ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 541/1390/17
адміністративне провадження № К/9901/42936/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Шарапи В.М., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 541/1390/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Цвяха Олега Миколайовича
про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення
за касаційною скаргою Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Цвяха Олега Миколайовича на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 серпня 2017 року (головуючий суддя Андрущенко-Луценко С.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Бегунца А.О., суддів: Рєзнікової С.С., Старостіна В.В.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Цвяха Олега Миколайовича , в якому просив: скасувати постанову головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Цвях О. М. , якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 52 КУпАП у виді штрафу в сумі 1683 грн.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 9 червня 2017 року на підприємство - філію «Дібрівський кінний завод №62» ДП «Конярство України», керівником якої він є, надійшла постанова головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Цвяха О.М. , якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 52 КУпАП у виді штрафу на користь держави в сумі 1683 грн. Вважає оскаржувану постанову незаконною і необґрунтованою, оскільки філія, яку він очолює, входить до складу ДП «Конярство України», та не являється юридичною особою. Протягом лютого-березня 2016 року за ДП «Конярство України» було оформлено право постійного користування землею. Позивач, як посадова особа філії, не може нести відповідальність за ст. 52 КУпАП, оскільки таку відповідальність може нести тільки посадова особа ДП «Конярство України». Крім того, ст. 52 КУпАП передбачає відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур`янами. Агрономічна паспортизація ґрунтів сільськогосподарських угідь філії «Дібрівський кінний завод №62» ДП «Конярство України» проводилася останні раз у 2012 році та вона показала зниження вмісту гумусу, рухомих сполук фосфору, гідралізованого азоту. З того часу, жодних офіційних перевірок стану земель, що перебувають у користуванні підприємства не проводилося та особа, яка виносила постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, не надала інформації про це. Вважає, що його притягнули до відповідальності за порушення, яке мало місце в 2012 року та за яке на нього не може бути накладено стягнення в зв`язку з закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності. Також звертає увагу, що в оскаржуваній постанові не зазначено час та місце вчинення адміністративного правопорушення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 серпня 2017 року позов задоволено. Скасовано постанову головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Цвяха Олега Миколайовича від 20 червня 2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 1683 грн. по ст. 52 КУпАП.
4. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 серпня 2017 року залишено без змін.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що посадовою особою, яка розглянула протокол не зазначено, які конкретні дії були вчинені позивачем, що призвели до псування землі, а ті дії, на які мається посилання в постанові, були вчинені в 2012 році, а отже, закінчилися визначені законом строки притягнення особи за них до адміністративної відповідальності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. У листопаді 2017 року Головний державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Цвях Олег Миколайович звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
7. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив про те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, оскільки недопущено представника відповідача до розгляду справи. Також вказує, що дії державного реєстратора щодо вчинення державної реєстрації права на земельні ділянки за ДП «Конярство України» та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчинено з порушенням норм чинного законодавства. Крім того, звертає увагу, що висновки судів попередніх інстанцій про закінчення строків на притягнення до адміністративної відповідальності, з посиланням на ст. 38 КУпАП, є абсолютно надуманими та безпідставними.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Цвяха Олега Миколайовича .
9. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
10. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2018, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
13. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16.07.2019 № 999/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Шарапи В.М., Тацій Л. В.
14. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 09.07.2020.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», на підставі наказу Держгеокадастру від 06.03.2017№ 6-ДК, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області (далі - Головне управління) було проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні, здійсненні заходів з охорони земель та в частині родючості ґрунтів за зміною показників якісного стану ґрунтів земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у користуванні Державного Підприємства «Конярство України» (далі - ДП «Конярство України) (філії «Дібрівський кінний завод №62») на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
16. За результатами вищезазначеної перевірки, було складено протокол про адміністративне правопорушення від 13.06.2017 № 32/90-17, в якому зафіксовано порушення позивачем ст.ст. 96 162 Земельного кодексу України, ст.ст. 35, 36, 37 Закону України «Про охорону земель».
17. За результатами розгляду протоколу від 13.06.2017 № 32/90-17 головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Цвяхом О . М. винесено постанову від 20.06.2017 №6-ДК/0001По/08/01-17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1683 грн.
18. Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою про адміністративне правопорушення, звернувся з даним позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
21. Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються нормами КУпАП.
22. Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
23. Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
24. Відповідно до ст.ст. 2, 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 №963-IV основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів. Об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
25. За змістом статті 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.
26. За приписами частин першої, другої статті 167 Земельного кодексу України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
27. Статтею 46 цього ж Закону передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.
28. Відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена статтею 211 Земельного кодексу України, пункту «в» частини першої якої встановлює, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
29. Відповідно до статті 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур`янами - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
30. Об`єкт цього правопорушення: суспільні відносини у сфері раціонального землекористування та охорони земель.
31. Об`єктивна сторона виражається у вчиненні таких дій: 1) псування сільськогосподарських та інших земель; 2) забруднення земель хімічними речовинами; 3) забруднення земель радіоактивними речовинами; 4) забруднення земель нафтою; 5) забруднення земель нафтопродуктами; 6) забруднення земель неочищеними стічними водами; 7) забруднення земель виробничими та іншими відходами; 8) невжиття заходів щодо боротьби з бур`янами.
32. Ця стаття передбачає відповідальність за вчинення будь-якої з цих дій, як окремо, так і усіх разом.
33. Суб`єкт: громадяни та посадові особи.
34. Суб`єктивна сторона: умисел або необережність.
35. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
36. Згідно з приписами статей 251 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
37. Обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення визначені статтею 280 КУпАП, за змістом якої орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
38. Статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
39. Тобто, винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення передує своєчасний розгляд такої справи уповноваженим на те органом (посадовою особою) у точній відповідності з законом, під час якого здійснюється всебічне, повне і об`єктивне з`ясування її обставин на підставі доказів, оцінка яким надана з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, встановлюється сам факт вчинення правопорушення, вина особи у його вчиненні.
40. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі №654/4145/15-а.
41. Як убачається з наказу Міністерства аграрної політики України від 01.02.2011 №33, Філія «Дібрівський кінний завод №62» ДП «Конярство України» не є юридичною особою, але в своїй діяльності використовує земельну ділянку, на яку ДП «Конярство України» має право постійного користування.
42. Агрохімічна паспортизація ґрунтів сільськогосподарських угідь філії «Дібрівський кінний завод №62» ДП «Конярство України» проводилася останній раз у 2012 році та вона показала зниження вмісту гумусу, рухомих сполук фосфору, гідралізованого азоту.
43. В оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 допустив псування сільськогосподарських земель, але при цьому не зазначено в чому проявилося таке псування в 2017 році, адже в постанові є посилання виключно на проведені агрохімічні обстеження землі підприємства в 2012 році. Також відсутні посилання на докази, які свідчать про погіршення стану землі, що перебуває в користуванні підприємства на час винесення оскаржуваної постанови.
44. В той же час, позивачем подано суду довідку, видану Філією «Дібрівський кінний завод №62» ДП «Конярство України», зі змісту якої вбачається, що в 2016 році на земельні ділянки, що зареєстровані за Державним підприємством «Конярство України» та знаходяться на праві постійного користування у Філії «Дібрівський кінний завод №62» ДП «Конярство України» з метою збереження агрохімічного стану родючості ґрунтів було внесено 5 087 ц (центнерів) мінеральних та органічних добрив, а саме: 1. Азотних -2 801,0; 2. Фосфорних - 1 143,0; 3.Калійних - 1 143,0. В 2017 році Філією «Дібрівський кінний завод №62» ДП «Конярство України» станом на 01.08.2017 року було внесено азотно-фосфорно-калійних - 12, 5, карбаміду - 10,88, нітроамофоска - 15,0 та аміачна селітра - 22,86.
45. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про спільний обробіток земельної ділянки згідно договору від 21.02.2014 року, укладеного між ДП "Конярство України", в особі керівника філії "Дібрівський кінний завод №62" ОСОБА_1 . та директором ТОВ "Агрогрупа Деметра" ОСОБА_2., загальною площею 4821,00 га, яка розташована на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
46. Цим же протоколом встановлено погіршення зазначених земель відповідно агрохімічної паспортизації ґрунтів, яка проводилась ще у 2012 році, тобто значно раніше, ніж проводився вищевказаний спільний обробіток земельної ділянки.
47. Колегія суддів також звертає увагу на те, що посадовою особою, яка розглянула протокол не зазначено, які конкретні дії були вчинені позивачем, що призвели до псування землі, а ті дії, на які посилається відповідач в постанові про адміністративне правопорушення, були вчинені в 2012 році.
48. За наведеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності спірної постанови відповідача, оскільки під час розгляду справи не встановлено наявності у діях особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 52 КУпАП, а відтак відсутні підстави для притягнення позивача до такої відповідальності.
49. Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що його представника не було допущено до розгляду справ в судах попередніх інстанцій, чим порушено принципи змагальності та рівності, з огляду на те, що відповідно до журналу судового засідання від 04.08.2017 суддя роз`яснила, що Гонжак К.І. не може представляти інтереси відповідача так, як у неї немає довіреності від імені Цвяха О.М. , а в апеляційний суд представник відповідача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений, тобто не скористався правом доведення своєї позиції перед судом.
50. Доводи скаржника про те, що дії державного реєстратора щодо вчинення державної реєстрації права на земельні ділянки за ДП «Конярство України» та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчинено з порушенням норм чинного законодавства, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки це не є предметом спору в даній справі.
51. Також, колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на те, що ним дотримано строки притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки дане твердження немає вирішального значення для прийняття рішення за результатами розгляду цієї справи, у зв`язку з тим, що підставою скасування постанови відповідача про накладення адміністративного стягнення є недоведеність у діях особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 52 КУпАП.
52. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувана постанова головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Цвяха О. М. є необґрунтованою та неправомірною, через що позовні вимоги про її скасування підлягають задоволенню у повному обсязі.
53. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).
54. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
55. Керуючись ст.ст. 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Цвяха Олега Миколайовича залишити без задоволення.
Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко В.М. Шарапа Л.В. Тацій