№ 607/7620/17

Постанова

Іменем України

19 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 607/7620/17

провадження № 61-16782св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Тернопільська міська рада, Комунальне підприємство Тернопільської міської ради «Тернопіль Інтеравіа»,

третя особа - ОСОБА_2 ,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2019 року у складі судді Дзюбича В. Л. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Бершадської Г. В., Ткач О. І., Ходоровського М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільської міської ради, Комунального підприємства Тернопільської міської ради «Тернопіль Інтеравіа» (далі - КП «Тернопіль Інтеравіа») та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив: визнати незаконним та скасувати розпорядження міського голови міста Тернополя № 87-к від 17 березня 2017 року «Про дисциплінарне стягнення»; визнати незаконним та скасувати розпорядження міського голови міста Тернополя № 223-к від 12 червня 2017 року «Про звільнення з роботи»; визнати недійсним запис у його трудовій книжці про звільнення з посади директора КП «Тернопіль Інтеравіа»; поновити його на посаді директора КП «Тернопіль Інтеравіа» з 12 червня 2017 року; стягнути з КП «Тернопіль Інтеравіа» на його користь належні йому при звільненні суми з урахуванням компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, середній заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку; стягнути з Тернопільської міської ради 100 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що з 11 лютого 2011 року він працював за контрактом на посаді директора КП «Тернопіль Інтеравіа», який неодноразово переукладався і відповідно до розпорядження міського голови № 276-к від 05 серпня 2016 року термін перебування його на посаді продовжено з 02 серпня 2016 року по 01 серпня 2018 року.

Розпорядженням міського голови № 87-к від 17 березня 2017 року на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов`язків, порушення трудової дисципліни. Підставою накладення такого стягнення є пояснення від 23, 28 лютого і 06 березня 2017 року, у яких він вказав причини своєї відсутності 20 та 21 лютого 2017 року на робочому місці у зв`язку з виконанням комерційного замовлення - локальної трансляції у місті Києві на загальну суму 1780 грн, та при цьому він продовжував здійснювати управлінські функції на підприємстві.

Розпорядженням міського голови № 223-к від 12 червня 2017 року його звільнено з посади директора підприємства та розірвано контракт у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов`язків. Підставою звільнення зазначено доповідні листи начальника управління транспорту, комунікацій та зв`язку №556/12.1 від 10 травня 2016 року, №581/12.1 від 16 травня 2017 року, №592/12.1 від 18 травня 2017 року. Вказані листи йому вручені не були та зміст їх невідомий. Жодних пояснень перед застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відповідачем відібрано не було та не вжито заходів для встановлення факту наявності або відсутності його вини у порушеннях, зазначених в оскаржуваному розпорядженні про звільнення.

Систематичне невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків нічим не підтверджується та не відповідає дійсності.

Розпорядження міського голови про звільнення його з роботи видано за відсутності належного підтвердження факту будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку, зокрема, систематичного невиконання без поважних причин трудових обов`язків та грубого порушенням норм трудового законодавства.

У порушення вимог статей 47 83 116 КЗпП України КП «Тернопіль Інтеравіа» у день звільнення не провело з ним остаточний розрахунок, не виплатило компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, не повідомило письмово про нараховані суми та не видало трудову книжку.

Безпідставні звинувачення у систематичному невиконанні посадових обов`язків, незаконне оголошення йому догани та подальше звільнення завдали йому душевних страждань, оскільки він тривалий час перебуває у стані нервового напруження, що потребує додаткових зусиль для організації життя. Він є депутатом міської ради і спроби звільнити його із займаної посади почались саме тоді, коли його політичні погляди розійшлись із поглядами голови Тернопільської міської ради. У зв'язку з викладеним, наявні правові підстави для відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з КП «Тернопіль Інтеравіа» на користь ОСОБА_1 18 102, 24 грн грошової компенсації за невикористані 72 дні відпустки за період з 02 серпня 2011 року по 12 липня 2017 року з утриманням усіх податків, зборів та платежів.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у день звільнення з роботи з позивачем не було проведено остаточний розрахунок та не виплачено йому компенсацію за невикористані 72 календарні дні щорічної відпустки у розмірі 18 102, 24 грн, які підлягають стягненню з КП «Тернопіль Інтеравіа».

Розрахунок з позивачем у день звільнення не було проведено роботодавцем з поважних причин, тому відсутні правові підстави для стягнення передбаченого статтею117 КЗпП України середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Позивача звільнено із займаної посади за систематичне невиконання трудових обов`язків правомірно.

20 і 21 лютого 2017 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці та перебував в м. Києві без оформлення службового відрядження. На час своєї відсутності він як директор КП «Тернопіль Інтеравіа» не поклав виконання своїх обов`язків на іншого працівника і про свою відсутність не повідомив Тернопільську міську раду, яка є засновником комунального підприємства, та Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради, яке є уповноваженим органом, до сфери управління якого входить підприємство.

Відтак законним є розпорядження міського голови від 17 березня 2017 року про оголошення позивачу догани за неналежне виконання службових обов`язків та порушення трудової дисципліни.

Встановлено, що 13 травня 2017 року в період з 08:05 год по 14:25 год, 15 травня 2017 року в період з 08:10 год по 16:00 год, 16 травня 2017 року в період з 08:15 год по 16:30 год ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, що підтверджується відповідними актами. Відтак звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП «Тернопіль Інтеравіа» та розірвання контракту 12 червня 2017 року у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов`язків є правомірним, тому відсутні правові підстави для поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2019 року і постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що в оспорюваному розпорядженні від 17 березня 2017 року про притягнення його до дисциплінарного стягнення у вигляді догани зазначено, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення є пояснення, які він надавав на вимоги міського голови м. Тернополя.

Проте підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є факт вчинення дисциплінарного проступку, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Відтак виявлення чи ідентифікація дисциплінарного проступку не може бути перекладено на суд під час розгляду справи про незаконність притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Пояснення, які він надавав на вимогу міського голови м. Тернополя, не є дисциплінарним проступком у розумінні чинного законодавства, не містять інформацію про скоєння дисциплінарного проступку, а сам факт надання таких пояснень не свідчить про неналежне виконання трудових чи службових обов`язків або порушення трудової дисципліни.

Жодної іншої підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності оспорюване розпорядження № 87-к від 17 березня 2017 року не містить.

Встановлення судом обставини його відсутності на робочому місці протягом двох робочих днів 20 і 21 лютого 2017 року не підтверджується жодними доказами та базується на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства.

В матеріалах справи наявний єдиний належний і допустимий доказ його перебування на робочому місці у вказані дні - табель обліку використання робочого часу на підприємстві.

Висновок Тернопільського апеляційного суду про неправильне ведення табеля обліку використання робочого часу на підприємстві порушує закріплений у статті 13 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного судочинства.

Виконавчий комітет відповідної ради та міський голова є різними органами в системі органів місцевого самоврядування з різною компетенцією, тому той факт, що виконавчий комітет очолює міський голова не дає підстави вважати, що оспорюване розпорядження про звільнення його з роботи, яке підписане міським головою без згоди/ініціативи виконавчого комітету, відповідає умовам укладеного ним контракту.

Контрактом передбачено, що звільнення його з посади директора КП «Тернопіль Інтеравіа» можливе виключно з ініціативи виконавчого комітета Тернопільської міської ради.

Трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України за наявності наступних умов: систематичного невиконання працівником посадових обов'язків; таке невиконання відбувається без поважних причин; посадові обов'язки, які не виконуються, передбачені трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; до працівника раніше застосувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Однак суди визнали законним розірвання трудового договору лише у зв'язку з наявністю попереднього дисицплінарного стягнення.

В матеріалах справи відсутні докази, що листи про необхідність розробки плану заходів по виконанню програми «Безпечне місто» направлялися на його адресу або на адресу КП «Тернопіль Інтеравіа» та він їх отримав.

Суди дійшли неправильного висновку про відсутність вини КП «Тернопіль Інтеравіа» у вчасній невиплаті грошової компенсації невикористаної відпустки та відсутність правових підстав для виплати йому середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку на підставі статті 117 КЗпП України.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

01 жовтня 2019 року справа № 607/7620/17 надійшла до Верховного Суду.

Тернопільська міська рада направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судові рішення в частині вирішення вимог про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку в касаційному порядку не оскаржувалися та не переглядаються.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що 05 серпня 2016 року між Тернопільською міською радою в особі міського голови Надала С. В. та ОСОБА_1 укладено контракт про призначення ОСОБА_1 на посаду директора КП «Тернопіль Інтеравіа» на строк з 02 серпня 2016 року по 01 серпня 2018 року.

Розпорядженням міського голови № 386-к від 09 листопада 2016 року «Про дисциплінарне стягнення» директору КП «Тернопіль Інтеравіа» ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання службових обов`язків в частині невиконання розпорядження міського голови від 17 червня 2016 року № 182 «Про набори даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», а також доручення заступника міського голови - керуючого справами від 20 жовтня 2016 року № 10/25. Підставою накладення дисциплінарного стягнення вказано протокольні доручення нарад при міському голові від 01 листопада 2016 року.

20 та 21 лютого 2017 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місті і міський голова направляв листи: з вимогами надати письмове пояснення щодо причин його відсутності на роботі у ці дні, а також зазначити питання основної діяльності підприємства, які вирішувались ним у цей час (лист від 22 лютого 2017 року за вих. № 479/01); у триденний термін надати документи, що підтверджують виконання комерційного замовлення у період з 20 по 22 лютого 2017 року (лист від 28 лютого 2017 року за вих. №397/01); про необхідність в триденний термін подати копії документів, що підтверджують виконання роботи потенційному замовнику, рахунки, що виставлені для оплати, та інші копії документів, що підтверджують проведення виробничої (управлінської) функції у м. Києві у період з 20 по 22 лютого 2017 року (лист від 02 березня 2017 року № 411/01).

Із письмових пояснень ОСОБА_1 №11-29/2017.02.23 від 23 лютого 2017 року, №11-23/2017.02.28 від 28 лютого 2017 року, №13-44/2017.03.06 від 06 березня 2017 року вбачається і даний факт не заперечив у судовому засіданні представник позивача, що 20 і 21 лютого 2017 року директор КП «Тернопіль Інтеравіа» Сороколіт І. Л. був відсутній на своєму робочому місці та перебував у м. Києві з метою виконання комерційного замовлення щодо локальної відеотрансляції у м. Києві.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 також зазначив, що перебував у м. Києві з власної ініціативи та за особисті кошти, не довівши інформацію про свою відсутність до відома засновника КП «Тернопіль Інтеравіа» та уповноваженого органу, а також без попереднього оформлення замовлення на виконання робіт.

Факт перебування директора КП «Тернопіль Інтеравіа» у дводенному відрядженні за межами м. Тернополя на підприємстві належно задокументований не був.

17 березня 2017 року міським головою м. Тернополя винесено розпорядження №87-к «Про дисциплінарне стягнення», відповідно до якого директору КП «Тернопіль Інтеравіа» ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання службових обов`язків та порушення трудової дисципліни.

10 травня 2017 року начальником управління транспорту, комунікацій та зв`язку виконавчого комітету Тернопільської міської ради направлено міському голові лист за вих. №556/12.1 в якому зазначено про те, що керівник КП «Тернопіль Інтеравіа» без поважних причин не виконує обов`язки, передбачені контрактом та статутом комунального підприємства, тому з урахуванням стягнення у вигляді догани та недбалого ставлення до роботи висловлено пропозицію звільнити директора КП «Тернопіль Інтеравіа» із займаної посади.

16 травня 2017 року управлінням транспорту, комунікацій та зв`язку виконавчого комітету Тернопільської міської ради за вих. №581/12-1 направлено міському голові акти про відсутність на робочому місці працівників КП «Тернопіль Інтеравіа» у період з 13 травня 2017 року по 16 травня 2017 року.

Зокрема, згідно вказаних актів, директор КП «Тернопіль Інтеравіа» ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 13 травня 2017 року в період з 08:05 год по 14:25 год, 15 травня 2017 року в період з 08:10 год по 16:00 год, 16 травня 2017 року в період з 08:15 год по 16: 30 год.

18 травня 2017 року управлінням транспорту, комунікацій та зв`язку виконавчого комітету Тернопільської міської ради за вих. №592/12-1 направлено міському голові звернення про притягнення директора КП «Тернопіль Інтеравіа» ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за невиконання наданих доручень. У вказаному зверненні зазначено, що 10 травня 2017 року на ім`я директора КП «Тернопіль Інтеравіа» було направлено лист № 562/12-1 щодо розробки план-заходів для збільшення доходу підприємства та лист №555/12.1 щодо надання перспективного плану встановлення камер відеоспостереження у місцях скупчення людей та транспорту (зупинках громадського транспорту, перехрестях, площ, бульварів тощо) з терміном надання інформації до 18 травня 2017 року, однак станом на 17:15 год 18 травня 2017 року вказана інформація до управління транспорту, комунікацій та зв`язку не надходила.

Відділ кадрового забезпечення Тернопільської міської ради направив директору КП «Тернопіль Інтеравіа» Сороколіту І. Л. вимоги про надання пояснень, які залишились без відповіді.

Розпорядженням міського голови №223-к від 12 червня 2017 року «Про звільнення з роботи» ОСОБА_1 звільнено з посади директора КП «Тернопіль Інтеравіа» та розірвано укладений з ним контракт з 12 червня 2017 року на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов`язків.

Згідно акту від 12 червня 2017 року ОСОБА_1 , будучи ознайомленим з розпорядженням міського голови №223-к від 12 червня 2017 року, від підпису про ознайомлення відмовився.

12 червня 2017 року за вих. №166/06-к/6 відділ кадрового забезпечення Тернопільської міської ради направив позивачу повідомлення про необхідність прибути для отримання трудової книжки у зв`язку зі звільненням.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

За приписами статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (частина друга статті 148 КЗпП України).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 149 КЗпП України.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, при цьому за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган, в силу частини третьої статті 149 КЗпП України, повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за порушення трудової дисципліни і він знову порушив її протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 148 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті 2 36 40 41 КЗпП України).

Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Встановлено, що звільненню ОСОБА_1 з посади директора КП «Тернопіль Інтеравіа» передувало вчинення ним двох дисциплінарних проступків - неналежне виконання службових обов`язків в частині невиконання розпоряджень міського голови та відсутність на робочому місці без поважних причин, за які він розпорядженнями міського голови № 386-к від 09 листопада 2016 року та № 87- к від 17 березня 2017 року був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани.

На момент винесення оскаржуваного розпорядження міського голови № 223-к від 12 червня 2017 року «Про звільнення з роботи» вказані заходи дисциплінарного стягнення позивачем не були оскаржені, не втратили своєї юридичної сили за давністю та не були зняті достроково.

Встановлено, що безпосередньо причиною звільнення ОСОБА_1 стало чергове порушення трудової дисципліни, яке виявилося у його відсутності на робочому місці 13 травня 2017 року в період з 08:05 год по 14:25 год та 15, 16 травня 2017 року без поважних причин, що підтверджується актами, комісії управління транспорту, комунікацій та зв`язку виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 13 травня 2017 року, 15 травня 2017 року та 16 травня 2017 року, а також невиконання заходів, спрямованих на запровадження технічних досягнень щодо розбудови та розширення централізованої системи відеоспостереження міста, передбачених програмою «Безпечне місто», систематичне невиконання доручень управління транспорту, комунікацій та зв`язку виконавчого комітету Тернопільської міської ради щодо розробки плану заходів для збільшення доходу підприємства та надання перспективного плану встановлення камер відеоспостереження у місцях скупчення людей та транспорту.

Враховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про правомірність звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП «Тернопіль Інтеравіа» на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України у зв`язку з систематичним невиконанням ним своїх трудових обов`язків та відсутність правових підстав для задоволення вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження міського голови м. Тернополя № 223-к від 12 червня 2017 року «Про звільнення з роботи»; визнання недійсним запису у трудовій книжці про звільнення його з посади директора КП «Тернопіль Інтеравіа»; поновлення його на роботі на посаді директора КП «Тернопіль Інтеравіа» та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суди встановили, що після звільнення ОСОБА_1 на підприємстві виявлено відсутність всіх документів.

Зокрема, відповідно до повідомлення КП «Тернопіль Інтеравіа» від 13 липня 2017 року № 16, станом на 13 липня 2017 року на підприємство не передано: накази по підприємству; наказ про облікову політику; штатний розпис; колективний договір; посадові інструкції працівників; графік відпусток; табеля обліку робочого часу; трудовий розпорядок роботи працівників; інструкція по охороні праці; журнали по охороні праці; вихідна та вхідна кореспонденція; бухгалтерська документація; первинні документи на прихід та відпуск товару; акти виконаних робіт; регістри бухгалтерського обліку; тендерну документацію; оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку; розрахунки з постачальниками; розрахунки по зарплаті та відомості нарахувань з початку діяльності підприємства; нарахування відпускних та компенсації за невикористану відпустку; головну книжку; амортизацію відрахувань; фінансову звітність; податкову звітність; інвентаризацію по основних засобах, товарно-матеріальних цінностях; договір про матеріальну відповідальність; річний баланс та квартальний баланс; фінансовий план; статистичну звітність; інші бухгалтерські документи.

Із повідомлення КП «Тернопіль Інтеравіа» № 218 від 12 квітня 2018 року вбачається, що станом на 12 квітня 2018 року колишній директор ОСОБА_1 та колишній бухгалтер ОСОБА_2 не передали КП «Тернопіль Інтеравіа» бухгалтерсько-фінансові документи (зокрема, розрахунково-платіжні відомості по нарахуванню заробітної плати та накази по підприємству), що унеможливлює проведення нарахування та виплати належних позивачу при звільненні сум.

За вказаних обставин правильними також є висновки судів про відсутність правових підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку на підставі статті 117 КЗпП України з огляду на відсутність вини КП «Тернопіль Інтеравіа» у виплаті належних ОСОБА_1 сум в обумовлені статтею 116 КЗпП України строки.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, їм надана належна оцінка судом апеляційної інстанції, вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2019 року і постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року в оскарженій частині залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2019 року і постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук