ПОСТАНОВА
Іменем України
12 серпня 2021 року
Київ
справа №580/1672/19
адміністративне провадження №К/9901/23992/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Шишова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №580/1672/19 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «СИРЕНА» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «СИРЕНА» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року про повернення апеляційної скарги (головуючий суддя - Черпіцька Л.Т., судді: Пилипенко О.Є., Собків Я.М.),-
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «СИРЕНА» (далі - відповідач, апелянт, ГБК «СИРЕНА»), в якому просило, з урахуванням заяви про зменшення позову, стягнути податковий борг у сумі 8861926,38 грн.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 2 грудня 2020 року адміністративний позов задовольнив повністю.
ГБК «СИРЕНА», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 11 лютого 2021 року направив на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу (том 2 а.с.185-213).
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 лютого 2021 року залишив без руху апеляційну скаргу ГБК «СИРЕНА» та запропонував протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору в сумі 28815 грн (том 2 а.с.217-218).
На виконання вимог ухвали від 18 лютого 2021 року, отриманої 24 березня 2021 року, ГБК «Сирена» 2 квітня 2021 року направив до апеляційного суду заяву, до якої долучив квитанцію від 2 квітня 2021 року №02-136229/1 про сплату судового збору в розмірі 3153 грн (том 3 а.с.5). У заяві апелянт, з посиланням на практику Європейського Суду з прав людини, також зазначив, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду. Вказував, що всупереч принципу рівності сторін на скаржника покладено обов`язок щодо сплати завищеного розміру судового збору, тоді як матеріали справи не містять відомостей про сплату судового збору позивачем. Виходячи з мінімальної ставки судового збору, що сплачується юридичною особою за подання позову майнового характеру (не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2020 рік), ГБК «СИРЕНА» сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3153 грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2021 року ГБК «СИРЕНА» продовжено термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Відповідно до вказаної ухвали суд зазначив про необхідність доплати судового збору у розмірі 25662 грн (том 3 а.с.7-8).
24 травня 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від ГБК «СИРЕНА», відповідно до якого заявник просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення. Клопотання вмотивоване тим, що станом на 20 травня 2021 року апелянт має від`ємний баланс у розрахунках з бюджетом внаслідок кримінальних правопорушень, допущених минулим керівником кооперативу. Поряд з цим, єдиним джерелом формування бюджету кооперативу, який є неприбутковою організацією, є внески членів кооперативу. До клопотання апелянт долучив відомості про стан розрахунків з бюджетом за 2020-2021 роки, сформовані в електронному кабінеті платника податків (том 3 а.с. 23-28).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року апеляційну скаргу ГБК «СИРЕНА» було повернуто скаржнику через неусунення недоліків апеляційної скарги. Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначив, що заявник не надав доказів на підтвердження свого майнового стану (том 3 а.с.38-39).
ГБК «СИРЕНА» подав касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про повернення його апеляційної скарги та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Касаційну скаргу вмотивовано тим, що до клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідач долучав докази на підтвердження зазначених у клопотанні обставин. Водночас, суд апеляційної інстанції не надав цим доказам жодної правової оцінки, що є свідченням свідомого обмеження доступу до правосуддя.
Інші учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2021 року відкрито провадження за касаційною скаргою ГБК «СИРЕНА» з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування статті 133 КАС України та статті 8 Закону «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.
Мета встановлення судового збору за подання апеляційної скарги не зводиться до переслідування фінансових цілей - наповнення доходної частини Державного бюджету України, а передбачає запобігання поданню безпідставних та очевидно необґрунтованих скарг. Коло осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору у вигляді звільнення від його сплати, визначено законом.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року (справа №0940/2276/18), застосовуючи наведені норми права, вказала, що положення частини першої статті 133 КАС України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС України та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
За наслідками системного аналізу змісту норм пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону №3674-VI Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що указані норми права не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону №3674-VI можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Водночас, за висновками Великої Палати Верховного Суду, у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону №3674-VI, зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору. Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Колегія суддів у цій справі не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року (справа №0940/2276/18).
Отже, за змістом наведених норм, судам надано право у виняткових випадках і залежно від обставин справи, врахувавши майновий стан сторони, звільнити її від сплати судового збору (для юридичних осіб - лише у випадку, якщо предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю), відстрочити або розстрочити його сплату (як для фізичних, так і для юридичних осіб).
При цьому КАС України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Колегія суддів зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Частиною другою статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 169 КАС України).
Отже, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб, визначений судом, тягне за собою повернення такої скарги.
В оскаржуваній ухвалі від 2 червня 2021 року про повернення апеляційної скарги ГБК «СИРЕНА» апеляційний суд, з посиланням на положення статті 8 Закону №3674-VI, зазначив, що приписи указаної норми не містять підстав та умов звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення. При цьому суд зазначив, що апелянт не надав доказів на підтвердження майнового стану, який зумовлює неможливість сплати судового збору.
Колегія суддів вважає, що такий підхід суду апеляційної інстанції суперечить позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 14 січня 2021 року (справа №0940/2276/18), яка наводилась вище. В оскаржуваній ухвалі від 2 червня 2021 року апеляційний суд не навів мотивів неврахування зазначеного висновку Верховного Суду. При цьому колегія суддів враховує, що предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору не було. Разом з тим, ГБК «СИРЕНА» у клопотанні від 24 травня 2021 року просило саме про відстрочення сплати судового збору, яке судом апеляційної інстанції вмотивовано вирішено не було.
Крім того, помилковим є твердження апеляційного суду про ненадання доказів на підтвердження матеріального становища скаржника, оскільки ГБК «СИРЕНА» долучив до поданого ним клопотання відомості про стан розрахунків з бюджетом за 2020-2021 роки, сформовані в електронному кабінеті платника податків. Водночас, суд апеляційної інстанції не навів жодних мотивів їх неприйнятності.
На переконання колегії суддів, у разі, якщо суд апеляційної інстанції вважав недостатніми надані апелянтом докази в підтвердження його скрутного фінансового становища, то для належного та об`єктивного з`ясування зазначених обставин, суд мав можливість відповідно до приписів статті 121 КАС України продовжити заявникам строк на усунення недоліків із зазначенням, які конкретно документи, на думку суду, мають об`єктивно підтвердити їх майновий стан.
У справі «ФК Мретебі проти Грузії» Європейський суду з прав людини розглядав питання законності відмови Верховного Суду Грузії від звільнення від сплати судового збору заявника (футбольного клубу), та відмітив, що Верховний Суд неналежним чином дослідив аргументи заявника, не вказав, чи достатньо наданих йому доказів на підтвердження фінансової неможливості сплатити судовий збір та не витребував доказів, яких, на його думку, не вистачало. Верховний Суд просто зазначив, що ніяких підстав для надання звільнення від судового збору не існувало.
У цій справі Суд назвав відмову Верховного Суду звільнити заявника від сплати судового збору, без відповідного обґрунтування, «безпідставним» обмеженням права останнього на доступ до правосуддя та зазначив, що, на його переконання, відмова у звільненні була зумовлена виключно бажанням Верховного Суду поповнити державний бюджет.
Отже, питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ГБК «СИРЕНА» з направленням справи до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345 353 355 356 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «СИРЕНА» задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року про повернення апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «СИРЕНА» у справі №580/1672/19 скасувати.
Справу №580/1672/19 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак О.О. Шишов