Постанова
Іменем України
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 613/1281/19
провадження № 61-7937св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Технолоджи», державний реєстратор Павлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області Заяц Микола Миколайович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Технолоджи» на ухвалу Харківського апеляційного суду від 31 березня 2020 рокуу складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Кругової С. С.,
Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Технолоджи» (далі - ТзОВ «Агро-Технолоджи») про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 22 жовтня
2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну предмета позову та залучення співвідповідача у справі, у якій просив доповнити заявлені позовні вимоги новими, а саме: визнати протиправними дії державного реєстратора Павлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області
Заяца М. М. щодо відміни помилкової операції із заявою, відміни помилкового рішення, видалення запису про право власності, як помилкового, шляхом внесення запису від 18 квітня 2018 року № 11347347 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 18 квітня 2018 року № 11347347, вчинений державним реєстратором Павлівської сільської ради Богодухівського району харківської області Заяцом М. М. Залучити до участі у справі в якості співвідповідача державного реєстратора Павлівської сільської ради Богодухівського району харківської області Заяца М. М.
Протокольно, із занесенням до журналу судового засідання від 29 січня
2020 року залучено до матеріалів справи уточнені позовні вимоги та залучено до участі у справі як співвідповідача державного реєстратора Павлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області Заяца М. М.
У лютому 2020 року ТзОВ «Агро-Технолоджі» звернулось до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 , державного реєстратора Павлівської сільської ради Богодухівського району Харківського області Заяца М. М. про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СТОВ «Братеницьке», оформлене протоколом від 05 квітня 2018 року № 2-04-2018, та акт прийому-передачі майна від 05 квітня 2018 року.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 03 березня
2020 року відмовлено ТзОВ «Агро-Технолоджи» у прийнятті зустрічної позовної заяви до ОСОБА_1 , державного реєстратора Павлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області Заяца М. М. про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СТОВ «Братеницьке», оформлене протоколом від 05 квітня 2018 року № 2-04-2018, та акт прийому-передачі майна від 05 квітня 2018 року.
Зустрічну позовну заяву повернуто заявнику.
Не погодившись із ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 03 березня 2020 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви, ТзОВ «Агро-Технолоджи» оскаржило її в апеляційному порядку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 31 березня 2020 року апеляційну скаргу ТзОВ «Агро-Технолоджи» на ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 03 березня 2020 року повернуто заявнику.
Вирішено питання про повернення ТзОВ «Агро-Технолоджи» сплаченого при подання апеляційної скарги судового збору.
Повертаючи апеляційну скаргу ТзОВ «Агро-Технолоджи» на ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 03 березня 2020 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви, апеляційний суд виходив із того, що ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті зустрічного позову відповідно до положень ЦПК Українине входить до переліку ухвал, визначеного статтею 353 ЦПК України, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду. При цьому апеляційним судом зазначено про аналогічні висновки, які містяться в ухвалах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі
№ 522/3234/16 (провадження № 61-28129ск18) та від 28 січня 2019 року у справі № 149/598/18 (провадження № 61-48747ск18).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
12 травня 2020 року ТзОВ «Агро-Технолоджи» через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 31 березня 2020 року та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з пунктом 1 частини шостої статті 353 ЦПК України ухвала Богодухівського районного суду Харківської області від 03 березня 2020 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Право оскарження ухвали про повернення зустрічної позовної заяви окремо
від рішення суду вбачається з практики Верховного Суду (ухвала від 26 березня 2020 року у справі № 520/6599/18, постанова від 07 лютого 2020 року у справі
№ 189/457/18, постанова від 08 квітня 2020 року у справі № 530/86/18).
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2020 року поновлено ТзОВ «Агро-Технолоджи» строк на касаційне оскарження ухвали Харківського апеляційного суду від 31 березня 2020 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Богодухівського районного суду Харківської області.
10 липня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновків, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Колегія суддів приймає аргументи наведені у касаційній скарзі з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачеві право на захист від пред`явленого позову шляхом подання зустрічного позову.
Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті другій Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).
Отже, з вищевикладеного вбачається, що судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Встановлено, що ТзОВ «Агро-Технолоджі» звернулось до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 державного реєстратора Павлівської сільської ради Богодухівського району Харківського області Заяца М. М. про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СТОВ «Братеницьке», оформлене протоколом від 05 квітня 2018 року № 2-04-2018, та акт прийому-передачі майна від 05 квітня 2018 року.
Частиною третьою статті 194 ЦПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову ТзОВ «Агро-Технолоджи», Богодухівський районний суд Харківської області у своїй ухвалі від 03 березня 2020 року зазначив, що зустрічний позов подано з порушенням строку, встановленого ЦПК України, а також те, що пред?явлений первісний та зустрічний позови не є взаємопов`язаними та такими, що виникають з різних правовідносин. Тим самим місцевий суд фактично констатував порушення вимог частин першої та другої статті 193 ЦПК України та застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 194 ЦПК України.
Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, міститься у частині першій статті 353 ЦПК України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України, в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Таким чином, оскільки зі змісту ухвали Богодухівського районного суду Харківської області від 03 березня 2020 року вбачається, що фактично судом першої інстанції була постановлена ухвала про повернення заявнику на підставі частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічної позовної заяви, то вона, відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 лютого
2021 року у справі № 686/32337/19 (провадження № 61-14738св20).
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що ухвала Харківського апеляційного суду від 31 березня 2020 року постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Харківського апеляційного суду від 31 березня 2020 року скасувати та направити справу до суду апеляційної для продовження розгляду (частина шоста статті 411 ЦПК України).
Керуючись статтями 400 406 409 411 416 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Технолоджи»задовольнити.
Ухвалу Харківського апеляційного суду від 31 березня 2020 року скасувати.
Справу № 613/1281/19-ц направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Коротун
Судді: С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. І. Крат