28.04.2024

№ 580/1516/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 580/1516/19

адміністративне провадження № К/9901/36305/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О.В.,

суддів: Смоковича М.І., Губської О.А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 580/1516/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Костюк Л.О)

І РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправними бездіяльність та дії керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, пов`язані з невиплатою заробітної плати позивачу за період з 03.04.2019 року по 30.04.2019 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.04.2019 року по 30.04.2019 року у розмірі 10903 грн. 68 коп. без урахування обов`язкових податків та зборів;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць у сумі 10903 грн. 68 коп. без урахування обов`язкових податків та зборів;

- постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними та направити Кабінету Міністрів України та Міністерству соціальної політики України;

- встановити строк для подання відповідачем до суду звіту про виконання судового рішення відповідно до ст. 382 КАС України;

- постановити окрему ухвалу, якою зобов`язати Правління Пенсійного Фонду України усунути причини та умови, що сприяли порушенню трудового законодавства та направити Кабінету Міністрів України та Міністерству соціальної політики України у відповідності до вимог ст. 249 КАС України.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у період з 03.04.2019 року по 10.04.2019 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у поновленні на посаді за період із 03.04.2019 року по 10.04.2019 року у сумі 2 565 грн 00 коп.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 у період з 11.04.2019 року по 30.04.2019 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати за період із 11.04.2019 року по 30.04.2019 року у сумі 5 130 (п`ять тисяч сто тридцять) грн. 00 коп. з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов`язковою у встановленому законом порядку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року - без змін.

4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

5. Касатор також просить:

- постановити окрему ухвалу щодо допущення судами попередніх інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права;

- постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними, та направити її Кабінету Міністрів України та Міністерству соціальної політики України;

- керуючись вимогами ст. 382 КАС України, встановити строк для подання відповідачем до суду звіту про виконання судового рішення;

- у відповідності до вимог ст. 249 КАС України постановити окрему ухвалу, якою зобов`язати Правління Пенсійного Фонду України усунути причини та умови, що сприяли порушенню трудового законодавства, та направити її Кабінету Міністрів України та Міністерству соціальної політики України;

- винести окрему ухвалу в порядку вимог ч. 9 ст. 249 КАС України стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, а саме - ст. 175 Кримінального кодексу України щодо безпідставної невиплати заробітної плати за червень 2019 року більш як за один місяць, вчиненої умисно керівником організації, та направити її прокурору або органу досудового розслідування;

- винести окрему ухвалу в порядку вимог ч. 9 ст. 249 КАС України стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, а саме - ст. 382 Кримінального кодексу України, в частині навмисного невиконання рішення суду, що набрало законної сили, та направити її прокурору або органу досудового розслідування.

6. Верховний Суд ухвалою від 04 лютого 2020 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі №580/1516/19.

7. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Наказом Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 " № 201-о позивача звільнено з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у зв`язку з реорганізацією, пункт 4 частини першої статті 83 та пункт 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", з яким позивач ознайомився 05 травня 2018 року.

9. 05 травня 2018 року наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 213-о позивачу оголошено Наказ Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 " № 201-о.

10. Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

11. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року у справі № 826/7878/18 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року № 201-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у зв`язку з реорганізацією, пункт 4 частини 1 статті 83 та пункт 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу". Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05 травня 2018 року № 213-о "Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року № 201-о "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 05 травня 2018 року. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 травня 2018 року по 02 квітня 2019 року у розмірі 97 615 (дев`яносто сім тисяч шістсот п`ятнадцять) гривень 50 коп. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць у розмірі 4 488 грн. 75 коп. без урахування обов`язкових податків та зборів допущено до негайного виконання.

12. Постаново Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року у справі № 826/7878/18 залишено без змін.

13. На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року у справі № 826/7878/18 Пенсійним фондом України виданий наказ від 11 квітня 2019 року № 142-О, відповідно до якого ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 05.05.2018 року.

14. 10 квітня 2019 року припинено виплату Позивачеві допомоги по безробіттю згідно з пп. 2 п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", що підтверджується відповідним записом за № 25 до трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 .

15. Записів щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області відповідно до наказу Пенсійного фонду України від 11.04.2019 року № 142-О до трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 не вносилось. Трудова книжка серія НОМЕР_1 перебуває у позивача.

16. Відповідно до структури Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, затвердженої Головою правління Пенсійного фонду України від 11.02.2019 року та погодженої Міністром соціальної політики України 20.02.2019 року, у структурі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відсутня посада начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області.

17. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 26.07.2019 року № 67061/01-4 підтверджується, що позивач з 22.04.2019 року по дату надання листа протягом робочого часу перебуває в приміщенні Тальнівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

18. У табелі обліку використання робочого часу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за квітень 2019 року відомості щодо ОСОБА_1 відсутні.

19. Доказів нарахування та виплати позивачу заробітної плати за квітень 2019 року сторони суду не назвали та не надали.

20. Вважаючи протиправною бездіяльність керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати Позивачу заробітної плати з 03.04.2019 року по 30.04.2019 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що наказ про поновлення позивача на посаді на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 року у справі № 826/7878/18 Пенсійним фондом України винесено 11.04.2019 року, а тому позивач має право на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 03.04.2019 року по 10.04.2019 року; з 11.04.2019 року по 30.04.2019 року.

22. Суди також вказали, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у період з 03.04.2019 року по 10.04.2019 року; з 11.04.2019 року по 30.04.2019 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у поновленні на посаді за період із 03.04.2019 року по 10.04.2019 року у сумі 2 565 грн. 00 коп.; із 11.04.2019 року по 30.04.2019 року у сумі 5 130 (п`ять тисяч сто тридцять) грн. 00 коп. з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов`язковою у встановленому законом порядку.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. У касаційній скарзі касатор вказав, що суд апеляційної інстанції усунувся від винесення окремих ухвал та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, з огляду на неодноразовість встановлених в судовому порядку фактів протиправних дій. Вказане, на думку касатора, свідчить про свавільність судових рішень у даній справі.

24. Касатор також зазначив, що суди попередніх інстанцій протиправно не витребували у сторін довідку про встановлений розмір посадового окладу та складових заробітної плати ОСОБА_1 , а послалися на обставини, встановлені постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі №823/653/17 щодо розміру середньоденного заробітку позивача - 427,50 грн.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

26. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

27. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

29. Приписами ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) обумовлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

30. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

31. У пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

32. За правилами ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

33. Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказ про поновлення позивача на посаді на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року у справі № 826/7878/18 Пенсійним фондом України винесено 11.04.2019 року, а тому, враховуючи підстави та предмет даного спору суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивач має право на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на посаді за період з 03.04.2019 року по 10.04.2019 року.

35. Стосовно позовних вимог в частині ненарахування та невиплати позивачу заробітної плати у період з 11.04.2019 року по 30.04.2019 року, судами встановлено право позивача на отримання заробітної плати у вказаний період, що не оскаржується касатором та, у відповідності до вимог статті 341 КАС України, не є предметом розгляду у суді касаційної інстанції.

36. Натомість, спірним питанням, яке має бути вирішене судом касаційної інстанції, у даному випадку є розрахунок суми заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача.

37. Розрахунок середньомісячного заробітку розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок № 100)

38. За приписами абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

39. Пунктом 8 Порядку № 100 передбачено, що для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

40. Період невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року у справі № 826/7878/18 становить 6 робочих днів: з 03.04.2019 року по 11.04.2019 року. Період, за який позивачу не виплачувалась заробітна плата становить 12 робочих днів: з 11.04.2019 року по 30.04.2019 року.

41. У касаційній скарзі заявник вказує, що суди попередніх інстанцій протиправно не витребували у сторін довідку про встановлений розмір посадового окладу та складових заробітної плати ОСОБА_1 , а взяли за основу розмір середньоденного заробітку позивача - 427,50 грн, встановлений рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі №823/653/17.

42. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає, що зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що при визначенні суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суди виходили із розрахунку середньоденної заробітної плати, яка застосована у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 року у справі № 826/7878/18 про поновлення позивача на посаді.

43. У справі № 826/7878/18 суд виходив з того, що сторонами не надано суду довідки про середній заробіток позивача. Відтак, суди при обчисленні середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача керувалися обставинами, встановленими рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі №823/653/17 щодо розміру середньоденного заробітку позивача у 427,50 грн.

44. У справі, що розглядається Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 05 грудня 2019 року також застосував вказану величину при визначенні суми заробітку за час затримки виконання рішення суду.

45. Разом з тим, такий підхід колегія суддів вважає помилковим, оскільки за приписами Порядку № 100 при визначенні середньоденної заробітної плати в основу розрахунку береться показники заробітної плати за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

46. Зважаючи на те, що період, за який позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення - з 03.04.2019 року по 11.04.2019 року, а тому розрахунковою величиною при визначенні середньоденної заробітної плати є заробітна плата, що підлягала виплаті позивачу за березень та лютий 2019 року.

47. Натомість, середньоденна заробітна плата в розмірі 427 грн. 50 коп, на яку посилались суди першої та апеляційної інстанцій, була визначена у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі №823/653/17 та розраховувалась, виходячи із заробітної плати, одержаної позивачем у січні та лютому 2017 року.

48. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про можливість застосування зазначеного вище показника середньоденної заробітної плати позивача в розмірі 427 грн. 50 коп. при регулюванні спірних правовідносин. В даному випадку, при відсутності у матеріалах справи відповідної довідки про заробітну плату позивача за лютий та березень 2019 року, суди мали витребувати таку довідку у відповідача.

49. Частиною другою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій не витребувано довідку про заробітну плату позивача за березень та лютий 2019 року, що передували поновленню на роботі, а здійснено обрахунок на підставі обставин та доказів, які не підлягали застосуванню до даних спірних правовідносин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у поновленні на посаді за період з 03.04.2019 року по 10.04.2019 року у сумі 2 565 грн 00 коп. та заробітної плати за період з 11.04.2019 року по 30.04.2019 року у сумі 5 130 (п`ять тисяч сто тридцять) грн. 00 коп. та направлення справи на новий розгляд у цій частині. В решті позовних вимог рішення судів підлягають залишенню без змін.

50. Стосовно доводів касатора про те, що суд апеляційної інстанції усунувся від винесення окремих ухвал та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

51. Відповідно до частин 1 та 2 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

52. Колегія суддів зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

53. Вказані вище норми статті 249 КАС України встановлюють право, а не обов`язок суду, у разі необхідності постановити окрему ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону чи розгляду питання про притягнення відповідних осіб до відповідальності.

54. При цьому, відмова суду у постановленні окремої ухвали не може свідчити про протиправність рішення цього суду, ухваленого за результатами розгляду справи по суті та не є підставою для його скасування. Відтак, доводи касатора про свавільність рішень судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на відмову судів у прийнятті окремих ухвал, є необґрунтованими.

55. Стосовно вимог касаційної скарги щодо постановлення судом касаційної інстанції окремих ухвал щодо допущення судами попередніх інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права; про зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України усунути причини та умови, що сприяли порушенню трудового законодавства; про притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними; в порядку вимог ч. 9 ст. 249 КАС України стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, а саме - ст. 175 Кримінального кодексу України щодо безпідставної невиплати заробітної плати за червень 2019 року більш як за один місяць, вчиненої умисно керівником організації, та направити її прокурору або органу досудового розслідування, колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на таке.

56. Як зазначено вище, що в рамках розгляду даної справи судами встановлено нетривале порушення відповідачем норм трудового законодавства в частині виплати позивачу заробітної плати за період з 03.04.2019 по 30.04.2019 року. Відтак, вказані порушення, на думку Суду, не є підставою для винесення окремої ухвали про зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України усунути причини та умови, що сприяли порушенню трудового законодавства та про притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

57. До того ж, з огляду на висновок суду про необхідність направлення справи на новий розгляд в частині суми, яка підлягає стягненню на користь позивача, вирішення спірних правовідносин по суті ще не завершилось.

58. Обставини щодо виплати заробітної плати за червень 2019 року не є предметом розгляду даної справи, а тому не можуть бути підставою для винесення окремої ухвали в порядку вимог ч. 9 ст. 249 КАС України.

59. Стосовно окремої ухвали щодо допущення судами попередніх інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає, що в ході судового розгляду справи касаційним судом встановлено порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій лише в частині визначення розрахункової величини суми стягнення. В решті - висновки судів є правильними та обґрунтованими, а, відтак, колегія суддів не вбачає підстав для винесення окремих ухвал щодо судів першої та апеляційної інстанцій.

60. Щодо клопотання касатора про встановлення строку для подання відповідачем до суду звіту про виконання судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

61. Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

62. При цьому, встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення належить до компетенції суду, який ухвалив рішення за результатами розгляду справи по суті. Оскільки суд касаційної інстанції не ухвалив нового рішення по справі, яким закінчується судовий розгляд, а дійшов висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, підстави для застосування статті 382 КАС України у даному випадку відсутні.

63. Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

64. Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року по справі №580/1516/19 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у поновленні на посаді за період з 03.04.2019 року по 10.04.2019 року у сумі 2 565 грн 00 коп. та заробітної плати за період з 11.04.2019 року по 30.04.2019 року у сумі 5 130 (п`ять тисяч сто тридцять) грн. 00 коп. - скасувати. Справу №580/1516/19 в цій частині направити на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

3. В решті рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року по справі №580/1516/19 - залишити без змін.

4. У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про постановлення окремих ухвал щодо допущення судами попередніх інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права; про зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України усунути причини та умови, що сприяли порушенню трудового законодавства; про притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними; стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, а саме - ст. 175 Кримінального кодексу України щодо безпідставної невиплати заробітної плати за червень 2019 року більш як за один місяць, вчиненої умисно керівником організації, та направити її прокурору або органу досудового розслідування та про встановлення строку для подання відповідачем до суду звіту про виконання судового рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіО.В. Калашнікова М.І. Смокович О.А. Губська