ПОСТАНОВА
Іменем України
01 квітня 2020 року
Київ
справа №606/1020/16-а
провадження №К/9901/8845/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Державної служби України з надзвичайних ситуацій на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області у складі судді Марціцкої І.Б. від 09 серпня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Рибачука А.І., Багрія В.М., Старунського Д.М. від 06 жовтня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неналежного розрахунку та виплати йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи та зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити йому вказану допомогу у розмірі 42-місячного грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 серпня 2016 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неналежного розрахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю ІІ групи.
Зобов`язано Державну службу України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи у розмірі 42-місячного грошового забезпечення на момент звільнення, виходячи із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у складі від 06 жовтня 2016 року постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 серпня 2016 року скасовано. Прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.
Визнано протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо призначення ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи одноразової грошової допомоги у розмірі 42-місячного грошового забезпечення, виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою.
Зобов`язано Державну службу України з надзвичайних ситуацій здійснити призначення ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи одноразової грошової допомоги у розмірі 42-місячного грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при вирішення спірних відносин пріоритетним є Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Отже, у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала в період проходження військової служби, особі рядового чи начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту виплачується одноразова грошова допомога в порядку та на умовах, визначених статтею 118 Кодексу цивільного захисту України, Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908 в розмірі 42- місячного грошового забезпечення, яке відповідно до згаданого порядку, Постанови №1294 і статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулася із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) на посаді начальника відділення 22 державного пожежно-рятувального поста 10 державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України у Тернопільській області.
7. Наказом Управління ДСНС України у Тернопільській області №596 від 02 листопада 2015 року майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника відділення 22 державного пожежно-рятувального поста 10 державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України у Тернопільській області, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено за пунктом 176 підпунктом « 3» (за станом здоров`я).
8. Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК №0613914 від 15 грудня 2015 року ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності. Причина інвалідності: хвороба отримана в період проходження служби в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
9. Відповідно до протоколу засідання комісії МНС України № 5 від 20 жовтня 2015 року з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту вирішено згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908 виплатити інваліду ІІ групи ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у сумі 55965,00 грн.
10. При розрахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, ДСНС України виходило з розміру його посадового окладу за останньою посадою, окладу за звання та надбавки за вислугу років.
11. Не погоджуючись з виплаченою сумою допомоги, ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. Касаційна скарга Державної служби України з надзвичайних ситуацій обґрунтована тим, що питання, пов`язані із проходженням громадянами України служби цивільного захисту, соціальним та правовим захистом осіб рядового і начальницького складу такої служби, грошовим забезпеченням цих осіб, а також питання щодо виплати їм допомоги у разі травми, поранення чи інвалідності, що заподіяні чи настали у період проходження служби, врегульовані Кодексом цивільного захисту України та Порядком № 908, якими визначено складові грошового забезпечення, з яких обчислюється розмір одноразової грошової допомоги. Посилання позивача на застосування до даних правовідносин положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є необґрунтованими, оскільки спірні відносини виникли щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 118 Кодексу цивільного захисту України.
13. Відзиву на касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 серпня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року ОСОБА_1 не надав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Частинами першою та другою статті 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
16. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
17. Відповідно до частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
18. На виконання статті 118 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановою від 11 липня 2007 року № 908 затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Порядок № 908).
19. Підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 908 передбачено, що грошова допомога виплачується: особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі у розмірі: 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.
20. Відповідно до пункту 3 Порядку № 908 розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.
21. Отже, Порядок №908, затверджений на виконання статті 118 Кодексу цивільного захисту України, є спеціальним нормативно-правовим актом, який передбачає порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги при настанні наслідків інвалідності уже звільненим особам.
22. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
23. При цьому Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює систему соціального та правового захисту саме військовослужбовців та членів їх сімей.
Дія цього Закону відповідно до статті 3 поширюється на:
1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;
2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
24. З урахуванням обставин справи та вказаних норм законодавства, колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки законодавець у частині другій статті 118 Кодексу цивільного захисту України, який є спеціальним законодавчим актом у регламентації соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, передбачаючи виплату одноразової грошової допомоги, не встановив конкретних її розмірів, а відніс вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України, обчислення розміру цієї допомоги має здійснюватися відповідно до пункту 3 Порядку, затвердженого Урядом на виконання зазначеної статті Кодексу.
25. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року (справа №822/551/16), 27 лютого 2018 року (справа №822/4530/15), 31 січня 2019 року (справа №822/971/17).
26. Оцінюючи висновки судів попередніх інстанцій та доводи касаційної скарги в сукупності, суд вважає, що неврахування вищевказаних обставин, порушення норм матеріального та процесуального права призвело до помилкових висновків судів попередніх інстанцій та неправильного вирішення спору.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
27. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
28. Оскільки доводи касаційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права знайшли підтвердження під час касаційного перегляду, суд дійшов висновку, що відповідні судові рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нової постанови - про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій задовольнити.
Постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 серпня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року - скасувати.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний