ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 553/1936/21
провадження № 61-4771св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
заявник - Управління майном комунальної власності міста,
заінтересовані особи: Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, Перша Полтавська державна нотаріальна контора Полтавської області,
особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника Управління майном комунальної власності міста - Курнакової Наталії Олександрівни, на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2024 рокуу складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Лобова О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви та інших заяв
1. У липні 2021 року Управління майном комунальної власності міста звернулося до суду із заявою, в якій просило встановити факт набуття ОСОБА_2 права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_3 , визнати спадщину померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з вказаної квартири, відумерлою і передати її у власність Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради.
2. Заява мотивована тим, що співвласники спірної квартири померли: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 з 22 листопада 2006 року до дня смерті проживав у вказаному житлі разом із матір`ю ОСОБА_2 , яка після його смерті фактично прийняла спадщину, проте не оформила спадкові права у встановленому порядку та свідоцтва про право на спадщину не отримувала. Після смерті ОСОБА_2 її майно ніким не прийнято, з часу відкриття спадщини минуло понад один рік, у зв`язку із чим у порядку статті 1277 ЦК України наявні підстави для визнання такої спадщини відумерлою.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2021 року заяву задоволено.
4. Встановлено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після померлого ОСОБА_3 , яка складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .
5. Визнано спадщину померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з квартири АДРЕСА_1 , відумерлою.
6. Передано відумерлу спадщину ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у власність Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, що складається з квартири АДРЕСА_1 .
7. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки до теперішнього часу спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 та складається з квартири АДРЕСА_1 , ніким не прийнята, із заявами про прийняття спадщини після померлої жодна особа не зверталась, відомості про наявність спадкоємців, а також про наявність заповіту, заведені спадкові справи у спадковому реєстрі відсутні, наявні підстави для визнання такої спадщини відумерлою та її передачі у власність міської ради.
8. Особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду.
9. Постановою Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2021 року скасовано, заяву Управління майном комунальної власності міста залишено без розгляду. Учасникам справи роз`яснено право на звернення до суду із позовом на загальних підставах.
10. Суд апеляційної інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 є онукою померлої ОСОБА_2 , проживає за адресою спірної квартири без реєстрації місця проживання з липня 2009 року, тобто є спадкоємцем за законом та претендує на спадкове майно, дійшов висновку, що наявний спір про право, який належить розглядати за правилами позовного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Управління майном комунальної власності міста - Курнакової Н. О., на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. У касаційній скарзі Управління майном комунальної власності міста, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду, а рішення місцевого суду залишити без змін.
14. Підставою касаційного оскарження заявник вказує порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що суд першої інстанції вирішив питання про права та інтереси ОСОБА_1 , оскільки така не підтвердила свого права на спадкування та не є учасником спадкових правовідносин; мотиви суду апеляційної інстанції суперечать висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2023 року у справі № 712/14171/21.
15. Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив, що на момент ухвалення судового рішення у цій справі законних спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , які прийняли спадщину у встановленому законом порядку, немає, оскільки ОСОБА_1 не підтвердила свого права на спадкування майна померлої, не підтвердила фактичного прийняття спадщини, що унеможливлює набуття ОСОБА_1 статусу учасника спадкових правовідносин та заявника апеляційного провадження.
16. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про фактичне проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини спростовуються фактичними обставинами справи, а саме, що заявниця до грудня 2012 року спільно проживала з чоловіком ОСОБА_4 .
17. На переконання заявника, факт неприйняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 підтверджується судовими провадженнями, зокрема: у справі № 553/489/23 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем залишено без розгляду; у справі № 554/4978/23 позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем повернуто позивачці; у справі № 554/10718/23 судове рішення не прийнято.
18. Заявник вважає, що довідка Органу самоорганізації населення «Новобудова» від 12 липня 2022 року, згідно якої ОСОБА_1 проживає за адресою спірного майна без реєстрації починаючи з 08 липня 2009 року, є недопустимим доказом, оскільки такий орган не є органом місцевого самоврядування та не наділений повноваженнями реєструвати, засвідчувати чи встановлювати місце проживання фізичної особи.
19. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.
Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом
20. Згідно з відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з розміром частки по 1/2, на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_4 від 21 грудня 2006 року.
21. За повідомленням Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві від 30 червня 2021 року в архіві відділу наявні актові записи про смерть від 11 липня 2009 року на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та від 12 лютого 2010 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22. Згідно з довідкою Комунального підприємства «ЖЕО № 2» Полтавської міської ради від 19 травня 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були зареєстровані за адресою: квартира АДРЕСА_1 , були зняті з реєстраційного обліку за місцем проживання в зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 року відповідно.
23. Відповідно до Інформаційних довідок зі спадкового реєстру спадкові справи після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заводились, заповіти померлими не складались.
24. Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 06 серпня 1991 року ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_3 .
25. Відповідно до свідоцтва про шлюб від 20 серпня 2008 року серія НОМЕР_2 ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_4 , після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». В подальшому, згідно свідоцтва про шлюб від 06 вересня 2014 року серія НОМЕР_3 ОСОБА_7 , уклавши шлюб з ОСОБА_8 , змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».
26. Із довідки Управління соціального захисту населення Подільської районної у місті Полтаві ради вбачається , що ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідна інформація міститься і в довідці Органу самоорганізації населення «Новобудова», згідно якої ОСОБА_1 проживає за адресою спірного майна без реєстрації починаючи з 08 липня 2009 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
27. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
28. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
29. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
30. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
31. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
32. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
33. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
34. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
35. Розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що судове рішення апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування немає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
36. Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
37. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
38. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
39. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
40. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
41. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з подальшим вирішенням спору про право цивільне.
42. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
43. Як вбачається з матеріалів справи Управління майном комунальної власності міста звернулося до суду із заявою, в якій просило встановити юридичний факт, а саме факт набуття ОСОБА_2 права на спадщину на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_3 та визнати спадщину померлої громадянки ОСОБА_2 на вказану квартиру відумерлою.
44. Суд першої інстанції задовольнив вимоги заявника, констатувавши, що спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 та складається з квартири АДРЕСА_1 , ніким не прийнята, із заявами про прийняття спадщини після померлої жодна особа не зверталась, відомості про наявність спадкоємців, а також про наявність заповіту, заведені спадкові справи у спадковому реєстрі відсутні, тому наявні підстави для визнання такої спадщини відумерлою та її передачі у власність міської ради.
45. Подаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , не оспорюючи юридичний факт, встановлений судом щодо того, що ОСОБА_2 прийняла спадщину 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_3 , посилалася на те, що відсутні підстави для визнання спадщини відумерлою, оскільки вона є спадкоємницею ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, оскільки постійно проживала з нею за адресою: АДРЕСА_2 .
46. Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
47. Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
48. За правилом частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
49. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (частина перша статті 1266 ЦК України).
50. Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
51. ОСОБА_1 , звертаючись до суду апеляційної інстанції, зазначила, що вона є онукою ОСОБА_2 й оскільки її батько ОСОБА_3 , який міг бути спадкоємцем ОСОБА_2 , помер то вона є спадкоємницею І черги, яка прийняла спадщину, оскільки на момент смерті проживала разом з спадкодавцем.
52. Відповідно до частини першої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
53. Згідно з частиною першою статті 335 ЦПК України у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.
54. Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону (статті 338 ЦПК України).
55. З наведеного вбачається, що наявність спадкоємців, які прийняли спадщину, унеможливлює визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження.
56. Враховуючи, що між Управління майном комунальної власності міста та ОСОБА_1 виник спір з приводу спадкового майна, а саме наявності підстав для визнання його відумерлим внаслідок існування спадкоємця, який вважає, що прийняв спадщину, справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження й заява підлягає залишенню без розгляду.
57. Посилання Управління майном комунальної власності міста на судові справи № 553/489/23, № 554/4978/23, 554/10718/23 за заявами ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, підтверджують наявність спору про право, оскільки очевидно, що ОСОБА_1 має намір встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем з метою оформлення спадкових прав, зокрема на спірну квартиру.
58. Так, у справі № 553/489/23 Ленінський районний суд м. Полтави 08 травня 2023 року залишив без розгляду заяву ОСОБА_1 , констатуючи, що між заявницею та Полтавською міською радою існує спір про право власності на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
59. Встановивши наведені обставини у сукупності із письмовими доказами, суд апеляційної інстанції підставно скасував рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2021 року, обґрунтовано встановивши наявність спору про право щодо квартири АДРЕСА_1 , яка входить до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .
60. Довід касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення на підставі недопустимих доказів щодо фактичного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини не мають правового значення у межах цього окремого провадження, оскільки підтвердження/спростування факту проживання ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини з ОСОБА_2 , підтвердження/спростування факту прийняття спадщини не може бути предметом перевірки у межах цього окремого провадження (справа № 553/1936/21).
61. Аргумент касаційної скарги, що мотиви суду апеляційної інстанції суперечать висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2023 року у справі № 712/14171/21, Верховний Суд відхиляє, оскільки фактичні обставини цієї справи є відмінними від обставин справи № 553/1936/21.
62. Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками апеляційного суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
63. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
64. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
65. Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
66. Розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу представника Управління майном комунальної власності міста - Курнакової Наталії Олександрівни залишити без задоволення.
2. Постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян