ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 560/7888/23
адміністративне провадження № К/990/5272/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №560/7888/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРАБУД» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРАБУД» на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.08.2023 (головуючий суддя Ковальчук О.К.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 (головуючий суддя Драчук Т.О., судді: Смілянець Е.С., Полотнянко Ю.П.)
УСТАНОВИВ:
ТОВ «Кірабуд» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Хмельницькій області від 04.08.2021 №8931/2201-0715 та №8932/2201-0715.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.08.2023 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду ТОВ «Кірабуд» та залишено позовну заяву без розгляду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.08.2023 залишено без змін.
ТОВ «Кірабуд» звернулось з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2024 відкрито касаційне провадження у справі №560/7888/23.
Ухвалою суду від 29.04.2024 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 30.04.2024.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.
У справі, що розглядається, ТОВ «Кірабуд» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2021:
№8931/2201-0715 за платежем з податку на прибуток підприємств, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 4' 790' 243,00грн,
№8932/2201-0715 за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 6' 468' 012,00грн.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.05.2023 позовну заяву ТОВ «Кірабуд» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення, доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 24156,00грн, з урахуванням сплаченої суми, та докази вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Ухвалою суду від 16.06.2023 визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 05.07.2023 позов ТОВ «Кірабуд» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання документально обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду або заяви про поновлення цього строку.
Ухвалою суду першої інстанції, з висновками якої погодився апеляційний суд, визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду ТОВ «Кірабуд» та залишено позовну заяву без розгляду. Судові рішення мотивовані тим, що рішення за наслідками адміністративного оскарження вважається врученим у порядку, визначеному пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, з дати надходження до поштового відділення. Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця після закінчення процедури адміністративного оскарження. Такий строк позивачем пропущено. Крім того, суд апеляційної інстанції врахував положення частини четвертої статті 122 КАС України, судом указано, що з дня коли особа оскаржила рішення суб`єкта владних повноважень у разі відсутності рішення за результатами розгляду скарги позивача, встановлюється шестимісячний строк. Такий строк позивач також пропустив.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулося з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що суд апеляційної інстанції застосував положення статті 237 ЦК України без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №826/5500/18. Як зазначає позивач, судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а саме: статтю 237 ЦК України, статтю 183 КАС України, пункт 42.2 статті 42 ПК України, пункт 94 Правил надання послуг поштового зв`язку. Позивач вважає недоведеним факт отримання 07.02.2022 Товариством рішення ДПС за наслідками розгляду скарги, обставини справи свідчать, що поштове відправлення слід вважати неотриманим, з огляду на його невручення директору Товариства.
Відповідач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, у відзиві податковий орган посилається на правильне застосування судами частини четвертої статті 122 КАС України, пункту 42.2 статті 42 ПК України. Відповідач зазначає, як встановлено судами, Товариством пропущено строки звернення до адміністративного суду. З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення касаційної скарги позивача та скасування рішень судів попередніх інстанцій.
Верховний Суд, переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.
Контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства.
За результатами перевірки складено Акт від 29.06.2021.
За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.08.2021.
Не погодившись з рішеннями податкового органу, Товариство оскаржило їх в адміністративному порядку, звернувшись до ДПС зі скаргою від 20.09.2021.
20.02.2023 Товариство подало запит до податкового органу про отримання рішення про результати розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення.
Листом від 02.03.2023, яке отримано позивачем 16.03.2023, ДПС повідомила ТОВ «Кірабуд», що скаргу платника розглянуто і рішенням від 28.12.2021 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, згадане рішення направлено засобами поштового зв`язку та одержано 07.02.2022 ОСОБА_1 . До листа додано рішення про результати розгляду скарги.
14.03.2023 Товариство звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.08.2021, стягнути на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань податкового органу судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно в розмірі 100000,00грн.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.03.2023 у справі №560/3945/23 позовну заяву ТОВ "КІРАБУД" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання доказів сплати судового збору в розмірі 24156грн; належним чином засвідчених копій доданих до адміністративного позову документів для відповідача; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено; доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.04.2023 у справі №560/3945/23 позовну заяву Товариства повернуто, з огляду на неусунення недоліків позовної заяви.
28.04.2023 Товариство звернулося до суду (вдруге) з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2021.
Ухвалою від 12.05.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву Товариства залишив без руху та надав строк для усунення недоліків.
Від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази сплати судового збору. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що не мав первинних документів, оскільки останні перебували в адвокатському бюро "Андрія Бурця "ПРАВОЗАХИСТ". 17.09.2021 був укладений договір із адвокатським бюро про надання правової допомоги. У зв`язку із скрутним матеріальним станом договір з адвокатським об`єднанням розірвано та 07.03.2023 укладено новий договір.
20.09.2021 позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою на рішення контролюючого органу. 16.03.2023 позивачу надійшла відповідь Державної податкової служби України щодо розгляду скарги та рішення від 28.12.2021 про залишення скарги без задоволення, а податкових повідомлень-рішень без змін.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.06.2023 визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду, відкрито провадження у справі, що розглядається.
Від представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовано тим, що рішення Державної податкової служби України від 28.12.2021 про результат розгляду скарги позивач отримав 07.02.2022, що підтверджується відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення. Проте, з позовом Товариство звернулося у 2023 році. Рішення про результати розгляду скарги від 28.12.2021 направлене позивачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, тому відповідно до вимог пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України є належним чином врученим позивачу, таким чином, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, а викладені ним підстави пропуску строку не є поважними.
У свою чергу, підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду позивач вказав, що відповідь Державної податкової служби України щодо розгляду скарги та рішення від 28.12.2021 про залишення скарги без задоволення, а податкових повідомлень-рішень без змін, отримав 16.03.2023. Щодо вручення представнику Товариства ОСОБА_1 згаданого поштового повідомлення зазначає, що довіреність на вказану особу припинила свою чинність 04.01.2022. Після 04.01.2022 позивач не видавав ОСОБА_1 довіреності на отримання поштової кореспонденції, оскільки вказана особа з 01.03.2022 і по сьогодні перебуває у відпустці без збереження заробітної плати.
Розглянувши доводи сторін, суди встановили, що рішення від 28.12.2021 про результати розгляду скарги ТОВ "Кірабуд" надіслано за податковою адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Таким чином, рішення про результати розгляду скарги вважається врученим у порядку, визначеному пунктом 42.2 статті 42 ПК України, 07.02.2022, що підтверджується відповідним штампом установи поштового зв`язку. Ураховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, застосовується тримісячний строк на звернення з адміністративним позовом до суду. У свою чергу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у квітні 2023 року.
Також, суд апеляційної інстанції керувався приписами частини четвертої статті 122 КАС України та вказав, що з дня коли особа оскаржила рішення суб`єкта владних повноважень у разі відсутності рішення за результатами розгляду скарги платника, встановлюється шестимісячний строк. Такий строк позивачем також було пропущено.
Суди попередніх інстанцій не залишили поза увагою, що заперечуючи факт отримання у лютому 2022 року рішення від 28.12.2021 позивач посилається відсутність у ОСОБА_1 відповідних повноважень у зв`язку із закінченням строку дії довіреності від 04.01.2021 на отримання усіх видів поштової кореспонденції.
Матеріали справи свідчать, що поштове відправлення отримано представником ОСОБА_1 07.02.2022 за довіреністю (т.11 а.с.120).
У свою чергу, доказів звернення позивача до АТ "Укрпошта" з приводу вручення даного рекомендованого повідомлення неналежній особі, суду надано не було.
Щодо доводів позивача в частині надання первинних документів адвокатському бюро "Андрія Бурця "ПРАВОЗАХИСТ", суди зазначили, що вказана обставина в межах законодавства не може вважатись поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки була добровільним виявлення волі самого позивача.
Таким чином, суди дійшли висновку, що наведені позивачем обставини, якими останній обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав, не є неповажними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Таким чином, платник, вважаючи, що рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику), не скористався правом у встановлений частиною четвертою статті 122 КАС України строк, який обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення, звернутися до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх інтересів.
Сторонами не заперечується і підтверджується матеріалами справи, що 20.09.2021 Товариство оскаржило податкові повідомлення-рішення у адміністративному порядку. Разом з тим, до суду з позовом платник звернувся у березні 2023 року (вперше).
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, суд констатує, що аргументи позивача, наведені у касаційній скарзі, перебувають у площині фактичних обставин справи, установлення й перевірка яких відповідно до приписів статті 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, який, відповідно до процесуального закону, є судом права, а не факту. При цьому, вивченням змісту оскаржуваних судових рішень з`ясовано, що суди попередніх інстанцій перевірили й оцінили усі доводи й аргументи, на які посилався позивач.
Крім того, доводи скаржника про те, що оскаржувані рішення ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №826/5500/18, колегія суддів вважає безпідставними. З наведеного скаржником судового рішення слідує, що воно було ухвалене за інших фактичних обставин, установлених судами (зокрема, щодо вимоги обов`язкового подання до суду лише оригіналу довіреності на підтвердження повноважень представника і допустимість засвідчення копії такого документа лише суддею, яку Суд визнав такою, що не ґрунтується на чинному процесуальному законодавстві України).
У зв`язку з викладеним, не можна вважати рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалено без урахування висновку, викладеному у постанові Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах норм права, оскільки подібності правовідносин не встановлено.
Як убачає суд, касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені позивачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої та апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам. Доводи скаржника у розумінні підстав касаційного оскарження зводяться до незгоди із правовою оцінкою наданим позивачем доказам, однак, такі доводи відповідно до статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду і не є свідченням неправильного застосування судами норм права.
Відтак, доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Пункт 1 частини першої статті 349 КАС України вказує, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 345 349 350 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кірабуд» залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.08.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №560/7888/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
-------------------
-------------------
-------------------
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду