення інспекційного відвідування позивача, визначених пп. 3 п. 5 Порядку №295.
Разом з тим, суд не знайшов підстав для скасування наказу від 23.05.2018 №471, на підставі якого було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання законодавства про працю, зазначивши, що якщо порушення законодавства про працю дійсно мали місце, то їх виправдання одним лише процедурним порушенням при винесенні наказу на проведення інспекційного відвідування спричинить порушення принципу пропорційності між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів інших осіб (працівників) і цілями, на досягнення яких спрямований адміністративний позов. Після винесення за висновками акту інспекційного відвідування актів індивідуальної дії оскарженню підлягають вже ці акти.
Задовольняючи позов в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 14.06.2018 №ХС1806/507/АВ/П/МГ-ФС про накладення штрафу у розмірі 335 070 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час інспекційного відвідування позивача не встановлено та належними доказами не підтверджено факт використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, що призвело до порушення приписів ч. 3 ст. 24 КЗпПУ.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 14.06.2018 №ХС1806/507/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 148 920 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивач визнав допущення ним порушення ч. 6 ст. 95, ст. 106 КЗпП України та ст. 33 Закону України «Про оплату праці», що виразилося у не проведенні індексації заробітної плати працівникам та не виплаті заробітної плати в подвійному розмірі за роботу в надурочний час, а також в самостійному порядку усунув виявлені порушення на виконання вимог припису від 28.05.2018.
Покликання позивача на положення ч. 11 ст. 7 Закону №877-V, суд визнав безпідставними, оскільки такі на спірні правовідносини не поширюються.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції, в межах апеляційного перегляду, погодився з висновками суду першої інстанції про непоширення на спірні правовідносини положень ч. 11 ст. 7 Закону №877-V, а отже відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 14.06.2018 №ХС1806/507/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 148 920 грн.
Також апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу відповідача, на підставі якого було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання законодавства про працю, зазначивши, що позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки на підставі вказаного наказу та не скористався наданим йому статтею 10 Закону №877-V правом не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю). Після проведення інспекційного відвідування та прийняття за його наслідками постанов про накладення штрафу наказ про призначення інспекційного відвідування вичерпав свою дію фактом його виконання, у зв`язку з чим, після винесення за висновками акту інспекційного відвідування актів індивідуальної дії оскарженню підлягають вже ці акти.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Покликається на те, що суди дійшли помилкового висновку щодо не застосування до спірних правовідносин положень ч. 11 ст. 7 Закону №877-V, оскільки такі є імперативною нормою, яка чітко регулює поведінку контролюючого органу у разі належного та своєчасного виконання припису суб`єктом господарювання. Застосування ж судами до спірних правовідносин положень Порядку №295 є протиправним, оскільки зазначений Порядок не є Законом, а є підзаконним актом, крім того його положення прямо суперечать положенням ч. 11 ст. 7 Закону №877-V.
Також покликається на помилковість висновків судів про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу на підставі якого було проведено інспекційне відвідування, з огляду на встановлені судами порушення при виданні такого, оскільки такий було видано на підставі анонімного звернення, що прямо суперечить одному з принципів здійснення державного нагляду (контролю), а саме - неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонічними зверненнями та іншими безпідставними заявами.
Просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати; рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у її задоволенні відмовити.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
Враховуючи, що доводи касаційної скарги стосуються висновків судів попередніх інстанцій лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, тому в іншій частині висновки судів не переглядаються.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Щодо застосування санкцій у разі виконання припису
Верховний Суд вже розглядав справи, в яких поставало аналогічне питання.
Зокрема у постанові від 31.03.2021 у справі №805/430/18-а Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав висловила таку правову позицію:
«Відповідно до частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
7.42. Водночас, норми частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V відсутні у переліку норм, наведеному у частині п`ятій статті 2 Закону, дотримання яких для відповідача є обов`язковим, а тому до спірних відносин у цій справі норми частини одинадцятої статті 7 вказаного Закону не застосовуються.
7.43. Згідно з пунктом 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
…
7.49. … Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що, як було вказано вище, згідно з пунктом 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
7.50. З огляду на вищевикладене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав за результатами касаційного розгляду справи дійшла такого правового висновку, що у період до 14 травня 2019 року (день прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/8917/17) пункт 29 Порядку №265 підлягав застосуванню якщо під час інспекційного відвідування встановлено триваючі на момент початку такої перевірки факти несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, а тому заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності підлягали вжиттю одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
7.51. Отже, виконання позивачем встановлених у приписі порушення, а саме: нарахування та виплату індексації не може слугувати підставою для звільнення позивача від відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, ….».
За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо непоширення на спірні правовідносини положень частини 11 статті 7 Закону №877-V, а доводи касаційної скарги в цій частині є необгрунтованими.
Щодо підстав призначення інспекційного відвідування
Як в обгрунтування позову, так і в обгрунтування апеляційної та касаційної скарг, позивач, крім іншого, покликався на те, що у відповідача були відсутні законодавчо визначені підстави для проведення інспекційного відвідування.
Зокрема, позивач покликається на те, що підставою для призначення такого стало звернення громадянки ОСОБА_2 , яке є анонімним, оскільки не містить підпису скаржника. Крім того вказана особа не є працівником позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №877-V, дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ст. 3 цього Закону одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є неприпустимість проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами.
Згідно з цим Законом орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду. Підстави, порядок їх здійснення та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду, визначені статтями 5, 6, 7 цього Закону №877-V.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону №877-V, підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання ч. 1 ст. 259 КЗпП України, постановою від 26.04.2017 №295, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), який був чинний на час виникнення спірних правовідносин і який визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю. (далі - об`єкт відвідування).
Згідно з п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
За правилами п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів; ДФС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю. Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
Судами попередніх інстанцій встановлено, і не заперечується сторонами, що підставою для призначення та проведення інспекційного відвідування позивача стало звернення громадянки ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
За правилами ч. 1 ст. 8 цього Закону письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що звернення, яке стало підставою для проведення заходу контролю, не відповідало вимогам Закону №393/96-ВР - було анонімним, оскільки не містило підпису скаржниці. Крім того, зазначена у зверненні адреса скаржника не відповідала фактичній адресі, оскільки, згідно листа Новотроїцької селищної ради від 05.12.2018 №02/16-1422, по АДРЕСА_3 , в якому нібито проживає скаржниця.
Таким чином, звернення ОСОБА_2 не підлягало розгляду, а проведення заходу державного контролю на підставі такого звернення суперечило принципу державного нагляду (контролю) щодо неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами.
Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.09.2019 у справі №818/312/16, від 02.06.2021 у справі №520/11145/19.
Крім того, згідно вимог абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V у звернені фізичної особи має бути зазначено, у який спосіб і яке саме право заявника було порушено. Саме ці порушення згодом і визначають предмет перевірки. У протилежному випадку будь-яке звернення може бути використане як підстава для перевірки, що призведе до нівелювання правових гарантій суб`єктів господарювання від втручання в господарську діяльність.
В свою чергу за змістом п.п. 1, 2, 3 п. 5 Порядку №295 підставою для проведення інспекційного відвідування може бути звернення не будь-якої фізичної особи, а лише особи, щодо якої порушено законодавство про працю.
За змістом наявної в матеріалах справи скарги громадянки ОСОБА_2 , яка стала підставою для проведення інспекційного відвідування позивача, така містить лише повідомлення про те, що на території Новотроїцького району Херсонської області ряд суб`єктів господарської діяльності (наведено перелік) здійснюють підприємницьку діяльність з порушенням вимог законодавства про працю, що виражається у не оформленні найманих працівників (нелегалів). Однак дані, що такі порушення мають місце безпосередньо щодо неї, як особи, яка направила таке звернення, в зазначеній скарзі були відсутні. Не встановлено таких даних і під час розгляду справи.
Таким чином, звернення громадянки ОСОБА_2 не відповідало й вимогам щодо звернення, які можуть бути підставою для інспекційного відвідування відповідно до п.п. 1, 2 п. 5 Порядку №295.
Згідно висновку Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від від 21.02.2020 у справі №826/17123/18:
«…незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».
Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 19.09.2018 у справі №804/2956/17, від 29.09.2021 у справі №360/2716/19 «…даючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливим є з`ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб`єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом.».
У справі №420/5913/19 Верховний Суд з посиланням на висновки Верховного Суду у справі №826/17123/18, дійшов висновку, що «…таким підставам позову, як порушення процедури призначення та проведення перевірки, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень законодавства».
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 04.02.2019 у справі №807/242/14 «…лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу, порушення контролюючим органом будь-яких вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.»
Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду, встановлені судами попередніх інстакнцій в ході розгляду справи обставини відсутності у відповідача у цій справі законодавчо визначених підстав для призначення та проведення інспекційного відвідування позивача, проведений відповідачем захід контролю не може вважатись законним, а прийняті за результатами його проведення акти індивідувальної дії (постанови про накладення штрафів) підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної позивачем постанови про накладення штрафу від 14.06.2018 №ХС1806/507/АВ/П/ТД-ФС є помилковими.
Що стосується вимог про визнання протиправними та скасування наказу, на підставі якого було проведено інспекційне відвідування та направлення на проведення заходу контролю, то такі задоволенню не підлягають, оскільки такий наказ не справляє безпосереднього впливу на права та інтереси позивача, а відсутність підстав для його винесення є підставою для скасування постанов, винесених за наслідками інспекційного відвідування, що і буде забезпечувати належний захист прав та законних інтересів позивача.
Відповідно до частини першої статтті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог з мотивів, наведених в редакції цієї постанови.
Керуючись ст. 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 скасувати.
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області від 14.06.2018 №ХС1806/507/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 148 920 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області від 14.06.2018 №ХС1806/507/АВ/П/МГ-ФС про накладення штрафу у розмірі 335 070 грн.
В задоволенні решти позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук