ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року
м. Київ
справа №580/5431/21
адміністративне провадження № К/990/7300/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Стрелець Т.Г., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року (ухвалене у складі головуючого судді Кульчицького С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі також - відповідач, скаржник), у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 1 лютого 2021 року про відмову позивачу у проведенні і перерахунку з 1 жовтня 2020 року пенсії по інвалідності на підставі довідки Черкаської обласної прокуратури від 29 грудня 2020 року № 21-707 вих.20, відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (в первинній редакції) та рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2019 року за №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19) в розмірі 70 % від суми місячної заробітної плати, яка визначена у довідці Черкаської обласної прокуратури від 28 грудня 2020 року № 21-707 вих.20, без обмежень її граничного розміру;
зобов`язати відповідача здійснити з 1 жовтня 2020 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності позивачу з розрахунку 70 % від суми місячної заробітної плати, яка визначена у довідці Черкаської обласної прокуратури від 29 грудня 2020 року № 21-707 вих.20, без обмежень її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 1 лютого 2021 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку з 1 жовтня 2020 року пенсії по інвалідності на підставі довідки Черкаської обласної прокуратури від 29 грудня 2020 року № 21-707 вих.20, відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2019 року за №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19) в розмірі 70 % від суми місячної заробітної плати, яка визначена у довідці Черкаської обласної прокуратури від 29 грудня 2020 року № 21-707 вих.20; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 1 жовтня 2020 року перерахунок пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року з розрахунку 70 % від суми місячної заробітної плати, яка визначена у довідці Черкаської обласної прокуратури від 29 грудня 2020 року № 21-707 вих.20 та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що положення частини другої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) щодо розміру пенсії застосовуються при призначенні пенсій прокурорським працівникам у разі реалізації ними первинного права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. При перерахунку пенсії по інвалідності, призначеної позивачу, має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Тому, пенсія позивача підлягає перерахунку виходячи із відсоткового значення станом на час призначення позивачу пенсії, а саме у розмірі 70% грошового забезпечення, тому перерахунок позивачу пенсії по інвалідності із застосуванням розміру пенсії 60% грошового забезпечення є протиправним.
4. Стосовно позовних вимог в частині перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, то суди виходили із того, що вказані вимоги є передчасними, оскільки відповідач рішення щодо такого питання не приймав, а тому вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
6. На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано у спірних правовідносинах положення статті 86 Закону та статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ), у зв`язку з чим суди дійшли помилкових висновків щодо наявності у позивача права на перерахунок з 1 жовтня 2020 року пенсії по інвалідності на підставі довідки Черкаської обласної прокуратури від 28 грудня 2020 року № 21-707 вих.20, виходячи з розрахунку 70% від суми місячної заробітної плати.
7. Скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій під час розгляду справи помилково не враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постанові від 20 січня 2021 року у справі №560/2120/20 (щодо безпідставності вимог позивачів про перерахунок розміру пенсії на підставі частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію), оскільки зазначена норма ще з 1 січня 2015 року є нечинною. У таких випадках судам слід керуватись діючим законодавством, зокрема статтею 86 Закону №1697-VII) та висновком Верховного Суду, що викладені у постановах від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20, від 29 грудня 2021 року у справі №580/5/21 про те, що правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
8. Касаційна скарга надійшла до суду 23 лютого 2021 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 4 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №580/5431/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
10. Ухвалою Верховного Суду від 4 липня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 5 липня 2022 року.
Позиція інших учасників справи
11. Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
12. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач з 31 грудня 2014 року є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону №1789-ХІІ.
13. Черкаською обласною прокуратурою надано позивачу довідку від 28 грудня 2020 року № 21-707 вих.20 про розмір заробітної плати, обрахованої згідно статті 81 Закону України «Про прокуратуру» для перерахунку пенсії за відповідною посадою.
14. 26 березня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії на підставі довідки Черкаської обласної прокуратури від 28 грудня 2020 року №21-707 вих.20.
15. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 1 лютого 2021 року №97104016342 позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки Черкаської обласної прокуратури від 28 грудня 2020 року № 21-707 вих.20 у розмірі 60% від суми місячної заробітної плати та обмежено її десятьма прожитковими мінімумами.
16. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
18. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
19. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
20. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року не відповідають, а доводи касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.
22. Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
24. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
У той же час, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
25. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
26. З матеріалів справи та доводів касаційної скарги вбачається, що пенсійний орган погоджується з наявністю у позивача права на перерахунок пенсії, проте заперечує щодо перерахунку пенсії виходячи із розміру 70 % від розміру заробітної плати, що визначена у довідці Черкаської обласної прокуратури від 28 грудня 2020 року № 21-707 вих.20 без обмеження максимального розміру пенсії.
27. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та висновкам судів попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає таке.
28. На час призначення ОСОБА_1 пенсії (31 грудня 2014 року) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ (до 15 липня 2015 року).
29. Так, статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції, чинній до 1 жовтня 2011 року, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
30. Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI у статтю 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
31. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій і п`ятій цифри « 80» замінено цифрами « 70».
32. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій та п`ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60».
33. За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 1 січня 2015 року) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 1 січня 2015 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.
34. Водночас 15 липня 2015 року набрав чинності Закон №1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року.
35. З набранням чинності Законом №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
36. Згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
37. Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, Верховний Суд виходить із такого.
38. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
39. За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
40. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
41. Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон №1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону №1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
42. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону №1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
43. Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом №1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону №1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону №1697-VII.
44. У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
45. Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.
46. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що до правовідносин стосовно визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
47. Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №560/2120/20, Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду щодо застосування статті 50-1 Закону №1789-ХІІ та статті 86 Закону №1697-VII у аналогічних правовідносинах, висловленою у постанові від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20 та Верховного Суду від 29 грудня 2021 року у справі №580/5/21, від 30 грудня 2021 року у справі №500/101/21, від 12 січня 2022 року у справі №140/16989/20 та від 5 травня 2022 року у справах №260/962/20, №460/830/21, №580/4123/21, №580/3812/12, про що обґрунтовано було зазначено у касаційні скарзі.
48. Таким чином, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії (26 березня 2021 року) стаття 50-1 Закону №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність.
49. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
50. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 70 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
51. З приводу застосування при перерахунку пенсії позивачу, призначеної йому відповідно до Закону № 1789-XII, обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, то колегія суддів зазначає таке.
52. Відмовляючи у задоволенні позову у вказаній частині, суди попередніх інстанцій виходи із того, що вказані вимоги є передчасними, оскільки відповідач рішення стосовно такого питання не приймав.
53. Однак, вказані висновки суперечать встановленим обставинам справи, оскільки рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 1 лютого 2021 року №97104016342, яке є предметом спору у цій справі, позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки Черкаської обласної прокуратури від 28 грудня 2020 року № 21-707 вих.20 у розмірі 60% від суми місячної заробітної плати та обмежено її десятьма прожитковими мінімумами. Тому суди попередніх інстанцій повинні були надати оцінку спірному рішенню відповідача і в частині обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами.
54. Так, за змістом статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - №3668-VI; який набрав чинності 1 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
55. Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
56. При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
57. Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
58. На думку колегії суддів, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону №3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
59. Закон №1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом №1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
60. Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом №1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
61. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14 жовтня 2014 року - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.
62. Викладені вище висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19, від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20, а також Верховним Судом у постановах від 8 липня 2020 року у справі №607/7115/17, від 10 вересня 2020 року у справі №280/5154/19, від 24 вересня 2020 року у справі №640/5854/19 та від 30 грудня 2021 року у справі №500/101/21.
63. Оскільки внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний, то з огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
64. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
65. Таким чином, доводи касаційної скарги відповідача щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, статті 86 Закону №1697-VII та неврахування висновків стосовно застосування вказаних норм права, викладених у постановах Верховного Суду, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
66. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
67. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статі 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
68. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
69. Оскільки судом було установлено неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, то касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Висновки щодо розподілу судових витрат
70. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року скасувати.
Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: Т.Г. Стрелець
С.М. Чиркін