20.12.2023

№ 569/253/19

Постанова

Іменем України

19 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 569/253/19

провадження № 61-16324св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

представник позивача - ОСОБА_5 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2020 року в складі судді Бердія М.А.,та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу квартириу складі колегії суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу квартири.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що обставини, які передували укладенню договору купівлі-продажу від 30 грудня 2015 року (перебування належної позивачу квартири у іпотеці на забезпечення укладеного із ОСОБА_4 кредитного договору; виникнення заборгованості перед банком; наявність правочину із реструктуризації боргу; отримання ОСОБА_3 в борг від ОСОБА_6 коштів для реструктуризації заборгованості; укладення із ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 30 грудня 2015 року спірної квартири, як передумови до надання коштів в борг; проведення оцінки квартири без її фактичного огляду), а також викладені в ньому умови договору свідчать про відсутність у позивача волевиявлення на відчуження квартири, яка є її єдиним житлом, за ціною в сім разів нижче її дійсної вартості та підтверджують його укладення, як гарантію повернення позики. Як ще на одну підставу своїх вимог, позивач ОСОБА_1 посилалась на частини першу та другу статті 652 ЦК України. Стверджувала, що істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору купівлі-продажу від 30 грудня 2015 року, відбулась за одночасної наявності умов, передбачених частиною другою статті 652 ЦК України, а саме: при укладенні договору купівлі-продажу сторони виходили із необхідності звільнення з-під іпотечного обтяження належної позивачу квартири, щоб не втратити її як єдине її житло; із тимчасової дії укладеного договору купівлі-продажу - як гарантії повернення позики ОСОБА_3 , одержаної на більш пільгових умовах для погашення кредитного боргу ОСОБА_4 ; із можливості припинити дію цього договору для ОСОБА_1 шляхом зміни зобов`язань та сторони у зобов`язанні. Тому просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2019 року щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 30 грудня 2015 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С. Й. за №3743.

Згідно пункту 18 договору купівлі-продажу продавець та покупець зазначили, що вони, однаково розуміючи значення, зміст і умови цієї угоди та її правові наслідки, підтверджують дійсність намірів при її укладенні та створення для себе певних юридичних наслідків, а також те, що вона не носить характеру мнимої та удаваної угоди. Сторони свідчать, що у тексті договору зафіксовані усі істотні умови, що стосуються купівлі-продажу квартири.

Правові наслідки укриття розміру дійсності продажної ціни відчужуваного об`єкту нерухомості, зміст статей 182 229 230-235 265 259-668 Цивільного кодексу України, статті 65 Сімейного кодексу України, статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей" продавцю та покупцю нотаріусом роз`яснено, про що зазначено у пункті 20 договору купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу підписаний сторонами в присутності приватного нотаріуса Онофрейчук С.Й., яка встановила особи сторін та перевірила їх дієздатність, а також належність спірної квартири позивачу про що зазначено у договорі.

Суд вказав на те, що посилання позивачки на таку істотну зміну обставин, як необхідність звільнення з-під іпотечного обтяження спірної квартири, щоб не втратити її як єдине житло, не підтверджується доказами.

Зазначене було встановлено рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 червня 2018 року, яке постановою Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року залишено без змін у справі №569/8273/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, яке набрало законної сили 14 листопада 2018 року, відповідно до якого, заборгованість за кредитним договором у сумі 402 790, 36 грн була стягнута на користь ПАТ "Укрсоцбанк" із ОСОБА_4 , який не є власником спірної квартири. Рішення про звернення стягнення на спірну квартиру судом не ухвалювалося. Суд врахував ту обставину, що, як зазначали самі відповідачі, ними від банку була отримана саме пропозиція щодо погашення залишкової суми кредитної заборгованості або передачі спірної квартири у власність банку, а не вимога про передачу квартири, оскільки, враховуючи характер судового рішення у справі № 569/1974/15-ц, право на таку вимогу у банка не існувало. Крім того, доказів на підтвердження отримання такої пропозиції відповідачі суду не надали. Суд визнав, що відповідачем ОСОБА_1 не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували ту обставину, що договір купівлі-продажу квартири був вчинений нею під впливом тяжкої для неї обставини, зокрема, під загрозою втратити житло і для усунення або зменшення цієї обставини необхідно було укласти такий правочин.

З огляду на вищенаведене, суд встановив, що істотна зміна обставин не відбулась, оскільки, відповідно до частини другої статті 652 ЦК України необхідною є одночасна наявність чотирьох умов, яка в даному випадку відсутня, а тому відмовив у задоволенні позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Твердим М.К. залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Між сторонами був нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири, пунктом 10 цього договору передбачено, що продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 99 382 грн, які отримані продавцем від покупця повністю до підписання цього договору. Ціна об`єкту є остаточною, відповідає бажанню та волевиявленню сторін і зміні не підлягає.

Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за заявою ОСОБА_2 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрійчук С.Й. вчинено запис за №12866858 про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на вищевказану квартиру на підставі Договору купівлі-продажу від 30 грудня 2015 року.

Пунктом 18 договору, сторони зазначили, що вони, однаково розуміючи значення, зміст і умови цієї угоди та її правові наслідки, підтверджують дійсність намірів при її укладенні та створення для себе певних юридичних наслідків, а також те, що вона не носить характеру мнимої та удаваної угоди. Сторони свідчать, що у тексті даного договору зафіксовані усі істотні умови, що стосуються купівлі-продажу квартири.

Правові наслідки укриття розміру дійсності продажної ціни відчужуваного об`єкту нерухомості, зміст статей 182 229 230-235 265 259-668 Цивільного кодексу України, статті 65 Сімейного кодексу України, статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» продавцю та покупцю нотаріусом роз`яснено, про що зазначено у пункті 20 договору.

Договір купівлі-продажу підписаний сторонами в присутності приватного нотаріуса. Підписання позивачкою договору 30 грудня 2015 року, який було нотаріально посвідчено, свідчить про укладання між сторонами саме договору купівлі-продажу.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є законним і обґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 24 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 569/253/19 із Рівненського міського суду Рівненської області та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення постановлені із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Суди ухилились від обов'язку безпосередньо дослідити та оцінити фактичні обставини у цій справі; не врахували, що правова оцінка обставин судом при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду у цій справі; відмовились встановити нікчемність спірного договору, який також спрямований і на порушення публічного порядку. Судові рішення позбавили її права на житло, квартира була її єдиним постійним житлом. Договір купівлі-продажу був укладений з метою виведення належної їй квартири з-під обтяження, та як гарантія повернення відповідачу позики, отриманої від ОСОБА_6 у сумі 10 тисяч доларів США. В подальшому відповідач відмовився від домовленостей, на підставі яких укладався договір, про що свідчать його відмови від отримання написаної ОСОБА_3 боргової розписки на суму 10 тисяч доларів США та в подальшому - від ОСОБА_4 коштів у сумі 10 тис. доларів США; надіслання ОСОБА_2 письмової вимоги про звільнення квартири та подання ним до суду позову про усунення перешкод в користування власністю.

Судами не враховано перебування позивачки під впливом тяжкої обставини, економічну недоцільність реально відчужувати квартиру за ціною нижчою її ринкової та за суму, що є меншою від необхідної для погашення кредиту.

Також представник позивача посилався і на практику Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не подавався.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 30 грудня 2015 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С. Й. за №3743.

Згідно п.18 Договору купівлі-продажу, сторони зазначили, що вони, Продавець (Позивач) та Покупець (Відповідач), однаково розуміючи значення, зміст і умови цієї угоди та її правові наслідки, підтверджують дійсність намірів при її укладенні та створення для себе певних юридичних наслідків, а також те, що вона не носить характеру мнимої та удаваної угоди. Сторони свідчать, що у тексті даного Договору зафіксовані усі істотні умови, що стосуються купівлі-продажу квартири.

Правові наслідки укриття розміру дійсності продажної ціни відчужуваного об`єкту нерухомості, зміст статей 182 229 230-235 265 259-668 Цивільного кодексу України, статті 65 Сімейного кодексу України, статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей" їм, Продавцю та Покупцю нотаріусом роз`яснено, про що зазначено у п. 20 Договору купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу підписаний Позивачем та Відповідачем в присутності приватного нотаріуса Онофрейчук С.Й., яка встановила особи сторін та перевірила їх дієздатність, а також належність спірної квартири Позивачу про що зазначено у Договорі купівлі-продажу.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 червня 2018 року, яке постановою Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року залишено без змін у справі №569/8273/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, яке набрало законної сили 14 листопада 2018 року, відповідно до якого, заборгованість за кредитним договором у сумі 402 790, 36 грн була стягнута на користь ПАТ "Укрсоцбанк" із ОСОБА_4 , який не є власником спірної квартири.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно

у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до вимог частини третьої статті 640 ЦК України, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Нормою статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до приписів частини другої статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили із того, що 30 грудня 2015 року між сторонами був нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири, пунктом 10 якого передбачено, що продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 99 382 грн, які отримані продавцем від покупця повністю до підписання цього договору. Ціна об`єкту є остаточною, відповідає бажанню та волевиявленню сторін і зміні не підлягає.

Правові наслідки укриття розміру дійсності продажної ціни відчужуваного об`єкту нерухомості, зміст статей 182 229 230-235 265 259-668 Цивільного кодексу України, статті 65 Сімейного кодексу України, статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» продавцю та покупцю нотаріусом роз`яснено, про що зазначено у пункті 20 договору.

Договір купівлі-продажу підписаний сторонами в присутності приватного нотаріуса. Підписання позивачкою договору 30 грудня 2015 року, який було нотаріально посвідчено, є фактом укладання між сторонами саме договору купівлі-продажу.

Суди врахували і надали належну оцінку також тому факту, що умовами договору сторони визначили ціну об`єкту остаточною, яка відповідає їх бажанню та волевиявленню і зміні не підлягає. Правові наслідки укриття розміру дійсності продажної ціни відчужуваного об`єкту нерухомості їм роз'яснено нотаріусом. Зазначену оцінку позивач не оскаржувала. В обґрунтування цього суди також посилались і на обставини щодо оцінки майна, встановлені рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 червня 2018 року, яке постановою Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року та постановою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року залишено без змін у справі №569/8273/17.

Зазначеними рішеннями встановлено відсутність доказів, які б підтверджували те, що договір купівлі-продажу квартири був вчинений позивачкою під впливом тяжкої для неї обставини.

Отже, безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що встановлені обставини у справі свідчать про відсутність у позивача волевиявлення на відчуження квартири, за ціною нижче її дійсної вартості, а також, що договір купівлі-продажу квартири був вчинений позивачкою під впливом тяжкої для неї обставини.

Обґрунтованими є висновки судів щодо того, що позивачем відповідними доказами не підтверджено існування умов, необхідних для розірвання спірного договору купівлі-продажу квартири.

Колегія суддів вважає, що в силу положень частини третьої статті 89

ЦПК України суди першої та апеляційної інстанції всебічно, повно та об`єктивно надали оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.

Посилання касаційної скарги на неврахуванням судами попередніх інстанцій відповідної судової практики Верховного Суду є безпідставними, оскільки у наведених заявником справах та у справі, яка переглядається, різні фактичні обставини та застосовані до них норми права.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів стосовно установлення обставин у справі. Наведені у касаційній скарзі доводи є аналогічні доводам, зазначеним у апеляційній скарзі позивача, та були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2020 рокута постанову Рівненського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара