ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2024 року
м. Київ
справа № 569/4723/17
провадження № К/990/6082/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 (суддя Дудар О.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 (головуючий суддя Гінда О.М., судді Гудима Л.Я., Затолочний В.С.)
у справі №569/4723/17
за позовом Державної інспекції архітектури та містобудування України
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ,
треті особи: Рівненська міська рада, ОСОБА_1 ,
про зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2017 року Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про зобов`язання знести самочинну добудову до будівлі кущового інформаційно-обчислювального центру на вул. Фабричній, 6 у м.Рівному.
2. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07.03.2018, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Рівненської області від 14.08.2018, позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 знести самочинну добудову до будівлі КІОЦ на вул. Фабричній, 6 у м.Рівному.
3. Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.07.2020 рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07.03.2018 і постанову Апеляційного суду Рівненської області від 14.08.2018 скасовано, провадження у справі закрито. У вказаній постанові роз`яснено позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду адміністративної юрисдикції.
4. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 прийнято справу №569/4723/17 до розгляду.
5. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 зупинено провадження до встановлення правонаступника Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
6. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 поновлено провадження у справі. Замінено позивача в адміністративній справі №569/4723/17, Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області, його правонаступником - Управління ДІАМ у Рівненській області.
7. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду 09.06.2023 задоволено клопотання Державної інспекції архітектури та містобудування України про заміну позивача на належного. Замінено у справі неналежного позивача - Управління ДІАМ у Рівненській області, на належного - Державну інспекцію архітектури та містобудування України. Розгляд справи розпочато спочатку.
8. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.11.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024, позов залишено без розгляду.
9. Не погоджуючись з прийнятими у цій справі ухвалою та постановою, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою у якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
10. Від позивача і відповідача надійшли відзиви на касаційну скаргу.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позивач, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче засідання двічі не прибув, не надавши заяву про розгляд справи без його участі та не повідомивши суд про причини неявки. При цьому, враховуючи склад учасників справи, характер спірних правовідносин, обсяг доказів у справі, суд вважав, що судовий розгляд без участі позивача є не можливим. Тобто, неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи.
12. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи про помилкове визначення у цій справі Державну інспекцію архітектури та містобудування України правонаступником Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області, мотивуючи це тим, що саме від Державної інспекції архітектури та містобудування України 06.06.2023 надійшло клопотання про заміну позивача на належного, яке було обґрунтоване тим, що Управління ДІАМ у Рівненській області входить до структури Державної інспекції архітектури та містобудування України і не може виступати самостійним позивачем у цій справі.
13. Також суд апеляційної інстанції вважав помилковими покликання апелянтів, що залишення позовної заяви без розгляду можливе лише у випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час, місце слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання. Оскільки залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача у підготовче засідання чітко передбачено пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВІВ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
14. ОСОБА_1 обґрунтовує касаційну скаргу тим, що самостійне ініціювання судом питання залишення позову без розгляду за наявності в нього можливості розгляду справи за відсутності позивача є виходом за межі принципу диспозитивності судового процесу, обмеженням права на захист та ухиленням суду від виконання його основної функції - правосуддя.
15. У касаційній скарзі він також посилається на те, що Рівненський окружний адміністративний суд не врахував того, що у матеріалах справи № 569/4723/17 є від позивача заява про розгляд справи без участі від 27.10.2020 № 1017-1234-20. Скаржник вважає, що відповідна заява поширюється на розгляд всієї справи №569/4723/17 в інстанції відповідного суду, а не лише на конкретне судове засідання. Відтак, суд першої інстанції мав підстави розцінювати поведінку позивача як таку, що свідчить про згоду розглядати справу без його участі.
16. На думку скаржника, при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18, щодо залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною 5 статті 205, пункту 1 частини 4 статті 240 КАС України.
17. Державна інспекція архітектури та містобудування України у відзиві підтримує доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , а також зазначає про те, що здійснення на даному об`єкті заходів архітектурно-будівельного контролю, видання обов`язкових для виконання приписів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, перевірка їх виконання та подання до суду позову про знесення даного самочинно збудованого об`єкта належить до сфери компетенції Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради. 10.08.2017 Актом прийому-передачі №81 Державна архітектурно-будівельна інспекція України передала повноваження у сфері державного архітектурно- будівельного контролю на території міста Рівного Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради. Помилкове визначення правонаступника позивача призвело до подальших процесуальних порушень.
18. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх законними і обґрунтованими.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, керується таким.
20. У розумінні КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
21. Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
22. Відповідно до частини 2 статті 173 КАС України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3)визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4)вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
23. Згідно з частиною 1 статті 180 КАС України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
24. Процесуальні наслідки неявки позивача в підготовче засідання визначаються статтею 181 КАС України, в якій зазначено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу («Розгляд справи по суті») з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
25. Відповідно до частин 1 і 2 статті 183 КАС України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
26. Частиною п`ятої статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
27. Пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви або клопотання про розгляд справи за його відсутності.
28. З конструкції пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України слідує, що правило про залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки має застосовуватися до позивачів, які не є суб`єктами владних повноважень.
29. Граматичне тлумачення вказаної норми дає підстави для висновку про те, що для залишення без розгляду позову суб`єкта владних повноважень достатньо першої неявки у судове засідання без поважних причин або не повідомлення про причини неявки, якщо від такого суб`єкта владних повноважень не надійшло заяви або клопотання про розгляд справи за його відсутності.
30. У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій було встановлено, що представник позивача - Державної інспекції архітектури та містобудування України не прибував у підготовче засідання, призначене на 24.10.2023 та 07.11.2023. Про дату, час та місце підготовчого засідання позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується звукозаписом та протоколом судового засідання в режимі відеоконференції від 05.10.2023 та довідкою від 25.10.2023 про доставку електронного листа.
31. Суд першої інстанції відзначив, що позивачем не повідомлено поважних причин його неявки та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
32. У касаційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що суди попередніх інстанцій мали врахувати заяву Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про розгляд справи без участі позивача від 27.10.2020 № 1017-1234-20.
33. Матеріалами справи підтверджено, що 27.10.2020 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області подало до суду заяву про розгляд справи без участі представника Управління.
34. Жодного доказу розгляду судом першої інстанції цієї заяви матеріали справи не містять.
35. Згодом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області подало до суду клопотання про зупинення провадження у справі, яке було вмотивовано ліквідацією Державної архітектурно-будівельної інспекції.
36. Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому.
37. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
38. Інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб`єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов`язків, які становлять зміст відповідних правовідносин тобто публічне правонаступництво, за якого відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується, до органу, що створюється, та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, в яких орган влади виступає як юридична особа приватного права.
39. Колегія суддів вважає, що заява про розгляд справи без участі представника Управління від 27.10.2020 № 1017-1234-20 свідчила про реалізацію процесуального права позивача про розгляд справи без участі його представника.
40. Проте суд не надав жодної оцінки вказаній заяві ні у 2020 році, коли позивачем було 2020 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, ні у 2023 році, коли правонаступником вказаного Управління визначено Державну інспекцію архітектури та містобудування України.
41. Твердження суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про те, що від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності спростовується матеріалами справи.
42. Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, за встановлених обставин цієї справи, дійшли передчасних висновків щодо наявності підстав, визначених пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України для залишення позову без розгляду.
43. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
44. Зважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми процесуального права, Верховний Суд, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
45. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2 3 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі №569/4723/17 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб