Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 617/769/15-ц
провадження № 61-29968св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Вовчанське лісове господарство»,
відповідачі: Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області, ОСОБА_1 , реєстраційна служба Вовчанського районного управління юстиції Харківської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2018 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Коваленко І. П., Котелевець А. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП «Вовчанське лісове господарство» звернувся із позовом до Вовчанської РДА Харківської області, ОСОБА_1 , РС Вовчанського РУЮ Харківської області, про визнання недійсними та скасування розпоряджень, рішення про державну реєстрацію, повернення земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядженням голови Вовчанської РДА Харківської області № 660 від 21 листопада 2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу рекреаційного призначення, а розпорядженням голови Вовчанської РДА Харківської області № 174 від 19 липня 2013 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області» ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,0875 га із земель рекреаційного призначення для індивідуального дачного будівництва.
На виконання вказаного розпорядження державним реєстратором РС Вовчанського РУЮ внесено відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим № 6321655800:01:005:0041, а саме - у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено записи про право власності від 14 серпня 2013 № 4996663 за ОСОБА_1 . Зазначені розпорядження прийняті з порушенням встановленого ЗК України порядку без відповідного рішення про вилучення землі із постійного користування ДП «Вовчанське лісове господарство» та без попередньої зміни її цільового призначення.
Заступник прокурора Харківської області просив:
визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Вовчанської РДА Харківської області № 660 від 21 листопада 2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва;
визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Вовчанської РДА Харківської області № 174 від 19 липня 2013 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області» в частині передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки кадастровий номер 6321655800:01:005:0041, загальною площею 0,0875 га, для індивідуального дачного будівництва;
визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:005:0041 від 14 серпня 2013 року № 4996663;
зобов`язати ОСОБА_1 передати, а ДП «Вовчанське лісове господарство» прийняти спірну земельну ділянку, про що скласти акт прийому-передачі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 03 серпня 2016 року у складі судді: Уханьової І. С. позовні вимоги заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, ДП «Вовчанське лісове господарство» задоволено.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Вовчанської РДА Харківської області від 21 листопада 2012 року № 660 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для: індивідуального дачного будівництва.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Вовчанської РДА Харківської області від 19 липня 2013 року № 174 «Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області» в частині передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:01:005:0041), загальною площею 0,0875 га, вартістю 179 917 грн, для індивідуального дачного будівництва.
Визнано недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке внесено державним реєстратором РС Вовчанського РУЮ на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:005:0041 від 14 серпня 2013 року № 4996663.
Зобов`язано ОСОБА_1 передати, а ДП «Вовчанське лісове господарство» прийняти земельну ділянку, площею 0,0875 га, (кадастровий номер 6321655800:01:005:0041), про що скласти акт прийому-передачі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірну земельну ділянку було передано у власність відповідача незаконно, оскільки земельна ділянка належить до земель лісового фонду і перебувала у постійному користуванні ДП «Вовчанське лісове господарство», її цільове призначення у встановленому законом порядку не змінювалось, правовими наслідками чого є скасування розпоряджень голови Вовчанської РДА Харківської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розпорядження про її передачу у власність та повернення земельної ділянки ДП «Вовчанське лісове господарство».
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 03 серпня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову. У задоволенні позовних вимог заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП «Вовчанське лісове господарство» відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заступником прокурора Харківської області не доведено порушення вимог земельного законодавства під час передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .
Аргументи учасників справи
У квітні 2018 року заступник прокурора Харківської області подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому, посилався на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків про недоведеність того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення. Право постійного користування ДП «Вовчанське лісове господарство» спірною земельною ділянкою підтверджується планово-картографічними матеріалами, а саме: копією планшету лісовпорядкування № 7 Старосалтівського лісництва (квартал 103) за 2010 рік, планами лісонасаджень, копією з таксаційного опису та відповідними викопіюваннями матеріалів лісовпорядкування, згідно яких спірна земельна ділянка розташована у межах кварталу № 103 Старосалтівського лісництва ДП «Вовчанське лісове господарство», відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення. Згідно статті 48 ЛК України указані матеріали лісовпорядкування, у тому числі планшет, який є складовою частиною матеріалів лісовпорядкування, є офіційними чинними документами, які з огляду на положення пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України підтверджують право державного підприємства на раніше надані землі.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року та постановою Верховного Суду України від 27 січня 2015 у справі № К/800/9740/15 встановлено, що земельні ділянки 103 кварталу Старосалтівського лісництва ДП «Вовчанське лісове господарство», які були надані 88 громадянам у власність, у тому числі ОСОБА_1 відносяться до земель лісогосподарського призначення. Крім того, згідно з інформаціями ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 19 березня 2015 року та ДП «Вовчанське лісове господарство» від 05 листопада 2015 року відповідно до матеріалів лісовпорядкування ДП «Вовчанське лісове господарство» 2010 року спірна земельна ділянка (кв. 103 Старосалтівського лісництва) на момент виникнення спірних правовідносин, перебувала у постійному користуванні ДП «Вовчанське лісове господарство». Суд апеляційної інстанції у порушення вимог статей 76-80 89 95 ЦПК України не надав будь-якої правової оцінки вказаним доводам прокурора, що призвело до ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що, відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд, посилався на лист ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 26 вересня 2017 року № 377. Разом із тим суд не врахував, що зміни до планово-картографічних матеріалів у 2017 році внесені відповідно до рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2017 року у справі № 635/5773/16-ц, яким визнано частково недійсними планово-картографічні матеріали лісовпорядкування лісовпорядкувального планшету № 7 кварталу № 103 Старосалтівського лісництва ДП «Вовчанське лісове господарство», розробленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Харківська державна лісовпорядна експедиція» у 2001 та 2010 роках. Прокуратурою рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2017 року у справі № 635/5773/16-ц оскаржено в апеляційному порядку. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року провадження за апеляційною скаргою керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 закрито. Вказана ухвала суду прокуратурою області оскаржена в касаційному порядку та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року у вказаній справі відкрито касаційне провадження. На цей час справа перебуває на розгляді.
Також апеляційним судом не надано оцінку інформації ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 02 листопада 2017 року за № 432, згідно якої спростовується надана ним раніше інформація ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 26 вересня 2017 року за № 379, а саме зазначено, що зміни внесені Експедицією в планшет № 7 Старосалтівського лісництва, лісовпорядкування 2017, є недійсними. Листом від 08 лютого 2018 року за № 79 ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» повідомили прокуратуру Харківської області, що зміни внесені експедицією в планшет № 7 Старосалтівського лісництва, лісовпорядкування 2017 року, внесені на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2017 року у справі № 635/5773/16-ц, є недійсними.
Апеляційний суд не взяв до уваги, що погодження на вилучення спірної земельної ділянки лісового фонду не надавалися, що у свою чергу свідчить про перевищення Вовчанською РДА Харківської області наданих законодавством повноважень щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення та порушення вимог частини другої статті 149 ЗК України.
Зазначає, що Вовчанською РДА Харківської області всупереч вимог статті 20 ЗК України рішення про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки з земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства не приймалося, що відповідно до статті 21 ЗК України також є підставою для скасування оскаржуваного розпорядження та отриманих на підставі нього державних актів про право власності на землю та відповідає висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах від 13 листопада 2013 року у справі № 6-123цс13 та від 14 травня 2014 року у справі № 6-35цс14.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 06 березня 2016 року у справі № 6-24306св16 та ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2018 № 61-4814св18 встановлено, шо спірні земельні ділянки Вовчанською РДА Харківської області протиправно без погодження із постійним землекористувачем ДП «Вовчанське лісове господарство», вилучені із складу земель лісового фонду і передані у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва. Посилання апеляційного суду на відсутність висновку експертизи є передчасним, оскільки висновок експерта є одним із доказів та має оцінюватись судом у сукупності з іншими доказами відповідно до статей 89 110 ЦПК України.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у задоволенні клопотання заступника прокурора Харківської області про проведення касаційного розгляду за участі Генеральної прокуратури України та повідомлення прокуратури Харківської області, Генеральної прокуратури України і сторін у справі про дату та час розгляду касаційної скарги відмовлено, справу призначено до судового розгляду.
У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що розпорядженням голови Вовчанської РДА Харківської області № 660 від 21 листопада 2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району, для передачі її у власність для індивідуального дачного будівництва.
Розпорядженням голови Вовчанської РДА Харківської області № 174 від 19 липня 2013 року ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку, загальною площею 0,0875 га із запасу земель рекреаційного призначення.
14 серпня 2013 року державним реєстратором РС Вовчанського РУЮ № 4996663 внесено відомості про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим № 6321655800:01:005:0041 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилався на лист ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 19 березня 2012 року, відповідно до якого земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться в межах кварталу № 103 земель Старосалтівського лісництва ДП «Вовчанське лісове господарство».
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13 червня 2017 року призначено судову земельно-технічну експертизу. Експертизу проведено не було у зв`язку з ненаданням позивачем на запит експерта жодних матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
Згідно листа ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» № 377 від 26 вересня 2017 року земельна ділянка ОСОБА_1 з кадастровим номером № 6321655800:01:005:0041, загальною площею 0,0875 га, яка розташована на території Старосалтівської об`єднаної територіальної громади Вовчанського району Харківської області, знаходиться поза межами земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» та частково межує з ними, а саме із кварталом 103 Старосалтівського лісництва, згідно планово-картографічних матеріалів безперервного лісовпорядкування. Перетинів меж зазначеної земельної ділянки з землями ДП «Вовчанське лісове господарство» не виявлено. Земельна ділянка з кадастровим номером № 6321655800:01:005:0041 повністю знаходиться в межах контуру земельної ділянки колишньої бази відпочинку «Сосновий бір», яка була вилучена зі складу земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі рішення РМ УРСР від 23 травня 1975 року № 358.
Відповідно до статті 48 ЛК України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).
Згідно зі статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 41, 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18) зазначено, що: «відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення. Відтак, вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України».
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 617/964/15-ц (провадження № 61-16466сво18) вказано, що «громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом. Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність, який визначається нормами Конституції України ЗК України, іншими законами й нормативно-правовими актами».
У частинах першій-третій статті 12 ЦПК України зазначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вважав доведеним, що спірна земельна ділянка, виділена ОСОБА_1 , належить до земель лісового фонду.
Апеляційний суд при ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову, не спростував наданий позивачем на підтвердження належності спірної земельної ділянки до лісового фонду лист ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 19 березня 2015 року (Т. 1, а. с. 14), відповідно до змісту якого земельні ділянки громадян, які надані для індивідуального дачного будівництва знаходяться в кв. 103 виділ 8-9; 11; 15-22; 28-29.
Пославшись на лист ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» № 377 від 26 вересня 2017 року (Т. 2, а. с. 12-21) про те, що знаходиться поза межами земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство», апеляційний суд не врахував, що спірна земельна ділянка повністю знаходиться в межах контуру земельної ділянки колишньої бази відпочинку «Сосновий бір», яка була вилучена зі складу земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі рішення РМ УРСР від 23 травня 1975 року № 358 (пункт 2 листа). Апеляційний суд не надав оцінки схемі розташування земельної ділянки ОСОБА_1 (Т. 2, а. с. 14), таблиці геоданих земельної ділянки ОСОБА_1 (Т. 2, а. с. 15), викопіюванню з лісовпорядного планшету 2017 року (Т. 2, а. с. 16), рішенню РМ УРСР від 23 травня 1975 року № 358 (Т. 2, а. с. 17-19).
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржену постанову скасувати і передати справу для новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 та 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.
Постанову апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2018 року скасувати.
Передати справу № 617/769/15-ц на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2018 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук