Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 591/2372/16-ц
провадження № 61-45742св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Cімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Виконавчий комітет Сумської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Сумської міської ради на постанову Апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Хвостика С. Г., Собини О. І., Ткачука С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконною відмову Виконавчого комітету Сумської міської ради у включенні до списку громадян, які мають право на позачергове одержання жилого приміщення; зобов`язати Виконавчий комітет Сумської міської ради забезпечити її протягом шести місяців благоустроєним житловим приміщенням у позачерговому порядку.
Позовна заява мотивована тим, що 05 червня 2014 року вона подала заяву на ім`я голови Сумського міського голови Лисенка О. М. про сприяння в реалізації права на позачергове отримання жилого приміщення на підставі частини шостої статті 49 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII). 17 червня 2014 року Управління обліку, розподілу та приватизації житла Сумської міської ради надало їй відповідь про відмову у прийнятті заяви з тих підстав, що вона не знаходиться на обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов. За рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 грудня 2014 року було зобов`язано Виконавчий комітет Сумської міської ради розглянути питання про включення її до окремого списку громадян, які мають право на позачергове одержання житла. Таке питання було розглянуто Виконавчим комітетом Сумської міської ради на засіданні 15 вересня 2015 року з прийняттям рішення № 505 про відмову у включенні до списку позачергового надання житла як особи, яка незареєстрована у м. Суми. На червень 2014 року вона була зареєстрована у м. Севастополь Автономної Республіки Крим; на момент розгляду Виконавчим комітетом Сумської міської ради її заяви - на АДРЕСА_1 . Вважала таку відмову виконавчого комітету незаконною, такою, що суперечить частині шостій статті 49 Закону № 1789-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, щодо забезпечення протягом шести місяців благоустроєним житлом у позачерговому порядку працівників прокуратури, призначених на роботу у іншу місцевість, та положенням ЖК Української РСР щодо виключень із загального правила про постійність проживання; термін для надати їй житла починає відраховуватися з дня подання нею заяви без будь-яких застережень, окрім наявності факту переведення на роботу у іншу місцевість.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2018 року у складі судді Грищенко О. В. у позові відмовлено за необґрунтованістю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 15 вересня 2015 року втратила чинність норма частини шостої статті 49 Закону № 1789-XII, яка передбачала позачергове забезпечення працівників прокуратури благоустроєним жилим приміщенням, тому відповідач не мав підстав для прийняття іншого рішення. Також суд виходив з того, що спірні правовідносини виникли з моменту прийняття виконавчим комітетом рішення від 15 вересня 2015 року, а не з моменту звернення ОСОБА_1 із заявою про сприяння в реалізації права на позачергове отримання жилого приміщення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2018 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення; позов задоволено; визнано незаконним рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 15 вересня 2015 року за № 505 стосовно відмови включити ОСОБА_1 до списку громадян, які мають право на позачергове одержання житлового приміщення; зобов`язано виконавчий комітет Сумської міської ради забезпечити ОСОБА_1 благоустроєним житловим приміщенням у позачерговому порядку на підставі частини шостої статті 49 Закону 1789-XII; стягнено з Виконавчого комітету Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 551,20 грн, витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 826,80 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що питання про забезпечення ОСОБА_1 житлом повинно вирішуватися на підставі частини шостої статті 49 Закону № 1789-XII, чинної на момент призначення її на посаду прокурора прокуратури м. Суми в порядку переведення з прокуратури Гагарінського району м. Севастополя. Суд виходив з того, що позивач має право на позачергове одержання житла незалежно від тривалості приживання у м. Суми; на момент подання заяви про взяття на облік для одержання житла до прийняття Виконавчим комітетом Сумської міської ради рішення від 15 вересня 2015 року ОСОБА_1 проживала у м. Суми. Суд дійшов висновку, що виконавчий комітет порушив права позивача, не забезпечив її благоустроєним житлом у позачерговому порядку як особу, переведену на роботу в іншу місцевість.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду, Виконавчий комітет Сумської міської ради, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2018 року та залишити в силі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2018 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року поновлено Виконавчому комітету Сумської міської ради строк касаційного оскарження; відкрито касаційне провадження у справі; витребувано справу із Зарічного районного суду м. Суми; зупинено виконання постанови Апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2018 року до закінчення касаційного провадження; надіслано учасниками справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу до 26 листопада 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2018 року надано ОСОБА_1 право подати відзив на касаційну скаргу у строк до 17 січня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 46 ЖК Української РСР та не застосував до спірних правовідносин пункт 22 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила № 470), та не врахував, що взяття громадян на квартирний облік підтверджується виключно рішенням виконавчих комітетів місцевих рад. Позивач не перебуває на квартирному обліку у Виконавчому комітеті Сумської міської ради, тому не визнана такою, що потребує поліпшення житлових умов. Рішення від 15 вересня 2015 року № 505 прийнято Виконавчим комітетом Сумської міської ради на підставі звернення 28 липня 2015 року ОСОБА_1 із заявою про взяття на квартирний облік після втрати чинності Законом № 1789-XII, новий Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» не передбачає пільг стосовно взяття на квартирний облік прокурорів та слідчих прокуратури. Зобов`язуючи Виконавчий комітет Сумської міської ради забезпечити ОСОБА_1 благоустроєним житловим приміщенням у позачерговому порядку, суд перебрав на себе повноваження виконавчого органу міської ради. Крім того, суд апеляційної інстанції застосував норму Закону № 1789-XII, яка втратила чинність на момент виникнення спірних правовідносин.
Відзив (заява) на касаційну скаргу
У січні 2019 року ОСОБА_1 направила поштою до Верховного Суду заяву, у якій зазначила, що не може подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам частини першої статті 395 ЦПК України, оскільки не отримувала копію касаційної скарги.
З огляду на частину другу статті 43 ЦПК Україниучасники справи, зокрема зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
07 листопада 2018 року на виконання ухвали Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року на адресу ОСОБА_1 , вказану у касаційній скарзі ( АДРЕСА_2 ), надсилалася копія касаційної скарги та доданих до неї документів.
04 грудня 2018 року ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу, 07 грудня 2018 року клопотання передано судді-доповідачу Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 17 грудня 2018 року поновив строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 17 січня 2019 року.
21 грудня 2018 року копія ухвали Верховного Суду від 17 грудня 2018 року була надіслана на адресу ОСОБА_1
17 січня 2019 року ОСОБА_1 направила поштою до Верховного Суду заяву, у якій повідомила, що не отримувала копію касаційної скарги, 22 січня 2019 року цю заяву передано судді-доповідачу Верховного Суду.
У січні 2019 року поштове відправлення від 07 листопада 2018 року повернуто без вручення до Верховного Суду після закінчення одного місяця, протягом якого поштове відправлення зберігається об`єктом поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачу, відповідно до пункту 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
Верховний Суд в установленому законом порядку надіслав ОСОБА_1 копії касаційної скарги та доданих до неї документів.
На момент постановлення ухвали Верховного Суду від 17 грудня 2018 року про поновлення строку на подання відзиву у суду були відсутні підстави вважати, що поштове відправлення від 07 листопада 2018 року не було вручене ОСОБА_1 , яка з клопотанням про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу не надала підтвердження того, що за її адресою на поштове відділення Укрпошти (довідка Укрпошти) не надходило будь-яких реєстрованих поштових відправлень з Верховного Суду, що таке поштове відправлення не зберігається без вручення об`єктом поштового зв`язку місця призначення.
Учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень (частина перша статті 43 ЦПК України).
З огляду на зазначене, ОСОБА_1 також мала право безпосередньо ознайомитися з матеріалами касаційного провадження в приміщенні суду.
Короткий зміст відзиву (заяви) на касаційну скаргу
Надіслана ОСОБА_1 заява мотивована тим, що спірні правовідносини регулюються нормами частини шостої статті 49 Закону № 1789-XII, чинного на момент виникнення у неї права на отримання житла; на момент прийняття виконавчим комітетом оскаржуваного рішення від 15 вересня 2015 року її місце проживання було і залишається м. Суми; місцеві органи виконавчої влади зобов`язані забезпечити житлом прокурорів та слідчих прокуратури, призначених на роботу в іншу місцевість у позачерговому порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 27 березня 2014 року ОСОБА_1 було призначено на посаду прокурора прокуратури м. Суми в порядку переведення з прокуратури м. Севастополя.
17 червня 2014 року у листі Управління обліку, розподілу та приватизації житла Сумської області № Б-871/02.02.01-01 ОСОБА_1 була повідомлена про те, що вона не перебуває на квартирному обліку потребуючих поліпшення житлових умов, тому Виконавчий комітет Сумської міської ради не має можливості та законних підстав для забезпечення її благоустроєним жилим приміщенням.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 грудня 2014 року у справі № 592/7484/14-ц зобов`язано Виконавчий комітет Сумської міської ради розглянути питання про включення ОСОБА_1 до окремого списку громадян, які мають право на позачергове одержання жилого приміщення.
27 липня 2015 року ОСОБА_1 подала на ім`я Сумського міського голови Лисенка О. М. заяву про взяття її на облік для одержання житлової площі.
Відповідно до витягу з рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 15 вересня 2015 року № 505 ОСОБА_1 відмовлено у включенні до списку позачергового надання житла як незареєстрованій у м. Суми.
Суд першої інстанції також встановив, що до момент прийняття зазначеного рішення міської ради ОСОБА_2 не мала реєстрації місця проживання у м. Суми.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).
У пункті 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги (далі - ЦПК України 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України 2017 року під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною шостою статті 49 Закону № 1789-ХІІ, чинної на момент переведення позивача на роботу в іншу місцевість, визначено, що прокурори та слідчі прокуратури, призначені на роботу в іншу місцевість, протягом шести місяців забезпечуються виконавчими комітетами місцевих Рад благоустроєним жилим приміщенням в позачерговому порядку.
Відповідно до частини першої статті 36 ЖК Української РСР облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання (частина перша статті 37 ЖК Української РСР).
Відомості про те, що ОСОБА_1 перебувала на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем проживання та/або за місце роботи у справі відсутні.
На час дії частини шостої статті 49 Закону № 1789-ХІІ Управлінням обліку, розподілу та приватизації житла Сумської міської ради надавалася ОСОБА_1 консультація щодо переліку документів, необхідних для розгляду питання включення її до списку позачергового надання житла у виконавчому комітеті Сумської ради.
Проте, будь-якого підтвердження того, що ОСОБА_1 подавала такий перелік документів для постановку на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, матеріали справи не містять.
Таким чином, на момент звернення до Сумського міського голови ОСОБА_1 не проживала у м. Суми та не перебувала на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Із заявою про взяття на квартирний облік ОСОБА_1 звернулася до Сумської міської ради у липні 2015 року, тобто, коли норма частини шостої статті 49 Закону№ 1789-ХІІ вже втратила чинність.
Встановивши, що на момент прийняття Виконавчим комітетом Сумської міської ради рішення від 15 вересня 2015 року № 505 підстави для включення ОСОБА_1 до списку на позачергове надання житла та її забезпечення благоустроєним житлом були відсутні, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові.
Апеляційний суд вищевикладеного не врахував та помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Крім того, черговість надання житла прокурорам, що призначені на роботу в іншу місцевість, визначається часом включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, що узгоджується зі статтями 43 та 46 ЖК Української РСР.
Зобов`язуючи відповідача надати позивачу житло, суд апеляційної інстанції неправильно застосував зазначені норми права, надав ОСОБА_1 переважне право на забезпечення таким житлом перед іншими громадянами, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень на підставі статті 46 ЖК Української РСР.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 413 ЦПК України 2017 року суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
За таких обставин рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2018 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 ухвалене на підставі повно, всебічно з`ясованих обставин справи та правильного застосування норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, а тому це рішення відповідно до статті 413 ЦПК України 2017 року необхідно залишити в силі, а постанову суду апеляційної інстанції - скасувати.
Керуючись статтями 402 409 413 416 ЦПК України 2017 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Сумської міської ради задовольнити.
Постанову Апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2018 року скасувати.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2018 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик