ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 560/16807/21
адміністративне провадження № К/990/10864/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Мартинюк Н.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 560/16807/21
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року (головуючий суддя Фелонюк Д.Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року (колегія суддів: головуючий суддя Курко О. П., судді Боровицький О. А., Шидловський В.Б.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність (дії) Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перебування позивача в Реєстрі судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою станом на 15.06.2020 реєстраційний номер рішення в реєстрі 67549 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2020 у справі №560/3504/19 оскільки це зараз суперечить чинному законодавству України та порушує право позивача на отримання заборгованостей по пенсії;
1.2. визнати протиправною бездіяльність (дії) Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перебування позивача в Реєстрі судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою станом на 19.04.2021 реєстраційний номер рішення в реєстрі 85679 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №560/7372/20 оскільки це зараз суперечить чинному законодавству України та порушує право позивача на отримання заборгованостей по пенсії;
1.3. зобов`язати та примусити Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити заборгованості по справам №560/3504/19 від 08.05.2020 в розмірі 18882,08 грн. та №560/7372/20 від 16.12.2020 в розмірі 137020,00 грн. одним платежем відповідно до чинного законодавства оскільки правових та фінансових перешкод для цього вже немає;
1.4. встановити судовий контроль відповідно до статті 382 КАС України за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати в установлений судом термін звіт про виконання рішення суду, оскільки позивач має негативний досвід з відповідачем у зв`язку з відмовою в судовому контролі, а саме:
а) заборгованість по перерахунку по пенсії позивача за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №676/3558/18 від 03.09.2018, яке набрало законної сили 21.11.2018 була здійснена двома платежами: в грудні 2018 - 1/8 частини та 7/8 частини заборгованості лише в липні 2020;
б) заборгованість по перерахунку по пенсії позивача за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/3504/19 від 08.05.2020, яке набрало законної сили 07.08.2020 відповідачем не виконано з посиланням виключно та безпідставно на відсутність фінансування;
в) заборгованість по перерахунку по пенсії позивача за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/7372/20 від 16.02.2020, яке набрало законної сили 01.04.2021 відповідачем не виконано з посиланням виключно та безпідставно на відсутність фінансування, а також безпідставно й незаконно зменшено нарахування пенсії з 80% до 70% від нарахованого позивачу судом грошового забезпечення.
1.5. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що має право на отримання заборгованостей з виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/3504/19 від 08.05.2020 у розмірі 18882,08 грн та по справі №560/7372/20 від 16.12.2020 у розмірі 137020,00 грн, оскільки втратили чинність постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" (далі - Постанова №649) та постанова Правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1 "Про затвердження Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою" (далі - Постанова №20-1).
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
ІІІ. Касаційне оскарження
4. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та задовольнити позов повністю.
4.2. Підставою звернення з касаційною скаргою позивач зазначив підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, якими обумовлено, що касаційному оскарженню не підлягають судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, в) справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
5. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
6. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2020 у справі №560/3504/19, яке набрало законної сили 07.08.2020, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.
7. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2020 у справі №560/3504/19 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 03.09.2020 здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.
8. Сума доплати за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 у розмірі 18882,08 грн включена в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, з датою надходження рішення до боржника на виконання 13.05.2020. Станом на 05.01.2022 реєстраційний номер в реєстрі 67807.
9. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/3504/19 від 05.11.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення у справі №560/3504/19 відмовлено.
10. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №560/7372/20, яке набрало законної сили 01.04.2021, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року відповідно до статей 51, 63 Закону №2262-ХІІ, на підставі наданої довідки Хмельницьким обласним військовим комісаріатом про грошове забезпечення від жовтня 2020 року №ХС52017 для перерахунку пенсій з урахуванням раніше виплачених сум.
11. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №560/7372/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 відповідно до довідки про грошове забезпечення від жовтня 2020 року №ХС52017 з урахуванням раніше виплачених сум.
12. Сума доплати за період з 01.04.2019 по 30.04.2021 в розмірі 137020,00 грн включена в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, з датою надходження рішення до боржника на виконання 18.12.2020. Станом на 05.01.2020 реєстраційний номер в реєстрі 86257.
13. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.06.2021 у справі №560/7372/20, яка набрала законної сили, визнано поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Звіт про виконання рішення суду за №2200-0802-7/26921 від 27.05.2021 у справі №560/7372/20 таким, що підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі.
14. Позивач звернувся до відповідача з заявою від 15.09.2021 щодо виплати заборгованостей на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2020 у справі №560/3504/19 та від 16.12.2020 у справі №560/7372/20.
15. Відповідач повідомив позивача листом від 13.10.2021 про відсутність підстав для задоволення його заяви.
16. Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з цим позовом до суду.
VI. Позиція Верховного Суду
17. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Підставою звернення з касаційною скаргою зазначено пункти частини четвертої статті 328 КАС України.
20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв?язку з незгодою позивача з невиплатою йому відповідачем заборгованості по перерахунку пенсії відповідно до судових рішень у справах №560/3504/19 від 08.05.2020 в розмірі 18882,08 грн. та №560/7372/20 від 16.12.2020 в розмірі 137020,00 грн.
21. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.
22. Кабінет Міністрів України 22.08.2018 прийняв Постанову №649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
23. Відповідно до пункту 2 Порядку рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на виконання яких стягувачу нараховано пенсію або щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці (надбавки, підвищення, компенсацію втрати частини доходу, грошову допомогу), що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та залишаються невиплаченими, або рішення суду про стягнення коштів.
24. Нормами пунктів 4, 5 Порядку визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
25. Отже, застосування органами Пенсійного фонду України положень Порядку не обмежує право позивача на отримання пенсії згідно з резолютивними частинами рішень суду. Натомість, спірним питанням залишається виплата нарахованої суми в порядку черговості бюджетних асигнувань, згідно з постановою Уряду.
26. Нарахована позивачу сума доплати підлягає виплаті за рахунок коштів Державного бюджету України. Проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема, територіального органу - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
27. Верховний Суд звертає увагу, що Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Оскільки заборгованість з пенсійних виплат за періоди з 05.03.2019 по 31.12.2019 у розмірі 18882,08 грн та з 01.04.2019 по 30.04.2021 в розмірі 137020,00 грн утворилась внаслідок нарахування розміру пенсії позивача безпосередньо на підставі рішень суду у справах, відповідно, №560/3504/19 та №560/7372/20, застосування пенсійним органом норм Порядку є правомірним.
28. Суди попередніх інстанцій встановили, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не заперечує свого обов`язку виплатити суму заборгованості по пенсії позивачу, однак вказує на те, що ця виплата буде здійснена відповідно до встановленої процедури, а саме: згідно з Порядком та в порядку черговості.
29. Враховуючи, що відповідач є територіальним органами виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він повинен враховувати приписи статті 116 Бюджетного кодексу України, які забороняють взяття бюджетних зобов`язань за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків за відсутності бюджетних призначень, та Порядку, яким узгоджено механізм забезпечення виконання взятих на себе державою зобов`язань з приписами бюджетного законодавства.
30. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19 визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.
31. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 змінено шляхом викладення пункту 2 його резолютивної частини у наступній редакції: "Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
32. Постановою Верховного Суду від 26.05.2021 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019, з урахуванням внесених апеляційним судом змін, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 залишено без змін.
33. Виходячи з наведеного, пункти 1 та 2 Постанови №649 втратили свою чинність починаючи з 22.07.2020.
34. Разом з тим, Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що на момент виникнення спірних правовідносин дії пенсійного органу відповідали пунктам 1 та 2 Порядку, з врахуванням періоду заборгованості. Також ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.06.2021 у справі №560/7372/20, яка набрала законної сили, визнано поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Звіт про виконання рішення суду за №2200-0802-7/26921 від 27.05.2021 у справі №560/7372/20 таким, що підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі. Крім того, іншого порядку здійснення виплат, зазначених у пункті 2 Постанови №649 не визначено.
35. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
36. Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
37. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
38. Відповідно до частини 1, пунктів 16, 18 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
39. Отже, примусове виконання рішень, зокрема, судів, є виключно повноваженнями державної виконавчої служби, або, у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", приватних виконавців.
40. Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що вирішення позовних вимог у цій справі лежить в площині виконання судових рішень у справах №560/3504/19 та №560/7372/20 і має виконуватися відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", що не позбавляє права позивача оскаржувати дії державного виконавця.
41. За цих обставин Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач неправильно обрав спосіб захисту свого порушеного права.
42. З огляду на це Верховний Суд звертає увагу на таке.
43. Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
44. Згідно з частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
45. Отже, процесуальним кодексом передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
46. Зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
47. Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення чи констатації його невиконання.
48. Враховуючи вказане Верховний Суд резюмує правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що вимоги про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
49. Отже, доводи касаційної скарги щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не приймаються Судом як належні.
50. З вказаних підстав Верховний Суд вважає помилковими протилежні твердження скаржника, зазначені у поданій ним касаційній скарзі.
Висновок за результатами розгляду касаційної скарги.
51. Отже, доводи касаційної скарги, які були підставою відкриття касаційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду та не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій по суті справи, а тому не приймаються Судом як належні.
52. Доводи та аргументи касаційної скарги Верховний Суд вважає такими, що зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів і свідчать про незгоду скаржника із правовою оцінкою, наданою судами щодо обставин цієї справи, встановлених під час її розгляду.
53. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
54. За змістом частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
55. Таким чином, зважаючи на приписи статей 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Керуючись статтями 3 341 344 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року залишити без задоволення.
2. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді М.В. Білак
Н.М. Мартинюк