№ 572/558/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року

м. Київ

справа № 572/558/22

адміністративне провадження № К/990/19480/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №572/558/22

за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області, Територіального управління Служби судової охорони України в Рівненській області про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу та визнання протиправними дій, порушену за

касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року, постановлену колегією у складі судді-доповідача Кузьмича С.М., суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області з позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області (далі - УПП в Рівненській області), Територіального управління Служби судової охорони України в Рівненській області (далі - ТУ ССО України в Рівненській області), в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив:

1.1. скасувати постанови ЕГА № 559798 від 20.12.2021 та ГАА № 237700 від 16.12.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача і накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення підпункту 1 пункту 2 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 та вчинення адміністративного правопорушення, передбачене частиною другою статті 44-3 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

1.2. відшкодувати моральну шкоду у розмірі 38 000 грн з відповідачів на користь позивача, внаслідок протиправних дій працівника ТУ ССО України в Рівненській області ОСОБА_2 посвідчення серія №000134 РВ та працівниками патрульної поліції в складі сержанта поліції 1 батальйону 5 роти УПП в Рівненській області Масовця О.В.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в грудні 2021 року двічі звертався до Сарненського районного суду для ознайомлення з матеріалами справи №572/3250/2021, але працівник судової охорони відмовив йому у повідомленні працівників суду, про те, що він з`явився в суд для ознайомлення з матеріалами справи, мотивуючи це тим, що у нього були відсутні засоби індивідуального захисту, а саме захисна маска, та що в його діях вбачаються порушення карантинних протиепідемічних заходів зазначених в постанові КМУ №1236 та просив його залишити приміщення суду. Після його відмови покинути приміщення охоронець ОСОБА_2 викликав поліцію, яка склала оскаржувані постанови, які, на думку позивача є неправомірними. Так, позивач зазначив, що Кабінет Міністрів України не має повноважень затверджувати санітарні протиепідемічні правила та норми, тому що це компетенція Міністерства охорони здоров`я. Своєю чергою, діючі накази МОЗ (про затвердження протоколу лікування Ковід-19) встановлюють, що носіння маски здоровим людям в громадських місцях не потрібне. Встановлюючи будь-яке обмеження чи заборону, Уряд повинен подбати про те, щоб людина не мала перешкод у виконанні цієї норми та ця норма була співрозмірна із проблемою, на вирішення якої вона запроваджена. Вимога носіння захисної маски та відповідальність у вигляді штрафу розміром від десяти до п`ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян не відповідають загальним принципам правової визначеності належного урядування.

2.1. Позивач наголосив на тому, що коли до приміщення Сарненського районного суду 13.12.2021 прибули працівники патрульної поліції він надав пояснення і просив зафіксувати пояснення свідка даної ситуації. Однак працівники поліції чинили моральний тиск на свідка, стверджуючи, що вона не повинна давати будь-які пояснення, потім безпідставно звинуватили позивача в порушенні громадського спокою і застосувавши силу, проти його волі, вивели з приміщення Сарненського районного суду. Наголосив на тому, що такими неправомірними діями працівника судової охорони та патрульної служби, були порушені його права, а саме спричинено перешкоду в ознайомленні з матеріалами справи та безпідставно звинувачено у порушені громадського порядку, оскільки він поводився спокійно, не відмовлявся виконувати вимоги працівників поліції. Неправомірними діями відповідачів йому була завдана моральна шкода, яку він оцінює, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, у розмірі 38000 грн. Обґрунтовуючи моральну шкоду, позивач зазначає, що в результаті незаконних дій відповідачів привселюдно та дискримінаційно порушені його громадянські та конституційні права та принижено його честь та гідність, громадську правопорядність перед працівниками та відвідувачами Сарненського районного суду, через що він зазнав моральних та душевних страждань, які супроводжувалися постстресовим синдромом пригніченого настрою та самопочуття, психологічним напруженням та переживаннями, що порушили його звичний порядок життєдіяльності наступні кілька тижнів.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 19.12.2023 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

3.1. Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні його позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 44-3 КУпАП підтверджується доданим до матеріалів справи записом відеофіксації адміністративного правопорушення, а оскаржувані постанови складені повноважними особами, за своєю формою і змістом відповідають нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкції частини другої статті 44-3 КУпАП. Аргументи позивача про незаконність постанови Кабінету Міністрів України № 1236 та перевищення Урядом наданих йому повноважень відхилено судом цієї інстанції, оскільки законність цієї постанови не є предметом розгляду в цій справі. У задоволенні моральної шкоди також відмовлено через недоведеність позивачем за допомогою належних засобів доказування незаконності оскаржуваних постанов та факту неправомірності дій працівників поліції.

3.2. Судом першої інстанції роз`яснено, що рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

4. Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 04.03.2024 подав апеляційну скаргу.

5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з пропуском встановленого частиною четвертою статті 286 КАС України десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 19.12.2023, а особою, яка подала апеляційну скаргу не подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Суд апеляційної інстанції установив десятиденний строк для усунення вказаного недоліку апеляційної скарги та роз`яснив, що цей недолік повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням підстав для його поновлення. Ця ухвала вручена ОСОБА_1 02.04.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

6. 09.04.2024 на офіційну електронну адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 (зареєстровано у вхідній кореспонденції суду 10.04.2024 за № К-20609/24), де він просив поновити термін на апеляційне оскарження рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 19.12.2023, мотивуючи тим, що не був належним чином повідомлений про дату розгляду позовної заяви у справі № 572/558/22, а тому був відсутній під час проголошення судом першої інстанції оскаржуваного рішення. Підкреслив, що означене рішення отримав та ознайомився з ним за особистим запитом 13.02.2024 безпосередньо в приміщенні суду першої інстанції, про що зроблений запис у справі, при цьому повний текст цього рішення отримав рекомендованим листом АТ «Укрпошти» № 0600249950545 лише 01.03.2024. На підставі наведеного, заявник наполягав на тому, що має право на поновлення строку апеляційного оскарження на підставі частини другої статті 295 КАС України, за змістом якої учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

7. Згідно з довідкою, складеною головним спеціалістом відділу документального забезпечення канцелярії, при отриманні електронного листа (клопотання) від ОСОБА_1 в адміністративній справі № 572/558/22, який надійшов на електронну пошту Восьмого апеляційного адміністративного суду 09.04.2024 о 19.10 год., електронний цифровий підпис відсутній.

8. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції залишено без розгляду, оскільки воно не містило електронного цифрового підпису, тобто подане без дотримання вимог частини першої статті 167 КАС України, та, враховуючи, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений судом строк так і не подано належного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

9. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024.

9.1. На переконання касатора, висновки суду апеляційної інстанції є безпідставними і не мають належного обґрунтування, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з огляду на таке.

9.2. Скаржник просить суд касаційної інстанції врахувати, що розгляд справи №572/558/22 здійснювався судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, що підтверджується протоколом судового засідання від 19.12.2023, а копію рішення суду першої інстанції останній отримав та ознайомився з ним за особистим запитом 13.02.2024 безпосередньо в приміщенні суду першої інстанції, про що зроблений запис у справі, при цьому повний текст цього рішення Сарненським районним судом Рівненської області направлено позивачу лише 08.02.2024, який він отримав рекомендованим листом АТ «Укрпошти» №0600249950545 лише 01.03.2024. Апеляційну скаргу на означене рішення суду першої інстанції позивач подав через суд першої інстанції 04.03.2024, що не перебільшує 30-денний термін рахуючи від дати направлення копії рішення судом, як те передбачено частиною другою статті 295 КАС України.

9.3. Касатор наголошує, що у розумінні КАС України надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції обов`язку щодо невідкладного вручення (надсилання) їм копії судового, тобто доведення до них змісту судового рішення, а недотримання цього обов`язку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Зважаючи на вищевикладене, касатор уважає, що суд апеляційної інстанції має перевірити дотримання судом першої інстанції порядку надсилання учасникам справи копії судового рішення, встановити дату отримання скаржником копії судового рішення та надати оцінку своєчасності подання ним апеляційної скарги після цієї дати.

9.4. У цьому зв`язку скаржник підкреслює, що, користуючись правом на поновлення строку апеляційного оскарження, він подав відповідне клопотання суду апеляційної інстанції на підставі частини другої статті 295 КАС України.

10. Ухвалою Суду від 03.06.2024 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024, відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

11. Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала про відкриття касаційного провадження доставлена до електронного кабінету Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції та Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області 04.06.2024 о 12:20. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідачі не скористалися, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25.02.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Висновки Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

13. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.

14. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

15. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

16. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

17. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

18. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

19. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.

20. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

21. За загальним правилом апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення (частина перша статті 295 КАС України).

21.1. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

22. Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

23. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

24. Згідно з ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 30.06.2023 відкрито провадження у справі № 572/558/22 та ухвалено проводити розгляд справи, що є справою незначної складності, за правилами спрощеного провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтею 286 КАС України.

25. Статтею 286 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

26. Так, частиною першою статті 286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

27. Частиною четвертою статті 286 КАС України встановлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

28. Як слідує із змісту протоколу відкритого судового засідання Сарненського районного суду Рівненської області від 19.12.2023 в судове засідання сторони не викликалися, розгляд справи проведено за наявними в справі матеріалами, за наслідками якого проголошено вступну та резолютивну частини рішення із посиланням на норми статті 243 КАС України як підстави для відкладення виготовлення повного тексту рішення.

29. З наведеного слідує, що учасники справи не були повідомлені про дату розгляду даної справи.

30. Відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

31. У рішенні Сарненського районного суду Рівненської області від 19.12.2023 не вказана дата виготовлення його повного тексту. За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень дане рішення надіслане судом до Реєстру 05.02.2024, зареєстровано у цьому Реєстрі 06.02.2024 та забезпечено надання загального доступу 07.02.2024. У цьому рішенні судом першої інстанції роз`яснено учасниками справи право на його оскарження до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту його оголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислювати з моменту складення повного судового рішення.

32. Наведені обставини є об`єктивною причиною неможливості учасником справи раніше довідатися про наявність такого рішення та скористатися своїм правом на своєчасне його оскарження.

33. Відповідно до наявного в матеріалах справи супровідного листа від 08.02.2024 вих. № 572/558/22/1370/2024 копія рішення суду першої інстанції від 19.12.2023 направлена ОСОБА_1 , не зареєстрованому в системі «Електронний суд», засобами поштового зв`язку рекомендованим листом АТ «Укрпошти» № 0600249950545 та отримано останнім лише 01.03.2024. Апеляційна скарга на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 19.12.2023 подана ОСОБА_1 через суд першої інстанції 04.03.2024 .

34. За таких обставин, Суд приходить до висновку, що початок відліку строку на апеляційне оскарження розпочинається з 02.03.2024 відповідно до частини першої статті 295 КАС України, тобто з дня отримання повного судового рішення. Апеляційна скарга подана 04.03.2024, тобто в межах 10-денного строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 286 КАС України.

35. У цьому випадку застосування порядку обчислення строку на апеляційне оскарження з моменту проголошення є порушенням прав позивача на апеляційне оскарження, оскільки він не був присутній під час проголошення судового рішення, і про прийняте судове рішення дізнався лише після його отримання.

36. Суд зазначає, що в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження важливим є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною п`ятою статті 251 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

37. Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).

38. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

39. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

40. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

41. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

42. Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

43. Колегія суддів зазначає, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

44. Матеріалами справи підтверджується, що разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 не подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, однак після отримання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху скаржник в строк, встановлений судом, направив суду засобами електронної пошти відповідне клопотання із зазначенням причин такого пропуску, яке не підписане електронним цифровим підписом.

45. Ухвалою від 15.04.2024 суд апеляційної інстанції повернув заявнику без розгляду його клопотання, мотивуючи тим, що це клопотання не містить електронного цифрового підпису (не підписано), тобто подано без додержання вимог частини першої статті 167 КАС України, застосувавши при цьому норми Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-IV, який втратив чинність на підставі Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII, а також положення Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затверджену наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 № 174, яка втратила чинність із затвердженням Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України від 20.08.2019 №814.

46. Внаслідок наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений суддею-доповідачем строк не подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, а тому вважав за можливе застосувати наслідок, передбачений пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та відмовити у відкритті апеляційного провадження.

47. Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції Суд вважає за необхідне зважити на таке.

48. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово констатував у своїх рішеннях, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Право на доступ до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк.

49. За усталеною практикою Верховного Суду основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства. Тож, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги, суди апеляційної інстанції мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

50. Обсяг права на апеляційний перегляд справи визначається законом та має гарантувати особі ефективну реалізацію права на судовий захист задля досягнення цілей правосуддя, забезпечуючи захист інших конституційних прав і свобод такої особи. Обмеження доступу до суду апеляційної інстанції, як складової права на судовий захист, можливе лише з обов`язковим дотриманням конституційних норм і принципів, а саме пріоритетності захисту фундаментальних прав і свобод людини і громадянина, а також принципу верховенства права, відповідно до якого держава має запровадити таку процедуру апеляційного перегляду, яка забезпечить ефективність права на судовий захист на цій стадії судового провадження, зокрема дасть можливість відновити порушені права і свободи особи та максимально запобігти негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки суду першої інстанції.

51. Доступність права на оскарження у зв`язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі «Скорик проти України» Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. У справі «Зубак проти Хорватії» ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи щодо доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6, наприклад, у тій частині, в якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.

52. Таким чином, ЄСПЛ роз`яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно, поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.

53. Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.11.2019 у справі № 461/5908/18 сформулював правовий висновок, відповідно до якого статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

54. У справі № 461/5908/18 об`єднана палата зазначила, що судам при відмові у відкритті апеляційного провадження, потрібно досліджувати та враховувати конкретні обставини кожної справи, оскільки у випадках коли суд першої інстанції порушив норми процесуального права в частині порядку направлення копій судових рішень, фактично позбавив учасника справи права на апеляційне оскарження та порушив принцип рівності учасників перед законом. Оскільки пропуск строку у такому випадку не обумовлений суб`єктивною поведінкою і не залежить від волевиявлення учасника справи, який має намір оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

55. Необхідно враховувати, що відмова суду апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, виключає можливість повторного звернення із апеляційною скаргою та є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

56. Залишаючи без розгляду подане ОСОБА_1 електронною поштою клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції через відсутність електронного цифрового підпису, суд апеляційної інстанції перед застосуванням такого процесуального наслідку, як відмова у відкритті апеляційного провадження, який перешкоджає подальшому провадженню у справі, міг би з метою забезпечення балансування належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення, надати скаржнику можливість належним чином оформити та підписати відповідне клопотання .

57. Отже, застосувавши до скаржника наслідки пропуску строку на апеляційне оскарження без оцінки повідомлених скаржником причин, суд апеляційної інстанції фактично поклав на останнього відповідальність за порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині порядку направлення копій судових рішень та оприлюднення рішення в Єдиному реєстрі судових рішень, чим фактично позбавив права на апеляційне оскарження.

58. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

59. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

60. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

61. З огляду на результат касаційного оскарження судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року - скасувати, а справу №572/558/22 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г.Загороднюк