26.12.2024

№ 560/4290/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року

м. Київ

справа №560/4290/24

адміністративне провадження № К/990/38696/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року (судді: Курко О.П., Боровицький О.А., Шидловський В.Б.) у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - позивач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу від 11 березня 2024 року ВП НОМЕР_1.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивачем 29 квітня 2024 року через підсистему «Електронний суд» подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року в задоволенні клопотання ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відстрочення сплати судового збору відмовлено; апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення її недоліків шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору.

Позивачем 28 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» подано до апеляційного суду клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги та надання додаткового строку для усунення недоліків у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року клопотання ГУ ПФУ в Хмельницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги задоволено, продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачений в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху від 15 травня 2024 року, запропоновано усунути недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Позивачем 10 червня 2024 року через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про продовження строку для виконання вимог ухвали від 30 травня 2024 року та надання додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року в задоволенні клопотання ГУ ПФУ в Хмельницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі №560/4290/24 повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

Позивачем 22 серпня 2024 року через підсистему «Електронний суд» повторно подано до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року, разом з якою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у задоволенні клопотання ГУ ПФУ в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, судом апеляційної інстанції зазначено, що оскаржене судове рішення суд першої інстанції прийнято 20 травня 2024 року, а зазначену апеляційну скаргу позивачем подано 22 серпня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Наведені позивачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, судом апеляційної інстанції визнано неповажними. Судом апеляційної інстанції зазначено, що факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади за відсутності належних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, з урахуванням тієї обставини, що позивач не забезпечує заходів правового режиму воєнного стану в Україні, вплинуло на роботу цього органу. Крім того, відсутність коштів у позивача для сплати судового збору суд апеляційної інстанції визнав недостатньою підставою для поновлення строку на подання апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду, позивачем 30 серпня 2024 року через підсистему «Електронний суд» подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. У заяві позивачем вкотре наголошено на запровадженні в Україні воєнного стану та зазначено, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області, подаючи апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції діяло без невиправданих зволікань. Окрім цього, позивачем звернуто увагу на те, що станом на 27 серпня 2024 року в системі «Електронний суд» зареєстровано понад 100 тисяч документів у справах, стороною в яких є Головне управління. Щоденне надходження документів становить близько 400 на день (по 40 документів на спеціаліста), що об`єктивно унеможливлює оперативне опрацювання всіх матеріалів та створює істотні труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Оскаржуваною ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року визнано неповажними причини пропуску ГУ ПФУ в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі №560/4290/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судом апеляційної інстанції визнано неповажними наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження причини, та зазначено, що остання не містить доводів та доказів, які підтверджують наявність поважних причин, що об`єктивно перешкоджали позивачу вчасно подати апеляційну скаргу.

При цьому судом апеляційної інстанції зауважено, що введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

На основі наведеного, судом апеляційної інстанції констатовано, що позивачем не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутися до апеляційного суду в межах строку, визначеного КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 вересня 2024 року, ГУ ПФУ в Хмельницькій області просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на продовження розгляду.

Скаржник вважає висновок суду апеляційної інстанції щодо неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та наявності правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення суду першої інстанції від 18 квітня 2024 року необґрунтованим і помилковим.

На думку скаржника, в умовах запровадженого воєнного стану позивачем швидко та без невиправданих затримок реалізовано право на апеляційне оскарження згаданого рішення суду першої інстанції. Скаржник підкреслює, що позивачем 29 квітня 2024 року, тобто в межах встановленого строку вперше подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Позиція інших учасників справи

Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ПФУ в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі за позовом ГУ ПФУ в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 19 грудня 2024 року призначено справу до розгляду.

Джерела права та акти їхнього застосування

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені у статті 287 КАС України, частиною шостою якої передбачено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, звертає увагу на таке.

Предметом спору у цій справі є правомірність постанови державної виконавчої служби щодо накладення штрафу.

Суд зазначає, що стаття 287 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, та частина шоста якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Водночас статтею 287 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 287 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їхньої поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

Суд також указує, що поняття «поважність причин пропуску процесуальних строків» є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До них відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Указані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Згідно з матеріалами справи, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року було проголошено 18 квітня 2024 року.

Довідкою про доставку електронного листа підтверджено, що копію рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року позивачем отримано 18 квітня 2024 2023 року о 21:35.

З апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 18 квітня 2024 року позивач звернувся вдруге 22 серпня 2024 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, позивач зазначав, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 18 квітня 2024 року ним було подано 29 квітня 2024 року, тобто з дотриманням встановленого процесуальним законом строку. Він покликався на факт введення воєнного стану, що суттєво ускладнило процес реалізації права на апеляційне оскарження в умовах надзвичайного правового режиму, а також звертав увагу на надмірне навантаження. Позивач наполягає, що відсутність невиправданих зволікань з його боку та зазначені об`єктивні обставини є достатніми підставами для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.

Водночас Суд наголошує, що факт запровадження воєнного стану не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, зокрема для органів публічної влади, без зазначення конкретних обставин і надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього органу (установи), що обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виснував, що посилання позивача на загальні обставини введення в Україні воєнного стану, без обґрунтування і надання доказів на підтвердження того, яким саме чином ці обставини перешкодили йому звернутися з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк, не свідчать про поважність причин пропуску цього строку.

Посилання позивача щодо ускладнення організації його роботи через велике навантаження Суд також уважає безпідставним. Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що організаційні складнощі в роботі суб`єкта владних повноважень не можуть слугувати поважними причинами пропуску ним процесуального строку, зокрема, на звернення з апеляційною скаргою на судове рішення (постанови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22 і від 22 грудня 2022 року у справі №380/19423/21).

Щодо аргументів позивача про те, що вперше він подав апеляційну скаргу (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) в установлений процесуальним законом строк, то Суд зазначає, що такі аргументи не є підставою уважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень (постанови Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі №200/16530/21, 10 грудня 2024 року у справі №560/2929/24).

Таким чином, наведені скаржником обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення Хмельницького адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2024 року, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин і відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі №5604290/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов