ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа №560/15463/23
адміністративне провадження № К/990/2992/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023 (головуючий суддя Мацький Є.М., суддя Сушко О.О., Залімський І.Г.)
у справі №560/15463/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.06.2023 № 220950003417 про відмову у призначенні пенсії за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 1977 року по 1985 рік та з 05.12.1988 по 19.05.1989 року та призначити пенсію за віком з 20.06.2023.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2023 позов задоволено.
3. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2023 залишено без руху. У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Заявнику запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
4. 22.12.2023 Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження. Відмовляючи у відкритті, суд апеляційної інстанції виходив з того, що введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. Відтак, апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. ГУ ПФУ в Хмельницькій області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023 та прийняти постанову, якою визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, поновити строк на апеляційне оскарження та направити апеляційну скаргу для продовження розгляду справи по суті.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі стало порушення норм процесуального права, що передбачено абзацом 2 частини 4 статті 328 КАС України. Скаржник вважає помилковим та необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо визнання неповажними причин пропуску строку апеляційного оскарження. Вказує на формальний підхід суду апеляційної інстанції до здійснення своїх повноважень на стадії апеляційного перегляду судового рішення. Пенсійний орган, серед іншого, зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухвалені судового рішення не взяв до уваги доводи та докази, на які посилається скаржник.
6. Відзив на касаційну скаргу від позивача не надходив. Про відкриття касаційного провадження та вчинені судом касаційної інстанції дії щодо розгляду касаційної скарги повідомлений належним чином.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
9. Згідно з частиною 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
10. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги визначені статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.
11. Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
12. Пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
13. Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
14. Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
15. При цьому, за змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
16. Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою до скасування судового рішення, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені апелянтом причини його пропуску не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.
17. За правилами частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.
18. Правилами частини 5 статті 18 КАС України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
19. За змістом частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
20. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (частина восьма статті 18 КАС України).
21. Надаючи оцінку спірним обставинам, Верховний Суд зауважує, що метою поступового впровадження електронних комунікацій у судовій системі, зокрема, в частині обов`язкової реєстрації в електронному кабінеті окремої категорії учасників судового процесу, насамперед є зменшення витрат на судовий процес та економія часу, оскільки підсистема «Електронний суд» дозволяє судам здійснювати повідомлення та виклики учасників справи в електронній формі, що заощаджує кошти та економить час, оскільки виклик, за допомогою електронної системи є швидшим, на відміну від поштового.
22. Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
23. Отже, з моменту отримання учасником справи повного тексту рішення в електронній формі на офіційну електронну адресу учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (в Електронний кабінет), вважається, що ним належним чином отримано судове рішення і з цього моменту розпочинається перебіг строку на його апеляційне оскарження.
24. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2023 доставлено в електронний кабінет скаржника того ж дня, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет. Отже, перебіг строку апеляційного оскарження почався 28.09.2023.
25. Скаржник вперше звернувся з апеляційною скаргою у межах строків апеляційного оскарження, однак з підстав несплати судового збору його апеляційну скаргу було повернуто.
26. Після спливу тридцятиденного строку оскарження рішення суду першої інстанції ГУ ПФУ у Хмельницькій області звернулось вдруге (01.12.2023), зазначивши в якості поважності причин пропуску строку оскарження те, що пенсійний орган направив апеляційну скаргу (вперше) своєчасно, апеляційна скарга вдруге подана в найкоротший термін та пенсійний фонд не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір. Додатковими доводами вказано введення воєнного стану в Україні.
27. Такі причини пропуску строку визнані судом апеляційної інстанції неповажними, у зв`язку з чим апелянту надавався десятиденний строк для звернення із заявою про поновлення строку або для зазначення інших підстав для його поновлення.
28. Ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ПФУ у Хмельницькій області доставлено в електронний кабінет скаржника 05.12.2023 о 21:00, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет.
29. 21.12.2023 на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що остання не містить доводів та доказів, які підтверджують наявність поважних причин, що об`єктивно перешкоджали відповідачу вчасно подати апеляційну скаргу.
30. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті, вказав, що введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок.
31. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне провадження. Дотримання процесуальних строків звернення із апеляційною скаргою є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня вручення повного рішення суду.
32. Доводи касаційної скарги є подібними до тих, що позивач викладав у заяві про поновлення строку, яким суд апеляційної інстанції надав належну оцінку, визнав зазначені скаржником обставини неповажними.
33. Суд звертає увагу на те, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
34. Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України, не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
35. Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
36. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
37. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява № 45783/05).
38. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», заява №23436/03).
39. Покликання скаржника на гарантоване йому національним та міжнародним законодавством право на доступ до правосуддя, у даному випадку Верховний Суд вважає неприйнятним, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального закону щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
40. Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
41. З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржуване судове рішення у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд ухвалив рішення не допустив порушень норм процесуального права, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін