Постанова
Іменем України
01 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 562/2144/21
провадження № 61-2954св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Здолбунівська міська рада Рівненської області, ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимківа С. С., від 02 лютого 2023 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Здолбунівська міська рада Рівненської області, ОСОБА_3 , про скасування державної реєстрації прав, скасування кадастрових номерів.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що є вона власником будинку з надвірними будівлями, який розташований на земельній ділянці площею 178 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 . Право користування земельною ділянкою за указаною адресою вона набула на підставі статті 120 Земельного кодексу України.
3. ОСОБА_2 належить сусідня земельна ділянка за адресою:
АДРЕСА_2 .
4. Позивачка посилалася на те, що Здолбунівською міською радою сторонам по справі було надано дозвіл на розроблення технічної документі на земельні ділянки. Однак, розроблена ОСОБА_2 технічна документація містила ряд недоліків, які були встановлені при обстеженні меж земельних ділянок, зокрема площа земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідачки та щодо формування якої розроблялася технічна документація, була збільшена за рахунок сусідньої земельної ділянки.
5. Згідно з рішенням Здолбунівської міської ради від 05 жовтня 2011 року
№ 302 відповідачці надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,0386 га, у той час як технічна документація розроблена щодо земельної ділянки площею 0,0406 га, а площа зареєстрованої земельної ділянки - 0,041 га.
6. Крім того, Здолбунівська міська рада не розглядала питання про затвердження технічної документації із землеустрою за адресою:
АДРЕСА_2 , та передачу її у власність ОСОБА_2 .
7. Посилалася на те, що зазначені дії відповідачки перешкоджають їй оформити своє право на належну їй земельну ділянку по АДРЕСА_1 .
8. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: усунути для неї перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , площею
0,0178 га, призначеною для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки: площею 0,041 га, з кадастровим №5622610100:00:012:0216, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою:
АДРЕСА_2 , та виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки, припинення усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо вказаної земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень на час прийняття судового рішення), зобов`язавши ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області виключити з Державного земельного кадастру відомості про реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5622610100:00:012:0216.
Короткий виклад позиції інших учасників справи
9. ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог
ОСОБА_1 , посилаючись на їх недоведеність. Зазначала, що спірна земельна ділянка знаходиться під належним їй домоволодінням, а її розміри залежать від розміщення нерухомості, яка належить сторонам. Фактично два суміжних домоволодіння розділені парканом ще з 80-х років минулого століття. Однак позивачка під час обстеження меж земельних ділянок вказала, що вона не хоче погоджувати існуючу межу, а також посилалася на те, що при будівництві паркану вона не погоджувала такі межі. Вважає наданий позивакою акт обстеження меж земельних ділянок від 29 вересня 2020 року неналежним доказом порушення її прав, з огляду на те, що такий акт не підписаний усіма учасниками обстеження. Більш того, після зазначеного обстеження землевпорядник відкоригував технічну документацію в частині межі земельної ділянки зі сторони домоволодіння позивачки, зменшивши площу спірної земельної ділянки відповідно до плану добудови її житлового будинку, погодженого рішенням виконкому Здолбунівської міської ради від 26 листопада 1987 року № 315. Посилалася на те, що невідповідність площі земельної ділянки площі, зазначеній у рішенні Здолбунівської міської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою спричинене тим, що при виготовленні такої документації проводилися торографо-геодезичні роботи, складався план меж земельної ділянки за результатами зйомки та враховано фактичну площу, якою користується замовник технічної документації.
10. ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області заперечувало проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про їх безпідставність. Вважало, що державна реєстрація спірної земельної ділянки була проведена згідно з чинним законодавством, яке не передбачає затвердження технічної документації. Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 186 ЗК України затвердження технічної документації із землеустрою стосується випадків встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її передачі у власність вже після реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Вважає, що позивачкою не доведено на підставі належних та допустимих доказів, що в межах спірної земельної ділянки знаходиться інша земельна ділянка. Крім того, зосереджувало увагу на тому, що скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав та їх обтяжень.
11. Здолбунівська міська рада Рівненської області підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов, посилаючись на наявність розбіжностей у площі земельних ділянок, якими користуються сторони. Зазначала, що державним кадастровим реєстратором не було перевірено відповідність поданих документів вимогам законодавства, а також знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки. Посилалася на те, що при виготовленні технічної документації не було враховано зауважень комісії щодо необхідності погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, що передбачено статтею 198 ЗК України, а також невідповідності площі земельної ділянки.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
12. Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області
від 06 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
13. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,041 га, з кадастровим номером 5622610100:00:012:0216, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
14. Виключено з Державного земельного кадастру відомості про реєстрацію земельної ділянки площею 0,041 га, з кадастровим номером 5622610100:00:012:0216, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , з припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо вказаної земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень на час прийняття судового рішення), шляхом зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області виключити з Державного земельного кадастру відомості про реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5622610100:00:012:0216. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
15. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що державна реєстрація спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі була проведена на підставі неналежних документів, а саме технічна документація із землеустрою не була затверджена органом місцевого самоврядування, а в межах такої земельної ділянки (кадастровий номер 5622610100:00:012:0216) знаходиться інша земельна ділянка. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі
(на місцевості) від 26 березня 2021 року, розроблена ФОП ОСОБА_3 , розроблена всупереч вимог законодавства, оскільки розмір земельної ділянки є меншим тієї, на яку розроблено документацію.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
16. Постановою Рівненського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 вересня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 відмовлено.
17. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована помилковістю висновку суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність позовних вимог. Зазначено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що право ОСОБА_1 порушене, з огляду на не доведення нею обставин перебування у її користуванні земельної ділянки у зазначених нею межах, встановлення землевпорядною організацією меж її земельної ділянки в натурі (на місцевості) та порушення відповідачкою відповідних меж. Рішення про надання їй дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою по встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0178 га для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 не свідчить, що у неї виникло право на спірну земельну ділянку та про порушення відповідачкою цього права. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважав звернення позивачки до суду передчасним.
Узагальнені доводи касаційної скарги
18. 28 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року та залишити в силі рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 вересня 2022 року.
19. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те,
що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків
щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 599/567/17, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
20. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що апеляційний суд не урахував її право користування суміжною земельною ділянкою, площею
0,0178 га, яке перейшло до неї від попереднього власника з урахуванням положень статті 120 ЗК України. Зазначає, що вона правомірно користується указаною земельною ділянкою та з 2007 року сплачує земельний податок саме за 178 кв. м землі.
21. Реєстрація відповідачкою сусідньої земельної ділянки площею 0,0406 га порушує її право на оформлення права на належну їй земельну ділянку, площею 0,0178 га, право на розроблення технічної документації щодо якої їй надано на підставі рішення Здолбунівської міської ради Рівненської області від 19 травня 2021 року № 279.
22. Посилається на те, що земельна ділянка відповідачки була збільшена на
20 кв. м за рахунок площі її земельної ділянки. Зазначене підтверджується актом обстеження меж земельних ділянок від 29 вересня 2020 року, протоколами постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього середовища від 25 березня 2021 року та від 14 травня 2021 року.
23. Вважає, що державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 5622610100:00:012:0216 здійснена з порушенням норм Закону України «Про державний земельний кадастр», на підставі неналежних документів (технічна документація із землеустрою не затверджена органом місцевого самоврядування), а в її межах знаходиться інша земельна ділянка.
24. На думку заявниці, вказане вище свідчить, що суд мав захистити її порушене право.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
25. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постановуРівненського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року і витребувано із Здолбунівського районного суду Рівненської області цивільну справу № 562/2144/21.
26. 30 березня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
27. Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Рівненського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року до закінчення касаційного провадження відмовлено.
28. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2023 року для розгляду касаційної скарги визначено суддю-доповідача Синельникова Є. В., суддів, які входять
до складу колегії: Осіян О. М.,Шипович В. В.
29. Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2023 року відмовлено
ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Рівненського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
30. 19 квітня 2023 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв'язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому, посилаючись на безпідставність доводів скарги, нерелевантність судової практики, наведеної як приклад неоднакового застосування судом норм права, просить закрити касаційне провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України. Вважає, що суд правильно урахував недоведеність позивачкою своїх вимог, з огляду на відсутність доказів користування позивачкою не сформованою земельною ділянкою у зазначених нею межах та відсутності підстав вважати її права порушеними.
31. Колегія суддів не знаходить підстав для закриття касаційного провадження у цій справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
32. ОСОБА_1 є власником всього житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
33. Згідно з технічним паспортом на зазначене домоволодіння, воно розташоване на земельній ділянці площею 178 кв. м.
34. Суміжним землекористувачем по АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .
35. Рішенням Здолбунівської міської ради від 05 жовтня 2011 року № 302 «Про надання дозволу громадянам на розроблення технічної документації із землеустрою по складанню державного акту на земельні ділянки на території м. Здолбунів» ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на земельну ділянку площею 0,0386 га, яка розташована в АДРЕСА_2 .
36. Рішенням Здолбунівської міської ради від 19 травня 2021 року «Про надання дозволу громадянам на розроблення технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок (на місцевості) щодо передачі земельних ділянок у власність» надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 0,0178 га для будівництва та обслуговування житлових будинків, і споруд по АДРЕСА_1 .
37. 29 червня 2021 року відділом у Вільшанському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області проведено державну реєстрацію земельної ділянки. Підстава реєстрації - технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 26 березня 2021 року, розроблена ФОП ОСОБА_3 . Площа зареєстрованої земельної ділянки 0,041 га. Земельній ділянки за адресою:
АДРЕСА_2 , присвоєно кадастровий номер № 5622610100:00:012:0216.
38. Актом від 29 вересня 2020 року встановлено, що межа земельної ділянки громадянки ОСОБА_2 зі сторони АДРЕСА_1 згідно з кадастровим планом земельної ділянки у технічній документації із землеустрою, розробленої ФОП ОСОБА_3 , становить 24,21 м, в той час як згідно з матеріалами інвентаризації, виготовленими Рівненським обласним БТІ, загальна довжина лінії будинковолодіння АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 становить 31 м, а згідно з планом з технічного паспорту будинковолодіння АДРЕСА_3 зі сторони АДРЕСА_1 має становити 23 м.
39. 25 березня 2021 року постійною комісією з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього середовища складено протокол. Вказано на недоліки технічної документації. Зокрема на те, що відсутнє погодження суміжних землекористувачів, а площа земельної ділянки не відповідає рішенню Здолбунівської міської ради № 302 від 05 жовтня 2011 року (згідно з рішенням 0,0386 га, а згідно з технічною документацією - 0,0406 га).
40. 14 травня 2021 року постійною комісією з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього середовищавстановлено, що зауваження при розробці технічної документації із землеустрою ФОП ОСОБА_3 не були враховані.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
41. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
42. Згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
43. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
44. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
45. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
46. Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
47. На будь-якому етапі надання земельної ділянки у власність чи користування сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
48. Спірні правовідносини стосуються формування суміжних земельних ділянок, на яких розташовані належні сторонам об`єкти нерухомості, та їх реєстрації в Державному земельному кадастрі.
49. Відповідно частин першої - п`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
50. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.
51. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
52. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
53. Відповідно до частин першої-другої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
54. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
55. Частина шоста статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачає виключні підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, а саме: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
56. Згідно з положеннями статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.
57. У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правило, передбачене статтею 120 ЗК України, стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розташовану на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.
58. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (частина дев`ята статті 79-1 ЗК України).
59. Встановивши, що сторони у справі набули право власності на об`єкти нерухомості, які були розташовані на не сформованих земельних ділянках, відповідачка на підставі дозволу міської ради розробила технічну документацію щодо відведення земельної ділянки, на якій розташоване належне їй домоволодіння, яка була направлена для державної реєстрації земельної ділянки та перевірена державним кадастровим реєстратором, а підстав для відмови у здійсненні такої реєстрації, передбачених частиною шостою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» не встановлено, суд апеляційної інстанції дійшов загалом обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для скасування реєстрації спірної земельної ділянки.
60. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц).
61. В контексті дотримання основоположних принципів цивільного судочинства, а саме диспозитивності та змагальності сторін, колегія суддів зауважує, що позивачкою не заявлялись клопотання ні про витребування доказів, щодо яких у неї виникли труднощі в отриманні (зокрема, які б підтверджували її право на користування земельною ділянкою саме у розмірі 0,0178 га), ні про проведення відповідної судової експертизи щодо встановлення фактичних меж суміжних земельних ділянок.
62. Доцільно також звернути увагу на зміни, внесені до земельного законодавства на підставі Закону України № 1423-IX від 28 квітня 2021 року, які набули чинності з 27 травня 2021 року, зокрема в частині виключення з положень ЗК України частини восьмої 8 статті 118, а також статті 186-1, які встановлювали порядок погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності.
63. У відповідності до частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
64. Згідно з частинами першою - четвертою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
65. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
66. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, надав належну правову оцінку поданим сторонами доказам у їх сукупності та з огляду на недоведеність позивачкою порушення свого права під час реєстрації спірної земельної ділянки дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
67. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, фактично зводяться до переоцінки доказів, яким суд апеляційної інстанції надав обґрунтовану правову оцінку.
68. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
69. Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.
70. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
71. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Рівненського апеляційного суду від 02 лютого 2023 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович