ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 569/9749/22
провадження № 61-12672св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Рівненська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 19 червня 2024 року у складі судді Галінської В. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Рівненської міської ради Рівненської області про відшкодування 17 544,72 грн майнової шкоди та 1 000 000 000,00 грн моральної шкоди.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 01 грудня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 січня 2023 року підготовче провадження у справі закрито.
Призначено справу до судового розгляду по суті з повідомленням (викликом) сторін.
Долучено до матеріалів справи електронні докази, надані позивачем відповідно до клопотання від 26 грудня 2022 року.
Вирішено питання щодо виклику свідків.
Розгляд справи по суті неодноразово відкладався.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 червня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, позивач повторно (18 квітня 2024 року, 01 травня 2024 року, 19 червня 2024 року) у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомляв та не звертався до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 19 червня 2024 року залишено без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду апеляційний суд погодився із висновками місцевого суду стосовно повторної, двічі поспіль, неявки належним чином повідомленого позивача у судове засідання без повідомлення причин неявки за відсутності заяви останнього про розгляд справи за його відсутності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області
від 19 червня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження
у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 19 червня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року, витребувано матеріали цивільної справи № 569/9749/22 із Рівненського міського суду Рівненської області та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У жовтні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про залишення позову без розгляду, оскільки позивач з`являвся у судові засідання, зокрема вказує, що судове засідання, призначене на 18 квітня 2024 року, було відкладено у зв`язку із незабезпеченням участі свідка у судовому засіданні. У судове засідання, призначене на 01 травня 2024 року, позивач також з`явився, проте воно було відкладено з причини незабезпечення судом участі свідка у судовому засіданні.
Крім того, посилається на те, що у судове засідання, призначене на 19 червня
2024 року, не потрібно було приходити у зв`язку із неможливістю судом забезпечити участь та допит свідка у судовому засіданні, про що він був повідомлений засобами телефонного зв`язку секретарем судового засідання.
Відзив на касаційну скаргу від іншого учасника справи до Верховного Суду не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, за змістом положень частини п`ятої статті 223 ЦПК України та
пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної (двічі поспіль) неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 11 листопада
2020 року у справі № 643/856/15-ц (провадження № 61-8953св20), від 18 січня
2022 року у справі № 369/3184/19 (провадження № 61-16668св21).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня
2021 року у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 31 травня
2023 року у справі № 693/1116/20 (провадження № 61-3487св23), від 04 квітня
2024 року у справі № 686/15042/20 (провадження № 61-16751св23), від 08 жовтня 2024 року у справі № 296/3392/21 (провадження № 11836св24).
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення місцевим судом оскаржуваної ухвали) судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Згідно з частиною восьмою статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою
у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Встановлено, що два останні судові засідання у даній справі були призначені на
01 травня 2024 року та 19 червня 2024 року. У вказані судові засідання позивач не з`явився.
Згідно довідки про доставку електронного документа у системі «Електронний суд» документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій»
від 18 квітня 2024 року у справі 569/9749/22 (суддя Галінська В. В.) було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 19 квітня 2024 року (а.с. 201).
Відповідно до протоколу судового засідання від 01 травня 2024 року сторони
у судове засідання не з`явились. Про дату час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином. Судом відкладено розгляд справи
у зв`язку із неявкою сторін у справі та неявкою свідка до 19 червня 2024 року
(а.с. 202).
Згідно довідки про доставку електронного документа у системі «Електронний суд», документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій»
від 17 травня 2024 року по справі 569/9749/22 (суддя Галінська В. В.) було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 17 травня 2024 року (а.с. 203).
Відповідно до протоколу судового засідання від 19 червня 2024 року позивач
у судове засідання повторно не з`явився, причин неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило. Про дату час та місце розгляду справи позивач, маючи зареєстрований електронний кабінет, повідомлявся шляхом направлення до електронного кабінета судової повістки
(а.с. 205).
Судами попередніх інстанцій надано належну оцінку поведінці позивача, вжито усіх необхідних заходів для надання останньому достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.
При цьому, посилання у касаційній скарзі на те, що він з`являвся до суду 18 квітня 2024 року та 01 травня 2024 року є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема протоколами судових засідань від 01 травня
2024 року та 19 червня 2024 року. Зауважень щодо протоколу судового засідання, його неповноти або неправильності в порядку, передбаченому статтею 249 ЦПК України позивач не подавав.
Інші доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права.
При цьому згідно з частиною другою статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Зазначене право позивачу судом роз`яснене.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 19 червня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,
є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць