ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 591/2669/16-а
адміністративне провадження № К/9901/17468/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу № 591/2669/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, треті особи Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, Обласний комунальний заклад "Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи"
за касаційною скаргою Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 24 березня 2017 року
(прийняту в складі головуючого судді Прокудіної Н.Г.)
та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Рєзнікової С.С., суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1.30 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, треті особи Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, Обласний комунальний заклад "Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи", в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення міжвідомчої комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги;
- зобов`язати Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області повернути позивачу безпідставно утриманні кошти в сумі 2656,85 грн.;
- зобов`язати Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області повернути позивачу неправильно утримані кошти з виплат "Дітям війни".
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перебуває на обліку як отримувач пенсії по інвалідності I групи, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір призначеної пенсії станом на 01 грудня 2016 року складає 1371 грн. 27 коп. Проте розмір пенсії, яку фактично отримує позивачка є значно меншим. Із отриманого листа Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України позивачка дізналася, що в період з 01 червня 2012 року по 31 травня 2013 року з її пенсії проводилися утримання на підставі рішення управління від 25 квітня 2012 року на загальну суму 2656 грн.85 коп. Крім цього, з пенсії позивачки проводилися утримання на підставі постанови ВДВС Сумського міського управління юстиції від 04 грудня 2014 року у виконавчому провадженні №44959667. Про рішення міжвідомчої комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсії та грошової допомоги управління від 25 квітня 2012 року, позивачка дізналася лише 30 квітня 2016 року, після отримання копії вищезазначеного рішення. Вважаючи, що рішення від 25 квітня 2012 року є незаконним, просить його скасувати та зобов`язати відповідача повернути безпідставно утримані кошти в сумі 2656 грн. 85 коп.
Короткий зміст рішення суду І та ІІ інстанцій
3. 24 березня 2017 року Зарічний районний суд м. Суми вирішив:
Поновити строк звернення.
Визнати протиправним рішення міжвідомчої комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 25 квітня 2012 щодо пенсійної справи ОСОБА_1 по особовому рахунку НОМЕР_1 .
Скасувати рішення міжвідомчої комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 25 квітня 2012 щодо пенсійної справи ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Зобов`язати Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області повернути ОСОБА_1 безпідставно утримані кошти в сумі 2656,85 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області - на користь Державного бюджету України витрати на оплату судового збору в сумі 551,20 грн.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами факту вчинення позивачем недобросовісних дій.
5. За результатами перегляду справи в апеляційному порядку Харківський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 11 травня 2017 року вирішив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 09 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Зарічного районного суду м. Суми від 24 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі №591/2669/16-а скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У касаційній скарзі відповідач наполягає на поданні позивачем до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області завідомо їй відомих недостовірних відомостей та неповідомлення про визнання її інвалідом ІІ групи, що призвело до неправомірної переплати пенсії в сумі 2656, 85 грн.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2017 року відкрито касаційне провадження.
9. 07 лютого 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.
10. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 лютого 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т. О., суддів Берзанюка Я.О., Кравчука В.М.
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11 червня 2019 року, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В.
12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 вересня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 перебуває на обліку як отримувач пенсії по інвалідності I групи, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Згідно змісту листа Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України "Про надання інформації" №2006/03-28 від 11 лютого2016р., розмір призначеної позивачу пенсії станом на 01 грудня 2016р. складає 1371 грн. 27 коп.
Як вбачається з листа Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 07 квітня 2016р. вих. 589/05-20, в період з 01 червня 2012р. по 31 травня 2013р. з пенсії позивача проводилися утримання на підставі рішення управління від 25 квітня 2012р. на загальну суму 2656 грн.86 коп. До того ж, з пенсії позивачки проводилися утримання на підставі постанови ВДВС Сумського міського управління юстиції від 04 грудня 2014 року у виконавчому провадженні №44959667.
Підставою прийняття рішення від 25 квітня 2012р. про здійснення утримання з пенсії позивача, стало, на думку відповідача, умисне надання позивачем недостовірної інформації для призначення пенсії.
Так, у 2000 році для призначення пенсії позивачем надано до управління довідку МСЕК, в якій зазначалося, що їй встановлено I група інвалідності. Оскільки у вказаній довідці містилися виправлення щодо групи інвалідності, з метою перевірки достовірності відомостей, управлінням 16 квітня 2012р. направлено запит до Сумської онкологічної МСЕК з проханням уточнити яку саме групу інвалідності встановлено позивачу.
На вказаний запит надійшла відповідь від 25 січня 2012р., в якій зазначено, що позивач була оглянута 24 березня 2000 року, акт огляду №443, їй встановлена II група інвалідності, загальне захворювання, безтермінове. За зверненням хворої 20 грудня 2012р. був наданий дублікат довідки згідно акту огляду - виправлень немає.
15 березня 2012р., Управлінням було повторно зроблено запит до Сумської онкологічної МСЕК з проханням більш ретельно перевірити інформацію стосовно групи інвалідності позивача.
На вказаний запит надійшов лист від 23 березня 2012р. №139 з проханням виданий витяг із акту огляду МСЕК серії АБ№004387 від 24 березня 2000р. акт №443 про визнання інвалідом I групи позивача вважати недійсним, оскільки згідно з наявною документацією заявниця визнана інвалідом II групи безтермінове і ніякі виправлення в зазначений акт не вносилися. Окрім того зазначено, що особи які видавали витяг з акту огляду МСЕК на даний момент не працюють.
На підставі вказаної інформації, встановлення факту подання позивачкою недостовірних відомостей до управління та зловживання з її боку, міжвідомчою комісією з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги було прийнято рішення від 25 квітня 2012р. про утримання з позивача надміру виплаченої пенсії в сумі 2656 грн. 85 коп.
З 30 березня 2012 року пенсію позивачу перераховано по 1 групі інвалідності.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4.
Згідно з пунктом 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї, тощо.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані відповідачем за умови зловживань з боку пенсіонера, зокрема, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, або подання страхувальником недостовірних даних.
Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом. Як встановлено судом та не спростовано представником відповідача, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, а отже й підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера, у суб`єкта владних повноважень не було.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Таку правову позицію було висловлено в постанові Великої палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, а також в постанові Верховного суду від 29 липня 2020 року справа №155/1598/16-а.
Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Проте висновки пенсійного фонду з приводу недобросовісності позивача, які стали підставою для прийняття рішень щодо утримання частини пенсії не відповідають дійсності.
З листа Сумської онкологічної МСЕК, наявного в матеріалах справи, вбачається, що орган просить витяг із акту огляду МСЕК серії АБ№004387 від 24 березня 2000р. та акт №443 про визнання інвалідом I групи позивача вважати недійсним і при цьому додає, що особи, які видавали витяг з акту МСЕК на даний момент не працюють.
З наведеного стає очевидним, що помилка у даному документі, сталася не з вини позивача, а працівників Сумської онкологічної МСЕК, які видали позивачу витяг з акту МСЕК, який не відповідає оригіналу.
Оскільки у справі, яка розглядається не було встановлено обставин, за яких допускається стягнення з пенсіонера зайво виплачених сум пенсій, а переплата пенсії відбулася внаслідок невиконання відповідачем своїх обов`язків відповідно до законодавства (перевірка отриманих документів), то у Пенсійного фонду були відсутні підстави для утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України (в редакції до 15.12.2017) у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про: визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов`язання відповідача вчинити певні дії; зобов`язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.
Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 24 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі №591/2669/16-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді А.І. Рибачук
Л.В. Тацій