ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2025 року
м. Київ
справа №577/4212/23
адміністративне провадження № К/990/16504/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 577/4212/23
за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання (перебування) на території України, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Любчич Л.В., суддів Присяжнюк О.В., Спаскіна О.А.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач; Укртрансбезпека) з вимогами: визнати протиправною і скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання (перебування) на території України, серії АА №00011720 від 17.07.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; закрити справу про адміністративне правопорушення.
2. Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.12.2023 позов задоволено.
3. Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 відмовлено Державній службі України з безпеки на транспорті у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; визнано неповажними наведені Державною службою України з безпеки на транспорті причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.12.2023.
5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.12.2023 залишено без руху. Установлено скаржнику строк на усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших поважних підстав його пропуску та наданням доказів на їхнє підтвердження.
6. 23.02.2024 Державною службою України з безпеки на транспорті подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
7. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 відмовлено Державній службі України з безпеки на транспорті у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; відмовлено скаржнику у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.12.2023.
8. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом так і не було надано доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували на об`єктивні причини неможливості звернутися з апеляційною скаргою вчасно.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
9. До Суду 29.04.2024 надійшла касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024.
10. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
11. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо неповажності причин пропуску відповідачем процесуального строку, оскільки останнім доведено, що цей строк пропущено з об`єктивних обставин.
12. Зокрема, представник відповідача брав участь у справі в режимі відеоконференції та не отримував тексту судового рішення суду першої інстанції в день його оголошення. Копію рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.12.2023 він отримав лише 02.01.2024. Суд також надіслав це рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень 01.01.2024, а оприлюднено його було 02.01.2024.
13. Скаржник підкреслює, що без отримання тексту рішення неможливо належним чином мотивувати апеляційну скаргу. Указані обставини об`єктивно позбавляли відповідача можливості скористатися правом на своєчасне оскарження рішення суду першої інстанції та подати апеляційну скаргу до моменту складання, підписання суддею і вручення йому цього рішення.
14. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Мацедонській В.Е.
15. Суд ухвалою від 26.06.2024 відкрив касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
16. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
17. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
18. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
19. За приписами частини першої статті 121 КАС України Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.
20. За змістом пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
21. Відповідно до статті 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289, 289-5 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
22. Особливості провадження у справах із приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею 286 КАС України.
23. Відповідно до частин першої та другої указаної статті адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів із дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів із дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
24. Згідно з частинами четвертою-п`ятою статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів із дня його проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу в десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження із повідомленням учасників справи.
25. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
26. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження. Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
27. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
28. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, указані нею у заяві, визнані неповажними. Водночас протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
29. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
ІV. Позиція Верховного Суду
30. У цій справі суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки вважав, що апеляційну скаргу подано за межами строків, визначених у статті 286 КАС України, за відсутності підстав, які б свідчили, що пропуск строку був пов`язаний з поважними причинами.
31. Суд, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.
32. Предметом цієї справи є постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
33. Справи, предметом яких є указана постанова, розглядаються з особливостями, передбаченими статтями 271 286 КАС України. Суть цих особливостей (у контексті вимог касаційної скарги) полягає у тому, що такі справи судом вирішуються у десятиденний строк, а за наслідками судового розгляду відразу проголошується повне судове рішення (без можливості відкласти складання його повного тексту, як це передбачено частиною третьою статті 243 КАС України), і саме з дня проголошення рішення суду у таких справа починає відлік встановлений у частині четвертій статті 286 КАС України десятиденний строк на його апеляційне оскарження.
34. Отже, у справах стосовно рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності КАС України встановлено спеціальний строк на апеляційне оскарження судових рішень (десять днів) і безальтернативний порядок його обчислення (з дня проголошення судового рішення), що виключає можливість застосування частини другої статті 295 КАС України щодо обов`язкового поновлення строку, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти (десяти) днів з дня вручення повного рішення суду.
35. Водночас оскільки стаття 286 КАС України не містить застережень щодо неможливості поновлення вказаного строку на апеляційне оскарження (не встановлює присічного строку, як наприклад, частина п`ята статті 270 КАС України), пропущений строк на апеляційне оскарження рішень судів, ухвалених з особливостями, установленими статтею 286 КАС України, може бути поновлений у загальному порядку, передбаченому частиною третьою статті 295 КАС України, після надання судом оцінки поважності зазначених скаржником причин його пропуску.
36. Повертаючись до цієї справи, Суд зазначає, що судове рішення суду першої інстанції проголошено у відкритому судовому засіданні 15.12.2023 у повному обсязі (без відкладення складення повного тексту) за участі представників позивача та відповідача, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с. 76) і відеозаписом судового засідання (а.с. 86).
37. Таким чином, з урахуванням особливостей, установлених статтею 286 КАС України, це рішення могло бути оскаржене не пізніше 25.12.2023. Відповідач оскаржив це рішення лише 08.01.2024, тобто з пропуском строку.
38. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач у відповідній заяві на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 та в касаційній скарзі зазначає, що він брав участь у справі у режимі відеоконференції. Рішення суду першої інстанції було надіслано для оприлюднення до Єдиного державного реєстру судових рішень лише 01.01.2024, забезпечено надання до нього загального доступу та отримано відповідачем - 02.01.2024. Відповідач стверджує, що без отримання повного тесту рішення він не міг належним чином мотивувати свою апеляційну скаргу у визначений законодавством строк.
39. Надаючи оцінку наведеній відповідачем підставі для поновлення строку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що отримання тексту судового рішення не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, оскільки оскаржуване рішення оголошено у відкритому судовому засіданні за участі представника відповідача, що свідчить про його обізнаність з приводу результату.
40. Суд погоджується із зазначеним висновком та зазначає таке.
41. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу, зокрема непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.
42. Посилання відповідача на те, що він не отримав вчасно текст судового рішення не дають підстав уважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин. Відповідач був обізнаний із повним текстом рішення, включаючи вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини, ще під час його проголошення в судовому засіданні 15.12.2023.
43. Відповідач не конкретизував, які саме аспекти судового рішення потребували додаткового ознайомлення з його текстом для підготовки апеляційної скарги. Відповідач не пояснив, чому це було необхідно для належного обґрунтування його доводів, не зазначив, які саме висновки вимагали уточнення або, що залишилося незрозумілим для нього.
44. Відсутність такої конкретизації унеможливлює визнання його посилання на несвоєчасне отримання тексту рішення достатнім обґрунтуванням для поновлення строку на подання апеляційної скарги.
45. Отож Суд уважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність указаних відповідачем підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, та, як наслідок, обґрунтованість відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті.
46. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
47. З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. Судові витрати
48. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
49. Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
50. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.
51. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року залишити без змін.
52. Судові витрати не розподіляються.
53. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович