27.08.2023

№ 600/1407/22-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 600/1407/22-а

провадження № К/990/34398/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мельник-Томенко Ж. М., Радишевської О. Р.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року, ухваленого у складі у складі головуючого судді Анісімова О. В., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Капустинського М. М., суддів: Ватаманюка Р. В., Сапальової Т. В.

І. Суть спору

1. У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті (далі також - Відділ Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови від 22 грудня 2021 року № 307793 про застосування до фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51000,00 грн., винесену Відділом Укртрансбезпеки.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що уповноваженими особами Відділу Укртрансбезпеки за результатами перевірки транспортного засобу (вантажний спеціалізований самоскид) марки "DAF CF 85", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 та яким керував водій ОСОБА_2 встановлено порушення вимог абзацу 17 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", внаслідок чого до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф.

Позивач вказує на безпідставність накладеного штрафу, оскільки порушення законодавства про автомобільний транспорт нею не вчинялось.

Зазначає, що вона не є ані учасником дорожнього руху, ані перевізником, що здійснює перевезення вантажів, оскільки транспортний засіб вибув з користування позивача з 20 липня 2021 року та був переданий ТОВ «Бетонний завод «Кубометр» на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 20 липня 2021 року, що також підтверджується Формою № 20-ОПП.

Крім того відомості зазначенні в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27 жовтня 2021 року № 315476, на підставі якого винесена оскаржувана постанова містять виключно інформацію та підписи посадових осіб відповідача.

Наголошує, що габаритно-ваговий контроль здійснено без інспекторів та водієві не надавались документи за результатами зважування.

Вважаючи постанову відповідача від 22 грудня 2021 року № 307793 протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про її скасування.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. 27 жовтня 2021 року посадовою особою Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку від 25 жовтня 2021 року № 011397 здійснено перевірку транспортного засобу "DAF CF 85", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належать ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт № 315476 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

4. Згідно з вказаним актом встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. За вказане порушення передбачена відповідальність, а саме згідно з абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5. Водій транспортного засобу ОСОБА_3 від підпису в акті відмовився, про що свідчить проставлений в акті запис. Заперечення та пояснення водія про причини порушення в акті відсутні.

6. За результатами перевірки складено також акт від 27 жовтня 2021 року № 0061254 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому вказано: марка автомобіля - «DAF» модель CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; нормативно допустима маса транспортного засобу 40,00 т, фактична маса - 30,550 т. Також вказано фактичне осьове навантаження, тонн: 8,95/21,50 при нормативно допустимому 16/16.

7. Таким чином внаслідок проведеного габаритно-вагового контролю оформлено довідку від 27 жовтня 2021 року № 0064852, згідно з якою навантаження на осі транспортного засобу складає (в тоннах): 1) 4,35; 2) 4,60; 3) 11,00; 4) 10,60. Повна маса транспортного засобу становить 30,550 т. Тип транспортного засобу визначено по схемі за № 5 згідно з наведеним переліком.

8. На підтвердження факту перевищення осьового навантаження транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_1 , посадовою особою Укртрансбезпеки видано чек, складений о 09 год. 13 хв. 27 жовтня 2021 року, із зазначенням відомостей про навантаження на осі транспортного засобу.

9. В подальшому 09 грудня 2021 року посадовою особою Придністровського міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки оформлено повідомлення № 104401/24/24-21, згідно з яким ОСОБА_1 запрошується на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 22 грудня 2021 року. Доказів вручення вказаного повідомлення позивачу суду надано не було.

10. 22 грудня 2021 року заступник начальника Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Дмитро Кройтор, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 307793, відповідно до якої за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 вказаного Закону, постановлено стягнути із ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у розмірі 51000,00 грн.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, позов задоволено в повному обсязі.

12. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у спірних правовідносинах не відноситься до категорії автомобільних перевізників в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" з огляду на договір найму (оренди) транспортного засобу, укладеного 20 липня 2021 року між позивачем та ТОВ «Бетонний завод «Кубометр».

При цьому суд констатував перевищення габаритно-вагових норм у розмірі 5,6 тонн, що становить 35 %, за що передбачено відповідальність абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

13. Зазначена позиція підтримана Сьомим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

14. Відповідач подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Так, автор скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо процедури реалізації Уктрансбезпекою своїх повноважень щодо притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності у разі ненадання всіх документів, які можуть підтвердити статус такого суб`єкта, визначені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема договору оренди.

Стверджує, що судами зроблено хибні висновки про відсутність підстав для застосування до позивача штрафу, оскільки загальна маса транспортного засобу з вантажем перевищувала нормативно допустимих габаритно-вагових норм понад 30 відсотків.

15. Верховний Суд ухвалою від 09 січня 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою Відділу Укртрансбезпеки на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

16. Представник позивача подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).

20. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

21. Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

22. За приписами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08 вересня 2005 року № 2862-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

23. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

24. За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

25. Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

26. Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

27. В силу пункту 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

28. Як передбачено статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

29. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

30. Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

31. За приписами пунктів 15 - 18, 20 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

32. Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний, серед іншого, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

33. Відповідно до абзацу 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

VI. Позиція Верховного Суду

34. З аналізу наведених норм слідує, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

35. У справі, що розглядається, за результатами перевірки складено акт від 27 жовтня 2021 року № 0061254 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому вказано: марка автомобіл - «DAF» модель CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; нормативно допустима маса транспортного засобу 40,00 т, фактична маса - 30,550 т. Також вказано фактичне осьове навантаження, тонн: 8,95/21,50.

36. Водночас за спеціальними правилами габаритно-вагова норма щодо граничного навантаження на здвоєну вісь становить 16 тонн.

37. При цьому, для застосування штрафу у розмірі, визначеному абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, показники навантаження на здвоєні осі у тонах мають сягати понад 20,8 т, тобто перевищення має становити від 4,8 т.

38. Враховуючи зафіксовані контролюючим органом в акті від 27 жовтня 2021 року № 0061254 показники осьового навантаження, а саме 8,95/21,50 тонн, перевищення складає 5,6 тонн, що становить 35 %.

39. Наведене свідчить про вчинення порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке полягає у перевищенні встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, за яке абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-III передбачено відповідальність у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

40. Водночас адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників.

41. У справі, що розглядається, позивач є власником транспортного засобу, який перевірявся Відділом Укртрансбезпеки, однак як встановлено судами, 20 липня 2021 року між позивачем та ТОВ «Бетонний завод «Кубометр» укладено договір найму (оренди) транспортного засобу «DAF» модель CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 29).

42. Таким чином спірним у цій справі є питання правомірності стягнення саме з позивача як власника транспортного засобу адміністративно-господарських санкцій та визначення такого власника перевізником.

43. Так, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, визначено, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.

44. Визначення автомобільного перевізника міститься у статті 1 Закону № 2344-III та означає фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Своєю чергою згідно з вказаною нормою права водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка, а послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

45. Відповідно до статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

46. За правилами статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

При цьому документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

47. Водночас перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 Закону № 2344-III визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

48. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, дає підстави для висновку, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

49. Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 01 червня 2023 року та від 06 липня 2023 року у справах № 640/39442/21 та № 560/514/22 відповідно.

50. Така позиція узгоджується також із висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, висловленими у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/7554/19, в якій встановлено, що перевізником у спірних правовідносинах є товариство, яким отримано транспортний засіб на підставі укладеного договору суборенди, та яким вчинено порушення, що полягає у перевищенні транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, яке встановлено внаслідок проведення Укртрансбезпекою габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля.

51. Як зазначалось вище, водій повинен мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, серед яких є товарно-транспортна накладна.

52. Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 363 від 14 жовтня 1997 року, визначено, що товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

53. Аналіз вищезазначених положень Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.

54. Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні встановлюють, визначають що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу).

55. Матеріалами справи підтверджується, що перевезення вантажу вказаним транспортним засобом під час проведення габаритно-вагового контролю здійснювалося на підставі товарно-транспортної накладної від 20 жовтня 2021 року № 52575, згідно з якою автомобільним перевізником зазначено саме ТОВ «Бетонний завод «Кубометр» (а.с. 57).

56. Варто зауважити, що в силу статті 48 Закону № 2344-III водій був зобов`язаний пред`явити уповноваженим особам Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну, адже такий документ прямо передбачений у вказаній правовій нормі.

57. Відповідно до статті 800 Цивільного кодексу України наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.

58. Отже, у спірних правовідносинах, що склались у цій справі, транспортний засіб передано позивачем в оренду ТОВ «Бетонний завод «Кубометр», договір оренди є чинним, недійсним не визнавався, тому саме наймач ТОВ «Бетонний завод «Кубометр», є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ в межах спірних правовідносин, а не позивач.

59. Таким чином, аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи колегія суддів виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

60. При цьому автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III).

61. Не без того, що надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати.

62. За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

63. Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

64. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

65. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

66. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

2. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року у справі № 600/1407/22-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Ж. М. Мельник-Томенко

О. Р. Радишевська