12.02.2023

№ 560/355/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2022 року

м. Київ

справа № 560/355/19

адміністративне провадження № К/9901/22822/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 (колегія суддів: Совгира Д.І., Франовська К.С., Кузьменко Л.В.) у справі № 560/355/19 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Хмельницької митниці ДФС, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA400000/2019/000370/2 від 29.01.2019;

- зобов`язати Хмельницьку митницю ДФС нарахувати мито відповідно до заявленої ОСОБА_1 митної вартості транспортного засобу у декларації форми МД - 2 № UA400000/2019/000370/2 від 29.01.2019.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала про безпідставність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за другорядним (резервним) методом, оскільки нею надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA400000/2019/000370/2 від 29.01.2019. Зобов`язано Хмельницьку митницю ДФС нарахувати мито відповідно до заявленої ОСОБА_1 митної вартості транспортного засобу у декларації форми МД - 2 № UA400000/2019/000370/2 від 29.01.2019.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно визначеності і достовірності всіх складових митної вартості автомобіля , яка є обов`язковою при їх обчисленні.

Натомість суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував, постановою від 16.07.2019 у задоволені позову відмовив. Суд апеляційної інстанції вирішуючи спірну ситуацію вказав, що декларантом не було надано документів для підтвердження пробігу автомобіля (в тому числі і витребуваної митним органом сервісної книжки автомобіля) під час митного оформлення, що має суттєве значення для правильного визначення митної вартості. При цьому виявлені митним органом невідповідності у поданих позивачем документах, зокрема пробігу автомобіля, є суттєвими для обчислення ціни автомобіля, а тому прийняте ним рішення про коригування митної вартості автомобіля за резервним методом відповідає вимогам митного законодавства України.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, залишивши силі рішення суду першої інстанції. Вказуючи на недотримання відповідачем правил митного оформлення власного транспортного засобу, що не було оцінено судом апеляційної інстанції в належний спосіб, наводить низку постанов Верховного Суду, в яких, на її думку по іншому вирішено подібні правовідносини. При цьому зазначає, що в оскаржуваному ним рішенні відповідача, в п.33 не зазначено різниці щодо пробігу транспортного засобу як причини для прийняття такого рішення, так як і не заначено про можливість застосування методів митної вартості методів митної вартості які передують шостому резервному методу визначення вартості та про проведення консультацій з метою визначення митної вартості. Крім того, відповідач не затребував у декларанта чи його брокера сервісну документацію на транспортний засіб, та не звернувся до Офіційного Дилера автовиробника такого автомобіля із запитом на надання відповідної інформації. Натомість, відповідач витребовував у позивача інші документи, які за своїм змістом відповідну неточність не можуть спростувати або підтвердити.

В письмовому відзиві, який надійшов до Верховного Суду відповідач просив залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване ним рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 згідно рахунку-фактури №2882/2019 від 10.01.2019 придбано у юридичної особи нерезидента «Fahrdienste Kufner» транспортний засіб «VW Crafter Kombi», 2016 року випуску, за ціною 14277,00 євро.

З метою митного оформлення ввезеного на територію України автомобіля марки «Volkswagen», модель «Crafter», бувшого у використанні, 2016 року виготовлення, позивачем подано до Хмельницької митниці ДФС митну декларацію від 29.01.2019 № UA400030/2019/004363, в якій зазначено митну вартість вказаного автомобіля, яка визначена за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та складає 14277,00 євро.

На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: рахунок-фактуру № 2882/2019 від 10.01.2019, декларацію про походження товару, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, калькуляцію транспортних витрат, договір про надання послуг митного брокера, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні.

У зв`язку з виявленням у вказаних документах розбіжностей в частині зазначення пробігу імпортованого позивачем автомобіля, що суттєво могло вплинути на рівень ціни товару, відповідачем з метою виконання обов`язкової форми контролю 105-2, згенерованої АСАУР, було надіслано декларанту повідомлення з вимогою надання додаткових документів для підтвердження вартості товару.

Зокрема, згідно рахунку-фактури пробіг складає 275000 км, тоді, як згідно акту митного огляду від 22.01.2019 UA20903/2019/05011 пробіг складає 171589 км. За результатом перевірки інформації щодо вартості вищезазначеного транспортного засобу у спеціалізованому видані «Superschwacke» встановлено, що вартість даного транспортного засобу з пробігом 90400 км (із врахуванням пробігу 35 000 км за рік) складає 24850 євро, про що було зазначено під час формування ризиків системою АСАУР. Розрахунковий пробіг взятий до уваги, оскільки документи містили розбіжності щодо пробігу транспортного засобу, а декларантом не були надані документи для його підтвердження. Ризик заявлення митному органу недостовірної фактурної вартості підтверджується порівнянням заявленої вартості (14200 євро) з інформацією щодо продажу ідентичних моделей автомобілів з мережі Інтернет. Зокрема, згідно сайту mobile.de мінімальна ціна ідентичної моделі автомобіля 2016 року виготовлення в робочому стані складає 35 990 євро; згідно сайту mobile.de мінімальна ціна ідентичної моделі автомобіля, не пошкодженого в ДТП, складає 24770 євро, а продаж автомобілів «Volkswagen Crafter» 2016 року з таким пробігом відсутній. Згідно інформації з інтернет-сайту mobile.de мінімальна ціна ідентичної моделі автомобіля 2015 року виготовлення з подібними характеристиками складає 17 990 євро (автомобіль на 8 місць, перша реєстрація 02/2015, пробіг 201 000 км); згідно сайту autoscout24.com мінімальна ціна ідентичної моделі автомобіля, не пошкодженого в ДТП, складає 23950 євро (перша реєстрація 07/2015, пробіг 129 000 км). У зв`язку з вищевикладеним, у відповідності до статті 368 МКУ, декларанту було повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження вартості товару.

29.01.2019 позивачем надіслано до Хмельницької митниці ДФС повідомлення про неможливість надання додаткових документів для підтвердження митної вартості автомобіля.

Відповідачем, за результатами розгляду наявних документів позивача, з врахуванням відмови останнього подавати додаткові документи, 29.01.2019 прийнято рішення про коригування митної вартості №UA400000/2019/000370/2 від 29.01.2019 та видано картку відмови в митному оформленні від 29.01.2019 № UA400030/2019/00441. Митну вартість автомобіля визначено на рівні 24850 євро.

Не погоджуючись з винесеними рішеннями про коригування митної вартості позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у задоволенні якого було відмовлено.

Водночас Верховний Суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, шостої статті 54 МК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент дії спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

Статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Так, відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, зокрема, обов`язкове зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести номер та дату митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи, зокрема, на технічний стан транспортного засобу, умови поставки, комерційні умови тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Як вбачається з даних графи 33 спірного у цій справі рішення про коригування митної вартості товару, митна вартість товару, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Отже враховуючи той факт, що відповідачем в рішенні не було зазначено порівняльних характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а також конкретних митних декларації з аналогічним товаром та рішень про коригування митних вартостей такого товару, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості спірного рішення про коригування митної вартості, яке винесене відповідачем в порушення приписів статті 55 МК України та вказаних Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 8 лютого 2019 року у справі № 825/648/17, а також у постанові від 19 серпня 2020 року

у справа № 140/754/19 від якого колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не вважає за можливе відступати.

З огляду на викладене в порушення приписів частини другої статті 77 КАС України митним органом не доведено правомірність спірного рішення.

Вказаним обставинам ні суд першої, а ні суд апеляційної інстанції оцінки не надали, хоча суд першої інстанції в рішенні зауважив про ненадання відповідачем обґрунтованості власних розрахунків, що доводить факт встановлення вказаної обставини безпідставності винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товару.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції з наведених в цій постанові мотивів.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно із статтею 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.. Керуючись статтями 341 345 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 скасувати.

3. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 змінити в мотивувальній частині, а в іншій частині судове рішення залишити без змін.

4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва Т.А. Чумаченко