ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 587/1900/17
провадження № 61-10189св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Северинівська сільська рада Сумського району Сумської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу,- ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Рішкою Діною Сергіївною, на ухвалу Сумського апеляційного суду від 08 червня 2023 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа - Северинівська сільська рада Сумського району Сумської області, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина.
Вказувала, що за життя він був одиноким та не мав власної родини й, будучи тяжко хворим, потребував сторонньої допомоги та догляду. Вона вимушена була забрати брата до себе на постійне проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де він і помер.
Посилалася на те, що документально підтвердити факт проживання зі своїм братом вона не має можливості, оскільки останній був зареєстрований за іншою адресою, ніж вона.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- встановити факт її проживання однією сім`єю із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми братом ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 01 серпня 2017 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Суми братом ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення районного суду мотивовано тим, що факт спільного проживання заявниці із її померлим братом на день його смерті доведено заявником.
Районний суд взяв до уваги, що отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що належала спадкодавцю, заявниця не має можливості, оскільки спадкодавець був зареєстрований в АДРЕСА_2 , а фактично проживав за її адресою в АДРЕСА_1 до часу відкриття спадщини.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 , який не брав участі у справі, звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Сумського районного суду Сумської області від 01 серпня 2017 року.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 18 травня 2023 року заявнику поновлено строк на апеляційне оскарження судового рішення та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 01 серпня 2017 року.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 08 червня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 01 серпня 2017 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що після смерті батька ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звертався, доказів того, що він як спадкоємець, який на час смерті фактично проживав із батьком, не надав.
Оскільки ОСОБА_2 , як спадкоємець померлого ОСОБА_3 , який не проживав на час смерті спадкодавця разом з ним, є таким спадкоємцем, який у порядку визначеному законом не заявив свого права на прийняття спадщини, відсутні підстави для визнання його особою, яка не брала участі у справі, але оскарженим судовим рішенням вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, яка має право в апеляційному порядку оскаржити ухвалене рішення суду.
Апеляційний суд закрив провадження у справі, оскільки встановлено, що рішенням першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 не вирішувалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалу Сумського апеляційного суду від 08 червня 2023 року скасувати на направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Рішкою Д. С., мотивована порушенням апеляційним судом права на доступ до правосуддя.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність порушення його прав рішенням районного суду. Суд першої інстанції неправильно зазначив, що інших спадкоємців, крім ОСОБА_1 , у спадкодавця немає. Судом не було встановлено коло спадкоємців померлого ОСОБА_3 .
Вважає, що у справі наявний спір про право.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_2 вказує те, що апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин положення пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. Вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про закриття апеляційного провадження, що в свою чергу призвело до порушення права заявника на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначає, що районним судом постановлено рішення без залучення до участі у справі спадкоємця першої черги за законом - сина померлого ОСОБА_3 , що позбавляє його можливості оформити у встановленому порядку свої права на спадщину та свідчить про наявність спору про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові 17 червня 2021 року у справі № 161/10157/20, які не були застосовані апеляційним судом.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Василець С. О. подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.
Зазначає про відсутність порушення апеляційним судом норм процесуального права, оскільки ОСОБА_2 не прийняв спадщину після смерті батька, отже, оскаржуваним рішенням районного суду не вирішувалися питання про його права, свободи та інтереси. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 04 грудня 2017 року отримала свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 є рідним братом ОСОБА_1 (а. с. 7, 11).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, і після його смерті відкрилася спадщина на належну йому земельну ділянку площею 2,91 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області, яку він успадкував після смерті матері ОСОБА_4 (а. с. 12, 13).
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за законом є його сестра ОСОБА_1 , інших спадкоємців після смерті ОСОБА_5 немає (а.с. 21-22).
ОСОБА_3 був зареєстрований в АДРЕСА_2 , а фактично проживав за адресою в АДРЕСА_1 (а. с. 9, 10).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Рішкою Д. С., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , апеляційний суд вказав, що оскаржуваним рішенням Сумського районного суду Сумської області від 01 серпня 2017 року прав та обов`язків ОСОБА_2 не вирішувалося та не порушувалося.
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується та вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами права, які судом правильно застосовані.
Звернувшись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 , обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження Сумського районного суду Сумської області від 01 серпня 2017 року, посилався на те, що судом першої інстанції вирішено питання про його права та обов`язки, оскільки він є сином померлого ОСОБА_3 та у нього наявне право щодо успадкування майна батька. При цьому вказував, що районний суд неправильно зазначив про відсутність інших спадкоємців майна померлого ОСОБА_3 .
Апеляційний суд під час розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 встановив, що останній не звертався до нотаріуса в установленому порядку про прийняття спадщини. При цьому ОСОБА_2 не надав доказів того, що він на час смерті батька фактично проживав із ним. Отже, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 вважається таким, що не прийняв спадщину після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
З огляду на зазначене, доводи, наведені ОСОБА_2 в апеляційній та касаційній скаргах, не доведено належними та допустимими доказами.
Оскільки звернувшись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 не довів, що рішенням районного суду вирішувалося питання про його права, інтереси та (або) обов`язки, відтак, суд апеляційної інстанції на підставі частини третьої статті 362 ЦПК України правильно закрив апеляційне провадження.
Отже, закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи, належно дослідив усі обставини справи та встановив відсутність порушеного права ОСОБА_2 , оскільки він не довів факту прийняття спадщини після смерті батька.
Інші наведені в касаційній скарзі аргументи не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що суд порушив норми процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.
З огляду на зазначене, висновки апеляційного суду відповідають нормам процесуального права, а оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням положень статей 263-265 ЦПК України, відтак, скасуванню не підлягає.
Відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Рішкою Діною Сергіївною, залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського апеляційного суду від 08 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник